Попри величезні втрати в бронетехніці й постійні історії про “спустошені склади” та “нескінченні резерви СРСР”, Росія, схоже, досі знаходить шляхи триматися на плаву у війні.
Помітним феноменом стали “баггі” й екзотичні “корчі”, з якими ворожі підрозділи виходять у наступ або пересуваються прифронтовою зоною, а також активне застосування застарілих танків на кшталт Т-62. Чому так відбувається і чому це не завжди виглядає безглуздо, як може здатися на перший погляд?
Чому старі радянські запаси не вирішують усе?
Ще до початку вторгнення було відомо про величезні поклади радянської зброї в Росії: танків, БМП, артилерії, мільйонів снарядів тощо. Багато хто очікував, що це дасть Москві перевагу “кількістю”. Певною мірою так і було: армія РФ заходила з тисячами одиниць техніки. Але, як показав досвід, та зброя розроблялася для “іншої” війни — для проривних операцій і марш-кидків до Ла-Маншу, а насправді зіткнулася з умовами сучасного поля бою, де домінують дрони, високоточні снаряди й мобільні групи.
Застарілий Т-62 стає трохи корисним лише через гострий дефіцит техніки, коли втратили вже сотні сучасних зразків, а фронт надалі потребує броні. Так само це пояснює, чому росіяни часто прижинають те, що колись збиралися списати: краще “хоч якась броня”, ніж узагалі беззахисна піхота.
“Баггі” проти дронів: логіка “швидше доїхати — значить вижити”
Багатьох дивує, чому російська армія ставить у бій машини, схожі на “баггі” з постапокаліптичних фільмів. Мовляв, це ж узагалі не має броні. Проте на полі бою, де дедалі більше рулять дрони й високоточні удари, існує своєрідне протистояння швидкості та броні.
— Важка “черепаха”. Це щільно захищені машини з усебічною бронею та системами активного захисту чи РЕБу, котрі здатні виявляти та збивати дрони. Але вони дуже дорогі й не завжди є в наявності в потрібній кількості, ще й можуть стати “магнітом” для ворожих засобів ураження.
— Максимально “легка” й швидка техніка. Мотоцикли, “баггі”, легкові авто, які гасають настільки швидко, що дрон-оператор не встигає влучно націлитися чи підігнати боєприпас. Іншими словами, відсутність броні компенсують швидкістю.
Розгортання таких легких “корчів” стає результатом адаптації до реалій війни з масованим використанням дронів, коли затяжні переміщення важкої броні стають смертельними.
Замість танків — дрони: переозброєння під нову концепцію
У той час, як старі Т-62 і непридатні БМП “спалюють” на фронті, Росія розгортає виробництво високотехнологічних безпілотників, ударних дронів-камікадзе та ракет. Наприклад, масове виготовлення “шахедівських” аналогів або орієнтація на дрони-розвідники. Ці нові системи не відбиваються в радянських довідниках чи “складах”, але реальність у тому, що “совкова” техніка — не той ключ, яким Кремль хоче виграти війну. Вона просто тимчасово використовується через дефіцит сучасних машин.
Отже, поки Росія “легко жертвує” старими танками чи складами збройних запасів, вона накопичує унікальний бойовий досвід застосування дронів і коригування ударів високоточними засобами.
Приклад 2022–2024 років: уроки для майбутніх конфліктів
У першій фазі війни в Україні (зима-весна 2022) росіяни недооцінили роль дронів і точного коригування, кілька разів “поспішно оголошували”, що знищили українські ППО. Проте згодом виявилося, що українська система оборони та РЕБ вистояла. За час конфлікту РФ почала адаптуватися: розвиває підрозділи БПЛА, удосконалює стратегію масованих ракетно-дронових атак (як показали удари по українській інфраструктурі), проводить “навчання” на практиці.
Така адаптація говорить про те, що російська армія здобуває досвід: якісь “загородзагони” та “безумні баггі” можуть виглядати “кринжово”, але в умовах обмеженого числа боєздатних машин і домінування квадрокоптерів це, на жаль, спрацьовує.
Головні висновки для України та союзників
Не судити лише по “спалених Т-62”. Справді, Росія втрачає тисячі одиниць застарілої техніки, але водночас адаптується до реалій дронової війни, в якій “баггі” та квадрокоптери можуть виявитися ефективнішими за громіздкі танкові колони.
Розвивати протидронові можливості. Саме дрони стають ключовим інструментом на полі бою. Навіть сучасні “Абрамси” без належної системи активного захисту, РЕБ і досвіду екіпажу можуть опинитися під нищівними атаками дронів-камікадзе. Тож “закупка броні” — це не панацея, потрібна комплексна “екосистема” оборони.
Бути готовими до “нетрадиційних” форм атак. Росія не соромиться нагромаджувати дивні тактичні рішення, які для Заходу видаються “курйозами”. Але нестандартні модифікації часто створюють ефект раптовості й дають оперативну перевагу.
Таким чином, відмова від ілюзій, що “закінчуються склади” в Росії автоматично означає занепад її можливостей, — це важлива річ для України. “Залізо” та “армія” в РФ, може, і має купу недоліків, але гнучкість, із якою ці недоліки компенсуються інноваціями у виробництві дронів, ракет, РЕБ, дає їм новий формат війни. І з цим слід рахуватися, плануючи як власну оборону, так і подальші контрнаступальні операції.
