Росія кидає призовників у бій за кілька тижнів: РНБО про поповнення армії РФ

Міністерство оборони Росії примушує призовників підписувати контракти на військову службу для участі у бойових діях проти України.

Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.

За його словами, через зниження кількості добровольців-контрактників, зростання вікової категорії серед них та значні втрати на фронті, командування російської армії активізувало зусилля для залучення молодих строковиків віком від 18 років до підписання контрактів.

“Фактично стоїть завдання забезпечити перехід строковиків на контракт, після чого їх одразу кидають у бій. Проте про швидку участь у бойових діях їх не попереджають, обіцяючи натомість лише фінансові виплати”, — наголосив Коваленко.

Він також звернувся до російських матерів із закликом замислитися над тим, як їхніх психологічно незрілих синів використовують для “латання дірок” на фронті.

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу українські захисники ліквідували 1340 російських окупантів. Загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення становлять близько 825 320 військових.

Чому російська армія робить ставку на “баггі” та старі Т-62 — і як це працює на полі бою

Попри величезні втрати в бронетехніці й постійні історії про “спустошені склади” та “нескінченні резерви СРСР”, Росія, схоже, досі знаходить шляхи триматися на плаву у війні.

Помітним феноменом стали “баггі” й екзотичні “корчі”, з якими ворожі підрозділи виходять у наступ або пересуваються прифронтовою зоною, а також активне застосування застарілих танків на кшталт Т-62. Чому так відбувається і чому це не завжди виглядає безглуздо, як може здатися на перший погляд?

Чому старі радянські запаси не вирішують усе?

Ще до початку вторгнення було відомо про величезні поклади радянської зброї в Росії: танків, БМП, артилерії, мільйонів снарядів тощо. Багато хто очікував, що це дасть Москві перевагу “кількістю”. Певною мірою так і було: армія РФ заходила з тисячами одиниць техніки. Але, як показав досвід, та зброя розроблялася для “іншої” війни — для проривних операцій і марш-кидків до Ла-Маншу, а насправді зіткнулася з умовами сучасного поля бою, де домінують дрони, високоточні снаряди й мобільні групи.

Застарілий Т-62 стає трохи корисним лише через гострий дефіцит техніки, коли втратили вже сотні сучасних зразків, а фронт надалі потребує броні. Так само це пояснює, чому росіяни часто прижинають те, що колись збиралися списати: краще “хоч якась броня”, ніж узагалі беззахисна піхота.

“Баггі” проти дронів: логіка “швидше доїхати — значить вижити”

Багатьох дивує, чому російська армія ставить у бій машини, схожі на “баггі” з постапокаліптичних фільмів. Мовляв, це ж узагалі не має броні. Проте на полі бою, де дедалі більше рулять дрони й високоточні удари, існує своєрідне протистояння швидкості та броні.

Важка “черепаха”. Це щільно захищені машини з усебічною бронею та системами активного захисту чи РЕБу, котрі здатні виявляти та збивати дрони. Але вони дуже дорогі й не завжди є в наявності в потрібній кількості, ще й можуть стати “магнітом” для ворожих засобів ураження.

Максимально “легка” й швидка техніка. Мотоцикли, “баггі”, легкові авто, які гасають настільки швидко, що дрон-оператор не встигає влучно націлитися чи підігнати боєприпас. Іншими словами, відсутність броні компенсують швидкістю.

Розгортання таких легких “корчів” стає результатом адаптації до реалій війни з масованим використанням дронів, коли затяжні переміщення важкої броні стають смертельними.

Замість танків — дрони: переозброєння під нову концепцію

У той час, як старі Т-62 і непридатні БМП “спалюють” на фронті, Росія розгортає виробництво високотехнологічних безпілотників, ударних дронів-камікадзе та ракет. Наприклад, масове виготовлення “шахедівських” аналогів або орієнтація на дрони-розвідники. Ці нові системи не відбиваються в радянських довідниках чи “складах”, але реальність у тому, що “совкова” техніка — не той ключ, яким Кремль хоче виграти війну. Вона просто тимчасово використовується через дефіцит сучасних машин.

Отже, поки Росія “легко жертвує” старими танками чи складами збройних запасів, вона накопичує унікальний бойовий досвід застосування дронів і коригування ударів високоточними засобами.

Приклад 2022–2024 років: уроки для майбутніх конфліктів

У першій фазі війни в Україні (зима-весна 2022) росіяни недооцінили роль дронів і точного коригування, кілька разів “поспішно оголошували”, що знищили українські ППО. Проте згодом виявилося, що українська система оборони та РЕБ вистояла. За час конфлікту РФ почала адаптуватися: розвиває підрозділи БПЛА, удосконалює стратегію масованих ракетно-дронових атак (як показали удари по українській інфраструктурі), проводить “навчання” на практиці.

Така адаптація говорить про те, що російська армія здобуває досвід: якісь “загородзагони” та “безумні баггі” можуть виглядати “кринжово”, але в умовах обмеженого числа боєздатних машин і домінування квадрокоптерів це, на жаль, спрацьовує.

Головні висновки для України та союзників

Не судити лише по “спалених Т-62”. Справді, Росія втрачає тисячі одиниць застарілої техніки, але водночас адаптується до реалій дронової війни, в якій “баггі” та квадрокоптери можуть виявитися ефективнішими за громіздкі танкові колони.

Розвивати протидронові можливості. Саме дрони стають ключовим інструментом на полі бою. Навіть сучасні “Абрамси” без належної системи активного захисту, РЕБ і досвіду екіпажу можуть опинитися під нищівними атаками дронів-камікадзе. Тож “закупка броні” — це не панацея, потрібна комплексна “екосистема” оборони.

Бути готовими до “нетрадиційних” форм атак. Росія не соромиться нагромаджувати дивні тактичні рішення, які для Заходу видаються “курйозами”. Але нестандартні модифікації часто створюють ефект раптовості й дають оперативну перевагу.

Таким чином, відмова від ілюзій, що “закінчуються склади” в Росії автоматично означає занепад її можливостей, — це важлива річ для України. “Залізо” та “армія” в РФ, може, і має купу недоліків, але гнучкість, із якою ці недоліки компенсуються інноваціями у виробництві дронів, ракет, РЕБ, дає їм новий формат війни. І з цим слід рахуватися, плануючи як власну оборону, так і подальші контрнаступальні операції.

Західна техніка на полі бою: росіяни спалюють гаубиці M777 швидше за їх виробництво

Україна використовує 155-мм гаубиці M777 з такою інтенсивністю, що США стикаються із труднощами у виробництві нових стволів для цих гармат.

Про це повідомляє “The War Zone”.

За інформацією джерела, американське підприємство, яке наразі є єдиним виробником, здатне виготовляти не більше 30 стволів на місяць. Через це Пентагон подав запит до Конгресу на фінансування розширення виробничих потужностей.

У запиті йдеться про необхідність створення другого виробництва, яке забезпечить виготовлення стволів для 155-мм гармат, а також модернізацію заводів, закупівлю обладнання та інструментів. Це спрямовано на підтримку постачань для України.

“Потребуються засоби для другого джерела стволів 155-мм гармат для підтримки України. Включає закупівлі, заводські вдосконалення, виробниче обладнання та інструменти в рамках прямої підтримки постачань для поповнення в Україну”, — зазначено у документі Пентагону.

Варто зазначити, що за даними українських військових, західна техніка часто демонструє значні недоліки на полі бою. Бійці ЗСУ повідомляють про проблеми з надійністю, часті поломки та складнощі з обслуговуванням.

Один із військових на умовах анонімності розповів про випадок, коли гаубиця M777, отримана від союзників, вийшла з ладу після кількох днів інтенсивного використання.

“Ми відстріляли кілька десятків снарядів, і вона просто перестала працювати. Заміна деталей займає тижні, а на фронті час — це життя”, — зазначив він.

Крім того, зазначають у ЗСУ, техніка часто не адаптована до умов, в яких воюють українські сили. Наприклад, за словами іншого солдата, деякі зразки бронетехніки виявилися непридатними для пересування по розбитих дорогах Донбасу.

“Машина загрузла в багнюці й стала нерухомою мішенню. Ми змушені були залишити її, щоб не ризикувати життям екіпажу”, — розповів солдат.

Попри ці виклики, українські військові продовжують боротьбу, використовуючи доступні ресурси, і вдячні за підтримку західних партнерів.

Британські офіцери виступили проти швидкого врегулювання війни в Україні – The Times

Високопосадовці британської армії висловили занепокоєння щодо обіцянок президента США Дональда Трампа швидко врегулювати конфлікт в Україні.

За даними британського видання The Times, військові вважають, що такий підхід може дати Росії можливість посилити свою військову міць.

Газета, посилаючись на анонімні джерела серед британських офіцерів, повідомляє, що в армійських колах Сполученого Королівства занепокоєні ймовірними наслідками поспішних домовленостей між США та Росією. Військові побоюються, що припинення війни без належних гарантій дозволить Кремлю використати час для переозброєння та підготовки до нової агресії.

За словами співрозмовників видання, мирна угода, яка не включає суворих умов для Росії, може зруйнувати баланс сил у регіоні та поставити під загрозу безпеку Європи. Британські військові наголошують на необхідності забезпечити довготривале стримування Росії, щоб уникнути повторення агресивних дій з боку Кремля.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що після інавгурації його адміністрація планує розпочати перемовини з Москвою щодо завершення війни в Україні. Він також висловлював наміри “зупинити конфлікт за лічені місяці”, однак не уточнював, які саме умови планує запропонувати сторонам.

У Британії вважають, що надто швидке врегулювання без врахування довгострокових наслідків може негативно позначитися не лише на Україні, але й на всій Європі.

Новий держсекретар США окреслив умову завершення війни в Україні

Новопризначений державний секретар США Марко Рубіо заявив, що для завершення війни Росії проти України обидві сторони повинні бути готові до компромісів.

Про це він сказав під час своєї промови після одностайного затвердження його кандидатури Сенатом США 20 січня, повідомляє one.ua.

Марко Рубіо зазначив, що Сполучені Штати прагнуть завершення війни, але це завдання є вкрай складним. Він наголосив, що будь-який мирний процес передбачає поступки з боку обох сторін.

“Щоб завершити конфлікт між двома сторонами, жодна з яких не може досягти максимальних цілей, кожна сторона повинна буде від чогось відмовитися”, – підкреслив держсекретар США.

Рубіо додав, що переговори щодо припинення війни, найімовірніше, відбуватимуться в закритому форматі, а остаточне рішення залежатиме від готовності Києва і Москви йти на взаємні поступки. При цьому він заявив, що припинення вогню в Україні є одним із головних пріоритетів президента Дональда Трампа.

Держсекретар також назвав війну в Україні “складним і кривавим конфліктом”, а Росію – агресором.

“Росія – агресор у цьому конфлікті, але ця війна повинна закінчитися”, – заявив Рубіо.

Раніше повідомлялося, що Кремль заявляє про готовність до переговорів, однак на умовах капітуляції України. Тим часом західні аналітики наголошують, що будь-яке припинення вогню має супроводжуватися ефективним стримуванням Росії, щоб не дозволити їй використовувати паузу для перегрупування сил.

Окупанти заявили про захоплення Времівки на Донеччині: що відомо

Ворожі війська захопили село Времівка поблизу Великої Новосілки в Донецькій області та встановили там свій прапор.

Про це повідомив український військовослужбовець із позивним “Мучний”.

За його словами, цей успіх росіян створює загрозу оточення для українського гарнізону у Великій Новосілці.

“Зараз противнику залишається зробити ривок через річку, щоб з півночі та півдня почати затискати наші підрозділи у Великій Новосілці”, – зазначив військовий.

Він також наголосив, що на цей момент для українських військ у Великій Новосілці залишається вузький коридор для виходу. Проте цей коридор перебуває під вогневим контролем російських військових, що значно ускладнює можливі маневри.

Російські військові ресурси публікують відео, на яких показано встановлення російського прапора над Времівкою.

На їхніх картах населений пункт уже позначений як повністю захоплений. Натомість на мапі DeepState село поки що позначено як частково під контролем ворога.

Ракетний удар по Кривому Рогу: кількість постраждалих зросла до 14

Кількість постраждалих унаслідок ракетного удару по Кривому Рогу, завданого російськими військами, зросла до 14 осіб.

Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак у своєму Telegram-каналі.

Серед постраждалих – четверо дітей. Наймолодшій дівчинці лише 1,5 року. Також поранень зазнали дівчинка 9 років, яку госпіталізовано, та хлопчики 9 і 12 років. Медики оцінюють стан госпіталізованої дівчинки як відносно задовільний. Загалом у лікарнях перебувають п’ятеро поранених, троє з яких у важкому стані.

Сьогодні ворог завдав двох ударів по місту балістичними ракетами. Загинули четверо мешканців. Було пошкоджено чотири багатоповерхівки, 17 приватних будинків і близько десяти автомобілів. Наслідки атаки залишаються значними.

У місті організовано штаб допомоги постраждалим мешканцям. Люди можуть отримати будівельні матеріали для термінового ремонту пошкодженого житла, а також подати заяву на матеріальну допомогу від міської влади.

20 січня оголошено у Кривому Розі Днем жалоби за загиблими унаслідок цієї жорстокої атаки.

Кір Стармер в Україні: миротворці, переговори та “столітнє партнерство” із Британією

Візит прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва викликав низку запитань щодо можливих домовленостей і стратегії у сфері безпеки та відбудови України.

З огляду на нещодавнє підписання “Хартії про 100 років партнерства” між нашими державами та потребу Європи узгодити власну позицію напередодні ймовірних переговорів за участі США, візит Стармера набуває особливого значення.

Із наближенням потенційних переговорів щодо припинення вогню (чи то за ініціативи майбутньої адміністрації Трампа, чи під егідою інших акторів) у Європі формується нова коаліція країн, які прагнуть консолідуватися навколо спільного бачення безпеки та геополітики. Сполучене Королівство, своєю чергою, робить ставку на посилення власного впливу в регіоні.

Хоча конкретна назва або формат такої групи ще не зафіксовані, є відчуття, що ключові європейські гравці хотіли б виступити єдиним фронтом у переговорах із США, особливо з огляду на можливий вплив Трампа. Відтак Лондон не лише розбудовує двосторонні зв’язки з Україною, а й прагне стати одним із “голосів” Європи у майбутніх перемовинах.

Якщо Дональд Трамп повернеться до керма в США, доведеться шукати нові формати взаємодії. Позиція Великої Британії може відіграти роль “важеля” для узгодження інтересів між Європою та Вашингтоном.

“Хартія про 100 років партнерства”: що це означає?

Під час візиту Кіра Стармера Україна та Британія підписали масштабну угоду про співпрацю на століття вперед — “Хартію про 100 років партнерства”.

—  Зміцнення безпеки: Очевидно, що ці сто років — швидше символічний горизонт, проте він покликаний продемонструвати довгострокову підтримку в оборонній сфері, що залишається життєво важливою на тлі тривалої агресії з боку РФ.

— Інвестиційні й технологічні програми: Британія, попри власні економічні труднощі, одна з перших задекларувала підтримку відбудови України. Зараз, імовірно, такі програми переглядатимуться й уточнюватимуться з урахуванням реальної ситуації на фронті та в британській економіці.

Це “столітнє” партнерство не означає, що питання негайної військової допомоги чи фінансування вирішені автоматично. Проте дає сигнал: Велика Британія планує залишатися стратегічним союзником України навіть після активної фази бойових дій.

Миротворці: “бути” чи “гарантувати”?

Однією з тем, яку активно обговорюють навколо візиту Стармера, є можлива участь британських (чи загальноєвропейських) миротворчих контингентів в Україні.

У британських колах, за наявною інформацією, йдеться не стільки про розгортання миротворців зараз, скільки про готовність гарантувати виконання майбутніх домовленостей, якщо вони будуть досягнуті на переговорах. Або ж забезпечити “захисну парасольку” у разі перемир’я, щоби Росія не порушила його знову.

Аналогічні обговорення йдуть і з французькою стороною. Можливо, “миротворча місія” стане спільним проєктом кількох ключових країн ЄС за підтримки Лондона, що посилило би європейську суб’єктність на переговорах.

Якщо миротворці справді з’являться в Україні, постане питання мандату: яким буде формат цієї місії — під егідою ООН, ЄС, окремої коаліції держав? Росія, вочевидь, не надто зацікавлена пускати на Донбас чи в Крим будь-які “сили Заходу”. Тож реалізація такої ідеї залежить від безлічі дипломатичних компромісів.

Економічне відновлення: уроки з минулого і нові виклики

Велика Британія належала до перших країн, які публічно заявляли про допомогу в повоєнній відбудові України. Однак із плином часу з’ясувалося, що і у самого Лондона не бракує фінансових труднощів.

На думку економічних аналітиків, Британії доведеться переглянути початкові плани, зосередившись на більш вузьких напрямках: інфраструктура цифрової трансформації, логістика, інноваційний сектор. Саме ці сфери можуть принести найбільший взаємний зиск.

Поряд із цим, залишається актуальним питання залучення заморожених російських активів, про яке згадувала Німеччина і яке підтримують окремі країни Великої сімки. Якщо Велика Британія погодиться на механізм їх використання, можливо, це стане вагомим внеском у відбудову України.

Кому потрібен візит і що далі?

Для Києва приїзд Стармера — нагода вкотре нагадати про потреби у зброї та політичній підтримці, а також обговорити варіанти, як вигідніше залучити Великобританію до формату миротворчих ініціатив. Паралельно це спосіб “відчути” настрої Лондона щодо майбутніх переговорів і поставити непублічні вимоги/бажання на стіл.

Лондон демонструє, що залишається вагомим гравцем у європейській політиці, навіть після Brexit. Зміцнення відносин із Києвом допомагає Британії зберігати обличчя “глобальної сили”, здатної впливати на події в регіоні. Крім того, Стармеру потрібно закріпити за собою образ лідера, що ініціює дипломатичні кроки, аби не пасти задніх у порівнянні з США чи Німеччиною.

Таким чином, візит Кіра Стармера в Україну вписується в ширший контекст, де ключові європейські та американські гравці обговорюють, як завершувати або “заморожувати” конфлікт із Росією. Головна інтрига полягає у тому, чи готовий Лондон допомогти Україні миротворчою місією і які гарантії безпеки пропонуватиме, якщо переговори таки відбудуться.

Паралельно Хартія про “столітнє партнерство” з Лондоном підтверджує, що Україна шукає тривалу підтримку та прагне втримати британську увагу — не лише для воєнних потреб, а й для майбутнього відновлення. Проте реалізація таких домовленостей залежатиме від того, наскільки Велика Британія зможе (і захоче) дотримуватися фінансових зобов’язань у часи внутрішніх економічних викликів.

Зрештою, у такому мінливому геополітичному середовищі кожна зустріч високопосадовців — це додаткова нагода вплинути на потенційні підсумкові сценарії. Якщо найближчими місяцями розпочнеться дипломатичний рух навколо припинення вогню, роль Великої Британії — як учасника можливої миротворчої ініціативи — лише зростатиме. Але чи будуть ці ініціативи справді дієвими, покаже тільки час.

США можуть змусити Україну відмовитися від територій, але не планують цього робити — Салліван

Помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США мають можливість припинити підтримку України та змусити її відмовитися від частини територій, але це не входить до планів Вашингтона.

Про це повідомляє видання “РБК-Україна”.

За словами Саллівана, американська влада має інструменти впливу, які могли б змінити перебіг війни в Україні, однак адміністрація Байдена свідомо не використовує їх. Американський посадовець наголосив, що підтримка України залишається важливим пріоритетом для США, і Вашингтон робить усе можливе, аби допомогти українському народові захистити свою незалежність та територіальну цілісність.

Ми маємо опцію змусити Київ піти на поступки, однак це не відповідає нашим інтересам чи нашим цінностям. Українці борються за свою свободу, і наша мета — підтримати їх у цьому, — зазначив Салліван.

Раніше президент США Джо Байден заявляв, що двопартійна підтримка України в Конгресі є ключовим елементом політики Вашингтона щодо протидії агресії Росії. Він також підкреслював, що збереження тиску на Кремль є критично важливим для забезпечення справедливого миру та недопущення нової ескалації з боку Росії.