Зеленський запропонував Раді ратифікувати історичну угоду з Великою Британією

Глава держави Володимир Зеленський направив до парламенту проєкт закону №0332, який передбачає ратифікацію угоди з Великою Британією, що має історичне значення.

Інформація опублікована на сайті Верховної Ради.

У січні поточного року Велика Британія та Україна уклали договір про співпрацю терміном на сто років. Ця угода дозволить зміцнити взаємодію між країнами в різних сферах: від торгівлі та безпеки до науки, освіти та культури.

“Відносини України та Великої Британії близькі як ніколи. Ми вийшли на новий рівень, це більше, ніж стратегічні відносини. Ми підписали угоду про 100-річне партнерство”, – сказав Зеленський.

Метою документа є розвиток військової взаємодії між державами в сфері морської безпеки. Для цього планується створити нову структуру, яка забезпечуватиме безпеку в Балтійському, Чорному та Азовському морях і протидіятиме російській агресії.

Також передбачається об’єднати зусилля фахівців для розвитку науково-технічного співробітництва в таких галузях, як охорона здоров’я, сільське господарство, космос, безпілотні літальні апарати. Крім того, планується реалізувати освітні проекти, які сприятимуть зміцненню дружніх відносин між країнами.

На додаток до цього, буде впроваджена система контролю, розроблена у Великій Британії, яка дозволить відстежувати переміщення зерна, незаконно вивезеного з територій, що тимчасово перебувають під контролем Росії.

У документі також підкреслюється важливість співпраці з Великою Британією в таких галузях, як енергетика, видобуток критично важливих ресурсів і виробництво “зеленої” сталі.

“Великобританія та Україна будуть разом працювати на світовій арені, долати торговельні бар’єри та зміцнювати культурні зв’язки. Вони будуть підтримувати один одного в оновленні, перебудові та реформах для майбутніх поколінь”, – заявили в уряді Британії.

У британському уряді підкреслили, що 100-річне партнерство – це важливий крок до забезпечення довгострокової безпеки України.

Директор НАБУ розповів про зміни в новому законі

Верховна Рада схвалила законопроєкт, який повертає незалежність НАБУ і САП: документ включає важливі зміни, що стосуються роботи цих антикорупційних органів.

Про них розповів директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю.

31 серпня український парламент схвалив законопроєкт, запропонований Президентом України Володимиром Зеленським.

Цей документ відновлює повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також він сприяє розвитку міжнародного співробітництва та встановлює нові обмеження.

“Там є зміни, які стосуються окремого призначення прокурорів, але це не стосується прокурорів САП. Змінена процедура призначення прокурорів, які перебувають під юрисдикцією Офісу Генпрокурора, а також процедура їхнього звільнення у зв’язку зі скороченням посад”, – зазначив Семен Кривонос.

У нещодавно прийнятому законі №13533 є й інші нововведення. Зокрема, вони стосуються розширення повноважень Генерального прокурора щодо інших органів, які займаються досудовим розслідуванням, але не належать до НАБУ та САП.

Кривонос пояснив, що процесуальна самостійність НАБУ і САП була повністю відновлена. Однак у законопроєкті були також порушені питання, що стосуються інших правоохоронних органів.

“Другим блоком передбачено раз на два роки проведення поліграфічного дослідження працівникам НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, на предмет зв’язків з державою-агресором. Хочу наголосити, що цей поліграф проводитиме наш підрозділ внутрішнього контролю. Тобто це робитиме не СБУ, а працівники НАБУ за методологією, яка буде узгоджена з СБУ”, – пояснив директор НАБУ.

У цій сфері Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не відчувають небезпеки для своєї автономності. Варто зазначити, що перевірка на поліграфі стосується не тільки НАБУ та САП, а й інших правоохоронних структур.

Зеленський обговорив важливі питання з прем’єр-міністром Данії

Президент України Володимир Зеленський у розмові з датським прем’єр-міністром Метте Фредеріксен подякував Данії за потужну підтримку, яка зміцнює обороноздатність України і допомагає українському народу.

Про це український президент повідомив у Telegram.

Учасники зустрічі обговорили ключові аспекти європейської інтеграції України, включаючи створення першого переговорного центру. Зеленський наголосив на важливості використання головування Данії в Раді ЄС, щоб прискорити прийняття важливих рішень на шляху до вступу в Євросоюз.

Глава держави також заявив, що в парламенті вже зареєстровано проєкт закону, запропонований президентом, який спрямований на забезпечення незалежності антикорупційних органів. Він висловив вдячність Данії за підтримку цього проєкту і наголосив на важливості його якнайшвидшого ухвалення — бажано вже цього тижня.

Крім цього, Зеленський і Фредеріксен обговорили можливість подальшого двостороннього співробітництва, а також взаємодії в більш широких міжнародних рамках. Сторони дійшли згоди про продовження спільної роботи для встановлення міцного і справедливого миру в Україні.

Президент затвердив закон про службу в ЗСУ для громадян старше 60 років

Глава держави Володимир Зеленський затвердив закон, який дозволяє громадянам, які досягли граничного віку для проходження військової служби, укладати контракт на її проходження.

Інформація про це з’явилася на сайті Верховної Ради.

Відповідно до законодавства, громадяни, які досягли граничного віку, але при цьому можуть продовжувати служити за станом здоров’я, мають право укласти контракт на військову службу.

Громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі, можуть бути повторно поставлені на військовий облік за своїм бажанням. Для цього необхідно отримати згоду командира військової частини на укладення контракту про проходження військової служби.

Відповідно до документа, ці люди можуть бути прийняті на посади рядового, сержантського і старшинського складу, а також молодшого і старшого офіцерського складу. Однак це можливо тільки в тому випадку, якщо вони були звільнені зі служби після 1 січня 2015 року. Щоб зайняти офіцерську посаду, потрібне схвалення Генерального штабу Збройних сил України.

Контракт діє один рік з можливістю продовження. У цей період також призначається випробувальний термін, який триває два місяці. Якщо за цей час військовослужбовець не пройде випробування або не відповідатиме вимогам служби, контракт може бути розірваний.

Євросоюз може скоротити фінансову допомогу Україні – NYT

Рішення ліквідувати незалежність НАБУ і САП може позбавити Київ частини допомоги від Євросоюзу, який раніше був надійним союзником.

Про це пише The New York Times.

У публікації зазначається, що ЄС може скоротити розмір фінансової допомоги Україні в рамках програми Ukraine Facility з 4,5 до 3 млрд євро через затримки з проведенням реформ. Остаточне рішення поки не прийнято, оскільки фінансування може бути відновлено за умови виконання певних вимог.

Крім того, автори підкреслюють, що в країні вперше з 2022 року пройшли акції протесту проти уряду.

Для Володимира Зеленського це стало несподіванкою, хоча він поки не давав коментарів з цього приводу. Раніше, до 2022 року, обмеження допомоги з метою стимулювання реформ було звичайною практикою.

Однак нещодавнє рішення свідчить про те, що Євросоюз готовий критикувати український уряд навіть в умовах військового конфлікту. Крім того, за інформацією ЗМІ, обговорюється питання про те, чи не слабшає підтримка українського президента з боку західних партнерів.

“Блиск безумовно згасає. У спільноті донорів зростає невдоволення Зеленським”, – заявив американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром.

У статті NYT повідомляється, що НАБУ і САП займалися розслідуванням діяльності ключових міністрів уряду, очолюваного Володимиром Зеленським. Хоча рішення про позбавлення цих відомств незалежності було скасовано, це викликало звинувачення в кумівстві і поставило під загрозу підтримку.

Минулого року Європейський союз запустив програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро на три роки для відновлення і підготовки України до вступу в ЄС. У червні Україна звернулася за отриманням коштів, хоча не виконала три з шістнадцяти умов.

“Критики в Україні висловлювали невдоволення посиленням влади уряду Зеленського у воєнний час. Проти журналістів, активістів і опозиційних політиків порушували кримінальні справи. Адміністрація Зеленського замінювала обраних мерів і губернаторів військовими адміністраціями в різних регіонах країни”, – йдеться в статті.

Позиції західних партнерів щодо подальших дій розходяться. Одні вважають, що це потрібно для забезпечення контролю над державою в умовах військового конфлікту. Інші ж вважають, що це лише спроба встановити жорсткий контроль над країною.

Серед тих, хто висловлював незгоду з рішенням Володимира Зеленського обмежити діяльність антикорупційних органів, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Він зв’язався з президентом, щоб обговорити цю тему.

Повідомляють, що Національне антикорупційне бюро України проводило розслідування щодо колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, якого підозрюють в отриманні хабара за сприяння в угоді з нерухомістю. Це призвело до загострення відносин між керівництвом і співробітниками антикорупційних органів.

Зеленський і фон дер Ляєн обговорили санкції, антикорупційний закон і вступ України до ЄС

Президент Зеленський провів розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, у ході якої сторони обговорили подальші кроки європейської інтеграції України, антикорупційні реформи та новий пакет санкцій ЄС проти Росії.

Про це голова держави повідомив у власному Telegram-каналі.

За його словами, Україна готує до ухвалення законопроєкт, спрямований на підвищення незалежності та ефективності антикорупційних органів.

Єврокомісія вже надала свою експертизу щодо документа. Очікується, що законопроєкт буде прийнятий уже наступного тижня.

Також Зеленський повідомив про прийняття парламентом законів щодо реформи АРМА та розвитку факторингу в рамках виконання умов програми Ukraine Facility. Урсула фон дер Ляєн підтвердила прогрес України у виконанні поставлених завдань.

Окремо було приділено увагу 18-му пакету санкцій ЄС, зокрема зниженню граничної ціни на російську нафту. Президент України висловив вдячність за послідовну санкційну політику та зазначив, що Україна синхронізувала всі 18 пакетів обмежень.

Крім того, сторони обговорили створення першого переговорного центру, який займатиметься питаннями вступу України до Європейського Союзу. Зеленський наголосив, що Україна докладатиме максимальних зусиль для якнайшвидшого просування на цьому шляху.

Україна повинна щодня використовувати тисячу дронів-перехоплювачів

Президент Зеленський відвідав завод, де виготовляють дрони-перехоплювачі. Він доручив наростити виробництво до тисячі штук на день.

Володимир Зеленський повідомив про це в Telegram.

“Був на підприємстві, подякував команді, побачив, як виробляється захист для наших міст і сіл, для наших людей. Україна вміє робити класні речі та зберігає технологічне лідерство в захисті життя”, – зазначив президент.

Президент України наголосив на необхідності досягти здатності країни використовувати не менше тисячі перехоплювачів на день в певний момент часу. Кабінет міністрів займається укладенням контрактів і активно співпрацює з партнерами, щоб уникнути нестачі фінансування.

Глава держави поділився з представниками ЗМІ інформацією про те, що чотири компанії вже демонструють вражаючі результати в області створення безпілотних літальних апаратів, а в майбутньому таких виробництв стане десять.

Наразі ці компанії здатні виробляти тільки окремі дрони, але для їхнього розвитку планується залучення інвестицій.

Загальна вартість проекту оцінюється приблизно в $6 млрд.

Стефанчук оголосив дату засідання Ради щодо закону про НАБУ та САП

Голова Верховної Ради анонсував, що 31 липня парламент розгляне законопроєкт президента Зеленського про розширення повноважень НАБУ та САП.

Руслан Стефанчук поділився цією інформацією в дописі на сторінці у Facebook.

“Під час розгляду цього законопроєкту буду пропонувати прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання. Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи”, – зазначено в повідомленні.

22 липня парламент ухвалив закон, який істотно обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ), створеного в 2015 році за підтримки США та інших західних партнерів.

Після того як стало відомо про ухвалення закону, в різних містах України пройшли масові акції протесту.

Президент вніс до Ради проєкт закону про незалежність НАБУ та САП

​​​​Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт №13533. Він повертає незалежність антикорупційним органам, які були обмежені попереднім законом.

Ця інформація була оприлюднена на сайті Верховної Ради.

В рамках ініціативи відбувається перегляд обмежень, накладених на діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Також в ній передбачені нові підходи.

Зокрема, президент пропонує відновити посаду заступника генерального прокурора – керівника САП, який відповідатиме за роботу прокурорів САП.

Генеральний прокурор не матиме права вимагати матеріали попередніх розслідувань від підрозділів детективів та підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.

Генеральному прокурору також буде заборонено передавати повноваження щодо проведення досудового розслідування справи, що належить до компетенції антикорупційного бюро, іншому органу. Винятком є ситуації, коли існують об’єктивні причини, що не дозволяють бюро проводити розслідування в умовах воєнного стану.

У таких випадках рішення прийматиме керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особисто генеральний прокурор.