Голова Єврокомісії закликала Трампа не втручатися у справи ЄС

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з публічним попередженням Дональду Трампу про неприпустимість втручання у внутрішні справи Європи. Вона підкреслила, що президент США не повинен втручатися в європейську демократію.

Про це пише Politico.

Заява фон дер Ляєн була реакцією на питання про Стратегію національної безпеки США. У цьому документі міститься суперечливе твердження про те, що Європі в найближчі два десятиліття загрожує “цивілізаційне знищення”.

“Коли справа доходить до виборів, народ сам вирішує, хто стане лідером країни. Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати. Ніхто інший не має права втручатися”, – заявила фон дер Ляєн.

Варто зазначити, що цю тезу активно просувають ультраправі лідери, включаючи прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також російська пропаганда.

В американському документі міститься критика спроб Європи обмежити діяльність ультраправих партій, які автори стратегії називають “політичною цензурою”. З цієї причини, як заявила фон дер Ляєн, ЄС представив проєкт “Щит демократії”, спрямований на посилення захисту від іноземного втручання в інтернет і вибори.

Хоча глава Єврокомісії зазначила, що її відносини з американськими лідерами залишаються “дуже хорошими”, вона підкреслила: Європа повинна зосередитися на власних проблемах, а не порівнювати себе з іншими.

“У глибині душі я переконана в необхідності трансатлантичних зв’язків. Але що дійсно важливо? Важливо, що ми пишаємося нашим статусом Європейського Союзу, віримо в свою силу і справляємося з викликами. Наші відносини з США змінилися. Чому? Тому що ми теж змінюємося. Важливо пам’ятати: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим, пишатися і відстоювати єдину Європу”, – заявила Урсула фон дер Ляєн.

Україна ризикує втратити заморожені мільярди Кремля

Якщо війна завершиться, Україна може не повернути заморожені активи Центробанку Росії. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути ці кошти Москві.

Такою інформацією поділилися джерела видання “Politico”.

Під час свого літнього візиту до США спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван отримав чітку вказівку від американських чиновників. Адміністрація Трампа наполягає на поверненні російських активів після укладення мирної угоди.

Після візиту О’Саллівана президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен запропонувала країнам ЄС план щодо використання заморожених у депозитарії Euroclear суверенних активів Росії на суму близько 140 млрд євро. Ці кошти пропонується направити на надання Україні “репараційного кредиту”. Особливість цього кредиту полягає в тому, що Україна повинна буде повертати отримані кошти тільки в разі, якщо Росія після завершення конфлікту виплатить репарації.

Один з дипломатів стверджує, що це спроба ЄС закріпити за активами певну політичну формулу, характерну для Європи. У зв’язку з цим існує ймовірність, що Трамп може не підтримати цей сценарій.

Після того як у листопаді стала відома інформація про мирний план американської адміністрації, з’ясувалося, що Трамп пропонував виділити 100 млрд доларів із заморожених російських активів на відновлення та інвестування в Україну під контролем США. Решту коштів передбачалося передати в окремий американо-російський фонд. Ці плани США щодо розподілу активів між собою і Росією, навіть якщо частина коштів формально призначалася для допомоги Україні, викликали обурення у чиновників Європейського союзу.

Україна готується до “вічної війни” з Росією – Reuters

До 2025 року в Україні планується виготовити близько 4 млн БПЛА. Деякі експерти припускають, що ця цифра може збільшитися вдвічі.

Про це пише Reuters.

Зусиль України щодо заповнення нестачі людських ресурсів через збільшення інвестицій у безпілотні технології виявилося недостатньо. Мало хто вірить у швидке досягнення миру через тривале настання Росії, хоча воно і відбувається повільно та з великими втратами.

“Схоже, обидві сторони прагнуть підготувати свої народи та економіки до тривалого конфлікту”, – пише видання.

В Україні працюють сотні збройових компаній різних масштабів. Однак, незважаючи на збільшення інвестицій у безпілотники, проблема нестачі людей залишається невирішеною.

Як зазначила Ярослава Барб’єрі з Chatham House Ukraine, через затяжний характер конфлікту багато українців бачать у призові на військову службу “квиток в один кінець”. Це пов’язано з тим, що командири не поспішають звільняти досвідчених військовослужбовців, навіть якщо ті служать вже багато років.

За інформацією видання, раніше призовники і добровольці, які приєдналися до армії після початку конфлікту, підписували контракти на невизначений термін, які діяли до закінчення військових дій. Тепер планується, що нові контракти будуть укладатися на п’ять років. Також буде введено положення, згідно з яким після звільнення солдати не зможуть бути призвані на службу повторно протягом мінімум одного року, а можливо, і довше.

До речі, наступного місяця міністри ЄС вперше зберуться у Львові. Вони обговорять кроки до членства, якого влада України прагне досягти до 2030 року.

Вступ України до Європейського Союзу вимагає відповідності економіки та бізнесу країни правилам Євросоюзу, що є значною складністю в умовах триваючого конфлікту та постійного ризику накладення вето на членство Києва з боку Угорщини або інших країн-членів, як зазначається в статті.

Європейський Союз активно працює над посиленням підтримки України, в тому числі розглядає можливість розблокування заморожених російських активів для їх використання українською стороною.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.

Норвегія може взяти на себе роль гаранта 100 млрд євро кредиту Україні

Норвегія може використовувати кошти свого суверенного фонду добробуту, який налічує 1,7 трлн євро, для гарантування європейського військового кредиту для України на 100 млрд євро.

Про це пише видання “The Sunday Times”.

За його даними, через гостру нестачу коштів в Україні і готовність кредиторів підтримувати її величезний дефіцит, керівництво ЄС розробило план позики 140 млрд євро під заморожені державні активи Росії.

“Норвегія обговорює пропозицію щодо розблокування європейського військового кредиту на суму понад 100 мільярдів євро для України шляхом забезпечення боргу своїм національним суверенним фондом у розмірі 1,7 трильйона євро”, — зазначає видання.

Бельгія, де знаходиться фінансова організація, що управляє російським капіталом, не погодила запропоновану схему. ЄС відчуває складнощі в отриманні позики без значного забезпечення через ризик невиплати з боку України. Очікується, що на зустрічі в п’ятницю переговорники будуть прагнути переконати бельгійців.

“Політичний істеблішмент Норвегії висловив невдоволення заявами Данії та інших європейських партнерів. Вони стверджують, що Норвегія, будучи членом НАТО, але не ЄС, «наживається на війні», продаючи великі обсяги нафти і газу союзникам і віддаючи порівняно мало”, — додає видання.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для фінансування України.

Україна приєднається до Європейського оборонного фонду з бюджетом €7,3 млрд

Європейський парламент і Рада ЄС досягли угоди про приєднання України до Європейського оборонного фонду. Фінансування фонду складе €7,3 млрд.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

Це рішення відкриє для України нові горизонти співпраці з європейською оборонною промисловістю. Воно сприятиме розвитку спільних технологій і поступовій інтеграції в оборонно-промисловий комплекс ЄС.

Угода є частиною більш масштабного пакету заходів, спрямованого на збільшення інвестицій в оборонну сферу. Кошти, виділені в рамках програми ЄС, будуть використовуватися для стимулювання інновацій, розвитку інфраструктури та вдосконалення як цивільних, так і військових технологій. Досягнута домовленість дозволить ЄС більш оперативно фінансувати розробки в області оборонних технологій і підтримувати високий рівень військової мобільності на території Європи.

У 2017 році ЄС заснував власний фонд оборони. Основна мета цього фонду — фінансування спільних проектів у сфері оборони та стимулювання інноваційних розробок.

ЄС працює над створенням системи “випробувального терміну” для нових членів

ЄС обговорює посилення вимог до нових членів для запобігання криз, подібних до угорської.

Про це заявила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.

За її словами, новим країнам-членам може бути призначений “випробувальний термін”, протягом якого Євросоюз буде оцінювати їх рівень демократії, дотримання принципу верховенства права і незалежність судової системи. Якщо такі держави почнуть відступати від демократичних стандартів, вони можуть втратити певні привілеї або навіть бути виключені з блоку.

“Ми побоюємося, що в ЄС можуть проникнути “троянські коні”, які через кілька років почнуть загрожувати нашим цінностям”, — підкреслила Кос.

Вона зазначила, що в рамках нових механізмів контролю будуть розроблені ефективні інструменти для тимчасового призупинення членських прав або привілеїв у разі порушення основоположних принципів ЄС. У майбутні угоди про вступ планується включити більш суворі гарантії, що запобігають відходу від зобов’язань, взятих під час переговорів.

Єврокомісія, за словами комісара, не має наміру проводити дискримінацію серед кандидатів. Основна мета — гарантувати, що нові члени будуть дотримуватися принципів, які є основою Євросоюзу.

“Ми змогли зупинити Росію на порозі — тепер потрібно не дати їй увійти через чорний хід”, — додала вона.

США не схвалюють план ЄС щодо використання заморожених коштів Росії

США не підтримали пропозицію ЄС використовувати заморожені російські активи для допомоги Україні через “репараційну позику”.

“Bloomberg” пише про це з посиланням на джерела серед чиновників США та Європи.

Американські представники заявили, що поки не мають наміру брати участь у цьому проєкті через побоювання щодо стабільності фінансових ринків. Одне з джерел уточнило, що США не беруть на себе жодних зобов’язань щодо цієї ініціативи ЄС.

Як відомо, Європейський союз планує використовувати заморожені активи центральних банків Росії як забезпечення для залучення кредитів на загальну суму до 140 млрд євро (приблизно 160 млрд доларів) для надання підтримки Україні. Європейська комісія розробляє детальний механізм, який буде оприлюднений тільки після затвердження лідерами країн-членів ЄС. Очікувана подія відбудеться на саміті в Брюсселі цього тижня.

Європейські представники висловили невдоволення тим, що США не надали очікуваної підтримки. Вони нагадали, що раніше адміністрація Трампа закликала Європейський союз більш активно використовувати заморожені російські активи.

Неприйнятно тиснути на Україну з питання Донбасу – Каллас

В ЄС вважають неприпустимим чинити тиск на Україну, яка стала жертвою агресії, з метою повної відмови від Донецької та Луганської областей.

Кая Каллас зробила цю заяву на прес-конференції за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ.

У провідного дипломата ЄС запитали, чи повинна Україна відмовитися від контролю над рештою Донбасу, щоб досягти угоди з Росією про припинення бойових дій.

“Не можна забувати, що Росія – агресор, а Україна – жертва. Тиск на Україну як на жертву – неправильний шлях. Це небезпечно не тільки для України, але і для безпеки Європи та світу. Якщо агресія Росії буде успішною, це може стати прикладом для інших країн, які вирішать вдатися до насильства”, – підкреслила Каллас.

За її словами, в ЄС розроблена чітко сформульована стратегія.

“Здійснення тиску на Росію припинить цю війну”, – заявила Каллас.

На її думку, Росія має потенціал для швидкого завершення конфлікту, проте російський лідер не прагне цього.

“Якщо ми поступимося, Росія отримає бажане. Тоді ми побачимо повторення того, що вже було в історії”, – вважає Каллас.

Вона зазначила, що Євросоюз дотримується чіткої позиції – підтримувати Україну в захисті і чинити тиск на Росію для припинення війни.

Її запитали, чи можна вважати президента США Дональда Трампа надійним партнером для Європи, враховуючи, що він планує зустрітися з Путіним без участі президента України Володимира Зеленського.

“Президент Трамп щиро хоче припинити війну. Це очевидно. Ми теж хочемо миру. Українці, безумовно, мріють про припинення бойових дій. Єдина країна, яка не прагне цього, — Росія”, — підкреслила Каллас.

Вона вважає, що не варто відволікати увагу європейців, оскільки важливо спонукати Росію прагнути до миру. Відповідно, якщо європейські країни не беруть участі в двосторонніх зустрічах між Трампом і Путіним, то “нічого не повинно випливати з цих зустрічей”.

Каллас окремо підкреслила, що Україна з лютого готова до повного припинення вогню, але Росія, на її думку, не має щирого прагнення до миру.

“Всі ми хочемо, щоб Трамп припинив війну. Але Путін почне переговори тільки тоді, коли зрозуміє, що програє”, – підкреслила Каллас.

Цього тижня Євросоюз має намір ввести додаткові санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС.

“Міністри чітко дали зрозуміти, що після 19-го пакету санкцій нам потрібно готуватися до наступного. Це не стане останнім пакетом”, – сказав Каллас.

Вона зазначила, що Україні потрібна більша фінансова і військова допомога.

“Міністри обговорили ідею Єврокомісії використовувати заморожені російські активи для потреб оборони України. Сьогодні існує потужна підтримка цієї ініціативи. Важливо швидко вирішити правові та фіскальні питання цього тижня. Репараційна позика може стати потужним сигналом для Москви, що вони не зможуть вистояти довше за нас”, – підкреслила Каллас.

В рамках снарядної ініціативи для України, з 2 млн боєприпасів поки не вдалося зібрати 300 тис снарядів.