виробництво зброї Архіви

Виробництво систем Patriot в Україні затримується через питання передачі технологій

Posted on 26 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що запуск виробництва систем протиповітряної оборони Patriot на території України зазнав затримки через складнощі, пов’язані з передачею необхідних технологій.

Про це стало відомо з інтерв’ю колишнього спеціального представника президента США з питань України.

За його словами, Київ зацікавлений у локалізації виробництва американських комплексів та окремих компонентів до них. Однак реалізація подібних проєктів вимагає узгодження цілої низки питань, оскільки йдеться про чутливі оборонні технології, доступ до яких суворо регулюється.

Келлог зазначив, що проблема полягає не лише у фінансуванні чи створенні виробничих потужностей. Американській стороні необхідно визначити, які технології та в якому обсязі можуть бути передані Україні для організації виробництва.

При цьому співпраця в цьому напрямку не припинена. Сторони продовжують обговорювати можливі механізми локалізації та умови, за яких виробництво елементів систем Patriot може бути організовано на українській території.

“Чому мені подобається ідея, щоб Україна це робила? Тому що тут можуть працювати швидше і, ймовірно, краще з новими рішеннями. Тож треба дати українцям цей шанс”, — сказав Келлог.

Для Києва розширення виробництва засобів ППО залишається одним із пріоритетів на тлі триваючих повітряних ударів. Україна розраховує, що локалізація дозволить у перспективі збільшити доступність систем і боєприпасів для протиповітряної оборони.

Україна передала союзникам перелік понад 100 російських підприємств ракетної галузі

Posted on 26 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Україна передала міжнародним партнерам список із понад 100 російських підприємств, які, за даними Києва, пов’язані з виробництвом балістичних ракет та комплектуючих. Україна розраховує, що вже у вересні–жовтні ці компанії будуть включені до санкційних списків союзників.

Водночас Київ пропонує посилити контроль за поставками закордонної електроніки, що використовується в російських ракетах.

В ракетах “Іскандер-М” та боєприпасах для комплексів С-400 виявляються іноземні компоненти, зокрема вироблені у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії, Швейцарії та на Тайвані.

Особливу увагу пропонується приділити системам навігації та наведення, а також обмеженню поставок через треті країни. До переліку критично важливих для ракетного виробництва матеріалів Київ також включив понад десять позицій, серед яких перхлорат амонію, алюмінієвий порошок і вольфрам. Додаткові обмеження пропонується поширити на металообробні верстати з числовим програмним керуванням.

Український план передбачає поєднання економічних заходів із так званими “кінетичними санкціями” — ударами по підприємствах російського військово-промислового комплексу. Як приклад наводиться “Комбінат Каменський”, пов’язаний із виробництвом компонентів ракетного палива.

Крім того, Київ пропонує Євросоюзу не чекати на ухвалення великого 22-го пакету санкцій, який очікується не раніше кінця жовтня. Планується запровадження вже у вересні окремого проміжного пакету обмежень, спрямованого безпосередньо на підприємства та ланцюги поставок, пов’язані з російським виробництвом балістичних ракет.

Велика Британія передасть Україні секретні дані для виробництва ракет Storm Shadow

Posted on 24 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Велика Британія має намір надати Україні закриту технічну інформацію, необхідну для локалізації виробництва крилатих ракет Storm Shadow, французький варіант яких відомий як SCALP.

Про це йдеться у заяві уряду Великої Британії.

Мова йде про передачу українській стороні конфіденційних даних щодо конструкції та технологій виробництва ракет. Такий крок має дозволити Україні налагодити випуск окремих компонентів і в перспективі збільшити самостійність у виробництві далекобійного озброєння.

За даними видання, відповідні домовленості є частиною розширення оборонного співробітництва між Лондоном і Києвом. Велика Британія розглядає розвиток української оборонної промисловості як один із способів забезпечити країну озброєнням на тривалий період.

Storm Shadow/SCALP — це авіаційна крилата ракета великої дальності, яка вже використовується українськими збройними силами. Передані Великою Британією та Францією ракети застосовувалися Україною для ударів по віддалених цілях.

Локалізація виробництва має знизити залежність Києва від безпосередніх поставок готових ракет із європейських запасів. При цьому терміни початку виробництва Storm Shadow/SCALP в Україні та передбачувані обсяги випуску поки що не називаються.

У Литві побудують завод боєприпасів для поставок в Україну

Posted on 15 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Українська оборонна компанія DEMZ побудує в Литві підприємство з виробництва боєприпасів. На першому етапі його продукцію планують постачати українській армії, а згодом — збройним силам країн-союзників.

Про це пише Delfi.

Угоду про реалізацію проєкту DEMZ уклала з Міністерством економіки та інновацій Литви. Виробничі майданчики розмістять в Алітусі та Пренайському районі. В Алітусі задіють існуючу інфраструктуру, а в Пренайському районі побудують новий завод.

Підприємство випускатиме продукцію за стандартами країн НАТО. Будівництво нового об’єкта планують розпочати восени 2026 року, а запуск виробництва заплановано на кінець 2027 року.
Проєкт також передбачає дослідження та розробку нових технологічних рішень. Компанія розраховує створити нові робочі місця та організувати спеціальні програми підготовки співробітників різних спеціальностей.

Раніше Україна та Литва вже домовлялися про створення спільного виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема гексогену RDX. Тоді назва компанії та місце розташування майбутнього підприємства не розголошувалися з міркувань безпеки.

Виробники Patriot побоюються запуску ракетного виробництва в Україні

Posted on 10 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Американські виробники систем Patriot можуть побоюватися передачі Україні ліцензії на виробництво ракет через ризик появи дешевшого та швидшого виробництва.

Про це пише The Atlantic.

Офіційно компанії Raytheon і Lockheed можуть посилатися на загрозу витоку інтелектуальної власності та передачі технологій. При цьому один із республіканських чиновників заявив виданню, що справжня причина побоювань може бути іншою: Україна здатна вдосконалити виробництво та випускати ракети швидше, ніж американські лінії.

Йдеться про можливу ліцензію на виробництво ракет для Patriot. У Києві розраховують, що це допомогло б покрити дефіцит засобів ППО, особливо напередодні зимового періоду, коли очікується зростання ракетних і дронових атак.

Навіть у разі позитивного рішення США запуск такого виробництва може зайняти роки. Окремою проблемою залишаються чутливі технології, зокрема активна радіолокаційна головка самонаведення PAC-3, експорт якої Вашингтон обмежує навіть для найближчих союзників.

Раніше повідомлялося, що Дональд Трамп спочатку обіцяв Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot, однак пізніше змінив позицію, пояснивши це складністю передачі технологій та ризиком їх потрапляння до інших країн.

ЄС запровадив санкції проти керівників російських підприємств ВПК

Posted on 7 Серпня, 20267 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз запровадив санкції проти п’яти керівників російських підприємств військово-промислового комплексу. Обмеження пов’язані з триваючою війною проти України та посиленням ударів по цивільній інфраструктурі.

Обмеження передбачають замороження активів, заборону на надання фігурантам коштів та інших економічних ресурсів, а також заборону на в’їзд до країн Євросоюзу.

До санкційного списку потрапили генеральний директор Красноярського машинобудівного заводу Олександр Дюкарев, керівник Серпуховського заводу “Металіст” Раміль Бадгутдінов, директор ТОВ “Ірз-Связь” Сергій Башков, генеральний директор ТОВ “Аеромакс” Сергій Бессонов та голова НДІ точних приладів Віктор Іванов.

Красноярський машинобудівний завод бере участь у виробництві балістичних ракет, зокрема міжконтинентального комплексу РС-28 “Сармат”. Серпуховський “Металіст”, за даними ЄС, випускає високоточні електромеханічні компоненти, які застосовуються в ракетах комплексу “Іскандер-М”.

Компанія “Ірз-Связь” виробляє комутаційні системи, що використовуються, зокрема, у безпілотниках “Орлан-10” і “Тахіон”. “Аеромакс” займається розробкою програмного забезпечення та безпілотників вертолітного типу.

НДІ точних приладів, що входить до структури “Роскосмосу”, постачає спеціальне обладнання та надає послуги російським силовим відомствам, а також бере участь у створенні супутникової системи радіолокаційної розвідки “Касатка-Р”.

Fire Point розпочала інтеграцію європейських технологій в українську систему ПРО Freyja

Posted on 4 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Український виробник дронів і ракет Fire Point домовився з понад десятьма європейськими оборонними компаніями про постачання радарів, систем наведення та інших компонентів для проєкту протиракетної оборони Freyja.

Про це йдеться в матеріалі агенції Reuters.

Компанія вже почала об’єднувати отримане обладнання в єдину систему. Проєкт створюється для перехоплення російських балістичних ракет. Офіційно його запустили минулого місяця в Парижі за участю десяти урядів та 12 оборонних компаній, серед яких Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

Генеральний директор Fire Point Ірина Терех повідомила, що до проєкту вже приєдналися 13 промислових партнерів, а основні домовленості практично завершені. Перше успішне перехоплення балістичної ракети компанія планує провести до середини 2027 року.

“Ми намагаємося вмістити програму, яка зазвичай триває 20 або 30 років, у кілька років”, — сказала Терех.

Основою системи має стати ракета-перехоплювач FP7.X — швидша версія балістичної ракети FP7. Зараз її інтегрують із системами наведення, оглядовими та супровідними радарами.
Норвезька компанія Kongsberg працює над командним центром, який має об’єднати всі елементи системи. Німецька компанія Diehl Defence підтвердила переговори з Fire Point, але деталі можливої співпраці не розкрила.

Fire Point розраховує знизити вартість одного перехоплювача до менше ніж одного млн євро. Це приблизно в чотири-шість разів дешевше, ніж ракета для американської системи Patriot.

Компанія вже провела щонайменше п’ять випробувань ракети-перехоплювача. Freyja буде побудована за відкритою архітектурою, що дозволить замінювати окремі компоненти, зокрема радари різних виробників. Очікується, що одна пускова установка матиме від чотирьох до шести ракет.

“Шахеди” дедалі частіше запускають по Україні з конвеєра

Posted on 5 Червня, 2026 by Іван Засядько

Російські війська використовують ударні безпілотники Shahed практично одразу після їхнього виготовлення.

Про це заявив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його словами, один із дронів, що прилетів на Харків, був виготовлений лише за кілька днів до запуску. Зазвичай, як зазначив Бескрестнов, українські фахівці фіксують “Шахеди” з датою випуску за 5–15 днів до атаки.

Він вважає, що за датами виробництва можна побічно оцінювати наявність запасів озброєння у Росії. Якщо безпілотники надходять у використання майже відразу після складання, це може вказувати на обмежені можливості накопичення великих резервів.

Бескрестнов також повідомив, що балістичні ракети “Іскандер” частіше мають дату випуску 2025 року, а ракети “Циркон”, Х-101 і боєприпаси для С-400 — 2026 року. За його оцінкою, більша частина ракет і безпілотників, що виробляються Росією, швидко направляється на фронт.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

Posted on 4 Червня, 2026 by Іван Засядько

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.