“Шахеди” дедалі частіше запускають по Україні з конвеєра

Російські війська використовують ударні безпілотники Shahed практично одразу після їхнього виготовлення.

Про це заявив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його словами, один із дронів, що прилетів на Харків, був виготовлений лише за кілька днів до запуску. Зазвичай, як зазначив Бескрестнов, українські фахівці фіксують “Шахеди” з датою випуску за 5–15 днів до атаки.

Він вважає, що за датами виробництва можна побічно оцінювати наявність запасів озброєння у Росії. Якщо безпілотники надходять у використання майже відразу після складання, це може вказувати на обмежені можливості накопичення великих резервів.

Бескрестнов також повідомив, що балістичні ракети “Іскандер” частіше мають дату випуску 2025 року, а ракети “Циркон”, Х-101 і боєприпаси для С-400 — 2026 року. За його оцінкою, більша частина ракет і безпілотників, що виробляються Росією, швидко направляється на фронт.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Нова балістика FP-9 здатна долетіти до Москви

Українська компанія Fire Point найближчим часом планує перейти до випробувань нової балістичної ракети FP-9. Ракета потенційно зможе долітати до Москви.

Про це розповів співзасновник та головний конструктор компанії Денис Штілерман.

Він повідомив, що розробники вже підготували основні елементи виробу: систему керування, приводи та корпус. Головний компонент, якого бракує, — двигун, випробування якого розраховують провести протягом місяця.

Після успішної перевірки двигуна компанія має намір розпочати тестові польоти. Штілерман заявив, що перші реальні запуски нової ракети можуть відбутися вже влітку або, в крайньому випадку, на початку осені.

Розробник також зазначив, що Fire Point не обмежується одиничними зразками і заздалегідь готує виробничі лінії. За його словами, компанія планує виготовити 10–20 тестових ракет. Крім того, Fire Point розраховує найближчими днями підписати договір з Данією про виробництво двигунів для української балістичної ракети на данській території.

Україна готує серійне виробництво власних керованих авіабомб

Українська компанія BlueBird Tech спільно з одним із вітчизняних науково-конструкторських бюро розпочала розробку та підготовку до серійного виробництва перших українських керованих авіаційних бомб. Проєкт має задовольнити запит армії на розширення можливостей високоточних ударів.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

Зараз команда вже перейшла до виконання перших складних інженерних завдань, пов’язаних зі створенням нового типу боєприпасів. У компанії заявили, що виробництво будуватиметься з опорою на внутрішній науковий і технічний потенціал України.

“Ми об’єднуємося з провідними українськими інженерами та науковцями, щоб поетапно розбирати задачі ракетобудування та аналізувати, які рішення сьогодні найбільш критичні для України. Тому в першу чергу ми почнемо серійно виробляти КАБи українського виробництва”, — зазначили у BlueBird Tech.

Раніше один з учасників оборонного кластера Brave1 представив першу вітчизняну керовану авіабомбу, створену з нуля українськими фахівцями. На її розробку пішло 17 місяців.

Такі боєприпаси призначені для ураження укріплень, командних пунктів та інших важливих об’єктів. За даними ЗМІ, українські КАБи в перспективі зможуть застосовувати з винищувачів F-16, Rafale та Mirage.

В Канаді планують виготовляти винищувачі Gripen для України

Шведська оборонна компанія Saab розглядає можливість запуску складання винищувачів Gripen на території Канади. Такий варіант може стати частиною майбутньої системи поставок літаків до України, якщо Оттава вирішить оновлювати свої ВПС саме за рахунок цієї моделі.

Про це йдеться в інтерв’ю заступника голови Saab Андреса Карпа виданню The Canadian Press.

Можливість канадського виробництва вже обговорювалася з місцевим виробником. Компанія розглядає цей сценарій за умови, що Канада обере Gripen і буде зацікавлена в локалізації складання у себе.

У такому випадку канадський майданчик міг би працювати відразу у двох напрямках: забезпечувати потреби власних збройних сил і брати участь у міжнародній підтримці України. Для Києва це важливо з точки зору довгострокового планування поставок сучасної бойової авіації.

У Saab також зазначають, що виробництво одного винищувача Gripen може займати до трьох років. Тому рішення про розширення виробничих потужностей необхідно приймати заздалегідь, особливо якщо йдеться про великі оборонні замовлення та регулярні поставки літаків.

Україна прагне отримати ліцнзію на виробництво ракет для Patriot

Україна домагається від партнерів дозволу на виробництво ракет для систем Patriot. Київ порушував це питання ще за адміністрації Джо Байдена і продовжив обговорення вже з адміністрацією Дональда Трампа.

Про це заявив Володимир Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністром Швеції

За словами Зеленського, нинішніх обсягів виробництва ракет недостатньо для потреб України. Він зазначив, що США та Німеччина разом випускають близько 60 ракет Patriot на місяць, тоді як українська сторона готова була б збільшити ці обсяги за рахунок власного або спільного виробництва.

Президент підкреслив, що мова йде саме про ракети до систем Patriot. Україна, за його словами, готова долучатися до виробничих ланцюгів, оскільки в Європі різні країни вже випускають окремі компоненти для таких боєприпасів.

“Україна не отримала ліцензії на виробництво PAC-3. Я вірю, що в майбутньому, можливо, отримаємо або буде наша система”, — сказав український лідер.

Зеленський також повідомив, що Київ паралельно працює над створенням власної антибалістичної системи. За його оцінкою, завдання складне, але здійсненне, особливо якщо вдасться вирішити питання з ключовими технологічними компонентами, включаючи радари.

Німеччина планує виготовити партію ракет для українських систем ППО Patriot

Частину ракет-перехоплювачів PAC-2 GEM-T для української системи протиповітряної оборони Patriot вироблятимуть на новому заводі в Німеччині.

Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

На зустрічі з представниками американської корпорації RTX обговорювалися питання поставок ракет. Особливу увагу приділяли прискоренню передачі Україні систем Patriot, відновленню пошкоджених комплексів та організації технічного обслуговування окремих компонентів на території країни.

“Нещодавно було підписано угоду про постачання ракет PAC-2 GEM-T. Частину з них мають виробляти на новому підприємстві в Німеччині”, — зазначив Паліса.

Сторони окремо розглянули нові підходи до протидії дронам та здешевлення ракет для боротьби з БПЛА. Однак основна мета залишається незмінною — максимально прискорити виробництво та доставку ракет до України, з огляду на постійну необхідність зміцнення протиповітряної оборони.

Глава МЗС Німеччини запропонував Європі переймати український досвід у сфері інновацій

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що скорочення чисельності американських військ у його країні має спонукати Європу розвивати власні військові можливості, по прикладу України.

Міністр зробив цю заяву під час візиту до Греції.

Вадефуль підкреслив, що Європа повинна перейняти досвід України в галузі оборонних технологій.

“Приклад України демонструє, що військові можливості можна нарощувати і вводити в дію набагато швидше, ніж це відбувалося в Європі протягом останніх десятиліть”, – зазначив глава МЗС Німеччини.

В Афінах німецький міністр висловив свою думку щодо рішення США скоротити військову присутність у Німеччині. За його словами, це має спонукати країни Європи до посилення своєї обороноздатності.

“Ми маємо розглядати це як поновлений заклик до швидшого розвитку та розгортання власних можливостей, цього просто неможливо уникнути”, – сказав Вадефуль.

Україна та Польща об’єднаються для створення потужної армії дронів – Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про плани співпраці з Україною у створенні сучасної армади безпілотників для своєї країни.

Про це повідомляє Interia Wydarzenia.

Туск взяв участь у конференції під назвою “Шлях до конференції з відновлення України: безпека та оборонний вимір”. Цей захід є стартовою точкою для підготовки до конференції з відновлення України, запланованої на червень цього року в Гданську.

“З великим задоволенням можу сьогодні оголосити, що польський план створення армади дронів буде планом, який також підтримуватимуть технічні ідеї та компетенції в галузі дронів наших українських друзів”, – додав він.

Туск зазначив, що Україна стала важливим партнером для держав, які прагнуть забезпечити захист свого повітряного простору, і нагадав про підтримку, надану країнам Близького Сходу.

“Я хочу тут, у Жешуві, дуже чітко підкреслити, що польсько-українські відносини та відносини між Європою й Україною – це не одностороння допомога країні, яка воює. Нам вдалося – і Польща досягла успіху, тому що ми були провідною державою в цьому процесі – побудувати таку модель партнерства… в якій також Україна може щось дати”, – додав Туск.