Євросоюз призупинив виплати Україні через уповільнення реформ

У Європейському союзі прийняли рішення тимчасово призупинити фінансову підтримку України через те, що реформи проходять недостатньо активно.

Про це пише Politico із посиланням на депутата Європарламенту Даніеля Фройнда.

Посадовець зазначив, що в останні місяці процес реформ, які Київ повинен провести для вступу до ЄС, сповільнюється.

“Вони вперше пропустили етапи, тому деякі виплати не були здійснені за планом”, – повідомив чиновник.

Фройнд підкреслив, що мова йде про заплановані транші в рамках Ukraine Facility – механізму фінансової підтримки державного бюджету України з боку Європейського союзу. Сума фінансування становить 50 млрд євро і включає в себе як пільгові кредити, так і грантові кошти.

Як пише видання, створюється враження, що уряд України фактично уповільнює процес реформ.

Йдеться про недотримання ключових вимог, зокрема про гарантування незалежності органів, що борються з корупцією. Україна вперше не виконала зобов’язання у встановлені терміни, що викликало негативну реакцію.

ЄС готує план дій на випадок провалу торговельної угоди з Трампом

Посли ЄС зберуться наступного тижня, щоб обговорити план дій на випадок, якщо не вдасться укласти торговельну угоду з президентом США Дональдом Трампом.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією з джерел, основна частина учасників процесу схиляється до продовження діалогу з американською стороною з метою пошуку рішення до 1 серпня, коли мають почати діяти 30% мита.

Однак, за інформацією з джерел, переговори, які проходили у Вашингтоні минулого тижня, не привели до значущого результату. Вони будуть продовжені протягом наступних двох тижнів.

За інформацією США планують встановити єдиний тариф на товари, що перевищує 10%.

Винятки стосуватимуться авіації, деяких медичних приладів і дженериків, алкоголю та обмеженої кількості видів виробничого обладнання, яке потрібне США.

Під час зустрічі учасники також розглянули питання про встановлення ліміту для певних галузей, а також про введення обмежень на імпорт солі та алюмінію. Крім того, обговорювалися заходи щодо забезпечення безпеки ланцюжків поставок від постачальників, які пропонують надлишкові обсяги металів.

У деяких джерелах повідомляють, що навіть якщо домовленість буде досягнута, вона потребуватиме зусиль з боку Трампа. Однак його позиція поки що не до кінця зрозуміла.

Як повідомляють джерела, у зв’язку з тим, що шанси на успішне завершення переговорів стають дедалі меншими, а час спливає, Європейський союз, імовірно, почне розробляти план дій на випадок, якщо угоди не буде досягнуто.

Водночас, щоб вжити заходів у відповідь, найімовірніше, знадобиться схвалення на політичному рівні від керівництва блоку, оскільки ситуація вкрай серйозна.

Трамп не повідомив союзників про плани щодо постачання зброї в Україну

Європейські союзники дізналися про пропозицію Дональда Трампа відправити зброю в Україну і натомість придбати американську зброю під час його виступу.

Про це повідомило агентство Reuters.

Як стало відомо з джерел, президент США Дональд Трамп запропонував план, але не озвучив конкретних заходів щодо забезпечення України озброєнням. Згідно з його ідеєю, європейські країни-союзники мають надати свої запаси зброї і поповнити їх за рахунок купівлі американського озброєння.

На думку десяти офіційних осіб у США і Європі, будь-яка підтримка України залежатиме від результатів майбутніх переговорів про те, хто і яке обладнання надасть.

“Як завжди в цих речах, диявол криється в деталях”, – сказав один посол Північної Європи у Вашингтоні.

Джерела в дипломатичних місіях різних держав у Сполучених Штатах Америки розповіли агентству Reuters, що їм стало відомо про план одразу ж після його оголошення. Навіть ті країни, які є найближчими союзниками США, очевидно, отримали інформацію про цю пропозицію практично одночасно з її оголошенням.

“Я впевнений, що ніхто не знав точних деталей заздалегідь. Підозрюю, що в адміністрації тільки починають розуміти, що це означає на практиці”, – сказав окремий європейський посол.

Під час зустрічі з президентом США в Овальному кабінеті 14 липня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про готовність шести країн-членів Альянсу приєднатися до програми закупівлі озброєнь. Серед них – Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди та Канада.

ЄС готується затвердити рекордний бюджет на 2028-2034 роки

Єврокомісія готує бюджет ЄС на 2028-2034 роки, який стане рекордним за обсягом – 1,717 трлн євро. Із цієї суми 88 млрд буде спрямовано на допомогу Україні.

Про це повідомляє Politico.

Як повідомляється, це буде найзначніший бюджет в історії Європейського союзу. Остаточну суму може бути скориговано, але якщо її буде погоджено, то бюджет ЄС становитиме 1,23% від загального національного доходу країн-учасниць, що на 0,1% більше, ніж у поточному періоді (2021-2027).

У новому бюджеті особливу увагу буде приділено зміцненню обороноздатності, впровадженню передових технологій і забезпеченню безпеки. Водночас фінансування традиційних напрямів, таких як сільське господарство та розвиток регіонів, буде оптимізовано.

Для підтримки України планується виділити 88 млрд євро з окремого позабюджетного фонду.

У планах комісії – введення трьох нових податків: на електронні відходи, тютюнові вироби та великі компанії з річним оборотом понад 50 млн євро.

Ці заходи спрямовані на поступове погашення загального боргу, що виник у період пандемії COVID-19.

ЄС хоче створити фонд для допомоги Україні

Євросоюз планує створити фонд у розмірі €100 млрд для допомоги Україні в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Повідомляється, що цей фонд може бути включений до наступного семирічного бюджету Європейського союзу, який буде представлений наприкінці липня. У разі схвалення ініціативи країнами-учасницями, фінансування фонду розпочнеться з 2028 року для забезпечення постійної допомоги Україні.

В рамках нової фінансової стратегії пропонується надавати підтримку у вигляді грантів і доступних кредитів, які будуть пов’язані з реалізацією реформ в Україні, необхідних для її вступу до Європейського союзу.

В даний час ініціатива знаходиться на стадії обговорення, і всі деталі будуть представлені на презентації наступної багаторічної фінансової програми ЄС, яка відбудеться 16 липня.

Глава Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що ЄК розглядає різні способи фінансової допомоги Україні і готова надавати її стільки, скільки буде потрібно. Одним з потенційних джерел фінансування можуть стати активи Російської Федерації, які були заморожені в результаті санкцій.

Переговори про вступ України до ЄС не залежать від згоди Угорщини

Для початку переговорів про вступ України до ЄС не потрібне схвалення Угорщини, яка раніше висловила незгоду з євроінтеграцією країни.

Про це розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

На її думку, рішення Угорщини відкрити перший переговорний центр з Україною спонукало Європейський союз до ретельного аналізу та переосмислення питання розширення, яке є ключовим.

“Політичний демпінг Угорщини, який зменшує амбіції ЄС через блокування, став поштовхом для аналізу й пошуку рішень, і стало зрозуміло, що ані договір про створення Євросоюзу, ані будь-які рішення, які ухвалено на рівні Європарламенту чи Європейської ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення”, – прокоментувала віцепрем’єрка.

Вона наголосила, що одностайне рішення стосується тільки припинення переговорів або закриття певних аспектів.

ЄС вивчає три варіанти фінансування дефіциту бюджету України 2026 року

Європейська комісія вивчає варіанти поповнення дефіциту бюджету України на 2026 рік, який може становити близько 19 млрд доларів.

Про це повідомляє “Financial Times”.

“Багато учасників, які очікували укладення угоди про припинення вогню цього року, тепер стикаються з необхідністю перегляду своїх витрат. Вони розуміють, що навіть при ретельному плануванні бюджету, залишаються значні фінансові труднощі”, – прокоментував неназваний високопоставлений європейський чиновник.

У рамках ініціативи, висунутої Україною, пропонується надати фінансову підтримку у вигляді грантів із позабюджетних джерел. Ці кошти можуть бути спрямовані на досягнення двох цілей: виконання зобов’язань щодо збільшення оборонних видатків до 5% від ВВП і надання допомоги Україні.

“Замість дублювання можливостей європейським союзникам варто було б підтримати українські сили фінансово. Це можна розглядати як внесок України у зміцнення безпеки континенту”, – йшлося в пропозиції України країнам Великої сімки (G7).

Інший спосіб – прискорити виплати в рамках чинної програми G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), яка передбачає використання доходів від заморожених активів Росії для підтримки України.

Обговорюється ще й перспектива вкладення заморожених російських активів у більш ризиковані інвестиційні інструменти з метою отримання більш високого доходу.

Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

Орбан знову виступив із провокаційною заявою про Україну

Перед самітом ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову висловився проти інтеграції України до Євросоюзу. На його думку, головна проблема — триваюча війна.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

“Якщо ми інтегруємо Україну до ЄС, ми інтегруємо війну”, — заявив Орбан.

Він підкреслив, що не бажає перебувати в одному співтоваристві з державою, яка веде військові дії і тим самим створює загрозу для Європи. Це означає, що якщо одна з країн-членів Європейського союзу бере участь у збройному конфлікті, то ЄС також опиняється в стані війни.

“Нам це не подобається”, – підсумував прем’єр-міністр Угорщини.

У відповідь на запитання журналістки про те, чи сприятиме він відновленню переговорів у разі припинення вогню з боку Росії щодо України, Орбан не дав однозначної відповіді, підкресливши, що наразі не спостерігається жодних ознак припинення вогню.