Єврокомісія запропонувала Україні нові критерії відбору для співробітників правоохоронних органів

Єврокомісія пропонує Україні унікальні моделі відбору кадрів для Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Офісу генерального прокурора. Ці методи не мають аналогів в інших країнах ЄС.

Про це заявив народний депутат Сергій Власенко.

Нардеп зазначив, що окремі з цих умов можуть суперечити Основному закону України. Він також додав, що антикорупціонери беруть активну участь у просуванні цих схем, що, по суті, сприяє їх узаконенню.

Європейський Союз наполягає на тому, щоб Україна внесла зміни до законодавства, які зроблять процес призначення і відставки генерального прокурора більш об’єктивним, прозорим і заснованим на професійних якостях. Крім того, ЄС вимагає обмежити повноваження генерального прокурора в прокуратурі, які при Кравченку набули надмірного характеру.

Власенко підкреслив, що конкурси в правоохоронних структурах часто перетворюються на порожні формальності, де результати вже заздалегідь визначені. Тим часом антикорупційні механізми, замість того щоб ефективно виконувати свої завдання, все більше втягуються в політичну сферу, займаються піаром і демонструють високу медійну активність.

Депутат висловив невдоволення нинішньою моделлю роботи Громадської ради доброчесності. За його словами, цей орган став закритим і неконтрольованим механізмом, який впливає на судову систему замість того, щоб сприяти очищенню правосуддя.

Україна та ЄС готуються завершити тимчасовий захист українців у 2027 році

На зустрічі представників Міністерства соціальної політики України та Єврокомісії обговорювали майбутнє українців, які перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом.

Про це пише “Соцпортал”

У зустрічі взяли участь перший заступник міністра Людмила Шемелинець і заступник міністра Ілона Гавронська. Також були присутні представники Єврокомісії – Олена Вишняр-Малиновська та Хенрік Вітфельт.

Міністерство соціальної політики України працює над створенням інструментів, які дозволять українським громадянам, включаючи військових мігрантів, прийняти обґрунтоване рішення після закінчення терміну дії тимчасового захисту в державах Європейського Союзу.

Однією з головних тем стало завершення програми тимчасового захисту для українців у 2027 році. ЄС і Україна готуються до етапу, коли біженці обиратимуть між отриманням національних дозволів на проживання в європейських країнах і поверненням додому.

“Для нас принципово важливо, щоб кожен українець за кордоном отримав чітку, актуальну й зрозумілу інформацію щодо своїх можливостей. Саме тому спільно з європейськими партнерами ми розгортаємо Мережу єдності – вона допоможе надавати консультації українцям у цей перехідний період”, – зазначила Ілона Гавронська.

Окремою темою обговорення стала підготовка українських громад до повернення своїх громадян. Основна увага була приділена зміцненню місцевого інфраструктурного потенціалу та покращенню роботи соціальних служб, які займатимуться підтримкою людей, що повертаються з-за кордону.

Сторони також обговорили перспективи поліпшення соціальних послуг, включаючи підтримку ветеранів, допомогу дітям, які повернулися з депортації, захист внутрішньо переміщених осіб та питання соціальної реконструкції.

За результатами зустрічі сторони дійшли згоди про продовження консультацій на рівні міністерств і спеціалізованих підрозділів Єврокомісії. Також були заплановані додаткові зустрічі для більш детального обговорення спільних проектів і напрямків співпраці.

Фіцо проти використання активів агресора на військові потреби України

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для надання допомоги Україні.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Європейська комісія представила ініціативу, що дозволяє урядам країн ЄС направити до 185 млрд євро на підтримку України. Ці кошти будуть отримані за рахунок використання заморожених в Європі російських суверенних активів без їх конфіскації.

План не був схвалений через побоювання бельгійської сторони, на території якої знаходяться основні активи.

“Словаччина не братиме участі в юридичних або фінансових ініціативах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти підуть на військові потреби в Україні”, – сказав Фіцо.

Прем’єр-міністр Словаччини заявив, що застосування заморожених активів на користь України лише посилить конфлікт.

“Ми хочемо зупинити війну чи продовжуємо її? Ми плануємо виділити Україні 140 мільярдів євро, що може призвести до продовження конфлікту. Що це означає? Це означає, що війна, ймовірно, триватиме ще мінімум два роки”, – заявив він.

Бельгія визначила умови для надання кредиту Україні

Бельгія визначила свої “червоні лінії” щодо використання російських активів для фінансування репарацій Україні на 140 млрд євро. Також було підписано угоду між країнами ЄС про розподіл усіх пов’язаних з цим ризиків, які перевищують 170 млрд євро.

Про це пише “Politico”.

Напередодні важливого саміту 23 жовтня влада Євросоюзу активно працює над усуненням занепокоєнь Бельгії, пов’язаних з кредитом. Політична угода, яку планується досягти на цій зустрічі, стане ключовим кроком для подальшого юридичного оформлення даного рішення.

Бельгія має значні інтереси, оскільки на її території знаходиться фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених російських державних активів.

Бельгійський уряд побоюється юридичних і фінансових ризиків, пов’язаних з претензіями з боку Росії, і тому вимагає від усіх країн Євросоюзу надання гарантій по кредиту.

“Гарантії не повинні обмежуватися 170 мільярдами євро, які пропонує мобілізувати Єврокомісія. Ризик може бути набагато вищим за цю суму”, – вважає прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.

Він підкреслив, що гарантії не анулюються автоматично при знятті санкцій. Арбітражні розгляди можуть виникнути навіть через роки.

Як повідомило видання, бельгійський прем’єр представив країнам ЄС перелік “червоних ліній”. До нього увійшли такі положення: відмова від підтримки заходів, які можуть бути сприйняті як конфіскація активів; юридично обов’язкові та чітко реалізовані гарантії, що європейські держави розділять усі поточні та майбутні ризики, пов’язані з Euroclear і Бельгією; а також угода про негайну фінансову допомогу в разі, якщо Euroclear буде потрібно повернути активи РФ, наприклад, у разі укладення мирної угоди.

У своєму зверненні до лідерів ЄС Де Вевер заявив, що запропонована Єврокомісією схема аналогічна конфіскації, спростовуючи тим самим твердження Єврокомісії про те, що їх кредит не буде пов’язаний з вилученням державних активів Росії.

“Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді вкрай невелика. Якщо ці активи залишаються іммобілізованими протягом тривалого періоду, це може розглядатися як квазіконфіскація”, – сказав Де Вевер.

Він висловив побоювання, що ініціатива Єврокомісії може поставити під загрозу двосторонні інвестиційні угоди між Бельгією і Люксембургом та Росією, укладені в кінці холодної війни в 1989 році.

Де Вевер також зазначив, що ця угода може змусити китайських інвесторів вивести свої кошти з Euroclear, побоюючись, що їхні активи також можуть бути вилучені в майбутньому.

“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч питань, які ще належить вивчити. В кінцевому рахунку, гарантії повинні бути надійними”, – прокоментував високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.

Європарламент шукає шляхи прискореної відмови від російської нафти і газу

Депутати Європарламенту обговорюють, як прискорити відмову від російської нафти і газу. Вони хочуть повністю позбутися енергетичної залежності від РФ.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

“Європейський парламент обговорює прискорення відмови від російської нафти і газу з метою повного розриву зв’язків з колишнім ключовим постачальником”, – йдеться в повідомленні.

Видання, посилаючись на поінформовані джерела, повідомляє, що комітет Європарламенту з питань промисловості готується розглянути поправки до регламенту RePowerEU. Серед них – припинення імпорту російської нафти і нафтопродуктів з 2026 року і повна заборона на поставки газу через рік.

Цей крок синхронізує припинення імпорту газу через трубопроводи з морськими поставками, що вже передбачено запропонованим пакетом санкцій ЄС. Слід зазначити, що, хоча санкції мають тимчасовий характер, ініціатива RePowerEU є окремим довгостроковим планом щодо повної відмови від енергетичної залежності від Російської Федерації.

У другій половині наступного року очікується, що світовий газовий ринок перейде до профіциту. Це знизить ймовірність того, що поступове скорочення імпорту з боку ЄС створить тиск на поставки і призведе до зростання цін. Такий прогноз сприяв отриманню широкої політичної підтримки для повного і довгострокового розриву з Росією після її вторгнення в Україну.

Єврокомісія спочатку пропонувала зупинити постачання газу з Росії до кінця 2027 року. Однак тепер прискорена відмова від російського газу отримала підтримку від членів декількох політичних груп у Європарламенті.

З початку наступного року набудуть чинності поправки до RePowerEU, які заборонять нові закупівлі російського газу. Короткострокові контракти, що вже діють, зможуть залишатися в силі до середини червня, а довгострокові — до 1 січня 2027 року.

ЄС буде уважно стежити за незалежністю НАБУ і САП

Європейський Союз продовжить стежити за незалежністю антикорупційних органів. Влітку влада намагалася обмежити їх повноваження, але відмовилася під тиском громадськості та Європи.

Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.

Вона підтвердила, що донесла позицію Ради Європи до Банкової, але припустила, що українська влада також могла злякатися громадського опору, оскільки по всій країні люди вийшли на протести, незважаючи на війну.

“Люди дійсно побачили небезпеку для розвитку своєї країни у випадку, якщо тут буде корупція. Ми чули про останні опитування, що головний страх в Україні – це війна, але слідом іде саме корупція. Отже дійсно, влада виправила закон. Але ще є деякі кроки, які потрібно зробити”, – сказала єврокомісарка.

Кос зазначила, що закон, прийнятий у липні, став серйозним кроком назад. Вона отримала безліч дзвінків та електронних листів від потенційних інвесторів та фінансових установ, які перебували на межі прийняття рішення про припинення співпраці з Україною.

“Ми весь час будемо уважно стежити за тим, що відбувається, щоб НАБУ та САП були незалежними, щоб прокурори працювали нормально”, – зазначила представниця Євросоюзу.

Вона підкреслила, що проблема не тільки в законах, але і в їх застосуванні. Якщо не вжити жодних заходів проти корумпованих чиновників, це буде сприйнято як схвалення корупції з боку влади.

Оголошено про введення 19-го пакету санкцій проти Росії

Урсула фон дер Ляйен повідомила, що 19-й пакет санкцій проти Росії підготують до початку вересня.

Глава Єврокомісії зробила цю заяву на екстреній прес-конференції з Володимиром Зеленським у Брюсселі.

“Бойові дії тривають, і ми плануємо ввести 19-й пакет санкцій на початку вересня”, – заявила вона.

Глава Єврокомісії зазначила, що керівництво європейських держав продовжить застосовувати дипломатичні та економічні заходи впливу на країну.

Раніше стало відомо, що після зустрічі лідерів Росії та США Володимира Путіна і Дональда Трампа Європейський союз прийняв рішення зберегти санкційний тиск на Російську Федерацію.

Зеленський і фон дер Ляєн обговорили санкції, антикорупційний закон і вступ України до ЄС

Президент Зеленський провів розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, у ході якої сторони обговорили подальші кроки європейської інтеграції України, антикорупційні реформи та новий пакет санкцій ЄС проти Росії.

Про це голова держави повідомив у власному Telegram-каналі.

За його словами, Україна готує до ухвалення законопроєкт, спрямований на підвищення незалежності та ефективності антикорупційних органів.

Єврокомісія вже надала свою експертизу щодо документа. Очікується, що законопроєкт буде прийнятий уже наступного тижня.

Також Зеленський повідомив про прийняття парламентом законів щодо реформи АРМА та розвитку факторингу в рамках виконання умов програми Ukraine Facility. Урсула фон дер Ляєн підтвердила прогрес України у виконанні поставлених завдань.

Окремо було приділено увагу 18-му пакету санкцій ЄС, зокрема зниженню граничної ціни на російську нафту. Президент України висловив вдячність за послідовну санкційну політику та зазначив, що Україна синхронізувала всі 18 пакетів обмежень.

Крім того, сторони обговорили створення першого переговорного центру, який займатиметься питаннями вступу України до Європейського Союзу. Зеленський наголосив, що Україна докладатиме максимальних зусиль для якнайшвидшого просування на цьому шляху.

Європа повинна допомагати Україні і вчитися у неї – Кубілюс

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс упевнений, що Європа здатна одночасно підвищити свою безпеку і посилити військову допомогу Україні.

Таку заяву він зробив в інтерв’ю “New Eastern Europe”.

Представник Єврокомісії зазначив, що за три роки повномасштабної російської агресії європейські країни і США виділили Україні приблизно однаковий обсяг військової допомоги – близько 60 млрд євро.

“Ця допомога не межа. Питання в тому, як наша стратегія підтримує Україну і як ми плануємо діяти в довгостроковій перспективі щодо Росії. Будемо більш точними в стратегічному підході, що допоможе ефективніше підтримувати Україну”, – цитує видання Кубілюса.

Він вважає, що Європа повинна прийняти виклик.

“Нам варто винести уроки з досвіду України, перш ніж зіткнутися з потенційною масштабною війною. Україна показала, як можна швидко наростити оборонне виробництво. У 2022 році українська оборонна промисловість випускала зброї на 1 млрд євро на рік. Минулого року цей показник зріс до 35 млрд євро. Україна також розвинула виробництво сучасної зброї, включно з безпілотниками і системами боротьби з ними. Нам важливо освоїти ці технології і навчитися їх ефективно використовувати”, – сказав єврокомісар.