У Мілані мігранта з Гамбії затримали після нападу з ножем на чоловіка

В італійському Мілані 22-річного громадянина Гамбії затримали за підозрою у замаху на вбивство після нападу з ножем на 55-річного чоловіка, якому завдали 22 удари.

Про це повідомляє NewsFire.

За даними медіа, напад стався біля бару на вулиці Альфонсо Капечелатро, неподалік від відомого стадіону Сан-Сіро. Підозрюваним у справі є Ламін Сайділлі, якого італійські правоохоронці ідентифікували як нападника.

Як зазначається, потерпілий перебував біля бару разом із сином, коли на нього раптово напали з ножем. За попередніми даними, чоловіки не були знайомі між собою, а слідство не встановило жодного попереднього зв’язку між нападником і жертвою.

Після атаки підозрюваний намагався втекти з місця події, однак його зупинив 38-річний єгиптянин Собхі Резк Аззам, який став свідком нападу. Чоловік, який працює муляром, фізично стримав нападника та утримував його на землі до прибуття поліції.

Постраждалого чоловіка госпіталізували у критичному стані. За даними медіа, він дістав тяжкі поранення, зокрема серйозне ушкодження печінки та колапс легені.

Правоохоронці повідомили, що Сайділлі має психіатричні проблеми. Водночас під час розслідування поліція встановила, що до нападу він протягом десяти років жив в Англії.

За інформацією Il Giornale, під час затримання у гаманці підозрюваного знайшли кілька записів, які поліція описала як мотиваційні повідомлення. Зміст цих записів у матеріалі не розкривається.

Сайділлі офіційно висунули обвинувачення у замаху на вбивство. Він залишається під вартою, а розслідування нападу триває.

Країни Балтії вимагають від ЄС швидше відмовитися від російської нафти

Естонія, Латвія та Литва закликають Євросоюз прискорити введення повної заборони на імпорт російської нафти. У країнах Балтії вважають, що подальші відстрочки вже не мають достатніх економічних та енергетичних підстав.

Про це пише Financial Times.

Це питання обговорювалося на рівні міністрів енергетики країн ЄС. Однак просування ініціативи залишається складним через розбіжності позицій всередині Євросоюзу та побоювання частини держав щодо цін і стабільності поставок.

Спочатку Єврокомісія планувала представити пропозицію про поетапну заборону російської нафти ще навесні. Пізніше документ зняли з порядку денного на тлі ризиків для світового енергетичного ринку, зокрема можливих перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку.

Балтійські країни наполягають, що ці побоювання не виправдалися, а доходи від експорту енергоносіїв, як і раніше, допомагають Росії фінансувати війну проти України. Тому, на їхню думку, ЄС має діяти швидше й рішучіше.

При цьому всередині союзу зберігається опір з боку країн, які все ще частково залежать від російської нафти або побоюються зростання цін. Серед них називають Угорщину та Словаччину.

Навіть у разі досягнення політичної згоди повна відмова від російських енергоносіїв потребуватиме часу. Європейським країнам доведеться перебудувати ланцюги поставок та адаптувати енергетичний ринок до нових умов.

Франція та Італія висловили сумніви щодо ініціативи ЄС заборонити в’їзд колишнім російським військовим

У Євросоюзі виникли розбіжності щодо пропозиції заборонити в’їзд колишнім російським військовослужбовцям. Франція та Італія зайняли обережну позицію щодо цієї ініціативи.

Про це повідомляє Bloomberg.

Йдеться про захід, який Єврокомісія запропонувала включити до 21-го пакету санкцій проти Росії. Брюссель хоче вперше обмежити в’їзд до ЄС для осіб, які служили в російських збройних силах після початку повномасштабної війни проти України.

Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Європа має залишатися закритою для тих, хто брав участь у вторгненні. Новий пакет санкцій також стосується енергетики, фінансових послуг, криптовалют, торгівлі та російського “тіньового флоту”.

Для затвердження санкцій потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Тому сумніви Парижа та Рима можуть ускладнити переговори або призвести до зміни формулювань майбутнього візового заходу.

Окремі питання викликає практична реалізація заборони. Країнам ЄС доведеться визначити, як перевіряти участь особи в російській армії, які дані використовувати та як розглядати випадки дезертирів, прохачів притулку або людей, яких могли мобілізувати примусово.

Якщо пропозиція залишиться в остаточному тексті пакету санкцій, вона стане одним із найпомітніших візових заходів ЄС щодо російських громадян з початку повномасштабної війни. Поки що це залишається предметом переговорів між країнами Євросоюзу.

Болгарія заблокувала новий пакет санкцій ЄС проти Росії

Болгарія відмовилася підтримати запропонований Єврокомісією 21-й пакет санкцій проти Росії. За даними європейських дипломатів, головною причиною стало намір включити до санкційного списку главу Російської православної церкви патріарха Кирила.

У Софії вважають, що такі обмеження можуть сприйматися як втручання в релігійні питання. Через цю позицію Болгарія висловила незгоду під час обговорення проєкту санкцій на рівні послів країн ЄС.

Крім того, зауваження до нового пакету є й щодо енергетичного блоку. Кілька держав, зокрема Болгарія, висловили побоювання через пропозицію заморозити верхню межу цін на російську нафту, щоб не допустити її подальшого зростання.

Обговорення пакету санкцій продовжиться на засіданні Комітету постійних представників ЄС. Для ухвалення нових обмежень необхідне одностайне рішення Ради ЄС. За даними «Європейської правди», Брюссель розраховує узгодити 21-й пакет до 15 липня, оскільки до цього терміну потрібно оновити механізм цінової межі на російську нафту.

Україна відновила транзит нафти нафтопроводом “Дружба”

Україна відновила транспортування нафти трубопроводом “Дружба”. Поставки до Словаччини, можливо, будуть відновлені вже до ранку 23 квітня.

Про це повідомила міністр економіки Словаччини Деніса Сакова.

На її думку, після відновлення технічної роботи трубопроводу транспортування нафти до Словаччини стабілізується найближчим часом.

“За інформацією “Укртранснафти”, сьогодні вранці розпочалося підвищення тиску та заповнення нафтопроводу “Дружба” на українській стороні з Білорусі”, – зазначила вона.

Переговори між Україною та Європейським Союзом щодо питань фінансової допомоги стали причиною відновлення транзиту.

Енергетична співпраця, особливо у сфері поставок нафти, продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні економічної стабільності та зміцненні зв’язків з європейськими партнерами.

Підтримка Орбана рівнозначна допомозі Москві – МЗС Польщі

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що підтримка угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана фактично є допомогою Росії, оскільки він систематично блокує ініціативи Євросоюзу на підтримку України.

Про це польський дипломат написав на своїй сторінці в соціальній мережі X.

За словами Сікорського, позиція офіційного Будапешта створює суттєві перешкоди для єдності Євросоюзу та має конкретні наслідки для безпеки регіону.

“Москва підтримує Орбана, бо він саботує Європейський Союз, блокує санкції та фінансування України”, – підкреслив очільник польського МЗС.

Глава зовнішньополітичного відомства також наголосив на прямому зв’язку між підтримкою угорського керівника та інтересами Кремля.

“Тож той, хто підтримує Орбана, допомагає Москві. Це справді так просто”, – зазначив він.

Тим часом внутрішньополітичні позиції чинного угорського прем’єра суттєво похитнулися напередодні виборів. Нещодавно Орбана освистали на мітингу в місті Дьєр, яке раніше вважалося оплотом його партії. У відповідь на протести політик звинуватив присутніх у “роботі на Україну”.

Соціологічні дані фіксують падіння рейтингів правлячої коаліції. Опозиційна партія “Тиса” під керівництвом Петера Мадяра збільшила відрив від неї до 23% серед активних виборців, що потенційно може забезпечити опозиції конституційну більшість.

На тлі електоральних труднощів у Будапешті не виключають, що у разі поразки Орбан може відмовитися визнавати результати голосування та вдатися до радикальних дій для утримання влади – подібні спроби він уже робив у 2006 році.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Гетманцев заявив про ризик фінансової кризи в Україні

Україна ризикує опинитися на межі фінансової кризи через невиконання міжнародних зобов’язань і можливу втрату зовнішнього фінансування.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, виступаючи з трибуни Верховної Ради.

За його словами, у 2025 році Україна не виконала 14 індикаторів програми Ukraine Facility, унаслідок чого не отримала 3,9 млрд євро допомоги. У першому кварталі 2026 року ситуація також залишається складною – жоден із п’яти передбачених показників не був виконаний.

“Ми продовжуємо нашу політичну діяльність у стилі УНР 1918 року. Ми можемо так втратити країну”, – прокоментував Гетманцев.

Гетманцев зазначив, що під загрозою перебуває і подальше фінансування від міжнародних партнерів. Зокрема, Світовий банк може не надати 3,3 млрд доларів, якщо парламент не ухвалить чотири необхідні законопроєкти, серед яких і зміни у сфері залізничного транспорту.

Крім того, за його оцінкою, існує ризик зриву кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро, а також меморандуму з Міжнародним валютним фондом, оскільки у березні можуть бути невиконані структурні зобов’язання.

Лідери ЄС розраховують на перший транш кредиту для України вже у квітні

Лідери країн Євросоюзу розраховують, що перший транш фінансової допомоги Україні у розмірі 90 млрд євро буде виплачено на початку квітня.

Про це йдеться у висновках саміту Європейської ради, що відбувся 19 березня.

“Після ухвалення в грудні 2025 року рішення про надання Україні кредиту на підтримку в розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки Європейська Рада вітає затвердження цього кредиту співзаконодавцями і сподівається на здійснення першого траншу на користь України на початку квітня”, — йдеться в документі.

Лідери країн Євросоюзу висловили рішучість посилити санкції проти Росії. Вони мають намір зосередитися на розробці 20-го санкційного пакету та протидії так званому «тіньовому флоту», який використовується для обходу обмежень на експорт російської нафти.

Європейська Рада підтвердила зобов’язання Євросоюзу гарантувати повну відповідальність за військові злочини та інші серйозні правопорушення, які були скоєні під час російської агресії проти України.

“У цьому контексті Європейська Рада закликає до наполегливих зусиль у рамках Ради Європи щодо запровадження спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. А також до створення міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України”, – зазначається у висновках.

У документі наголошується, що Україна має перспективи в Європейському Союзі. Європейська Рада закликала до швидшого початку офіційних переговорів щодо вступу країни до ЄС. Рада ЄС також високо оцінила прогрес у проведенні реформ, досягнутий Україною, незважаючи на триваючий військовий конфлікт.

Двадцять п’ять із двадцяти семи керівників країн Євросоюзу висловили згоду з цими висновками, тоді як Угорщина та Словаччина залишилися осторонь.