В Україні офіційно введено загальнонаціональну хвилину мовчання

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон про введення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання.

Про це повідомили в Telegram-каналі Верховної Ради.

Щодня о 9:00 по всій країні оголошується хвилина мовчання в пам’ять про тих, хто постраждав від російської військової агресії.

Законопроект № 14144 зобов’язує органи державної влади та місцевого самоврядування повідомляти про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на всіх підприємствах, установах та організаціях, що перебувають під їхнім управлінням.

Оголошення має бути зроблено через засоби масової інформації, незалежно від їх форми власності, системи оповіщення та інформування в галузі цивільного захисту.

Іноземці незабаром зможуть придбати землю в Україні

З 16 січня в Україні набуде чинності Закон №4502-IX, що стосується множинного громадянства. Тепер іноземці зможуть отримати український паспорт, зберігши при цьому попереднє громадянство.

Про це повідомляє видання “Agropolit”.

Закон про множинне громадянство не поширюватиметься на тих, хто має паспорти Російської Федерації та інших держав, які не визнають територіальну цілісність України. Список країн, громадяни яких зможуть отримати українське громадянство на додаток до наявного, буде встановлений Кабінетом Міністрів. Його поява очікується після набрання законом чинності.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що громадяни країн, які надали значну підтримку Україні в період повномасштабної війни, отримають право на українське громадянство без необхідності відмовлятися від попереднього. До числа таких країн входять держави Європейського Союзу та Сполучені Штати Америки.

Разом з отриманням громадянства іноземці автоматично набудуть відповідних прав, включаючи можливість придбання землі на тих же умовах, що і громадяни України. В даний час один українець може, за наявності достатніх коштів, купити до 10 тис гектарів землі, що еквівалентно 100 кв км. Це можна порівняти з розмірами таких міст, як Хмельницький, Івано-Франківськ і Чернігів.

У Верховній Раді вже обговорювалися поправки до Закону №4502-IX, які пропонували відстрочити на 3-5 років право нових громадян на придбання землі. Однак депутати не схвалили ці зміни в законопроекті.

У 2021 році в Україні була зроблена перша спроба легалізувати множинне громадянство. Однак цей крок не увінчався успіхом через застереження фахівців. Вже тоді експерти відзначали, що дана ініціатива могла б фактично відкрити доступ до ринку землі для іноземців.

У Раді запропонували розширити підстави для обмеження виїзду з України

В Україні зареєстрували законодавчу ініціативу, яка передбачає розширення переліку причин для тимчасового обмеження виїзду громадян за кордон.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

На парламентському порталі 14 листопада з’явився документ під назвою “Проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України”.

Серед співавторів законопроєкту зазначений народний депутат Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. У пояснювальній інформації вказано, що наразі ініціатива перебуває на стадії “передано на розгляд керівництва”.

Текст законопроєкту поки що не оприлюднили, тому невідомо, які саме нові підстави для тимчасових обмежень пропонують народні депутати. Зазвичай подібні ініціативи стосуються уточнення правил перетину кордону під час воєнного стану, удосконалення механізмів контролю або приведення законодавства у відповідність до безпекових потреб країни.

Очікується, що текст документа стане доступним після завершення внутрішніх процедур опрацювання у парламенті.

Рада підтримала заборону на продаж майна і машин боржниками

Верховна Рада України розглянула законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” і схвалила його в першому читанні.

На засіданні Верховної Ради за документ проголосували 236 депутатів.

Законопроект спрямований на підвищення ефективності стягнення заборгованостей та обмеження можливості боржників розпоряджатися своїм майном. Також він передбачає прискорення процесів за рахунок широкого впровадження цифрових технологій.

Парламент планує ввести заборону на продаж рухомого та нерухомого майна боржниками до повного погашення заборгованості. Ця зміна спрямована на прискорення процесу арештів майна, щоб боржники не могли його продати або переоформити на інших осіб.

Законопроект передбачає інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами даних. Територіальні підрозділи МВС будуть зобов’язані відмовляти боржникам у реєстрації транспортних засобів та інформувати про це судових приставів. Нотаріуси не зможуть завіряти договори купівлі-продажу або іпотеки, якщо власник майна значиться в списку боржників.

Якщо на рахунок стягувачів надходять кошти, заборгованість повинна автоматично погашатися. Цифровізація повинна сприяти прискоренню процедур накладення та зняття обмежень.

В Україні можуть створити реєстр “дропів”

У Верховній Раді виступили з ініціативою створити реєстр людей, які надають свої банківські картки для сумнівних фінансових операцій.

На сайті парламенту з’явився відповідний законопроект №14161.

Передбачається, що цей реєстр надасть банкам і фінансовим організаціям можливість обмінюватися даними про підозрілих клієнтів і обмежувати їхні фінансові операції. Відповідальність за створення такого реєстру покладено на НБУ.

Законопроект вводить обмеження для “дропів”, включаючи ліміти на фінансові операції, встановлені Національним банком України, а також обмеження на кількість банківських карток (тільки для фізичних осіб).

Народний депутат Железняк, один з ініціаторів проекту, повідомив, що в Україні через систему дропів проходить до 200 млрд гривень. Це призводить до значних втрат для бюджету, який недоотримує десятки мільярдів.

“Але головне, це стало головною “фінансовою артерією”, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Більш того, “дропи” все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами”, — пояснив він.

Депутати прагнуть запобігти використанню платіжної системи в схемах з переказом коштів через підставних осіб.

Депутатів каратимуть за прогули у Верховній Раді

В Україні запровадили покарання для депутатів, які не виконують свої обов’язки. Наприклад, якщо вони пропускають засідання.

Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.

Депутат повідомив, що Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №11387. За документ проголосували 229 парламентаріїв.

Железняк підкреслив, що до остаточної редакції законопроекту були включені його ініціативи, що передбачають адміністративні санкції за неявку до парламенту без поважних причин. Зокрема, це стосується і представників уряду, які тепер зобов’язані з’являтися на засідання на вимогу.

В Україні з вересня починає діяти закон “Про лобіювання”

З 1 вересня в Україні набирає чинності закон “Про лобіювання”, прийнятий Верховною Радою в лютому 2024 року. Це перший нормативний акт, що регулює взаємодію бізнесу та громадських організацій з державними структурами.

Закон визначає лобіювання як спроби вплинути на рішення державних органів або місцевого самоврядування заради комерційних інтересів.

Питання, пов’язані з мобілізацією, введенням воєнного або надзвичайного стану, використанням ЗСУ, територіальною цілісністю України та амністією, не підлягають лобіюванню. Таким чином, лобіювання не зачіпає ключові функції держави.

Лобіюванням можуть займатися фізичні особи, які мають повну цивільну дієздатність, українські компанії, а також іноземні фірми з представництвами в країні. Державним службовцям, політичним партіям, органам влади, засобам масової інформації та релігійним організаціям займатися лобізмом заборонено.

Для забезпечення прозорості створено реєстр, який буде вести НАЗК. Право лобіювати рішення буде надано тільки тим, хто пройде офіційну реєстрацію.

Лобісти зобов’язані кожні півроку подавати звіти про свою діяльність до реєстру прозорості. У цих звітах вони вказують своїх клієнтів, конкретні питання, щодо яких ведеться лобіювання, витрати та зустрічі з представниками органів влади. За недотримання цієї вимоги передбачені штрафи. Контроль за дотриманням правил здійснює НАЗК, який має повноваження перевіряти достовірність наданих даних і притягати до відповідальності за порушення.

Кабмін пропонує ввести кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону у воєнний час

Кабінет Міністрів України розглядає можливість посилення заходів відповідальності для військовозобов’язаних, призовників і резервістів у разі порушення правил виїзду і перебування за кордоном.

Про це повідомив представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.

Уряд затвердив відповідний законопроект і передав його на розгляд парламенту. Однією з важливих змін стане виключення статті 204-3 з Кодексу про адміністративні правопорушення. Конституційний Суд визнав цю статтю частково неконституційною і недостатньо ефективною. Уряд вважає, що чинні норми не дозволяють ефективно реагувати на випадки незаконного виїзду, тому необхідно оновити систему відповідальності. У майбутньому справи, пов’язані з незаконним перетином кордону за статтею 204-1, розглядатимуться Державною прикордонною службою. Це має прискорити та поліпшити процес реагування на подібні порушення.

До Кримінального кодексу також вносяться істотні зміни. Законопроект вводить нову обтяжуючу обставину — вчинення правопорушення в період воєнного стану. Це посилить покарання за такі дії. Наприклад, мова йде про незаконне перетинання кордону в недозволених місцях, а також про перешкоджання будівництву та пошкодження прикордонної інфраструктури.

Для військовозобов’язаних, призовників і резервістів, які перебувають за кордоном, передбачені особливі правила. Вони повинні дотримуватися певних термінів перебування за кордоном. Порушення цих правил може тягнути за собою відповідальність. Чиновники підкреслюють, що це необхідно для контролю за військовим обліком і запобігання ухиленню від служби в умовах воєнного стану.

Президент вніс до Ради проєкт закону про незалежність НАБУ та САП

​​​​Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт №13533. Він повертає незалежність антикорупційним органам, які були обмежені попереднім законом.

Ця інформація була оприлюднена на сайті Верховної Ради.

В рамках ініціативи відбувається перегляд обмежень, накладених на діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Також в ній передбачені нові підходи.

Зокрема, президент пропонує відновити посаду заступника генерального прокурора – керівника САП, який відповідатиме за роботу прокурорів САП.

Генеральний прокурор не матиме права вимагати матеріали попередніх розслідувань від підрозділів детективів та підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.

Генеральному прокурору також буде заборонено передавати повноваження щодо проведення досудового розслідування справи, що належить до компетенції антикорупційного бюро, іншому органу. Винятком є ситуації, коли існують об’єктивні причини, що не дозволяють бюро проводити розслідування в умовах воєнного стану.

У таких випадках рішення прийматиме керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особисто генеральний прокурор.