В Енгельсі після атаки українських дронів другу добу горить нафтобаза

У місті Енгельс Саратовської області Росії другу добу триває масштабна пожежа на нафтобазі після атаки українських дронів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін зазначив, що пожежа контрольована, проте потрібно більше часу, щоб завершити процес вигоряння.

“Потрібен певний час, щоб завершити процес вигоряння. Ситуація контрольована”, – написав Бусаргін у Telegram.

У місті, де проживає близько 200 тисяч людей, запроваджено режим надзвичайної ситуації. Пожежа набула таких масштабів, що загасити її швидко не вдалося, а під час ліквідації вогню загинули двоє пожежників.

Енгельс розташований приблизно за 730 км на південний схід від Москви та за сотні кілометрів від кордону з Україною. Це вже не перший інцидент у місті: у грудні 2022 року під час збиття безпілотника загинули троє російських військових.

“Рамштайн”: США оголосили останній пакет допомоги Україні від адміністрації Байдена

На черговому засіданні Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”) США оголосили про новий пакет військової допомоги для України. Його сума складає 500 млн доларів.

Про це повідомив міністр оборони США Ллойд Остін.

За словами посадовця, до нового пакета допомоги входять:

– ракети для систем протиповітряної оборони (ППО);

– ракети класу «повітря-земля»;

– боєприпаси;

– обладнання для винищувачів F-16.

Заклик Зеленського до партнерів

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні, висловив вдячність союзникам за вже надані системи ППО, проте наголосив на необхідності виконання раніше взятих зобов’язань.

“Ми вдячні за системи ППО, які ви нам надали, але нам потрібне і те, що ви обіцяли”, – заявив Зеленський, наголошуючи на важливості своєчасного постачання обіцяної зброї.

Журналісти звернули увагу, що після виділення цього пакета у розмірі 500 мільйонів доларів, у фонді військової допомоги Україні залишиться близько 3,8 мільярда доларів.

Довіра українців до влади різко впала з початку війни – опитування КМІС

З початку повномасштабного вторгнення рівень довіри українців до більшості інститутів влади значно знизився.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Довіра до президента як до інституції впала на 39%: з 84% у грудні 2022 року до 45% двома роками пізніше. До Володимира Зеленського як до особистості рівень довіри знизився до 52%.

Уряд також втратив довіру громадян: показник зменшився з 52% до 20%.

Лідером антирейтингу залишається Верховна Рада. Її підтримка впала з 35% до 13%, що є найнижчим показником серед усіх інституцій.

Попри високий рівень підтримки, навіть Збройні сили України (ЗСУ) зафіксували незначне зниження довіри – з 96% до 92%. Уперше за три роки війни 2% українців висловили недовіру до армії. Водночас ЗСУ залишаються беззаперечним лідером за рівнем довіри.

На другому місці – Служба безпеки України (СБУ), де довіра знизилася з 63% до 54%. Поліція втратила частину підтримки: з 58% до 37%.

Опитування КМІС відображає загальне розчарування українців у ключових державних інститутах. Експерти пов’язують це із затяжним характером війни, зростанням економічних проблем та недостатньою прозорістю роботи влади.

Водночас ЗСУ залишаються символом стійкості та незламності, утримуючи високий рівень довіри навіть у складних умовах.

Доленосний 2025-й: як вибори в Європі та Канаді вплинуть на Україну

Україна уважно спостерігає за низкою виборів, що відбудуться у 2025 році в Європі й Канаді, оскільки їхні результати можуть безпосередньо вплинути на зовнішню підтримку української держави.

На тлі складної міжнародної ситуації та продовження війни з Росією, партії та лідери, які прийдуть до влади у цих державах, здатні або зміцнити нинішній курс на допомогу Україні, або, навпаки, підважити його.

Перш за все, привертають увагу дострокові парламентські вибори у Німеччині, призначені на 23 лютого. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив Бундестаг через політичний глухий кут у формуванні стабільної коаліції. Німецький політикум останнім часом стикається з посиленням “Альтернативи для Німеччини”, політичної сили з ультраправим і проросійським відтінком. Якщо ця партія набере критичну вагу у майбутньому парламенті, підтримка України може опинитися під загрозою. Водночас провідні позиції можуть посісти християнські демократи (ХДС), які виступають за продовження допомоги Києву. Зрештою, хто саме сформує уряд, визначить, чи зберігатиме Німеччина активну участь у проукраїнській коаліції.

Ще один важливий фронт — президентські вибори в Румунії. Країна вже потрапила у невизначеність, оскільки результати попереднього першого туру анулював Конституційний суд. Проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі та інші ліберальні сили ще мають шанси утримати курс на сприяння Україні. Проте є й політики, відкрито чи приховано симпатизуючі ідеї територіальних компромісів з Києвом, що особливо непокоїть, враховуючи необхідність спільної безпекової політики у регіоні. Вирішальним стане те, чи зможе румунський електорат віддати перевагу тим, хто бачить майбутнє в більш тісній взаємодії з Європою, і, відповідно, продовжить підтримувати український курс.

У Польщі, де 18 травня відбудуться президентські вибори, завершується друга й остаточна каденція Анджея Дуди. Його спадщина — одна з найбільш рішучих проукраїнських політик у Європі. Хоча роль президента у Польщі здебільшого стосується зовнішньої політики та оборони, від поглядів нового очільника багато залежатиме в тому, як Варшава продовжить чи скоригує курс підтримки України. Прогнозують, що головна боротьба точитиметься між мером Варшави Рафалом Тшасковським та представником “Права і справедливості” Каролем Навроцьким. Перший вважає, що інтереси Польщі безпосередньо пов’язані із захистом України, а другий — більш скептичний, хоча відкрито антикерівництво в Україні не декларує.

Натомість у Молдові 11 липня відбудуться парламентські вибори, що можуть стати ще серйознішим випробуванням для президента Маї Санду та її партії “Дія і справедливість”. Попри те що під час минулих президентських перегонів їй вдалося здолати проросійські сили, на парламентських виборах вони цілком можуть об’єднатися і здобути більшість. Це може перекреслити проєвропейський вектор і суттєво змінити ставлення Кишинева до України, особливо якщо уряд формуватимуть політики з відкрито проросійською позицією.

Тим часом Чехія, яка вже зарекомендувала себе як надійний союзник Києва, в жовтні обиратиме новий парламент. Чинний кабінет міністрів під керівництвом Петра Фіали демонструє чітку проукраїнську позицію, але в країні розгортаються консервативні та частково проросійські настрої. На виборах фаворитом може стати партія мільярдера Андрея Бабіша, який свого часу виступав із скептичними коментарями щодо української інтеграції з ЄС. Якщо опозиції вдасться повернути собі владу, то рівень підтримки України, хоч і не зійде нанівець, але ризикує зменшитися.

Канада, де на 25 жовтня заплановані парламентські вибори, залишається одним із найбільш послідовних партнерів України. Прем’єр Джастін Трюдо, який очолює уряд із 2015 року, нині втрачає популярність, і Консервативна партія під керівництвом П’єра Пуальєвра має реальні шанси на перемогу. Утім, канадський політикум у більшості налаштований на підтримку України, й навіть зміна уряду, ймовірно, не стане поворотом на 180 градусів. Проте кожен нюанс у формуванні нового кабінету може вплинути на масштаби та форму допомоги Києву.

Таким чином, 2025 рік обіцяє виявитися складним з огляду на низку виборчих перегонів, у яких прихильники посилення зв’язків із Україною можуть зіткнутися з тими, хто або втомився від війни, або схильний до “м’яких” компромісів із Росією. Кожне з цих голосувань несе ризики перегляду курсу на підтримку Києва — як у політичному, так і в економічному сенсі. У Німеччині, Румунії, Польщі, Молдові, Чехії та Канаді існує достатньо сил, що можуть якщо не розвернути, то принаймні пригальмувати проукраїнську політику.

Глобально ж, зважаючи на втому європейських суспільств від затяжних криз та економічні виклики, голоси “поміркованих” чи навіть приховано проросійських сил ризикують зростати. Участь таких сил у коаліціях, набуття впливу на формування урядів неодмінно відбиватиметься на готовності постачати зброю, фінансову допомогу або посилювати санкції проти Росії. Тож Україні варто пильно стежити за всіма цими виборами й налагоджувати комунікацію з ключовими кандидатами, щоб за будь-якого розкладу забезпечити собі стабільних та надійних партнерів.

Син Трампа звинуватив Україну у проблемах боротьби з лісовими пожежами в Лос-Анджелесі

Старший син Дональда Трампа, Дональд Трамп-молодший, викликав обурення своєю заявою, в якій пов’язав лісові пожежі в Каліфорнії з допомогою Україні.

У своїй публікації в соціальній мережі X (колишній Twitter) він нагадав, що у 2022 році американська пожежна служба передала Україні надлишкове обладнання, і натякнув, що тепер це впливає на здатність США боротися зі стихією.

“Ой, подивіться, звісно Пожежна служба Лос-Анджелеса пожертвувала велику кількість запасів Україні…”, — написав він, додавши скріншоти новин трирічної давнини.

До критики приєднався й мільярдер Ілон Маск, який підтримав пост Трампа-молодшого, зазначивши, що скорочення фінансування пожежної служби також відіграло свою роль. Маск раніше заявляв, що влада США не наповнює гідранти, зате надає значну допомогу іншим країнам, зокрема Україні.

Лісові пожежі в Каліфорнії вже спричинили евакуацію близько 150 тисяч осіб, включаючи зірок Голлівуду. Вогонь знищив понад тисячу будівель і забрав життя щонайменше п’яти людей. Пожежні бригади стикаються з нестачею ресурсів для боротьби зі стихією.

Реакція Дональда Трампа

Сам Дональд Трамп-старший висловив іншу думку, поклавши відповідальність на адміністрацію президента Джо Байдена та губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома. За його словами, масштаби пожеж — це результат “кричущої некомпетентності та незграбного управління дуета Байдена/Ньюсома”.

Нагадаємо, у березні 2022 року американська пожежна служба передала Україні надлишкове обладнання для підтримки цивільної оборони під час війни. Це обладнання використовувалося для забезпечення безпеки українців у надзвичайних ситуаціях.

Заява Трампа-молодшого викликала хвилю критики серед експертів і громадськості, які наголосили, що подібні твердження відволікають від реальних проблем у США та применшують значення міжнародної допомоги.

Зеленський і Санду обговорили енергетичні виклики Молдови та підтримку з боку України

Президент Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Молдови Маєю Санду, під час якої обговорили актуальні енергетичні виклики, що постали перед Молдовою.

Про це повідомив Офіс Президента України.

Ключовою темою розмови стала підтримка Молдови у подоланні складного періоду енергетичної кризи, особливо на лівому березі Дністра.

“Нинішня енергетична ситуація — це спроба Росії маніпулювати енергоресурсами, щоб послабити владу в Молдові”, — зазначили в Офісі Президента.

Володимир Зеленський підтвердив готовність України допомогти сусідній державі, зокрема забезпечити Молдову вугіллям.

Глава української держави наголосив на важливості збереження стабільності в Молдові та створення умов для спокійного життя людей, боротьби з бідністю й спільного руху обох країн до Європейського Союзу.

Зеленський відповів на петицію про скасування виплат тисячі гривень кожному українцю

Президент Зеленський відреагував на петицію з вимогою переглянути програму виплат одноразової державної допомоги у розмірі 1 тисячі гривень, яку називають “тисячею від Зеленського”.

Про це йдеться у розділі петицій на офіційному сайті Офісу президента.

Зеленський подякував автору петиції та усім, хто її підписав, за небайдужість до важливих для суспільства питань. Він зазначив, що мета програми — підтримка українських сімей у зимовий період та стимулювання попиту на товари й послуги.

“Мною запропоновано прем’єр-міністру України Денису Шмигалю провести додатковий аналіз зазначених у петиції проблемних питань з урахуванням результатів моніторингу впровадження програми та поінформувати автора петиції про результати”, — заявив Зеленський.

На заяву президента вже відреагував народний депутат Ярослав Железняк, який раніше критикував ініціативу. За його словами, навіть офіційні розрахунки показують, що ефект від програми для економіки “наближається до нуля”.

“На цю популістичну ініціативу витратять 15 млрд грн — це найбільш неефективне використання коштів. Більше того, ці гроші могли піти на армію”, — наголосив Железняк.

Депутат також зазначив, що програма спрямована на підвищення рейтингу влади, але, за даними останніх соцопитувань, цього не сталося.

Україна закликає до жорсткіших санкцій: як зупинити російський скраплений газ

Україна повинна активно відстоювати жорсткі санкції проти російського експорту скрапленого природного газу (СПГ), який наразі залишається значним джерелом доходу для Кремля.

Про це повідомляє Європейська правда.

У 2024 році Росія заробила на експорті СПГ більше, ніж на транзиті газу трубопроводами через Україну – 7,3 млрд євро проти 5,8 млрд євро. Більшість експорту здійснювалася з арктичного термінала “Ямал СПГ”, ключового активу компанії “Новатек”, яка досі не внесена до міжнародних санкційних списків.

Згідно з даними аналітичного центру CREA, лише до ЄС у 2024 році надійшло 17,5 млн тонн російського СПГ на суму 7,32 млрд євро. Частина цього обсягу, близько 20%, була реекспортована до третіх країн.

Європа проти російського СПГ: перші кроки

Попри запевнення Брюсселя щодо скорочення енергетичної залежності від Росії, обсяги імпорту СПГ з РФ лише зростають. У 2024 році частка російського СПГ у загальному імпорті ЄС збільшилася з 15% до 20%. Водночас загальний обсяг імпорту СПГ до Європи скоротився, що послабило позицію ЄС у диверсифікації джерел постачання.

З березня 2025 року набудуть чинності санкції, які заборонять перевалку російського СПГ у європейських портах. Це має перекрити Кремлю доступ до ринків третіх країн, таких як Китай та Індія. Однак експерти застерігають, що ці заходи можуть призвести до збільшення продажів російського газу на європейських спотових ринках, що лише посилить присутність російського палива в ЄС.

Що має зробити Україна?

Україні потрібно максимально використати цей час для впровадження нових санкцій проти “Новатеку” та інших російських компаній. Зокрема, необхідно домогтися внесення цих компаній до національних та міжнародних санкційних списків.

Також важливо працювати з новим єврокомісаром з енергетики Деном Йоргенсеном, який до середини березня має представити план повного розриву енергетичних зв’язків між ЄС і Росією. Цей документ стане основою для подальшої енергетичної незалежності Європи.

Україна та її партнери, такі як Польща та країни Балтії, мають об’єднати зусилля, щоб заблокувати всі можливості для Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які фінансують війну проти України.

Російські війська атакували Запоріжжя: загинуло 13 людей, 18 поранено

РФ завдала ударів по Запоріжжю 8 січня, атакуючи промислову інфраструктуру міста керованими авіаційними бомбами (КАБ).

Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За інформацією посадовця, унаслідок обстрілу постраждали житлові забудови, що призвело до значних жертв серед мирного населення.

“Ворог атакував промислову інфраструктуру в Запоріжжі. Кілька бомб поцілили в житлові будинки”, – зазначив Федоров.

Станом на 17:00 офіційно підтверджено загибель 13 людей, ще 18 отримали поранення, четверо з них перебувають у важкому стані. Рятувальні роботи тривають, інформація щодо кількості постраждалих може змінюватися.

Місцева влада закликала жителів залишатися в укриттях і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.