Найпотужніша атака БПЛА за всю війну: у Московській області “прильоти” в парковку, будинки та автостанцію

У ніч на 11 березня Росія зазнала потужної атаки безпілотників. За даними росЗМІ, було збито або перехоплено 337 дронів – найбільша кількість за всю історію війни.

У ворожому відомстві уточнили, що з них 91 БПЛА було збито над Московською областю, 126 – над Курськом, 38 – над Брянськом, 25 – над Бєлгородом, 22 – над Рязанню, 10 – над Калугою, 8 – над Липецьком, 8 – над Орлом, 6 – над Воронежем і 3 – над Нижнім Новгородом.

У Мережі поширилися відео атак, наймасштабнішими були в Москві та області.

Джерело: Telegram-канали

Російські пропагандисти повідомляють про численні зруйновані будинки, пошкодження залізничних колій на станції Домодєдово і серйозну пожежу на автостоянці.

Джерело: Telegram-канали

Загарбники пишуть, що охоронця було вбито уламками, що “падали” на парковці. Вони також нарахували 20 ймовірних жертв, але офіційної інформації від російської влади або МНС про це немає.

Також відомо, що авіаційні перельоти припинено в аеропортах “Внуково”, “Шереметьєво”, “Жуковський” і “Домодєдово”.

Трамп може заблокувати військову допомогу Україні через Зеленського — Bild

Президент США Дональд Трамп не планує відновлювати військову допомогу Україні, поки Володимир Зеленський залишається на посаді президента.

Про це повідомляє німецьке видання Bild, посилаючись на власні джерела.

Як зазначає видання, Трамп сприймає Зеленського не як партнера, а як перешкоду, що, на його думку, заважає досягненню миру. У зв’язку з цим він нібито має намір чинити тиск на українського лідера, аби той залишив свій пост.

Видання наголошує, що така позиція Трампа викликає занепокоєння серед європейських союзників, адже блокування військової підтримки України може суттєво послабити її обороноздатність перед агресією Росії.

Нагадаємо, що раніше Дональд Трамп неодноразово заявляв про свої наміри якнайшвидше завершити війну в Україні, використовуючи політичні важелі впливу.

Для Китаю слабша Росія може бути вигідною – МО Литви

Міністр оборони Литви Довіле Шакалене заявила, що Китай зацікавлений у послабленні Росії шляхом її втрат під час у війні в Україні.

Про це посадовець повідомила в інтерв’ю у литовському посольстві у Вашингтоні, яке цитує “Fox News”.

“Росія змогла так успішно збільшити військове виробництво завдяки підтримці Китаю. Для Китаю вигідно продовжувати цю війну на виснаження, і, хоча він постачає Росії зброю, йому вигідно бачити, як Росія втрачає багато солдатів, зброї та техніки. Це пов’язано з тим, що більш слабка Росія являє собою більш вигідний стратегічний варіант для Китаю”, – підкреслила Шакалене.

Вона також підкреслила, що попри значні втрати російських військ на полі бою в Україні протягом останніх трьох років, Москва продовжує нарощувати чисельність армії. Наразі її кількість вже досягла 1,5 млн осіб.

Слід зазначити, що Довіле Шакалене – єдина серед міністрів оборони країн НАТО, хто перебуває під санкціями Китаю.

Україна надає приватним компаніям можливість доступу до військових технологій

Кабінет міністрів України затвердив документ, який встановлює порядок передачі технічної документації на озброєння приватним компаніям.

Про це заявив Герман Сметанін, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості.

Відтепер, якщо державні підприємства не зможуть повною мірою виконати оборонне замовлення, Міністерство оборони вживатиме заходів щодо передачі конструкторської документації іншим виробникам, включно з приватними компаніями.

“Постановою врегульовано питання збереження державної таємниці та захисту прав інтелектуальної власності. Це дасть змогу розширити виробничі потужності, залучити більше компаній до виконання оборонних замовлень та збільшити обсяги виробництва військової техніки”,- зауважив Сметанін.

За словами українського посадовця, це рішення націлене на збільшення обсягів виробництва зброї та має призвести до зростання кількості замовлень для українських виробників. Крім того, очікується посилення потенціалу оборонної промисловості в умовах військового конфлікту.

Цього тижня Велика Британія проведе другий саміт щодо України

Кір Стармер проведе онлайн-зустріч із європейськими лідерами щодо ситуації в Україні

Про це повідомляє видання The Guardian.

За інформацією журналістів, зустріч стане підсумком насиченого тижня дипломатичних переговорів. Перед цим заплановані перемовини між Україною та США, а також окремі консультації за участю представників європейських країн.

“Ви можете очікувати, що прем’єр-міністр проведе другу зустріч лідерів коаліції, яка стане продовженням саміту в Ланкастер-Хаусі”, – заявив прессекретар глави британського уряду.

У дискусіях візьмуть участь міністри оборони Великої Британії, Німеччини, Італії та Польщі.

Очікується, що на зустрічі обговорять актуальні питання безпеки, подальшу підтримку України та спільні кроки для протидії російській агресії.

Росіяни звітують про так зване “відновлення” доріг на Донеччині: пропаганда і брехливі обіцянки

Окупаційна влада ТОТ Донеччини продовжує поширювати наративи про нібито “відновлення” захоплених регіонів та цинічно заявляє про намір “відремонтувати” понад 450 км доріг у 2025 році.

Про це пишуть ЗМІ країни-агресора.

За словами представників окупаційної адміністрації, минулого року в регіоні нібито відремонтували понад 500 км автошляхів. А цього року планові показники мають сягнути не менше 450 км, а в разі збереження темпів — їх обіцяють збільшити.

Так звана окупаційна “адміністрація” також обіцяє приділити більше уваги муніципальним та внутрішньоквартальним дорогам, які потребують серйозного ремонту. Загарбники також кажуть про початок ремонту об’їзної дороги в Макіївці, що має розвантажити головну транспортну артерію міста — Макшоссе.

Джерело: Telegram-канали

Втім, попри заяви про “відновлення”, пропагандисти замовчують, що саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну та бойові дії, спровоковані агресором, призвели до руйнування дорожньої інфраструктури в регіоні.

Крім того, окупанти не кажуть, що сам процес так званого “відновлення” має лише дві мети – нарощування військової логістики для продовження агресивної війни і створення корупційних схем для відкатів мільйонів і мільярдів бюджетних коштів

Таким чином, подібні повідомлення зі сторони росіян є не більше ніж спробою приховати реальні наслідки війни, легітимізувати свій контроль над окупованими територіями та заробити грошей на зруйнованих життях українського населення.

Порожні мирні домовленості: чому без реальних гарантій безпеки будь-яке перемир’я втрачає сенс

На початку березня 2025 року світ облетіла новина, що Кремль нібито готовий стати посередником у переговорах між командою президента США Дональда Трампа та Іраном щодо іранської ядерної програми.

В оточенні Трампа вже лунають голоси, буцімто “Москва допоможе Вашингтону досягти компромісу” – і це свідчить про миротворчий потенціал Росії, який, на думку протрампівських консерваторів, можна поширити й на українську кризу. Утім, якщо розглянути питання без чергового піару та порожніх обіцянок, стає зрозуміло: пропоновані “угоди” не наблизять реального припинення вогню в Україні, адже основна перешкода полягає у відсутності надійних гарантій безпеки для Києва.

“Надійність” гарантій: у чому вся складність

Для будь-якого перемир’я, чи то між США й Іраном, чи між Україною та Росією, ключове слово – надійність. Це поняття неодноразово досліджувалося у військовій теорії та теорії ігор, починаючи з робіт американського вченого Томаса Шеллінга, який свого часу розглядав модель “стримування”. На простому прикладі: під час “холодної війни” у Західному Берліні розміщувалася відносно невелика кількість військ США та їхніх союзників, які фізично не могли зупинити величезну армію Варшавського договору. Проте їхня присутність була своєрідним тригером (tripwire): якщо ворог завдасть удару по цих військах, Сполучені Штати відчують зобов’язання відповісти рішуче, аж до повномасштабної конфронтації.

Цей механізм вважається ефективним, коли:

1.Держава, що розгортає тригерні війська, справді готова піти на ескалацію й відреагувати потужно, якщо їх знищать.

2.Вона має достатній військовий потенціал, аби цю ескалацію витримати й перемогти супротивника.

У Західній Європі за часів «холодної війни» американські сили стримували СРСР саме тому, що ніхто не сумнівався у готовності Вашингтона (з усіма його ядерними боєзарядами) відповісти на атаку. Тоді збереження статус-кво в Берліні фактично вважали справою національної честі США. Сьогодні ж, коли йдеться про Україну, ситуація кардинально інша.

Чому гарантії від Трампа не працюють

Багато оглядачів у США кажуть: “Якщо Трамп справді не бажає підтримувати Україну, то чому б не запропонувати їй альтернативні механізми безпеки?” Але річ у тому, що “тригерна” присутність військ Штатів (тобто кілька тисяч американських солдатів на українській землі) Трамп вже фактично виключив. Про це публічно заявляв віце-президент Джей Ді Венс, стверджуючи, що «не розуміє, навіщо ризикувати американськими життями».

Отож, залишається ідея, що “якісь інші країни” Європи нададуть Україні свої війська. Але чи дійсно, наприклад, Франція чи Велика Британія будуть готові ставити свої підрозділи під загрозу прямого зіткнення з Росією, щоб захищати Україну? Особливо з огляду на те, що США можуть відмовитись від обов’язків у разі ескалації. Прецеденти історії (наприклад, безпомічна місія ООН у Боснії на початку 1990-х) доводять, що без американського втручання формат “трипвайра” часто перетворюється на фікцію.

Історичні «порожні обіцянки» та український досвід

Для України ця історія болюча, оскільки вже не раз звучали гучні “гарантії” безпечного майбутнього:

Будапештський меморандум 1994 року, де Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на обіцянки США, Британії та Росії поважати суверенітет і цілісність держави. Росія зрадила цю обіцянку, окупувавши Крим у 2014 році, а Захід відповів лише санкціями, а не військовою допомогою “миттєвого” типу.

Мінські домовленості (I і II) 2014–2015 років, розроблені за участі Німеччини й Франції. Вони так і не забезпечили ні сталого миру, ні реального повернення Донбасу під контроль Києва, що на практиці стало вигідніше Москві, адже залишило на роки “заморожений конфлікт”.

Як справедливо зауважує президент Володимир Зеленський, Україна готова до будь-яких переговорів, але їй потрібні реальні гарантії. Саме тому він вимагає вступу в НАТО як найефективнішої форми захисту. Однак Трамп публічно виключає можливість членства України в НАТО. На додачу й теоретичні “американські миротворці” в нашій державі опинилися під сумнівом.

За таких умов розмови про “швидке припинення вогню” виглядають ілюзорними: якщо Україна не отримає надійних тригерів, то не може покладатися на одну лише “підписану угоду”. І Москва, й Захід вже довели, що розраховувати на їхню чесність без потужних механізмів примусу до миру — справа ризикована.

Висновок: обережно з “порожніми пропозиціями”

Сценарій, де Росія виступає “чесним посередником”, виглядає занадто суперечливим. У контексті України риторика Кремля зведена до звинувачень самого Києва: мовляв, Україна “провокує”, “створює загрозу для росіян”, “тому й змушені були реагувати”. Так само з Іраном Москва діє, керуючись власними вигодами, а не глобальною безпекою.

Як свідчить досвід XX і XXI століть, якщо Україна чи будь-яка інша країна не отримає від Заходу чітких і підкріплених реальними механізмами гарантій (наприклад, розгортання боєздатних міжнародних сил, готових вступати у протистояння, або офіційного вступу до оборонного союзу), будь-які мирні домовленості залишаться паперовою угодою без надійного “трипвайра”. А розмови про “гарну волю” Москви чи то Вашингтона перетворяться на звичайні піар-сюжети, не здатні зупинити нові обстріли і не принесуть довготривалого спокою ані Україні, ані світу.

У п’ятницю Київ відвідає глава МЗС Австрії

14 березня в Україну прибуде з візитом міністр закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер.

Про це повідомляє “Vienna.online”.

За даними, наданими журналістом, у Києві має відбутися зустріч Майнль-Райзінгер з її українським колегою Андрієм Сибігою. Крім того, заплановано візит до дитячої лікарні Охматдит, яку торік було пошкоджено внаслідок ракетного удару.

Також у п’ятницю відбудеться прийом у посольстві Австрії. На цю подію будуть запрошені представники бізнесу та гуманітарних організацій.

Це вже другий закордонний візит Майнль-Райзінгер, який вона здійснила після того, як обійняла свою посаду минулого понеділка.

Міноборони посилює контроль якості роботи продовольчої служби ЗСУ

Міністерство оборони України продовжує роботу над поліпшенням системи забезпечення для армії України та впроваджує нову систему контролю якості харчових продуктів, що використовуються у Збройних силах.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Проєкт, який здійснює Головне управління контролю якості Міністерства оборони, охоплює безліч різних видів обладнання та продукції – від кухонного приладдя до складних технологічних і холодильних систем.

У рамках нової системи моніторингу здійснюється контроль на всіх стадіях процесу доставки продукції: від моменту укладення контракту до моменту передачі готового продукту військовим. Таким чином, забезпечується безперервний процес перевірки.

Контроль якості продукції здійснюється на всіх етапах, починаючи з моменту придбання і закінчуючи фінальним постачанням. Це гарантує, що всі товари відповідатимуть технічним вимогам Міністерства оборони.

У 2025 році планується провести перевірку товарів для Збройних сил України на суму близько 900 млн гривень. Про це повідомив Сергій Мельник, заступник міністра оборони України, бригадний генерал юстиції.

Важливим кроком у здійсненні цієї програми є приведення технічних характеристик обладнання до єдиного стандарту. Це стосується виробничих столів, електричних приладів, холодильних установок, виробничих ліній для виготовлення одноразового посуду і розливу води та інших пристроїв.

Підкреслюється, що подібні кроки дають змогу звести до мінімуму ймовірність потрапляння до Збройних сил України товарів і устаткування низької якості та сприяють формуванню системи контролю якості, що відповідає як національним, так і міжнародним вимогам.