Верховна Рада має намір залучити СБУ до законодавчої роботи

У Верховній Раді схвалили законопроєкт, який дає Службі безпеки України можливість розробляти і вносити свої законопроєкти на розгляд уряду і президента України.

Цю інформацію можна знайти на сайті Верховної Ради.

У супровідному документі зазначено, що коригування необхідні для вирішення завдань, що перебувають у компетенції Служби безпеки України, а також для приведення цих норм у відповідність до вимог воєнного часу.

Наразі, відповідно до закону про Кабінет Міністрів, тільки певні органи мають право вносити проєкти рішень на розгляд уряду. Серед них: секретаріат Кабінету Міністрів, міністерства, центральні органи виконавчої влади (за винятком тих, чия діяльність координується через конкретного члена уряду), державні колегіальні органи та місцеві державні адміністрації.

Служба безпеки України не включена до цього списку, тому поки що не може ініціювати подібні ініціативи.

Ухвалення нового закону допоможе Службі безпеки України більш ефективно працювати в умовах сучасних викликів і загроз національній безпеці країни. Це дасть змогу Службі безпеки оперативно реагувати на системні загрози та вдосконалювати нормативно-правові акти з питань, що входять до її компетенції.

Трамп відмовився продавати Україні системи ППО – Bild

Президент США Дональд Трамп не схвалив угоду з Україною на суму в 50 млрд доларів коштом ЄС і не погодився на постачання Києву зброї, включно із зенітно-ракетними комплексами.

Про це повідомляє видання “Bild”.

Для того щоб не допустити нових жертв серед мирного населення внаслідок атак з боку Росії, Україні необхідно терміново посилити систему протиповітряної оборони.

У відповідь на запитання журналіста про те, чи готовий він надати Україні нові ракети протиповітряної оборони, Трамп заявив, що неможливо почати конфлікт із противником, який у двадцять разів перевершує вас за силою, і розраховувати на те, що хтось надасть вам зброю.

“Ви знаєте, він завжди прагне придбати ракети. Однак, якщо ви вступаєте у війну, ви маєте бути впевнені, що зможете її виграти”, – прокоментував президент США запит Зеленського щодо поставок американських систем ППО.

У зв’язку з тим, що тільки Сполучені Штати виробляють ракети Patriot, а президент Трамп ще до свого вступу на посаду чітко дав зрозуміти, що більше не буде надавати Україні безоплатну допомогу, президент України Володимир Зеленський висловив намір придбати кілька сотень таких ракет у США за фінансової підтримки Європейського Союзу і за рахунок заморожених російських активів.

Глава України раніше повідомив, що на ці цілі передбачається виділити 50 млрд доларів або 44 млрд євро.

Невидимий фронт: в Україні відмічається різке зростання насильства щодо неповнолітніх

Повномасштабна війна, що вдарила по всій Україні в лютому 2022 року, стала прямою загрозою життю сотень тисяч дітей. Однак до 2025 року стає очевидним: небезпека для молодого покоління прихована не тільки в обстрілах та бомбах.

Статистика шокує: за останній рік в українських школах зареєстровано понад 219 випадків булінгу. Для порівняння, раніше подібні інциденти вважалися винятком, а тепер жорстоке поводження стає майже частиною підліткової культури. Правоохоронці фіксують різке зростання злочинності та експлуатації серед неповнолітніх.

У Київській області у 2024 році неповнолітні вчинили 194 злочини – у 2,5 рази більше, ніж за 2023 рік. У Миколаївській області за той самий період підлітками вчинено 121 правопорушення, що на 20% перевищує показники попереднього року. Причому мова йде не про дрібне хуліганство: за даними Української Гельсінської спілки, близько 65% дитячих злочинів належать до тяжких – умисні вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, пограбування і навіть катування.

Експерти пов’язують сплеск агресії з цілим комплексом причин. Це не тільки сама війна, а й пов’язані з нею фактори: психологічна травматизація суспільства, економічні труднощі та інформаційне середовище, де насильство мелькає щоденно. Не дивно, що багато підлітків засвоюють модель агресії як норму поведінки.

Окрема трагедія – діти, які стали жертвами експлуатації на тлі війни. Руйнування звичних соціальних структур, масове переміщення сімей та сиріт створили благодатний ґрунт для криміналу. Міжнародні організації попереджають: розлучення дітей із батьками сягнуло 70%, що поставило тисячі українських дітей під загрозу насильства, торгівлі й експлуатації. Йдеться не тільки про випадки розлучення юних українців через війну – всередині самої України з’явилися кримінальні схеми, орієнтовані на найбільш беззахисних.

Так, у серпні 2024 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) опублікувала дослідження, у якому зазначається, що українські діти-біженці в Польщі та Румунії піддаються ризику торгівлі людьми, включаючи сексуальну та трудову експлуатацію. Незважаючи на зусилля із захисту, випадки насильства продовжують відбуватися, особливо серед дітей, які подорожують без супроводу або перебувають у нестабільних умовах проживання.

Один із показових епізодів стався у Німеччині навесні 2023 року: в одному з тимчасових центрів розміщення для українських біженців, де перебували і неповнолітні без супроводу, були зафіксовані факти сексуальних домагань з боку співробітників охорони. Про це повідомила правозахисна організація, що займалася моніторингом умов перебування дітей-біженців. За словами волонтерів, дівчата-підлітки скаржилися на постійні приставання, погрози та тиск.

Незважаючи на звернення до місцевої влади, керівництво табору намагалося зам’яти ситуацію, пояснюючи поведінку охоронців “непорозуміннями” та “емоційною нестабільністю” дітей, які пережили травму війни. Лише після того, як історія отримала розголос у ЗМІ, прокуратура розпочала перевірку, а підозрюваних тимчасово відсторонили від роботи. Однак до цього моменту жодному з них офіційно не висунуто обвинувачення.

Інший показовий приклад ситуації, але вже всередині України, стався у вересні 2024 року, коли вибухнув скандал на Львівщині: стало відомо про звірства в одному з навчально-реабілітаційних центрів для сиріт і дітей з інвалідністю.

За даними Омбудсмена Дмитра Лубінця, директор цього закладу впродовж місяців вчиняв над своїми вихованцями фізичне, психологічне і сексуальне насильство. Діти-сироти й діти з особливими потребами розповідали, що їх публічно принижували, били палицями, а деяких дівчаток директор примушував до дій сексуального характеру. Причому протягом півроку діти й співробітники безуспішно скаржилися до поліції та служби у справах дітей – реакції не було. За кожну скаргу малюки розплачувалися новими побоями і залякуванням.

За ініціативою омбудсмена було порушено кримінальну справу, і тільки тоді керівника усунули з посади. Ця історія відкрила ще один фронт боротьби: захищати дітей від насильства повинні не мовчазні стіни інтернатів, а держава та суспільство.

Події останніх кількох років показали, що українські діти страждають не тільки від ракет і снарядів, але й від ескалації насильства навколо них. Війна каталізувала соціальні проблеми, що назрівали роками. Неповні сім’ї, стрес, притуплення відчуття безпеки – усе це виливається в те, що підлітки копіюють моделі агресії, засвоєні у дорослих. Українські правозахисники б’ють на сполох: якщо не вжити термінових заходів, країна ризикує втратити ціле покоління, для якого жорстокість стане нормою життя.

В адміністрації Трампа незадоволені європейською допомогою Україні

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа висловили своє незадоволення діями європейських країн, спрямованими на підтримку України.

Про це стало відомо з публікації “The Economist”, яка посилається на дипломатів.

У статті описані дії адміністрації Трампа, які свідчать про відмову США від підтримки України. Серед цих кроків – виведення військ із ключової бази в Жешуві, скорочення участі в Контактній групі з питань оборони України та запровадження 10-відсоткового мита на українські товари, тоді як Росія не стикається з подібними обмеженнями.

Ще одним свідченням часу, як зазначає The Economist, стало те, що нещодавно представники Міністерства оборони США звернулися до одного зі своїх партнерів із запитанням щодо причин продовження постачання озброєння в Україну.

Представники дипломатичного корпусу в столиці США зазначають, що деякі наближені до Трампа особи в неформальних бесідах висловлюють невдоволення діями європейських країн, спрямованими на посилення України.

“Як це часто буває з хаотичними адміністраціями, складно відокремити важливе від другорядного”, – зазначає видання.

У сучасному світі європейці обирають два шляхи розвитку.

Велика Британія та Франція прагнуть сформувати в Європі “сили для підтримання миру”, які сприятимуть відновленню України після закінчення бойових дій. Однак Росія виступає проти такого кроку, навіть попри те, що Сполучені Штати не дають жодних зобов’язань щодо підтримки європейських союзників.

Європейські держави прагнуть продемонструвати президенту США свою готовність нести відповідальність за безпеку в регіоні, розраховуючи на те, що це дасть змогу зберегти хоча б часткову участь Сполучених Штатів у діяльності НАТО, якщо не в українському конфлікті.

Згідно з цим новим планом, у майбутньому “стримування” Росії здійснюватиметься за трьома напрямками. На сході – можуть знаходитись укріплені українські війська, що протистоятимуть Росії. На заході будуть розташовані європейські сили та тривала присутність США в країнах НАТО.

Ще один шлях – нарощування військової підтримки України з боку європейських країн. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Джо Байдена, підкреслює, що не можна зволікати. Європейським державам слід збільшити постачання зброї, незважаючи на можливі ризики; підтримати українську військову промисловість; провести переговори з адміністрацією Дональда Трампа щодо придбання американських систем протиповітряної оборони для України; а також використовувати заморожені активи Росії для фінансування всіх цих заходів.

З огляду на те, що Росія не збирається припиняти свою агресію, а США, очевидно, не мають наміру втручатися, Україна змушена продовжувати боротьбу, вважає Шимер.

У Кремлі не можуть визначити, коли завершиться мораторій на удари по енергетиці України

У Кремлі досі не визначилися, коли саме завершиться дія оголошеного раніше мораторію на удари по українській енергетичній інфраструктурі.

Про це заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання російських ЗМІ.”

“Поки що я не готовий повідомити вам про прийняте рішення”, – зазначив представник Кремля, коментуючи, коли саме вважатиметься завершеним строк дії заборони – у ніч на 17 квітня чи ввечері цього ж дня.

Мораторій було введено після телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним 18 березня. Президент США запропонував тимчасово відмовитися від атак по енергетичних об’єктах, на що російський лідер дав згоду.

Наразі Кремль продовжує поширювати наратив про дотримання умов “енергетичного припинення вогн”.

ЄС стежитиме за впливом мінеральної угоди між США та Україною на євроінтеграцію Києва

В Україні кажуть, що майбутня угода зі США не суперечитиме зусиллям зі вступу до ЄС. Однак Єврокомісія збирається уважно стежити за впливом угоди на процес євроінтеграції Києва.

Про це заявила єврокомісар з розширення Марта Кос на зустрічі з журналістами в Брюсселі.

За її словами, на засіданні Ради асоціації українська сторона сказала, що не буде жодної угоди, яка поставила б під загрозу шлях України до ЄС. Але це не скасовує того факту, що Брюссель спостерігатиме за наслідками документа.

Говорячи про зовнішні ефекти процесу розширення ЄС, Кос зазначила, що тільки ЄС може привести країни-кандидати до членства. Блок відповідальний за досягнення результатів у процесі розширення і за відсутність втрати будь-якої країни-кандидата.

Єврокомісар додала, що цей процес для ЄС ще ніколи не був таким складним через вплив зовнішніх сил, причому не тільки зі Сходу.

Вона також запевнила, що держави, які бажають вступити до блоку, відкриті для іноземних інвестицій і можуть самі обирати інвесторів. Однак Єврокомісія стежитиме за дотриманням європейських цінностей і принципів.

Війська КНДР у складі армії РФ поліпшили підготовку і змінили тактику на передовій – ГУР

Північнокорейські військові можуть узяти участь у ворожому наступі в Харківській і Сумській областях.

Про це в інтерв’ю NHK заявив прессекретар ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

За його інформацією, армія КНДР уже втратила 5 тисяч солдатів, допомагаючи окупантам воювати проти України. Наразі ще 6 тисяч цих північнокорейських перебувають у Курській області та продовжують брати участь у бойових діях.

Черняк зазначив, що іноземні помічники загарбників удосконалюються, тому що поліпшили свою підготовку і змінили тактику ведення бою.

Представник ГУР розповів, що раніше північнокорейці атакували великими групами і ставали зручною мішенню для української артилерії та БПЛА, але тепер вони пересуваються групами по одній-дві людини.

Він наголосив на тому факті, що мовний бар’єр із росіянами, який, як очікувалося, завадить військовослужбовцям Пхеньяну вести бойові дії, не вплинув на них, бо вони тільки отримували завдання, а потім переходили в наступ, не спілкуючись з окупантами.

Бельгія виділяє Україні 150 млн євро на відновлення критично важливої інфраструктури

Бельгія надає Україні 150 мільйонів євро як технічну допомогу в рамках старту ініціативи підтримки відновлення (BE-Relieve Ukraine), яка триватиме до 2028 року.

Про це повідомило Міністерство розвитку громад і територій.

Заступник глави відомства Костянтин Ковальчук розповів, що впродовж цього періоду Україна отримає 150 мільйонів євро від Брюсселя на відновлення та підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими та створення інклюзивного середовища.

Зазначається, що проєкт охоплює Чернігівську та Київську області, а також місто Київ. Він передбачає модернізацію енергетичної інфраструктури, впровадження децентралізованих систем тепло- та електропостачання, передачу мобільних котелень і генераторів, реконструкцію об’єктів охорони здоров’я та програми реабілітації.

Згідно із заявою, пріоритетні заходи включають передачу 212 генераторів навчальним закладам, мобільних котлів лікарням і державним установам, а також реконструкцію цих об’єктів.

У міністерстві додали, що проєкт також передбачає модернізацію інфраструктури шкіл і професійно-технічного навчання.

Трамп хоче об’єднати понад 70 країн для ізолювання економіки Китаю в обмін на поступки щодо тарифів

Президент США Дональд Трамп планує переконати понад 70 країн ізолювати економіку Китаю в обмін на поступки щодо імпортних тарифів.

Про це проінформувало видання “The Wall Street Journal”.

Згідно зі статтею, Вашингтон планує попросити союзні держави заборонити Пекіну переміщати товари через свої території, не дозволяти китайським компаніям відкривати там фірми і припинити імпорт дешевих китайських товарів у свої економіки.

Обізнані американські джерела уточнили, що конкретні вимоги варіюватимуться від країни до країни, залежно від їхніх відносин з економікою КНР.

У виданні йдеться про те, що таким чином Трамп розраховує на те, що такі заходи змусять Пекін сісти за стіл переговорів із Вашингтоном.

Сам президент США заявляв, що розгляне можливість змусити партнерів обирати між його країною і Китаєм.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що КНР закликала країни Азії об’єднати зусилля для боротьби з американськими митами.