Азербайджан і Україна: на чому тримається партнерство та де його межі

Візит міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Азербайджану, який має відбутися 25-26 травня, закономірно привернув до себе особливу увагу. Хоча такі поїздки зазвичай сприймаються як рутинна дипломатія, нинішні реалії вимагають розгляду цієї події крізь призму більш глибоких і складних процесів.

Україна й Азербайджан із самого початку незалежності йшли схожими шляхами. Обидві країни зіткнулися із серйозними проблемами територіальної цілісності й бачили головні ризики в посиленні впливу Росії на пострадянському просторі. Київ завжди послідовно підтримував Баку у питанні Карабаху, а азербайджанська сторона аналогічно висловлювалася щодо Криму та Донбасу. Саме ці позиції сформували фундамент для близьких українсько-азербайджанських взаємин у форматі об’єднання ГУАМ та інших регіональних ініціатив.

Військово-технічна співпраця між державами також має давню історію: українські озброєння завжди були важливими для армії Азербайджану. Баку зацікавлений у збереженні цієї співпраці, особливо в умовах, коли Україна проходить випробування війною з Росією. Водночас, варто розуміти, що Азербайджан – це країна, яка в міжнародних питаннях звикла діяти максимально прагматично, уникаючи гострих конфронтацій.

Нинішній візит Сибіги відбувається на тлі неоднозначних сигналів у відносинах Азербайджану з Москвою. Відмова президента Ільхама Алієва відвідати парад Перемоги 9 травня в Росії та паралельний візит російського міністра Сергія Лаврова до Вірменії викликали певне занепокоєння в Баку. Проте Азербайджан усе ще утримується від різких заяв на адресу Росії, намагаючись тримати дистанцію від прямої конфронтації.

Така позиція суттєво відрізняє Азербайджан від України, яка після 2014 року обрала шлях прямого протистояння з РФ. Баку уважно вивчає досвід Києва й бачить, що надмірна конфронтація із сусідньою державою може нести дуже болючі наслідки, особливо якщо це відбувається без чітких гарантій безпеки від інших міжнародних партнерів.

Азербайджан також насторожено ставиться до української політичної культури, яка часто характеризується внутрішньою нестабільністю й різкими змінами політичного курсу. Влада в Баку надає перевагу стабільності та сильній президентській вертикалі, яка більш наближена до російської моделі управління, ніж до постійних політичних потрясінь в українському стилі.

Також показовим є те, що Азербайджан відмовляється відкривати «другий фронт» проти Росії, незважаючи на численні спекуляції щодо цього питання. Ба більше, Баку не поспішає вступати навіть у конфлікти, пов’язані з найближчими союзниками – наприклад, Туреччиною. Далеко не всі прохання Анкари виконуються беззаперечно, що свідчить про бажання Азербайджану залишатися максимально незалежним у своїх зовнішньополітичних рішеннях.

Отже, при всій важливості двосторонніх відносин між Україною й Азербайджаном, ці зв’язки мають чітко окреслені межі. Баку демонструє, що стратегічна співпраця з Україною не перетвориться на беззастережне партнерство проти Росії або на прямий антиросійський фронт. Азербайджан продовжить балансувати, відстоюючи власні інтереси та зберігаючи дипломатичну свободу дій.

Таким чином, майбутня зустріч Сибіги в Азербайджані – це не тільки привід підтвердити існуючі партнерські домовленості, а й чіткий сигнал: Україна й Азербайджан залишаються близькими партнерами, але їхня співпраця має обмеження, обумовлені реаліями та прагматизмом, що панують у міжнародній політиці. Україні варто вивчати саме цей досвід дипломатичного балансування, який допомагає Азербайджану уникати ризикованих міжнародних авантюр, зберігаючи стабільність і примножуючи свої політичні й економічні активи.

Земельні ділянки 176 громадян РФ повернули у власність України

У власність держави було повернуто майже сто гектарів сільськогосподарських земель у Київській області, які були незаконно привласнені громадянами Російської Федерації.

Про це заявили в Службі безпеки України.

“Це вдалося завдяки перевірці реєстрів Держгеокадастру, яку СБУ провела в межах системної роботи щодо мінімізації впливу країни-агресора на економічну незалежність нашої держави”, – ідеться в повідомленні.

Під час комплексної перевірки співробітники служби безпеки виявили та підтвердили, що щонайменше 176 російських громадян володіють нерухомістю та ділянками в Україні

Йдеться про земельні ділянки, які перейшли у власність громадян Російської Федерації у спадок ще до початку масштабного військового конфлікту.

Відповідно до законів нашої країни, тільки громадяни України можуть володіти землями сільськогосподарського призначення. Іноземні громадяни не мають такого права. У зв’язку з цим, протягом року землі, що належать іноземним власникам, будуть передані в розпорядження держави.

“Оскільки цього не було зроблено профільним органом, Служба безпеки спільно з прокуратурою провела заходи з припинення прав власності громадян РФ на виявлені наділи”, – додали у відомстві.

Наразі, згідно зі встановленим порядком, землі сільськогосподарського призначення, які було вилучено, поставлено на облік у Держгеокадастрі.

F-16 в Україні: втрати літаків ставлять під сумнів їхню ефективність

Американські винищувачі F-16, які нещодавно поповнили авіапарк Збройних сил України, вже беруть участь у бойових діях – як у рамках оборонних, так і наступальних операцій.

Про це повідомив колишній радник Пентагону та військовий аналітик Фонду ім. Казимира Пуласкі у Варшаві Рубен Джонсон.

За словами експерта, літаки вже були задіяні у перехопленні російських ракет і безпілотників, а також у нанесенні точкових ударів по ворожих позиціях. При цьому Джонсон зазначив, що інтенсивність використання F-16 в Україні є безпрецедентною за всю історію експлуатації цих літаків.

Втім, ефективність застосування F-16 на полі бою викликає дедалі більше запитань. Станом на сьогодні вже втрачено три винищувачі, що на тлі потужної системи ППО противника та високих темпів бойових дій ставить під сумнів здатність цих літаків виконувати завдання без надмірного ризику.

“Ці літаки виконують місії з протиповітряної оборони, які супроводжуються високими ризиками. З огляду на обсяги виконуваних завдань, навіть дивно, що втрат не більше”, – цитує експерта видання.

Таким чином, попри гучні очікування, F-16 не стали “чарівною паличкою” на фронті. В умовах інтенсивної війни вони демонструють обмежену ефективність і високу вразливість.

Це вкотре підкреслює, що лише системний підхід – із достатнім технічним обслуговуванням, логістикою, підготовкою екіпажів і забезпеченням – може забезпечити реальну бойову віддачу, а не самі лише поставки техніки.

Обмін полоненими між Україною і Росією стартував і триватиме кілька днів

23 травня стартував процес обміну військовополоненими між Україною і Росією за формулою “1000 на 1000”. Обмін триватиме протягом кількох днів, оскільки кількість звільнених із полону досить велика.

Про це американський телеканал CNN дізнався від українського джерела.

Минулого тижня в Стамбулі відбулися переговори між представниками України та Росії, під час яких було досягнуто угоди про обмін. Передбачається, що це буде наймасштабніший обмін з моменту початку повномасштабної війни.

Про початок обміну полоненими між Україною і Росією також заявив президент США Дональд Трамп. Зауважимо, що офіційні підтвердження від України та Росії поки що не надходили.

На початку травня відбувся попередній обмін полоненими. Це був уже 64-й обмін з лютого 2022 року. У результаті додому повернулися понад 200 українських військовослужбовців.

Загалом за час повномасштабної війни, яка триває вже понад три роки, з російського полону вдалося звільнити 4757 громадян України.

Орбан виправдав обмеження для незалежних ЗМІ “українським шпигунством”

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що ухвалення в країні закону, що обмежує роботу неурядових організацій, пов’язане з “активною шпигунською діяльністю України”.

Його слова наводить “Index”.

Прем’єр-міністр Угорщини висловив стурбованість з приводу активної розвідувальної діяльності України. Він заявив, що уряд готовий дати відсіч цим діям, і, за його словами, обговорюваний законопроєкт також спрямований на протидію цій загрозі.

Щодо самого законопроєкту, Орбан наголосив, що, на його погляд, формулювання вирізняються “м’якістю”.

На переконання угорського прем’єра, навіть представники опозиційних сил в Угорщині поділяють точку зору про те, що особи, які займаються громадсько-політичною діяльністю в країні, не повинні приймати фінансову підтримку з-за кордону.

“Це важливе загальнонаціональне питання. Ми завжди вважали, що маємо бути єдині в його вирішенні”, – заявив Орбан.

Щодо шпигунського інциденту між Україною та Угорщиною, Орбан наголосив, що “ми не маємо жодного відношення” до “угорських” агентів, затриманих в Україні, і назвав це частиною кампанії з поширення неправдивих відомостей.

“В Угорщині існує мережа пропаганди, що підтримує Україну і військові дії. Ми вжили необхідних заходів”, – сказав він і додав, що робота ще попереду.

Законопроєкт “Про прозорість суспільного життя” дасть Управлінню із захисту суверенітету право вносити до чорного списку організації, які отримують іноземне фінансування, зокрема гранти ЄС.

Росія не підтримує ідею переговорів з Україною у Ватикані

США та європейські політики бачать у Ватикані місце для переговорів між Росією та Україною. Однак у Кремлі ця ідея не викликає ентузіазму, і вони вважають, що Туреччина більше підходить для діалогу.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Святий Престол дав зрозуміти, що новообраний Папа Лев XIV має намір брати активну участь у дипломатичному процесі з метою припинення конфлікту в Україні.

18 травня відбулася зустріч Володимира Зеленського з понтифіком. За її підсумками президент України висловив подяку Ватикану за готовність стати місцем для проведення прямих переговорів між сторонами конфлікту.

Однак, за інформацією, наданою прессекретарем російського президента Дмитром Пєсковим 22 травня, у планах російської влади немає візитів Володимира Путіна ні до Ватикану, ні в інші країни.

Джерело повідомило, що найближчим часом очікується проведення чергового раунду переговорів у Стамбулі.

Дискусії про те, чи може Ватикан виступити приймаючою стороною або посередником у переговорах, тривають, повідомляють представники ЄС.

За словами джерел, переговори між Києвом і Москвою можуть відбутися вже наступного тижня. Однак усе залежатиме від готовності Росії брати участь у них, зазначають співрозмовники.

Водночас представники влади Сполучених Штатів Америки дають зрозуміти Кремлю, що вони хотіли б унеможливити участь у переговорах таких жорстких фігур, як Володимир Мединський, який очолював російську делегацію в Стамбулі цього місяця.

Президент Російської Федерації не планує візит до Італії, яка є членом Північноатлантичного альянсу, з міркувань безпеки. Також Сергій Марков, політичний експерт, близький до адміністрації президента, підкреслив, що Москва не розглядає Ватикан як нейтральну сторону в конфлікті.

Туск звинуватив кандидата в президенти Польщі в державній зраді

Глава уряду Польщі Дональд Туск охарактеризував як зраду обіцянку кандидата в президенти Кароля Навроцького перешкодити вступу України до Північноатлантичного альянсу.

Глава польського уряду заявив про це в ефірі “TVN24”.

За словами Туска, це один із найрезонансніших інцидентів під час виборчої кампанії. Він підкреслив, що членство України в НАТО має ключове значення для безпеки Польщі.

“Як ви пам’ятаєте, були моменти, коли я, будучи прем’єр-міністром, і покійний президент Лех Качинський знаходили повне взаєморозуміння. Однак у більшості випадків між нами виникали розбіжності та політичне протистояння. Єдиним питанням, щодо якого ми були єдині, була Україна. Ми обидва підтримували її суверенітет, прозахідний курс і прагнення до членства в НАТО”, – сказав Туск.

На його думку, Польща не повинна підтримувати вимоги Путіна.

Україна запропонувала Євросоюзу почати фінансування ЗСУ з 2026 року

В Україні запропонували Євросоюзу бути партнером у питанні фінансування Збройних сил України та сприяти подальшій інтеграції українських військ до загальноєвропейської оборонної системи.

Про це стало відомо із допису міністра фінансів України Сергія Марченка.

Під час зустрічі представників фінансового сектору країн “Великої сімки”, яка відбулася в Канаді, обговорювали питання про те, як задовольнити фінансові потреби України у 2026 році.

Марченко підкреслив, що триває дискусія про те, як інтегрувати військові можливості України в європейську систему безпеки.

Очільник мінфіну впевнений, що це рішення принесе Україні низку стратегічних переваг, включно із забезпеченням фінансової стійкості у 2026 році та в довгостроковій перспективі. А для Європейського Союзу це стане гарантією від потенційної агресії з боку Росії, оскільки українські збройні сили мають усі необхідні для цього компетенції.

Він пояснив, що витрати на забезпечення безпеки України в контексті Європи становитимуть лише малу частину від загального обсягу ВВП Європейського Союзу. Витрати цих коштів можуть розподілятися серед задіяних країн і вважатися складовою їхніх витрат на оборону у відповідності до виконання зобов’язань перед НАТО.

Міністр фінансів зазначив, що європейські держави вже шукають шляхи зміцнення своєї обороноздатності, зокрема шляхом збільшення чисельності військових. Однак для створення такого потенціалу потрібні час і значні ресурси. Тому інтеграція українських збройних сил – це дієве рішення, яке принесе економічні переваги країнам-союзникам.

“Підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи. А посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба. Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому”, – підкреслив Марченко.

У Херсоні обговорили перебіг мобілізації в регіоні

Керівник Херсонської обласної військової адміністрації провів зустріч, на якій обговорювалися заходи щодо активізації мобілізаційної діяльності в регіоні.

Цю інформацію надав голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

“Це було детальне обговорення роботи всіх залучених структур. Наше завдання – забезпечити чітку координацію працівників поліції, ТЦК й ВЛК”, – сказав він.

Сергій Панасюк, тимчасовий виконувач обов’язків керівника Херсонського обласного центру комплектування та соціальної підтримки, презентував звіт про результати мобілізаційних заходів.

Прокудін повідомив, що на зустрічі було проведено аналіз перебігу мобілізаційних заходів і виявлено недоліки. Також керівник ОВА зазначив, що буде вжито заходів для вирішення виявлених проблем.

На нараді було вирішено поліпшити взаємодію між співробітниками територіального центру комплектування та місцевими громадами.

“Максимально концентруємося на поставлених завданнях державою, працюємо на результат”, – розповів голова ОВА.

Прокудін розпорядився посилити моніторинг сповіщення військовозобов’язаних і перерозподілити навантаження між військово-лікарськими комісіями.