Місяць: Червень 2026

В ЄС виникли суперечки щодо розподілу 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру. Польща категорично проти пропозиції спрямувати більшу частину цих коштів на нові потреби України, вимагаючи повної компенсації за озброєння, яке вона вже передала Києву.

Про це повідомляє польське медіа RMF24.

Згідно зі статтею, позицію Польщі оскаржує Німеччина, яка підтримує ідею виділення більшої частини грошей на подальшу допомогу ЗСУ.

Відомо, що загалом держави блоку витратили близько 43 млрд євро через механізми фонду. Спочатку Брюссель обіцяв відшкодувати країнам не менше 40% вартості наданої зброї, що становить близько 13,5 млрд євро, однак на рахунках фонду зараз доступно лише 6,6 млрд.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас запропонувала повернути країнам-донорам лише 10% від доступної суми, а решту 90% витратити на навчання українських бійців і спільні закупівлі озброєння.

Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава передала Києву техніку приблизно на 450 млн євро і має намір забрати всі належні кошти, підкресливши, що це польські гроші.

Дипломати зазначають, що держави, які першими почали допомагати українцям, не готові до скорочення виплат, тоді як країни, що долучилися до процесу пізніше, підтримують ініціативу Каллас. Переговори в ЄС тривають для пошуку компромісу в цьому питанні.

Президент Володимир Зеленський офіційно запрошений на саміт країн Великої сімки, який відбудеться 15–17 червня в Евіані.

Про це повідомив лідер Франції Еммануель Макрон під час трансляції з Єлисейського палацу.

За його словами, присутність українського президента необхідна для збереження єдності держав G7 у питаннях довгострокової підтримки України на тлі війни. У рамках саміту відбудеться спеціальна сесія за участю Зеленського, присвячена механізмам допомоги Києву та базовим умовам потенційного діалогу з Росією.

Макрон підкреслив, що Парижу важливо відновити консолідовану міжнародну позицію щодо всіх аспектів конфлікту, включаючи дипломатичний трек.

Відомо, що це запрошення надійшло після недавніх переговорів глав держав України, Франції, Німеччини та Великої Британії в Лондоні, де союзники підтримали ініціативу Зеленського щодо прямого діалогу між Україною та РФ за посередництва США та Європи.

Український лідер зазначив, що Київ уже веде підготовку до самітів ЄС, G7 і НАТО, кожен з яких має принести конкретні результати для Києва.

Західна зброя, що надходила з початку вторгнення загарбників у 2022 році в Україну, могла почати потрапляти на європейський чорний ринок ще в перші місяці війни.

Про це повідомляє німецьке видання Tagesschau з посиланням на джерела та матеріали.

Згідно зі статтею, ще навесні 2022 року Європол попереджав чиновників про початок незаконної торгівлі зброєю, після чого подібні заяви продовжилися.

Зазначається, що в Іспанії правоохоронці все частіше виявляють у наркоторговців автомати Калашникова та боєприпаси країн НАТО. Представник Національної поліції Оскар Санчес стверджує, що рядові поліцейські не мають достатнього захисту від такого військового арсеналу.

Експерт з питань глобальної безпеки Ганс-Якоб Шіндлер вважає, що зброя потрапляє до злочинних угруповань із зон бойових дій, зокрема й з України.

Екс-військовослужбовець Бундесверу Марко Полер, вивчивши вилучені кадри, розпізнав модернізовані АК-47, які випускаються для військових потреб. Він також зазначив, що на початку конфлікту значна частина зброї не була належним чином облікована і в результаті опинилася в нелегальному обігу.

У виданні йдеться про те, що в Німеччині та Євросоюзі визнають наявність цієї проблеми, однак дієві механізми контролю досі не створені, оскільки в блоці відсутнє системне зіставлення даних.

Наступного тижня до країн Балтії прибудуть військові фахівці з України, які допоможуть Латвії усунути вразливі місця в системі захисту повітряного простору та розробити заходи протидії загрозам з боку дронів.

Про це повідомив новий прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у коментарі порталу ERR.

За його словами, класична тактика та методи ведення бойових дій у НАТО демонструють неефективність проти сучасних типів повітряних загроз. З цієї причини Рига вирішила звернутися по допомогу до Києва, фахівці якого мають найкращий практичний досвід виявлення, відстеження та нейтралізації БПЛА.

Кулбергс сказав, що експерти проаналізують поточну ситуацію та визначать перелік необхідного технічного обладнання для захисту повітряного простору Латвії.

Варто зазначити, що причиною поглиблення співпраці стали часті випадки зальоту дронів, які збивалися з курсу, у латвійський повітряний простір.

Глава уряду також зазначив, що практика перехоплення дешевих БПЛА за допомогою дорогих ракет з винищувачів НАТО є економічно невиправданою. У рамках двосторонньої угоди Drone Deal сторони планують налагодити інтеграцію оборонних технологій.

Він розраховує, що перші спеціалізовані українські системи для боротьби з дронами можуть бути поставлені та розгорнуті в Латвії вже до кінця року.