Нідерланди можуть передати Україні сотні вживаних вітрових турбін

Демонтовані в Нідерландах вітрові турбіни можуть отримати друге життя в Україні. Йдеться про обладнання, яке виводять з експлуатації через модернізацію вітропарків або завершення основного терміну служби.

Про це повідомляє De Telegraaf.

У найближчі роки в Нідерландах можуть демонтувати від 700 до 800 турбін, які ще придатні для повторного використання.

Нідерландські компанії вже займаються відновленням такого обладнання та розглядають можливість його постачання для українських енергетичних проєктів.

Ця ініціатива є особливо актуальною на тлі регулярних російських ударів по енергетичній інфраструктурі України. Експерти зазначають, що децентралізовані джерела енергії — вітрові турбіни, сонячні станції та акумуляторні системи — є більш стійкими до атак, ніж великі централізовані об’єкти.

За оцінками фахівців, багато демонтованих турбін після перевірки та ремонту можуть працювати ще 15–20 років. При цьому вони коштують значно дешевше за нові, а встановити їх можна швидше, ніж закуповувати та вводити в експлуатацію нове обладнання.

Деякі нідерландські компанії вже постачають відновлені вітрові турбіни українським підприємствам.

У Німеччині провели обшуки в квартирі українки за підозрою у справі про вибух у Монако

У Німеччині відбулися обшуки в квартирі української громадянки Анастасії Березовської, яку Інтерпол оголосив у розшук у справі про замах на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако.

Про це повідомляє Spiegel з посиланням на спільну заяву прокуратури Франкфурта-на-Майні та кримінальної поліції землі Гессен.

За даними німецьких правоохоронців, спецпідрозділи поліції провели обшук у помешканні, де проживала Березовська, у районі Майн-Таунус. Також було знайдено та оглянуто автомобіль, яким вона користувалася.

Як пише Spiegel, Березовська родом із Луганської області й мешкає в Німеччині з березня 2022 року. Там вона отримала тимчасовий захист. Спочатку, за даними видання, жінка перебувала в центрі розміщення біженців.

3 липня Інтерпол опублікував інформацію про розшук 39-річної громадянки України. Її вважають підозрюваною у встановленні вибухового пристрою, внаслідок чого в Монако важкі поранення отримали Вадим Єрмолаєв та його близькі.

Пізніше стало відомо, що після подій у Монако Березовську помітили у Франкфурті. ЗМІ раніше писали, що вона могла дістатися до Німеччини на орендованому автомобілі через Італію.

Вибух у Монако стався ввечері 29 червня. Постраждали троє людей, двоє з них отримали вкрай тяжкі травми. За даними ЗМІ, серед постраждалих був український бізнесмен Вадим Єрмолаєв, щодо якого діють санкції, проте прокуратура Монако офіційно не підтверджувала особи потерпілих.

Україна та Німеччина обговорюють повернення чоловіків мобілізаційного віку

Україна та Німеччина обговорюють можливі механізми повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон.

Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

За словами дипломата, відповідні варіанти розглядаються в рамках спільної робочої групи, проте деталі поки що не розкриваються.

Макеєв зазначив, що робота з українцями в Німеччині ведеться у двох напрямках. Перший пов’язаний із центрами Unity Hub, які допомагають українській державі підтримувати контакт із громадянами за кордоном. Друге стосується взаємодії українських і німецьких відомств з питань можливого повернення громадян.

Перший центр Unity Hub уже розпочав роботу в Берліні. На таких майданчиках українці можуть отримувати консультації, державні послуги та підтримку. За словами посла, у перші дні туди вже зверталися українські пенсіонери до представників Пенсійного фонду.

Макеєв підкреслив, що через Unity Hub Україна фактично розширює свою присутність за кордоном і стає ближчою до своїх громадян. Центри також зможуть використовувати українські громадські організації, що працюють у Німеччині.

За даними посла, зараз у Німеччині перебувають близько 1,3 млн українців. Станом на 30 травня їхня загальна кількість становила 1,348 млн осіб, з них 356 тисяч — чоловіки віком від 18 до 63 років.

“Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини — зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес”, — сказав дипломат.

При цьому офіційно затвердженого механізму повернення чоловіків із Німеччини поки що немає. Макеєв лише підтвердив, що такі варіанти обговорюються між відомствами двох країн.

Майже половина агрокомпаній може не відповідати новим вимогам щодо статусу критично важливих

Після оновлення критеріїв для агропідприємств кількість компаній, які потенційно можуть претендувати на статус критично важливих, може помітно скоротитися.

Про це йдеться в дослідженні сервісу аналізу ринку VKURSI Market BI.

Аналітики оцінювали не ті підприємства, які вже мають такий статус, а компанії, що потенційно відповідають ключовим умовам для його отримання. Йдеться про розмір земельного банку та річний дохід.

Раніше для відповідності цим критеріям агропідприємству достатньо було мати не менше 500 гектарів землі та річний дохід від 20 млн гривень. Після перегляду вимог поріг зріс до 1 тис гектарів землі та 40 млн гривень річного доходу.

За старими умовами потенційно підходили 5 102 агрокомпанії. Після посилення критеріїв їхня кількість скоротилася до 2 867. Таким чином, 2 235 підприємств, або майже 44%, можуть втратити можливість претендувати на статус критично важливих саме через нові вимоги.

За даними дослідження, земельний банк площею понад 1 тис гектарів мають 4 305 агропідприємств. Найбільше таких компаній зареєстровано в Одеській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Для порівняння: ділянками площею понад 500 гектарів володіють 7 375 агрокомпаній. Найбільша їхня концентрація також припадає на Одеську, Дніпропетровську, Кіровоградську, Харківську та Миколаївську області.

Автори дослідження уточнюють, що розрахунки ґрунтуються на даних про земельний банк компаній із Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру. При цьому йдеться лише про потенційну відповідність новим критеріям, а не про фактичну кількість підприємств, які вже отримали або збережуть статус критично важливих.

Держаудитслужба повідомила про підсумки перевірки контрактів Fire Point

Державна аудиторська служба України перевірила контракти, укладені між компанією Fire Point та Агентством оборонних закупівель.

Про результати перевірки повідомила голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

За її словами, аудитори не виявили порушень термінів виконання за перевіреними контрактами. Басалаєва зазначила, що продукція постачається, а оплата здійснюється відповідно до умов договорів. При цьому частина контрактів розрахована на довший термін і має бути виконана до 2028 року.

“Тому лише по їх завершенню можна буде говорити про остаточні результати”, – пояснила вона.

Fire Point — українська оборонна компанія, що працює у сфері розробки та виробництва далекобійних засобів ураження. Вона займається ударними безпілотниками дальньої дії та крилатими ракетами. Назва компанії раніше привернула увагу громадськості на тлі обговорень навколо “Міндічгейту”.

Китай не відповів Україні на інформацію про свої компоненти в російській зброї

За останні півроку Китай не продемонстрував помітної реакції на матеріали, які Україна надала щодо використання китайських комплектуючих у російському озброєнні.

Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі з журналістами.

“Пів року тому вони отримали файли з вичерпними серійними номерами, і за пів року реально жодної відповіді немає”, – сказав Власюк

Він також зазначив, що частка китайських деталей у російській зброї поступово збільшується.

За словами Власюка, наразі серед основних країн походження іноземних комплектуючих, які виявляють у російських засобах ураження, залишаються Китай, США та Японія.

Кремлівські спікери повернулися до ядерного шантажу Заходу

Російський інформаційний простір знову розганяє ядерну істерику та намагається шантажувати світ сценаріями прямої ескалації війни між Росією та Європою.

Про це так званий російський політолог Сергій Караганов заявив в інтерв’ю пропагандистці-зрадниці Діані Панченко, яка після початку повномасштабного вторгнення залишила Україну та фактично стала частиною російської інформаційної машини.

У розмові Караганов окреслив часовий горизонт приблизно в один рік, після якого, за його словами, удари по європейських країнах можуть перестати бути абстрактним сценарієм. Він прямо назвав Німеччину, Румунію та Польщу, пов’язавши ці погрози з військовою допомогою Україні та роллю європейських держав у підтримці Києва.

“Я думаю, що це станеться через рік. Удари по низці європейських країн. Спочатку, звісно, неядерними боєприпасами. Німеччину, Румунію, на жаль, тому що через Румунію йде потік зброї в Україну, ну і Польщу, на жаль. Але перша – це Німеччина”, – заявив Караганов.

Таким чином російський пропагандист фактично озвучив погрозу воєнного удару по країнах НАТО, подаючи її не як напад, а як нібито “вимушену” відповідь Росії на підтримку України. Саме в такій логіці російська пропаганда вже тривалий час намагається перекласти відповідальність за можливу ескалацію на Захід, хоча саме Москва розв’язала повномасштабну війну проти України.

Окремо Караганов повторив один із базових наративів Кремля про протистояння Росії із Заходом. За його словами, п’ятисотрічне домінування Заходу трималося на військовій перевазі, однак тепер цей фундамент нібито зруйнований. У цій конструкції Росія подається як головний ворог Європи не через агресію проти України, а через статус великої ядерної держави.

“Ми вибили з-під Заходу, передусім з-під Європи, основу його 500-річного панування у світовій системі. Це була військова перевага. Тому європейці нас ненавидять. Ми позбавили їх можливості грабувати світ”, – сказав Караганов.

За словами Караганова, Європа нібито налаштована на стратегічну поразку Росії та не зупиниться, доки має ресурси для підтримки України. При цьому він стверджує, що єдиним способом змусити європейські еліти змінити позицію може стати усвідомлення того, що удар по їхній території нібито може відбутися “в будь-яку секунду”.

Фактично Караганов описує для Росії два сценарії: або тривалу війну на виснаження проти України з подальшим розширенням конфлікту на інші регіони, або радикальний ультиматум Європі з прямою загрозою ескалації. При цьому ядерний шантаж у його риториці подається як “гіркі ліки”, які нібито мають запобігти ще більшим жертвам у майбутньому.

Саме така подача є характерною для російської пропаганди: Москва спершу висуває погрози, потім називає їх “вимушеними”, а після цього намагається змусити Захід сприймати агресивну риторику як нібито раціональну позицію. У випадку Караганова йдеться не просто про політичний коментар, а про чергову спробу легалізувати в публічному просторі ідею ударів по Європі та можливого застосування ядерного фактору як інструменту тиску.

Показово, що такі тези пролунали саме в інтерв’ю Панченко, яка після виїзду з України регулярно працює з російськими наративами та просуває тези, вигідні Кремлю. Такий майданчик дозволяє російським спікерам подавати погрози на адресу Заходу та України як нібито “експертну дискусію”, хоча по суті йдеться про інформаційний шантаж.

Ці заяви вкотре демонструють, що російський інформаційний простір продовжує використовувати тему ядерної зброї як інструмент залякування світу. Мета такої риторики очевидна: посіяти страх перед ескалацією, тиснути на європейські уряди, послабити підтримку України та нав’язати думку, що саме поступки Москві можуть нібито зупинити війну.

Насправді ж подібні погрози лише підтверджують, що ядерний шантаж залишається одним із ключових елементів російської інформаційної кампанії. Кремлівські спікери та наближені до них коментатори регулярно повертають цю тему в публічний простір, намагаючись переконати світ, що подальша підтримка України може призвести до прямого зіткнення з Росією.

Глави МЗС України та Польщі обговорять відносини між країнами та ситуацію на фронті

У Міністерстві закордонних справ Польщі підтвердили, що в п’ятницю у Варшаві відбудеться зустріч глави МЗС України Андрія Сибіги та польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського.

Про майбутні переговори повідомив представник польського зовнішньополітичного відомства Мачей Вевюр у коментарі агентству PAP.

За його словами, однією з головних тем стане стан українсько-польських відносин. Також міністри обговорять ситуацію на фронті, хід російської агресії та те, як Україна зараз вибудовує свою оборону.

Раніше агенція з посиланням на неофіційні дані повідомляло, що українська сторона домагалася зустрічі з польськими представниками. При цьому дипломатичні джерела стверджували, що питання включення генерала армії УНР Марка Безручка до українського Національного пантеону безпосередньо не порушувалося.

Візит Сибіги відбувається на тлі нової напруги у відносинах Києва та Варшави. Вона посилилася після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди на тлі суперечки навколо українського військового підрозділу, названого на честь героїв УПА.

ISW пояснив можливі причини паузи у масштабних російських атаках на Україну

У червні російські війська стали значно рідше проводити масштабні комбіновані удари по території України.

На це звернули увагу аналітики Інституту вивчення війни.

В ISW нагадують, що з середини січня Росія регулярно запускала по Україні великі групи ракет і безпілотників, у яких брали участь понад 300 повітряних цілей. У лютому таких атак нарахували шість, у березні — чотири, у квітні — п’ять, а в травні — знову шість.

Однак у червні інтенсивність різко знизилася. За даними аналітиків, за місяць російська армія провела лише дві масштабні атаки — 2 та 15 червня.

Причини такої паузи поки що незрозумілі. Одна з версій полягає в тому, що Росія накопичує ракети та безпілотники для нової масштабної атаки. У такому разі Кремль може готувати більш потужний удар, щоб перевантажити українську протиповітряну оборону.

Друга версія пов’язана з можливими проблемами російського ВПК. Аналітики не виключають, що оборонна промисловість Росії зараз не встигає виробляти або накопичувати достатньо засобів повітряного нападу для регулярних масованих ударів.

При цьому в ISW наголошують, що зменшення кількості великих атак не означає зникнення загрози. Оцінити реальні причини такої динаміки можна буде лише за подальшими діями Росії.