У Києві військовий вийшов на одиночний пікет з вимогою демобілізації

У Києві військовий Олександр Москалюк влаштував одиночний пікет на площі Незалежності. Він вийшов на акцію в кайданах, вимагаючи законодавчо визначити граничні терміни служби в ЗСУ та надати військовослужбовцям можливість демобілізації.

Своє звернення до влади він оприлюднив у Facebook.

Москалюк заявив, що багато військових, які перебувають у строю з перших днів конфлікту, морально та фізично виснажені. За його словами, держава за цей час мала знайти хоча б часткові варіанти звільнення таких людей зі служби.

Він також розкритикував чинну систему мобілізації та звинуватив владу в тому, що відповідальність за проблеми в армії перекладають на громадян, які не хочуть йти служити.

“Ви демотивували народ, і на зараз більшість громадян відчувають себе між двома жорнами тоталітарних режимів”, – написав Москалюк.

Раніше повідомлялося, що Міноборони України обговорює реформу служби, яка може передбачати перерву після певного терміну перебування в армії. При цьому про повноцінну демобілізацію поки що не йдеться.

Молдова хоче спільно з Україною розробляти дрони-перехоплювачі

Молдова розпочала консультації з Україною щодо можливої розробки дронів-перехоплювачів.

Про це, як пише Reuters, заявила президентка країни Майя Санду.

За її словами, Кишинів змушений шукати нові рішення для захисту повітряного простору після низки інцидентів із безпілотниками. Йдеться про випадки, коли дрони перетинали територію Молдови або їхні уламки падали в районах біля кордону.

“Ті, хто хоче, щоб наша країна була повністю беззахисною, повинні розуміти, що існує ризик того, що на нас впадуть дрони, і ми нічого не зможемо з цим вдіяти. Я звернулася до уряду, особливо в контексті нещодавніх подій, з проханням розпочати внесення або підготовку законодавчих змін”, – сказала президентка Молдови.

Санду заявила про необхідність підготувати законодавчі зміни, які дозволять розвивати оборонну промисловість. Законопроект має створити умови для державно-приватних партнерств у сфері озброєнь та залучення іноземних інвесторів.

Молдавська сторона розраховує використовувати український досвід у сфері безпілотних технологій. Санду зазначила, що Україна має сильні компетенції саме у створенні дронів-перехоплювачів, однак для застосування таких технологій Молдові спочатку потрібно сформувати власну команду фахівців.

За даними матеріалу, зафіксовано вже понад 20 випадків, коли російські безпілотники порушували повітряний простір Молдови або їхні уламки падали поруч із молдавськими населеними пунктами.

У Києві затримали чоловіка у справі про підготовку замаху на посадовця ГУР

У Києві правоохоронці затримали 38-річного місцевого мешканця, якого підозрюють у підготовці вбивства одного з посадовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Про повідомили в Національної поліції,

Чоловіка, згідно з даними слідства, завербували російські спецслужби. За виконання завдання йому обіцяли 100 тис доларів, з яких 10 тис він отримав авансом.

Слідство стверджує, що підозрюваний збирав інформацію про маршрути пересування представника ГУР, його розпорядок дня, місце проживання, автомобіль та навколишню інфраструктуру. Після цього він почав шукати виконавця з навичками керування безпілотниками.

Реалізувати задум чоловік не встиг. Його затримали за участю оперативників карного розшуку, слідчих, спецпідрозділів поліції та співробітників внутрішньої безпеки ГУР.

Під час обшуку у підозрюваного вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази. Йому повідомили про підозру у підготовці умисного вбивства з корисливих мотивів, розслідування триває.

Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

У Криму зупинили пасажирські поїзди після нічної атаки дронів

Пасажирське залізничне сполучення з окупованим Кримом тимчасово призупинили після нічної атаки безпілотників.

Про це вранці 8 червня повідомила російська транспортна компанія “Гранд Сервіс Експрес”.

За даними компанії, під час атаки було пошкоджено локомотив поїзда №68 Москва — Сімферополь. Пасажири не постраждали, проте загинув помічник машиніста, а машиніст тепловоза отримав поранення.

Людей з поїздів, що перебували на території Криму, евакуювали. Пасажирів трьох поїздів, які вирушили на півострів із Москви та Санкт-Петербурга ще 6 червня, доставляють до Сімферополя автобусами.

Вночі та вранці 8 червня в Криму та Севастополі оголошували повітряну тривогу. Місцеві канали повідомляли про вибухи в районах військових аеродромів, нафтобази, електроподстанції та залізничного вокзалу Сімферополя.

У Молдові після нічної атаки на Україну виявили уламки дрона

У Молдові зафіксували порушення повітряного простору безпілотником під час нічної масованої атаки на Україну. Апарат перетнув державний кордон 8 червня близько 00:20 з боку населеного пункту Михайлівка-Лопатна.

Про це повідомили у Міноборони країни.

Після звернення місцевого жителя до поліції оперативні служби виїхали в район села Лопатна. Чоловік повідомив, що бачив у сільській місцевості невідомий літальний апарат, імовірно дрон, який потім вибухнув.

Пізніше на фермерському полі знайшли уламки безпілотника. Територію оточили та взяли під охорону, а виявлені уламки направили на дослідження, щоб встановити походження апарата та обставини інциденту.

За попередніми даними молдавської поліції, постраждалих немає. Спеціалізовані служби продовжують документувати подію та стежити за ситуацією.

Зеленський прибув до Великої Британії для переговорів: з ким заплановані зустрічі

Президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Великої Британії, під час якого заплановано низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

У рамках візиту у нього заплановані зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та спільна бесіда у форматі Е3 з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Наступного дня у Зеленського запланована зустріч із королем Чарльзом III.

Глава держави зазначив, що урядові команди вже провели підготовчу роботу, і тепер головні питання безпеки будуть узгоджені на рівні лідерів.

Зеленський стверджує, що метою цих переговорів є посилення обороноздатності України. Серед ключових пріоритетів візиту він виділив розширення співпраці для безпеки всієї Європи, зміцнення системи ППО та вироблення спільного бачення дипломатичних перспектив.

Він підкреслив, що Європа зобов’язана брати участь у переговорних процесах і залишатися сильною.

Президент Фінляндії закликав Європу не боятися нападу РФ та ініціювати мирні переговори

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає малоймовірним сценарій, за якого Росія вирішить напасти на країни Європи.

Про це він сказав в інтерв’ю NZZ.

За його оцінкою, після завершення війни проти Києва Москва навряд чи спробує перевірити дію статті 5 НАТО, адже Росія за чотири роки не змогла захопити Україну.

Водночас Стубб не виключає інших форм ворожої активності з боку РФ. Мова може йти про гібридні дії, включаючи кібератаки та диверсії, однак не про пряме військове зіткнення.

Він також висловився за початок переговорного процесу з Кремлем. На його думку, Європа має виступити ініціатором діалогу з РФ щодо мирного врегулювання війни в Україні і при цьому використовувати різні формати контактів.

Фінський лідер припустив, що першим кроком могла б стати ініціатива Європейської комісії. Якщо такий варіант не дасть результату, то до процесу має долучитися група Е3 у складі Франції, Німеччини та Великої Британії. У разі невдачі й цього формату ЄС доведеться шукати інші механізми для започаткування переговорів.

УЄФА продовжила відсторонення російських клубів і збірних на наступний сезон

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) офіційно затвердив продовження санкцій проти Росії, відсторонивши її збірні та клуби від усіх міжнародних змагань під своєю егідою на сезон 2026/2027.

Про це йдеться в листі організації.

Виконавчий комітет УЄФА вніс зміни до регламенту та списків учасників наступного єврокубкового сезону, щоб привести їх у відповідність до чинної санкційної політики. На підставі цих коригувань представники Росії виключені з турнірних таблиць усіх європейських першостей.

Це означає, що команди з країни-агресора пропустять матчі Ліги націй, міжнародні чемпіонати з футзалу, Кубок регіонів та інші турніри.

Відомо, що цьому кроку передувала наполеглива дипломатична робота українських асоціацій, які вимагали продовжити ізоляцію Москви та ввести повторні санкції щодо Мінська.