Ракетний удар по військовій виставці під Києвом: нові подробиці про загиблих та заяви влади

Під час російського ракетного удару по військовій виставці в Київській області, що стався вдень 24 липня, загинули керівниця центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій Управління державної охорони Валентина Савицька та співробітник СБУ полковник Едуард Сіренко.

Про це повідомили їхні родини та друзі.

За даними джерел, Сіренко був пов’язаний зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки. Раніше він очолював управління Центру спецоперацій СБУ та має досвід служби в Іраку.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив без уточнень, що в момент обстрілу на заході також були присутні іноземні делегації.

Він також розкритикував організаторів, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни особи, які узгоджують подібні заходи, зобов’язані нести відповідальність, а безпека має гарантуватися на найвищому рівні.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що організатором виставки виступила асоціація виробників дронів “Армада”, яку, згідно з реєстрами, очолює член партії “Нацкорпус” Василь Гончарук.

Пізніше там пояснили, що захід був закритим, не анонсувався публічно, а запрошення розсилалися учасникам адресно після верифікації.

Вибір відкритого простору організатори обґрунтували необхідністю практичної демонстрації роботи систем виявлення цілей, безпілотних перехоплювачів, засобів РЕБ та РЛС.

Варто зазначити, що на тлі трагедії під Києвом у соцмережах почали обговорювати анонси майбутніх оборонних заходів. Зокрема, у Львові на 28–29 серпня заплановано найбільшу виставку технологій IRON DEMO за участю понад 150 компаній та 2000 представників галузі, однак її проведення тепер залишається під питанням.

Наступного року у України з’являться дрони з дальністю польоту до 10 тис км — Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що у 2027 році Україна матиме на озброєнні БПЛА, здатні долати відстань від 5 тис до 10 тис км.

Про це він сказав в інтерв’ю американській блогерці Лорі Лумер.

Глава держави розповів, що Київ уже передав Вашингтону досвід застосування різних типів дронів, зокрема морських, повітряних, далекобійних та ударних середньої дальності для тилових ударів.

За його словами, ця співпраця будувалася на партнерських засадах без підписання документів.

Зеленський зазначив, що на даний момент сторони вже уклали угоду щодо першого етапу дронної програми. Реалізацію другого етапу він розраховує прискорити спільно з президентом США Дональдом Трампом, оскільки відповідний документ практично готовий.

Український лідер уточнив, що зараз країни, які ведуть війну, мають БПЛА з дальністю польоту понад 3000 кілометрів, але цього року у ЗСУ з’являться дрони з дальністю 4000 кілометрів, а вже у 2027 році дальність зросте до 5000–10 000 кілометрів.

Майбутній договір стане взаємовигідним партнерством, у рамках якого планується будівництво великих заводів і запуск виробничих ліній на території США.

Зеленський підкреслив, що безпілотники потребують постійного оновлення і не можуть просто зберігатися на складах, оскільки технології на полі бою змінюються кожні 3–6 місяців.

Вночі три регіони РФ зазнали атаки безпілотників: де зафіксовано пожежі

Вночі 25 липня в Ростові, Бєлгороді та Енгельсі Саратовської області сталися масштабні пожежі після атак дронів.

Про це повідомили місцеві ворожі власті та пабліки.

Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар стверджує, що в результаті ударів БПЛА поранення отримали п’ятеро людей, серед яких четверо чоловіків у місті та один мешканець у Красносулінському районі.

Руйнування сталися в Радянському та Залізничному районах, де пошкодження зазнали житлові будинки, промислові підприємства та складські приміщення.

Тимчасовий губернатор Бєлгородської області Олександр Шуваєв заявляє, що українські безпілотні апарати також призвели до жертв, руйнувань і пожеж. Місцевий оперативний штаб повідомив про удар дрона по комерційному об’єкту, внаслідок чого поранено чоловіка.

За інформацією Telegram-каналів, під ударом у Бєлгороді могли опинитися логістичні склади, електрична підстанція “Южная” та район теплоелектроцентралі “Луч”.

Тим часом в Енгельсі Саратовської області після нічної атаки, ймовірно, горить територія військової частини. Імовірно, осередок загоряння знаходиться в будівлі на вулиці Енгельс-1, де раніше міг розташовуватися штаб 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної Донбаської Червонопрапорної дивізії.

Удари у відповідь: як Україні мінімізувати ризики для власної економіки

Останніми тижнями війна України та Росії набула нової, дедалі більш руйнівної форми – обміну масованими ударами по критичній інфраструктурі. Те, що почалося як асиметрична відповідь українських Сил оборони на агресію, швидко переросло у стратегічне протистояння з далекосяжними наслідками для обох сторін. Особливо болючим цей обмін став для України, коли Росія перенесла акцент на ураження українських морських портів, фактично поставивши під загрозу всю експортну логістику країни.

Починаючи з 2026 року, Україна суттєво активізувала удари по російських нафтопереробних заводах та об’єктах паливної інфраструктури. За даними Financial Times, з початку року російські НПЗ зазнали щонайменше 194 ударів, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Лише в червні 2026 року було зафіксовано 16 атак, що стало рекордним місячним показником з початку повномасштабної війни. Українські дрони вивели з ладу близько 700 тис барелів на добу потужностей з нафтопереробки. Ця стратегія мала чітке обґрунтування: завдати удару по головному джерелі доходів російського бюджету та створити паливну кризу всередині РФ. За даними The Guardian, українські удари по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі вже призвели до падіння доходів Росії на 34%. Загальні збитки російської нафтопереробної галузі з серпня 2025 року сягнули 13,5 млрд доларів. Від початку року Росія втратила щонайменше 7 млрд доларів через удари по нафтовій інфраструктурі. У квітні 2026 року морський експорт нафтопродуктів РФ скоротився на 9,8% у щоденному вираженні порівняно з попереднім місяцем і на 17% у річному. Здавалося б, стратегія працює.

Однак будь-які дії породжують реакцію. І російська відповідь також виявилася болючою. Росія оперативно змінила акценти, перенісши удари на українську портову інфраструктуру. З початку 2026 року зафіксовано понад 180 ударів по портовій інфраструктурі Одеси та Чорноморська. У липні 2026 року інтенсивність атак різко зросла. Лише за декілька днів було уражено порти Одеси, Чорноморська, Південного, Ізмаїла та Миколаєва. За даними Міноборони РФ, у порту Одеси було знищено об’єкти інфраструктури для розвантаження та зберігання військових вантажів, резервуари з пальним для ЗСУ, а також уражено державне підприємство “Морський торговий порт Одеса”. В Ізмаїлі під удар потрапили об’єкти для розвантаження військових вантажів, три склади з безекіпажними катерами та ангар із військовою технікою. У Миколаєві було знищено сухогруз у момент розвантаження військових вантажів. У порту Південний уражено об’єкти інфраструктури, що використовувалися для зберігання пального для ЗСУ.

Наслідки виявилися тяжкими. 22 липня 2026 року в українські чорноморські гавані не зайшло жодне судно. Морський експорт України фактично зупинився. Глобальний перевізник Maersk відмовився продовжувати роботу в Україні після ударів по портах. Британський воєнний аналітик Александр Меркурис заявив, що “Одеса перестане існувати як працюючий порт” вже найближчим часом. Економічні втрати України від паралічу портів є колосальними. За різними оцінками, щомісячні втрати від простою Одеси, Чорноморська та Південного сягають приблизно 2 млрд доларів. Через морські термінали проходить 80% всього українського експорту. Україна втрачає від 80 до 90% своїх експортних потужностей. Особливо болючим є удар по аграрному сектору. Україна експортує близько 4 млн тонн зерна замість потенційних 6 млн. У портах практично зникли внутрішні закупівельні ціни на зерно, а судновласники перестали надавати котирування фрахту. Bloomberg повідомив, що ціни на пшеницю та кукурудзу досягли дворічного максимуму через посилення ударів у Чорному морі.

З початку року пошкоджено 63 об’єкти портової інфраструктури та 7 цивільних суден. Лише за один тиждень липня в Одеській області через обстріли загинули 30 людей, ще 80 отримали поранення. Загинули дев’ять членів екіпажу суховантажу GOLDEN LEO – громадяни Індії, Сирії та український лоцман. Це не просто цифри – це ціна стратегії, яка наразі не приносить бажаних результатів.

Порівняння втрат свідчить про те, що Україна також отримує тяжкі удари в цьому обміні. Українські порти – це фактично єдині ворота для експорту, без яких економіка країни зазнає катастрофічних втрат.

Якщо метою українських ударів було послабити російську військову машину, то це вийшло, але також буду досягнуто супутнього ефекту – Росія знайшла спосіб завдати Україні значних збитків. Перекриття морської логістики не лише б’є по економіці, але й ускладнює постачання західної військової допомоги, адже значна частина озброєнь надходить саме морем. Тактичні успіхи ураження російських НПЗ нівелюються стратегічними наслідками – фактичною блокадою українських портів та втратою основного джерела валютних надходжень.

У Словаччині заарештовано ексголову ФФУ Андрія Павелко: звинувачується у викраденні 295 млн грн

У Словаччині затримали колишнього голову Федерації футболу України Андрія Павелко, який перебував у міжнародному розшуку на запит українських правоохоронців з кінця 2025 року.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко у Telegram.

За його словами, українець тривалий час переховувався від правосуддя, однак завдяки взаємодії з іноземними партнерами його вдалося затримати.

Офіс Генерального прокурора вже ініціював процедуру екстрадиції, надіславши Братиславі повідомлення про намір звернутися з проханням про видачу фігуранта та застосування до нього тимчасового арешту.

За версією слідства, колишній керівник спортивної організації вивів майже 295 млн грн з бюджету федерації злочинним шляхом. Для цього Павелко та його спільники укладали фіктивні договори на постачання партій морепродуктів, елітних сортів чаю та кави, а також електрообладнання.

Через цю схему кошти були виведені на рахунки підконтрольних комерційних структур, а ФФУ разом із регіональними підрозділами зазнала колосальних збитків.

Трамп і Зеленський зустрінуться у Вашингтоні 28 липня: що обговорюватимуть

Президенти Сполучених Штатів та України — Дональд Трамп і Володимир Зеленський — мають провести особисту зустріч у Вашингтоні у вівторок, 28 липня.

Про це агентству Reuters повідомив представник Білого дому.

Українське джерело агентства уточнило, що Зеленський зацікавлений у цій поїздці до США, однак на даний момент його команда все ще очікує остаточного підтвердження графіку Трампа від Білого дому.

За інформацією інсайдера, представники Києва та Вашингтона провели попередні обговорення нової пропозиції щодо припинення вогню, яку планують представити Москві в рамках чергового раунду мирних переговорів щодо завершення війни.

У статті йдеться про те, що раніше Україна вже зверталася до Кремля з подібними ініціативами, але всі вони були відхилені.

Низка посадовців вважає, що зростаючий тиск на країну-агресора, спричинений ударами українських ракет і безпілотників, може змусити російське керівництво пом’якшити свою позицію.

Поліція Польщі застосувала сльозогінний газ проти українських вболівальників на матчі: деталі

На матчі другого раунду Ліги Європи між київським клубом “Динамо” та грецьким ПАОК, який відбувся у польському Любліні 23 липня, стався конфлікт між вболівальниками, під час якого поліція застосувала сльозогінний газ проти українців.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За словами очевидців, скандал спалахнув після того, як грецькі вболівальники разом із польськими фанатами розгорнули у своєму секторі прапор Росії та вигукували антиукраїнські гасла, а українські вболівальники спробували прорватися на цю трибуну, що призвело до сутичок.

Для наведення порядку поліцейські Польщі були змушені застосувати сльозогінний газ.

Головний тренер “Динамо” Ігор Костюк назвав те, що сталося, провокацією, організованою грецькою стороною.

Варто зазначити, що керівництво київського клуба спочатку прогнозувало подібні ризики, через що заздалегідь відмовилося від гостьової квоти квитків і рекомендувало своїм фанатам утриматися від поїздки на цей матч.

У Києві електричка почне зупинятися під час тривог: що це означає для пасажирів

Київська кільцева електричка буде змушена зупинятися під час повітряних тривог через ризик російських ударів по транспортній інфраструктурі УЗ.

Про це повідомила прес-служба Kyiv City Express у Telegram.

Представники компанії пояснили, що найближчими днями можливі вимушені зупинки поїздів у столиці, оскільки безпека пасажирів є головним пріоритетом. Одразу після отримання сигналу від моніторингової групи та підтвердження безпеки руху електричка відновлюватиме свій маршрут і надолужуватиме відставання від розкладу.

Там також закликали українців дотримуватися правил безпеки та не залишатися всередині вагонів під час атаки, оскільки рухомий склад може стати мішенню окупантів.

Пасажирам електрички рекомендується після зупинки якомога швидше покинути вагони, сховатися в найближчому безпечному місці або відійти на значну відстань від поїзда та будівель залізничних вокзалів.

З вересня в України не буде грошей на зарплати військовим — нардеп

Україні вистачить грошей на виплату заробітної плати українським військовослужбовцям лише до кінця серпня, хоча раніше влада обіцяла підвищити їм виплати.

Про це заявив депутат від партії “Батьківщина” Вадим Івченко.

За його словами, колишній міністр оборони Михайло Федоров, який ініціював збільшення грошового забезпечення для армії в рамках експериментального проєкту, здійснив це за рахунок нецільового перерозподілу ресурсів з інших статей державного бюджету.

Посадовець зазначив, що спочатку Міноборони видало вітчизняним виробникам озброєння передоплату в розмірі 70%, а решту 30%, які перебували на рахунках відомства для закриття контрактів, було витрачено на виплати. Для вирішення проблеми Федоров залучив кредит від Євросоюзу.

Івченко стверджує, що перший транш було спрямовано на погашення заборгованості перед оборонними компаніями, які отримали контракти на початку року. Через це виникли затримки, внаслідок чого підприємства, що виконали свої зобов’язання щодо поставок ще на початку червня, тривалий час не могли отримати гроші.

Журналісти нагадують, що дефіцит коштів, спочатку закладених у бюджеті на зарплати військовим, був і в минулі роки, через що владі доводилося переглядати його.