Верховна Рада ухвалила закон про Український національний пантеон для вшанування видатних діячів

Верховна Рада ухвалила президентський законопроект, що регулює створення Українського національного пантеону; за нього проголосували 287 народних депутатів.

Про це йдеться на сайті парламенту.

Новий закон закріплює на державному рівні організацію єдиного національного простору, покликаного демонструвати безперервність українських державних традицій, а також стати ключовим центром патріотичного виховання громадян.

Документ передбачає будівництво в Києві меморіального комплексу, який стане місцем почесного перепоховання видатних історичних постатей, зокрема діячів УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на батьківщину.

Крім того, об’єкт набуде важливого значення для проведення урочистостей, вручення найвищих державних нагород і стане обов’язковим пунктом державного протоколу під час візитів іноземних делегацій.

Потерпілий від замаху Єрмолаєв міг планувати виступити в Європарламенті на тему корупції в Україні

Бізнесмен українського походження Вадим Єрмолаєв, на якого 29 червня було скоєно замах, планував представити в Європарламенті доповідь про корупцію в Україні, що могло стати причиною нападу.

Про це повідомляє видання Nice-Matin.

Колишній співробітник Міноборони Франції та співзасновник Європейського центру стратегічної розвідки та безпеки Клод Монік назвав виступ імовірним мотивом, хоча він не виключає й версію бізнес-розборок, замовлених конкурентами.

При цьому в українській громаді на Лазурному березі схиляються до іншої версії. Вибух пов’язують із діяльністю шахрайських кол-центрів сина потерпілого — Артура Єрмолаєва, затриманого минулого року на Кіпрі на запит Інтерполу.

Зазначається, що наразі правоохоронці розшукують виконавця злочину. Завдяки залученню значних ресурсів затримання може відбутися найближчим часом.

За версією слідства, підозрюваний переховується в Італії. Інформацію про можливих спільників або організаторів прокуратура поки що не розкриває, оскільки триває ідентифікація злочинця.

На всіх АЗС України запроваджено новий європейський стандарт палива Е10 з біоетанолом

З 1 липня на всіх автозаправних станціях України почав діяти новий стандарт бензину Е10, який передбачає додавання до складу палива до 10% екологічного біоетанолу (спирту), що є частиною адаптації вітчизняного ринку до норм Євросоюзу.

Про це розповів директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.

За його даними, перехід на новий стандарт не вплине на споживачів, оскільки звичні маркування залишаться колишніми, зміниться лише внутрішній склад пального. Собівартість бензину може зрости на 50–70 копійок за літр, однак, найімовірніше, роздрібні ціни для водіїв залишаться без змін.

Куюн зазначив, що в рамках реформи до звичних назв палива додадуть прийменники. Бензин тепер маркується колом з літерою “Е”: Е5 означає вміст до 5% біоетанолу, а Е10 — до 10%.

Дизельне паливо маркується квадратом з літерою “В”: В7 містить до 7% біодизеля, В10 — до 10%, а XTL використовується для повністю синтетичного дизеля.

Що стосується сумісності з автомобілями, то всі машини після 2011 року випуску адаптовані й можуть працювати як на Е5, так і на Е10. Транспортні засоби 2000–2011 років випуску переважно розраховані на стандарт Е5.

Також експерт додав, що для старих автомобілів 1990-х років і раніше він рекомендує обирати суміші з мінімальним вмістом спирту, тобто Е5.

Смілянський продовжує керувати “Укрпоштою” попри вимогу НБУ про відсторонення

Генеральний директор АТ “Укрпошта” Ігор Смілянський продовжує виконувати свої посадові обов’язки в повному обсязі.

Про це заявила прес-служба компанії у Facebook.

Згідно з повідомленням, діяльність керівника повністю відповідає нормам чинного законодавства.

В “Укрпошті” додали, що працюють у штатному режимі, адаптуючи робочі процеси до ситуації з безпекою, наслідків ворожих обстрілів та погодних умов.

Представники компанії закликали громадськість довіряти лише офіційним повідомленням прес-служби при оцінці діяльності підприємства або його керівного складу.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що Нацбанк визнав Смілянського професійно непридатним для управління компанією та вимагав усунути його з посади до кінця червня.

Окупанти завдали удару по п’яти АЗС у Дніпропетровській області: подробиці

У ніч на 1 липня російські війська атакували 5 автозаправних станцій у Дніпропетровській області, внаслідок чого є загиблий та постраждалі.

Про це повідомив голова обласної державної адміністрації Олександр Ганжа у Telegram.

За його словами, внаслідок обстрілів окупантів загинула жінка, ще троє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Одну з постраждалих жінок госпіталізовано, а двох інших після надання першої допомоги перевели на амбулаторне лікування.

Ганжа зазначив, що на всіх атакованих заправках спалахнули пожежі та виявлено значні пошкодження обладнання.

Голова ОДА додав, що загалом за ніч українські захисники знищили 11 ворожих ударних дронів.

У Пензі безпілотники могли атакувати оборонні підприємства та науково-дослідний інститут

У ніч на 1 липня російське місто Пенза зазнало атаки дронів, через що в районі промислових об’єктів спалахнула пожежа.

Про це повідомляли місцеві Telegram-канали, пише УНІАН.

Відомо, що окупанти оголосили ракетну тривогу та увімкнули сирени, після чого місцеві мешканці почули серію вибухів. Влада країни-агресора заявила, що ППО вела вогонь по повітряних цілях.

Очевидці опублікували в мережі кадри задимлення та пожежі біля Державного підшипникового заводу. Також загоряння було помічено в районі Пензенського науково-дослідного інституту електронно-механічних приладів.

Крім того, існує ймовірність, що дрони атакували оборонне підприємство “Маяк”, яке спеціалізується на випуску радіоелектронної апаратури, систем зв’язку та приладів управління військового призначення.

Губернатор Пензенської області підтвердив факт атаки та зазначив, що уламки дронів пошкодили лінії електропередач у регіоні.

Італія блокує рішення про виділення Україні 70 млрд євро військової допомоги на 2027 рік

За кілька днів до початку саміту НАТО в Анкарі країни-учасниці не змогли дійти згоди щодо довгострокових гарантій для України. Головні розбіжності стосуються пакету військової підтримки у розмірі 70 млрд євро на 2027 рік.

Про це пише видання Frankfurter Allgemeine Zeitung з посиланням на дипломатичні джерела.

На рівні послів держав-членів НАТО вже досягнуто згоди щодо проєкту фінальної декларації, яка гарантує надання Києву озброєння, техніки та фінансування програм навчання військових на суму 70 млрд євро у 2026 році. Однак продовження цих зобов’язань на наступний період зайшло в глухий кут.

Початковий текст документа передбачав автоматичне збереження рівня фінансування ще на рік, але проти цього пункту виступила Італія, через що компромісу всередині Альянсу поки що немає. Дипломати країн НАТО планують організувати екстрений раунд переговорів, щоб усунути суперечності до відкриття саміту.

Журналісти також додають, що проект підсумкової заяви містить пункт, який заявляє про внесок України у загальну трансатлантичну безпеку.