Микола Донченко, автор у URAUA.INFO

Україна протягом трьох років витрачатиме до 10% ВВП на обслуговування державного боргу

Posted on 24 Грудня, 202524 Грудня, 2025 by Микола Донченко

У найближчі три роки Україна спрямовуватиме близько 10% очікуваного валового внутрішнього продукту на погашення державного боргу та сплату відсотків за ним.

Такі показники закладені в борговій стратегії, затвердженій урядом.

Згідно з документом, у 2025 році сукупні витрати на обслуговування та погашення боргових зобов’язань становитимуть 1,05 трлн грн, що відповідає 11,7% прогнозованого ВВП. У 2026 році цей показник зросте до 1,17 трлн грн (11,3% ВВП), у 2027 році – до 1,26 трлн грн (10,5% ВВП), а у 2028 році очікується зниження частки до 9,5% ВВП при загальній сумі 1,29 трлн грн.

Наразі структура державного боргу України залишається переважно зовнішньою – на нього припадає близько 75% усіх зобов’язань. Загальна частка боргу, номінованого в іноземній валюті, сягає 77%, включно з облігаціями внутрішньої державної позики, випущеними у валюті.

У Міністерстві фінансів зазначають, що така структура створює суттєві валютні ризики для довгострокової стійкості державних фінансів. Коливання курсу та зовнішні економічні фактори можуть мати відчутний вплив на боргове навантаження бюджету в майбутньому.

Водночас уряд розраховує, що поступове відновлення економіки та зниження частки боргових виплат у ВВП після 2027 року дозволить стабілізувати фінансову ситуацію та зменшити фіскальний тиск на державу.

До кінця року Україна отримає 3 млн FPV-дронів – Шмигаль

Posted on 24 Грудня, 202524 Грудня, 2025 by Микола Донченко

До кінця поточного року Сили оборони України отримають близько 3 мільйонів FPV-дронів.

Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, коментуючи темпи нарощування оборонного виробництва.

За його словами, обсяг постачань безпілотників майже у 2,5 раза перевищує показники минулого року. Значна частина FPV-дронів уже перебуває у розпорядженні військових підрозділів, а основне виробництво зосереджене всередині країни.

Крім того, упродовж року українські військові отримали майже 15 тисяч наземних роботизованих комплексів. Такі системи застосовують для виконання широкого спектра завдань — від логістики та евакуації до інженерних і бойових операцій.

Уряд підкреслює, що роль безпілотних і роботизованих систем на полі бою стрімко зростає, а розвиток власного виробництва інноваційних засобів ведення війни залишається одним із ключових пріоритетів держави.

Також повідомляється, що Україна отримає сучасні системи протиповітряної оборони нового покоління від Франції. Після розгортання вони мають стати одними з найпотужніших у складі українських сил ППО. Перші поставки очікуються у 2026 році.

Українські Сили оборони продовжують послідовно нарощувати технологічний потенціал, зосереджуючись на дронах, роботизованих системах і сучасному озброєнні для посилення обороноздатності країни.

Європа має взяти на себе відповідальність за захист України від повітряного терору – The Telegraph

Posted on 24 Грудня, 2025 by Микола Донченко

Європейські країни повинні активніше долучитися до захисту України від російських повітряних атак, адже відповідальність за подальшу підтримку Києва дедалі більше переходить саме до Європи.

Про це заявив оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон.

На його думку, Росія свідомо продовжує масовані удари по українських містах, зокрема й у святковий період. Основною метою таких атак є знищення енергетичної інфраструктури, щоб залишати цивільне населення без світла та тепла в зимовий час.

Автор наголошує, що йдеться не про побічні наслідки бойових дій, а про цілеспрямовану стратегію тиску на мирних жителів. Він проводить паралелі з діями Росії в Сирії, де подібні методи використовувалися для деморалізації населення та зламу спротиву.

У матеріалі зазначається, що сподівання на те, що Кремль обмежиться лише Україною, є небезпечним самообманом. Оглядач нагадує про Будапештський меморандум 1994 року та події початку 2022 року, коли нарощування російських військ пояснювали «навчаннями», які згодом переросли у повномасштабне вторгнення.

За його словами, віра в нові обіцянки Москви означає ігнорування уроків останніх десятиліть. Саме тому Європа, на переконання автора, має діяти не деклараціями, а реальними інструментами стримування.

Одним із ключових кроків він називає посилення протиповітряної оборони України та захист критичної інфраструктури. Оглядач підкреслює, що надання систем ППО не є ескалацією, а спрямоване виключно на захист мирного населення від ракетних і дронових атак.

У колонці також зазначається, що європейські держави за наявності політичної волі володіють необхідною технікою, озброєнням і підготовленими екіпажами, здатними суттєво обмежити можливості Росії для ведення повітряного терору. Демонстрація готовності до реальних дій, на думку автора, може стримати подальшу агресію Кремля.

Штайнмаєр у різдвяному зверненні заявив про солідарність Німеччини з Україною

Posted on 24 Грудня, 2025 by Микола Донченко

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у різдвяному зверненні до громадян висловив солідарність з Україною та наголосив на підтримці українців у війні, яку проти них уже майже чотири роки веде Росія.

Про це повідомляє “Укрінформ”

Глава держави зазначив, що підтримка Німеччини не обмежується лише найближчими сусідами, і підкреслив, що німецьке суспільство думає про українців, які змушені жити в умовах повномасштабної війни.

Штайнмаєр звернув увагу на активні міжнародні зусилля з пошуку шляхів припинення бойових дій. За його словами, ці процеси викликають у людей як надію, так і занепокоєння, однак водночас є обнадійливим знаком і свідченням того, що європейські країни дедалі більше усвідомлюють власну силу, спільні цінності та відповідальність.

Президент ФРН наголосив, що свобода, мир і демократичне самовизначення залишаються базовими цінностями, від яких Європа не має наміру відмовлятися – ні заради себе, ні заради своїх партнерів. Він зазначив, що відданість цим принципам вимагатиме рішучості та готовності до складних рішень.

У різдвяному зверненні Штайнмаєр також використав символ світла як уособлення надії та внутрішньої сили, яка допомагає людям долати труднощі та темряву. Він закликав громадян слухати одне одного, зберігати повагу та єдність у непрості часи.

Різдвяне звернення президента є усталеною традицією в Німеччині з 1970 року. Щороку наприкінці грудня глава держави підсумовує рік у зверненні до громадян, тоді як канцлер країни виступає з новорічною промовою.

Село Грабовське на Сумщині перейшло під контроль російських військ – DeepState

Posted on 24 Грудня, 202524 Грудня, 2025 by Микола Донченко

Село Грабовське Сумської області перейшло під контроль російських військ.

Про це повідомляють аналітики проєкту DeepState.

Раніше цього дня в українських військових структурах інформували, що до населеного пункту зайшла група чисельністю близько сотні російських військових. За наявною на той момент інформацією, в селі тривали бойові дії.

Офіційного підтвердження або спростування втрати контролю над Грабовським з боку українських сил станом на момент публікації не надходило.

У разі мирної угоди мобілізацію можуть скасувати або перевести в частковий формат – Зеленський

Posted on 24 Грудня, 202524 Грудня, 2025 by Микола Донченко

В Україні можуть переглянути підходи до мобілізації у випадку підписання мирного договору. Йдеться як про можливе повне скасування, так і про перехід до часткової моделі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента Володимира Зеленського.

За словами глави держави, формат мобілізації безпосередньо залежатиме від умов мирної угоди та безпекової ситуації в країні після її укладення.

Також Зеленський зазначив, що у разі досягнення домовленостей можливе проведення виборів одночасно з референдумом щодо схвалення мирного договору. Президент наголосив, що будь-які рішення, які стосуються територіальних питань або запровадження спеціальних економічних режимів, можуть ухвалюватися виключно через всеукраїнський референдум.

Глава держави додав, що Росія наполягає на виході України з території Донецької області, однак остаточне рішення з цього питання має залишатися за громадянами України.

На пляжах Одеси зафіксували нафтове забруднення та загибель птахів

Posted on 24 Грудня, 2025 by Микола Донченко

На узбережжі Одеси виявили плями, схожі на нафтопродукти, а також загиблих і постраждалих птахів. Забруднення зафіксували на кількох ділянках міських пляжів.

Про це повідомили в Одеській міській військовій адміністрації.

За наявною інформацією, сліди можливого нафтового забруднення помітили, зокрема, на пляжах “Дельфін” та “Ланжерон”. На узбережжі також виявили птахів із ознаками ураження – частина з них загинула, інші потребують допомоги.

Наразі профільні екологічні служби працюють на місці події. Фахівці проводять обстеження узбережжя, відбирають проби води та піску, а також з’ясовують масштаби забруднення й можливі джерела його походження.

Влада закликає мешканців і гостей міста утриматися від відвідування забруднених ділянок узбережжя до завершення перевірок та офіційних висновків екологів.

Зеленський озвучив 20 пунктів мирного плану, який обговорюють на переговорах у США

Posted on 24 Грудня, 2025 by Микола Донченко

Президент України Володимир Зеленський представив 20 ключових пунктів мирного плану, який наразі обговорюється під час переговорів у Сполучених Штатах Америки.

За оприлюдненою інформацією, документ охоплює безпекові, політичні, територіальні та економічні питання, а також механізми післявоєнного врегулювання.

Серед базових положень – підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад між Україною та Росією з міжнародним моніторингом на лінії зіткнення, а також надання Україні безпекових гарантій. Зокрема, йдеться про модель, подібну до статті 5 НАТО: у разі нового вторгнення РФ передбачається військова відповідь і відновлення санкцій.

Мирний план передбачає збереження чисельності українських збройних сил на рівні 800 тисяч військових у мирний час, закріплення Росією політики ненападення щодо України та Європи у законодавстві, а також визначення конкретних строків вступу України до Європейського Союзу.

Окремий блок стосується економіки та відновлення. Планується створення кількох міжнародних фондів для післявоєнної відбудови з орієнтовним обсягом фінансування до 800 млрд доларів. Також Україна має прискорити укладення угоди про вільну торгівлю зі США та долучитися до глобального інвестиційного пакета розвитку.

Питання Запорізької атомної електростанції визначено як безкомпромісне. США пропонують модель тристороннього управління, де американська сторона виступає головним менеджером. Україна, своєю чергою, наполягає на варіанті спільного управління ЗАЕС у форматі 50 на 50 між США та Україною.

Найскладнішим пунктом переговорів залишається територіальне питання. Один із варіантів передбачає вихід російських військ з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей, а на території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей — фіксацію поточної лінії контролю. У разі відсутності згоди розглядається створення вільної економічної зони або винесення всього пакета домовленостей на референдум.

Документ також передбачає обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», повернення цивільних, дітей та політичних в’язнів, демілітаризацію Кінбурнської коси, гарантії свободи судноплавства Дніпром і Чорним морем, а також зобов’язання сторін не змінювати досягнуті домовленості силовим шляхом.

Після підписання угоди Україна має провести вибори у найкоротші строки. Сам документ планують зробити юридично обов’язковим, а контроль за його виконанням пропонується покласти на спеціальний Раду миру, очолювану Дональдом Трампом.

Після досягнення згоди всіма сторонами передбачається негайне запровадження повного припинення вогню.

Сіверський рубіж: тактичний успіх РФ чи перебільшена загроза Слов’янську

Posted on 23 Грудня, 2025 by Микола Донченко

Події на Сіверському напрямку останніми тижнями знову привернули підвищену увагу як військових аналітиків, так і широкої аудиторії. Мова йде не лише про долю окремого міста, а про потенційні наслідки для всієї оборонної конфігурації на підступах до Слов’янсько-Краматорської агломерації, яка залишається одним із ключових вузлів української оборони на Донеччині.

За оцінками аналітиків, російські війська могли встановити контроль над більшою частиною Сіверськ після понад трьох років безперервних боїв. Місто, площа якого становить близько 10 квадратних кілометрів, а довоєнне населення – орієнтовно 11 тис осіб, з 2022 року виконувало роль важливого оборонного плацдарму. Саме звідси ЗСУ прикривали східні підступи до Слов’янсько-Краматорська агломерація. Захоплення Сіверська справді відкриває противнику можливість руху в західному напрямку, однак не означає автоматичного обвалу всієї оборони на цій ділянці фронту. За висновками Інститут вивчення війни, для реального виходу на Слов’янськ російським силам необхідно повністю опанувати Лиман та подолати близько 30 кілометрів складної місцевості, що перетворює можливий наступ на тривалий і виснажливий процес.

Водночас українські військові джерела оцінюють ситуацію як напружену й близьку до критичної. За наявною інформацією, російські підрозділи закріпилися майже на всій території міста, за винятком окремих кварталів за річкою Бахмутка. Для контрдій та повернення втрачених позицій необхідні додаткові сили, однак підрозділи, що тримають цю ділянку, нині відчувають гострий дефіцит резервів. У таких умовах командуванню доводиться обирати між утриманням окремих позицій і своєчасним відведенням оборони на більш вигідні рубежі. Окремі офіцери зазначають, що задекларована багатоешелонна система оборони в реальності виявилася недостатньо підсиленою й потребувала перегрупування значно раніше.

Частина військових аналітиків вважає доцільним зосередити подальшу оборону по лінії Миколаївка – Ніконорівка – Білокузьминівка, використовуючи попередні позиції лише для виграшу часу. Такий підхід дозволяє підготувати нові укріплення, відновити логістику й зберегти контроль над природними водними бар’єрами, які залишаються важливим елементом оборони. При цьому навіть у разі повної втрати Сіверська російські війська не отримують прямого й безпечного коридору до Слов’янська. Саме місто разом із Краматорськом і Дружківкою залишається значно віддаленою стратегічною ціллю, для наближення до якої противнику знадобляться місяці підготовки та додаткові ресурси.

Українська сторона, попри складність ситуації, продовжує чинити опір. Підрозділи ЗСУ стримують локальні спроби противника просунутися малими групами, утримують ключові підступи й паралельно формують нову лінію оборони. На цьому тлі публічні заяви Москви про Слов’янськ як «наступну мету» виглядають радше інформаційною спробою створити ефект масштабного прориву. Фактично ж російський наступ на цьому напрямку залишається повільним і тактичним, без ознак швидкого стратегічного зламу.

У підсумку прорив оборони під Сіверськом, навіть якщо він буде остаточно зафіксований, не означає неминучого виходу російських військ до Слов’янська. Йдеться радше про черговий етап виснажливої боротьби, у якій українська армія змушена маневрувати, відходити на нові рубежі та готуватися до тривалого протистояння. Подальший розвиток подій залежатиме не від гучних заяв, а від реальних ресурсів сторін, здатності швидко перебудовувати оборону й утримувати стратегічно важливі позиції.