Микола Донченко, автор у URAUA.INFO

Трамп вводить санкції проти Міжнародного кримінального суду

Posted on 7 Лютого, 20257 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Президент Трамп видав розпорядження про введення обмежувальних заходів проти МКС і звинуватив організацію в “неправомірних діях” щодо Ізраїлю та інших партнерів США.

Про це повідомили в Білому домі.

В указі містяться заходи фінансового та візового характеру, які застосовуються до співробітників Міжнародного кримінального суду, які проводили розслідування щодо громадян США та Ізраїлю.

Раніше МКС видавав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху і Йоава Галланта – колишнього міністра оборони у зв’язку з їхніми діями в секторі Газа.

Ізраїль і США не визнають юрисдикцію МКС, тому не зобов’язані виконувати його ордери на арешт.

“Нещодавні дії Міжнародного кримінального суду проти Ізраїлю та США створили небезпечний прецедент. Вони загрожують як нинішнім, так і колишнім співробітникам Сполучених Штатів, включно з чинними військовослужбовцями Збройних сил. Ці люди можуть зіткнутися з переслідуваннями, жорстоким поводженням і навіть арештом”, – йдеться в указі Трампа.

На початку свого президентства Трамп заявляв, що Міжнародний кримінальний суд не має права діяти у США, оскільки не володіє необхідною легітимністю і повноваженнями. Він також зазначав, що ні Сполучені Штати, ні Ізраїль не є учасниками Римського статуту, який створив цей суд.

Міжнародний кримінальний суд – це єдина організація у світі, яка має право і повноваження притягати до відповідальності глав держав за вчинення серйозних злочинів. Запровадження Сполученими Штатами санкцій може ускладнити його діяльність.

Саботаж і диверсії: з якими труднощами стикаються військові на Запорізькому напрямку

Posted on 6 Лютого, 20256 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Росія продовжує посилювати тиск на Запорізькому напрямку, перекидаючи нові резерви та нарощуючи кількість авіаційних нальотів, включно з активним використанням безпілотників.

У цих умовах журналісти видання URAUA.INFO поспілкувалися з одним із військовослужбовців Збройних Сил України, який уже понад рік захищає цю ділянку фронту. Він погодився розповісти про реалії служби та проблеми, з якими стикаються українські бійці.

Інтерв’юйований, який побажав залишитися анонімним (його ім’я, рід військ і звання не розголошуються з міркувань безпеки), поділився своїми спостереженнями про поточну ситуацію на фронті та всередині особового складу.

Класичні виклики і підвищений психологічний тиск

За словами військового, ситуація на Запорізькому напрямку мало чим відрізняється від інших ділянок фронту, за винятком найгарячіших місць, як то Покровськ або Часів Яр. Традиційно не вистачає особового складу, техніки, снарядів та іншого необхідного для виконання бойових завдань.

“Ми виконуємо поставлені завдання у вкрай важких умовах. Людей, провізії, снарядів і техніки завжди не вистачає. Якщо десь на інших ділянках виникають просадки, то тут ситуація аналогічна. Звісно, це не Покровськ чи інші гарячі ділянки, але й тут вистачає своїх складнощів”, – розповідає він.

Однією з ключових проблем, за словами чоловіка, є психологічний тиск зі сторони ворога, який іноді виявляється навіть більш руйнівним, ніж пряме бойове зіткнення. Військовий навів приклади, коли нещодавно мобілізовані солдати, не витримуючи напруги, “виходять з ладу” ще до початку активних бойових дій.

“Молоді часто не витримають навантаження… Мізки плавляться… Буває, навколо тиша, а потік ворог починає нагнітати. Вмикають гучномовці, які працюють цілодобово, потім знову затишшя, а за ним може бути арта по три години. Це б’є по моралі…”, – пояснив він.

Падіння моралі та віри у спільну перемогу

Ще однією серйозною проблемою, за словами військового, стало зростання кількості диверсій і саботажу з боку місцевого населення. Ці випадки почастішали в міру нарощування російських сил на цій ділянці фронту. Український захисник зазначив, що військові намагаються працювати з тими, хто залишився, але моральний стан українського суспільства значно погіршився з початку повномасштабного вторгнення і окупанти збільшили власний вплив.

“Людей відселяють, вивозять… Хтось не хоче виїжджати, впирається. Хтось боїться змін, а є й ті, хто просто чекає росіян. Це якась сліпа віра, не за гроші чи щось іще… Тупо чекають й все на тому… Раніше був якийсь порив, єдність, а зараз змінилося. Ворог став краще працювати, а мораль впала. Багато хто втомився від війни, хтось розчарувався у владі й армії. Деякі працюють на ворона”, – розповів військовий.

Як приклад він навів історію 25-річного Владислава Яшина із селища Приазовське Мелітопольського району, історія якого виплила на днях, та якому загрожує довічне ув’язнення за державну зраду. Молодий чоловік перейшов на бік ворога і тепер воює проти України у складі диверсійно-розвідувальної бригади “Днепр” МВС РФ. Яшин регулярно публікує в соцмережах фотографії, на яких він позує у формі окупантів.

«Такі випадки підривають не тільки бійців, а й місцевого населення. Через вигоряння та пропаганду з’являється все більше тих, хто починає сумніватися. Всі ці відео, кадри, самі ситуації, створюють відчуття, що війна може закінчитися без перемоги України, і що здатися – не найгірша ідея…», – зазначив боєць.

Небезпека звідки не чекали і терористичні методи

Ще однією серйозною загрозою, за словами військовослужбовця, є диверсії з боку місцевого населення. Деякі жителі, піддавшись пропаганді, починають свідомо шкодити українським військовим, що іноді призводить до самих трагічних наслідків.

«Люди піддаються на провокації, слухають страшилки про ЗСУ. Усе це накладається на воєнний час, страх і втому. Втрата віри, почуття єднання, надії на краще – все це створює вкрай складну ситуацію. Крім того, це життя, іноді якийсь конфлікт між цивільними та хлопцями… Буває, що когось зачепили, або він сам провокував… Потів він наслухається та почне мститися… Скільки вже такого було”, – поділився військових.

Як приклад військовий навів випадок, що стався в березні 2024 року, коли колишній військовослужбовець ЗСУ планував додати отруйну речовину у воду банно-прального комплексу, яким користувався командний склад української армії. На щастя, цій спробі вдалося запобігти, але подібні інциденти демонструють, наскільки серйозною може бути загроза з боку тих, хто піддався ворожій пропаганді.

Тим часом ситуація на Запорізькому напрямку залишається напруженою. Українські військові стикаються не лише з прямими бойовими діями, а й з потужним психологічним тиском, а також із загрозою диверсій з боку місцевого населення. Ці виклики потребують не лише військової, а й інформаційної протидії, а також підтримки з боку суспільства. Бійці продовжують виконувати свої завдання, незважаючи на всі труднощі, але важливо розуміти, що війна – це не тільки бої на передовій, а й боротьба за уми та серця людей.

Вони обрали Україну: історія бійця з позивним Татарин

Posted on 6 Лютого, 20256 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Він народився у Криму, але його шлях до війни почався задовго до 24 лютого 2022 року. Для військовослужбовця з позивним Татарин війна стартувала ще у 2014-му – в той момент, коли Росія прийшла на півострів зі зброєю.

До анексії Криму Татарин був далеким від політики. Навчався у медичному коледжі, готувався стати зубним техніком, багато читав і планував мирне життя. Його світ складався з дому та книжок. Велику роль у формуванні світогляду відіграв батько, який наполягав на читанні історичної літератури й учив мислити критично. Саме це згодом допомогло усвідомити, що насправді відбувається з Кримом.

Поворотним став лютий 2014 року. Коли в Сімферополі відбувався мітинг на захист територіальної цілісності України, Татарин, попри заборону батька, поїхав туди за власні гроші. Він опинився серед тисяч людей, які намагалися відстояти український Крим. Після завершення мітингу ситуація різко загострилася: проросійські групи почали переслідувати учасників, били та ловили тих, хто не встиг утекти. Татарину вдалося повернутися додому неушкодженим, але стало зрозуміло – життя на півострові вже ніколи не буде безпечним.

Після завершення навчання він отримав український диплом, однак залишатися в окупованому Криму з проукраїнською позицією було небезпечно. Батько прямо сказав: за таких поглядів його або посадять, або вб’ють. Улітку 2014 року Татарин залишив дім і переїхав до Києва.

У столиці він намагався почати життя з нуля. Працював, навчався, облаштовував побут, звикав до нового середовища. Протягом семи років здавалося, що війна десь далеко, але досвід Криму не давав забути, з ким має справу Україна. За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення він уже був упевнений, що Росія піде далі, й готувався до цього морально та фізично.

25 лютого 2022 року Татарин вступив до Сил оборони України. Разом із другом він став у чергу добровольців, яка налічувала тисячі людей. Перші дні запам’яталися ночівлями на картоні, браком форми, нескінченною роботою та першими бойовими завданнями. Тоді ж він остаточно зрозумів: вдруге втекти не вийде, а відповідальність за майбутнє доведеться брати на себе.

З початку служби Татарин воював у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони. Як піхотинець він брав участь в обороні Донеччини, зокрема виконував завдання у Серебрянському лісі. Згодом продовжив службу у групі аеророзвідки на Східному фронті.

Для нього війна має чіткий сенс. Якщо шлях до звільнення Криму лежить через Донбас, він готовий бути там стільки, скільки потрібно. Його мотивація проста й водночас глибока: Крим залишається під окупацією, а отже боротьба триває. Усе, за що він воює, пов’язане з півостровом і людьми, які там залишилися.

Історія Татарина – це історія людини, яка не прийняла окупацію, не змирилася з втратою дому й зробила свій вибір на користь України.

Зеленський попередив про можливе втягнення Білорусі у війну через плани Росії

Posted on 6 Лютого, 20256 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може намагатися втягнути Білорусь у війну вже у 2025 році.

Про це він повідомив під час брифінгу в Києві після зустрічі з державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Девідом Ламмі.

За словами Зеленського, Кремль планує розгортати свої війська на території Білорусі, що може стати приводом для ескалації конфлікту.

“Це не просто порушні заяви. Ми бачимо конкретні дії Росії, спрямовані на залучення Білорусі до бойових дій”, — наголосив президент України.

Зеленський також припустив, що російський лідер Володимир Путін докладатиме зусиль для втягнення білоруської армії у війну та може провокувати інші країни, зокрема Польщу та держави Балтії.

“Він робитиме все можливе, щоб затягнути їх у цей конфлікт. Я не знаю, чи буде вторгнення з боку Білорусі, але у будь-якому випадку вона може опинитися втягнутою у війну”, — зазначив Зеленський.

Ця заява пролунала на тлі триваючої агресії Росії проти України та активізації її військової діяльності в регіоні.

У Запоріжжі мобілізований помер після затримання ТЦК: адвокат каже про тортури та фальсифікації

Posted on 5 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Адвокат із Запоріжжя Людмила Петрова повідомила про смерть свого сина, який помер через кілька днів після мобілізації через територіальний центр комплектування (ТЦК).

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

Жінка звинувачує військових у побитті, катуваннях та фальсифікації медичних документів. За її словами, її син, 1990 року народження, мав обмежену придатність до військової служби. Однак 27 січня його примусово затримали представники ТЦК.

Після затримання чоловіка нібито тримали в підвалі без можливості скористатися туалетом, а вже наступного дня, без проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), відправили до військової частини в Новомосковську.

“Він встиг подзвонити мені та сказати, що втрачав свідомість і звертався до лікаря. Але лікар, який його оглядав, заявив, що син прибув із документами про пройдену ВЛК і був здоровий. Йому не надали допомоги, а телефон забрали”, – розповідає жінка.

Згодом чоловіка доставили до психіатричної лікарні у Дніпрі з діагнозом “делірій та наркотичне отруєння”. Представники військової частини запевняли матір, що з її сином усе гаразд, і він незабаром подзвонить. Пізніше вони повідомили, що він перебуває у лікарні через стан наркотичного сп’яніння. Однак лікарі психлікарні заявили, що аналізи не виявили у крові пацієнта ні наркотиків, ні алкоголю.

З 31 січня чоловік перебував у реанімації на апараті штучної вентиляції легень.

“У нього відмовили нирки, сеча не відходила, на тілі були численні синці (ноги, пах), а також обморожені кінцівки рук і ніг. Діагностували двосторонню пневмонію. Лікарі не розуміли, навіщо його взагалі привезли до психлікарні”, – розповідає адвокат.

3 лютого о 9:00 чоловік помер.

“У нирках було багато чорної крові. Його організм самостійно не функціонував. Я вважаю, що до нього застосовували катування. Висновок ВЛК та діагноз для направлення до лікарні були сфальсифіковані”, – заявила Людмила.

Наразі ТЦК, представники місцевої влади та правоохоронні органи жодним чином не прокоментували ситуацію, але громадськість вимагає провести незалежне розслідування і покарати винних у події.

Російські окупанти провели масові обшуки та арешти кримських татар у Криму

Posted on 5 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Ранком 5 лютого російські силовики розпочали масові обшуки та арешти в будинках кримських татар на тимчасово окупованій території Криму.

Про це повідомляють правозахисники та місцеві джерела.

За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рафата Чубарова, обшуки проводилися в будинках кількох кримських татар, зокрема:

Еміра Куртнезирова, сина політв’язня Ремзі Куртнезирова, у селі Джадра (окупаційна назва – Лобаново) Джанкойського району;

Абібули Смедляєва у селі Борлакъ Тама (окупаційна назва – Новокримське) Джанкойського району;

Рустема Мустафаєва у селі Ільк Чок’рак (окупаційна назва – Істочне) Джанкойського району.

Станом на 09:00 ранку відомо про п’ятьох затриманих. Сестра Еміра Куртнезирова розповіла, що російські силовики прийшли о 4 ранку, перевернули весь будинок, “підкинули літературу” та заарештували її брата. Їхній батько, Ремзі Куртнезиров, вже знаходиться під домашнім арештом з 5 березня 2024 року.

Дружина Рустема Мустафаєва, Шефіха Мустафаєва, повідомила, що окупанти зламали вхідні двері та увійшли до будинку, поки сім’я ще спала.

Також відомо про затримання Мирзаалі Тажибаєва. Його дружина Гульнара розповіла, що під час обшуку силовики перевірили всі кімнати.

“За ним ніколи не було ні політичних, ні релігійних злочинів. Під час свят він готував плов заради Аллаха, робив садака”, – зазначила вона.

Кримськотатарська журналістка та правозахисниця Лутфіє Зудієва повідомила, що також затримали Абібулу Смедляєва, батька чотирьох дітей із села Новокримське. Пізніше стало відомо про затримання Бахтіяра Аблаєва із села Ковильне Джанкойського району.

Це вже не перший випадок масових обшуків і арештів кримських татар. Російські силовики традиційно проводять такі рейди на світанку. Наприклад, 24 серпня 2023 року вони обшукали оселі кількох кримських татар, а 30 листопада 2023 року затримали Абдула Гафарова, голови мусульманської релігійної громади “Алушта”.

Пірс Морган анонсував інтерв’ю з президентом Зеленським

Posted on 4 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Пірс Морган, відомий британський журналіст, анонсував бесіду з президентом України Володимиром Зеленським 4 лютого.

Про це журналіст повідомив у мережі X.

Він планує випустити 90-хвилинне інтерв’ю, в якому обговорюватимуть ключові питання, пов’язані з президентом Росії, президентом Трампом, а також із НАТО, війною і перспективами мирного врегулювання.

“О, і його [Зеленського] реакція на мою перепалку з його найбільшим критиком, Такером Карлсоном. Я поставив усі складні запитання – і він відповів на кожне”, – написав Пірс Морган.

Нагадаємо, раніше Такер Карлсон заявив, що президент України Володимир Зеленський нібито може бути охарактеризований як диктатор, через те, що він «не обраний», а також через вжиті заходи, які обмежують свободу віросповідання, усувають політичних опонентів і забороняють використання російської мови.

Віддав життя за Україну: на Кремінському напрямку загинув британський доброволець

Posted on 4 Лютого, 2025 by Микола Донченко

На Кремінському напрямку під час виконання бойового завдання загинув Уолкер Крістофер Едвард, громадянин Великобританії.

Військовий приєднався до лав іноземного легіону Збройних Сил України влітку 2023 року та спочатку обіймав посаду стрільця-оператора, а згодом діяв у складі стрілецького батальйону.

У складі підрозділу він був перекинутий до району Сіверська, де і загинув під час боїв з російськими окупантами.

«Кожен, хто приїжджає до України, щоб боротися за нашу свободу, стає частиною нашої великої родини. Ми назавжди пам’ятатимемо героїзм і самопожертву», — зазначили у ЗСУ.

Загиблий доброволець став одним із тисяч іноземних бійців, які приєдналися до боротьби України за свою незалежність і територіальну цілісність. Його внесок у спільну справу назавжди залишиться у пам’яті українського народу.

Нова “війна” за Панамський канал: амбіції США та опір Китаю

Posted on 4 Лютого, 2025 by Микола Донченко

Панамський канал, який з’єднує Атлантичний та Тихий океани, завжди був стратегічним об’єктом, що привертав увагу світових гігантів. Сьогодні він став ареною протистояння між США та Китаєм, які борються за вплив на цю ключову транспортну артерію.

Панамський канал, відкритий у 1914 році, є одним із найважливіших транспортних коридорів у світі. Щороку через нього проходить близько 14 тис суден, які перевозять 5-6% світового обсягу торгівлі. Цей штучний водний шлях дозволяє суднам уникати довгого та небезпечного маршруту навколо Південної Америки, скорочуючи відстань на 15 тис кілометрів.

Для США Панамський канал має особливе значення. Близько двох третин суден, які ним користуються, ходять під американським прапором, а 40% контейнерних перевезень США проходять саме через цей канал. Саме тому колишній президент США Дональд Трамп ще у 2011 році, будучи бізнесменом, заявляв про необхідність повернення каналу під контроль США.

Після переходу каналу під контроль Панами, Китай почав активно впроваджуватися в його інфраструктуру. У 1997 році гонконгська компанія Hutchison-Whampoa отримала концесію на управління портами Бальбоа та Кристобаль, які розташовані на вході та виході з каналу. Згодом китайські інвестиції лише зростали.

У 2017 році Панама стала першою латиноамериканською країною, яка приєдналася до китайської ініціативи “Один пояс — один шлях”. Цей крок значно посилив вплив Китаю в регіоні та дозволив йому контролювати ключові логістичні точки каналу. Сьогодні кожен п’ятий корабель, який проходить через Панамський канал, є китайським.

Для США Панамський канал залишається стратегічно важливим об’єктом. Він не лише забезпечує ефективну торгівлю між східним і західним узбережжям країни, але й є символом американського впливу у світі. Однак спроби повернути контроль над каналом можуть мати серйозні наслідки.

У січні 2024 року Дональд Трамп, який знову балотується на посаду президента США, заявив про бажання повернути канал під контроль США. Ця заява викликала різку реакцію з боку Панами, яка звернулася до Ради Безпеки ООН із скаргою на дії США.

Панама, яка сьогодні є однією з найбагатших країн Латинської Америки, наголошує на своєму суверенітеті та готовності захищати свої інтереси. Колишній президент країни Ернесто Перес-Бальядарес назвав можливість розриву відносин із Китаєм “відвертою боязкістю”. Панама чітко позиціонує себе як частину “Глобального Півдня”, який підтримує антиколоніальну боротьбу та прагне до багатополярного світу.

Таким чином, Панамський канал залишається не лише важливим економічним активом, але й символом геополітичного впливу. Для США це питання престижу та контролю над ключовою транспортною артерією. Для Китаю — можливість посилити свій вплив у Латинській Америці та контролювати важливі логістичні маршрути.

Панама, у свою чергу, наголошує на своєму суверенітеті та готовності захищати свої інтереси. Боротьба за Панамський канал може стати одним із ключових епізодів у протистоянні між США та Китаєм, яке визначатиме майбутнє світового порядку. І якщо США справді спробують повернути контроль над каналом, це може стати початком нової ери в міжнародних відносинах — ери, де колоніальне минуле більше не матиме місця.