Боєць поділився історією про 471 день на передовій під Бахмутом

Сергій Тищенко, сержант української армії, провів у крихітному підземному глинобитному бункері біля Бахмута понад 16 місяців, захищаючи позиції на лінії фронту на сході України.

Чоловік поділився своєю історією в інтерв’ю “The Independent”.

“Біля входу була траншея, потім ділянка, вкрита колодами та замаскована брудом і піском. Наша позиція була викопана прямо під асфальтованою дорогою”, – згадує Тищенко.

Бункер, де він перебував, постійно піддавався атакам російських безпілотників, а у нього та його соратників були мізерні запаси. Їм часто доводилося боротися за виживання, добуваючи воду та кисень, викопуючи власний колодязь і зміцнюючи стіни мішками з піском.

“Переломним моментом стала загибель хлопців під час штурму, і я побачив, що нікому було міняти загиблих. Нас залишилося п’ятеро, потім четверо”, – розповідає Тищенко.

В результаті безперервних атак дронів, гострого браку води та продовольства, а також обвалення ґрунту, виживання перетворилося на складне завдання. Група була змушена істотно обмежити пересування та постійно підтримувати працездатність бункера. Для підтримання зв’язку з близькими бійці користувалися Starlink, що допомагало їм зберігати моральний дух у вкрай важких умовах.

“Підтримка дітей допомогла; вона дала мені сили, бо я думав, що якщо я помру, то не хочу залишати їх самих. Це дало мені сили продовжувати”, – каже Тищенко.

Шлях евакуації зі сховища становив понад три кілометри, і на всьому його протязі потрібно було бути обережним через ворожі дрони.

“М’язи були настільки атрофовані, а тіло настільки незвичне до чистого повітря та кисню, що в мене паморочилося головою та я відчував слабкість”, – додає він.

Тищенко отримав найвищу нагороду України за хоробрість – звання Героя України. Після завершення війни він планує відкрити власну ветеринарну клініку.

 

Півроку на підготовку: як і коли відбудуться вибори в Україні

Вашингтон наполягає на проведенні президентських виборів в Україні. Центральна виборча комісія вже назвала дати голосування.

Про це пише “The Times”.

Після повернення Дональда Трампа на посаду президента США тема виборів активно обговорювалася як серед експертів, так і в політичних колах. Паралельно з цим офіційна робоча група з питань виборів в Україні продовжує працювати над організацією виборчого процесу. Минулого місяця група мала подати до Верховної Ради законопроект, що регулює проведення виборів в умовах воєнного стану. Однак, за інформацією з комісії, проблеми із забезпеченням безпеки та запобіганням втручанню Росії у голосування досі не усунуті. У зв’язку з цим Центральна виборча комісія України вважає проведення виборів у 2026 році нераціональним.

У матеріалі наголошується, що Центральна виборча комісія продовжуватиме розглядати питання про проведення виборів в умовах воєнного стану до кінця травня. Проте у комісії переконані, що насамперед необхідно домогтися перемир’я та розробити відповідне законодавство. Лише після цього, не раніше ніж через півроку, в Україні можна буде розпочати передвиборчу кампанію.

“Усі, включаючи депутатів, згодні з тим, що активна фаза бойових дій має припинитися, має бути встановлено чітку лінію розмежування, і лише після цього знадобиться шестимісячний період для організації виборів. Термін вже було перенесено. Безсумнівно, що робота триватиме протягом квітня та травня, оскільки ми ще не вирішили всіх питань”, — зазначив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.

Сергій Дубовик зазначив, що наразі в Україні існують обмеження на свободу слова та пересування громадян. Це ускладнює організацію виборів. Опозиційні політичні сили виступають проти проведення онлайн-голосування, побоюючись маніпуляцій та відсутності можливості для міжнародних спостерігачів контролювати процес.

Україна має намір закуповувати енергетичне обладнання в Китаї — нардеп

Народний депутат від партії “Слуга народу” Сергій Нагорняк заявив, що Україна може почати закуповувати енергетичне обладнання в Китаї. На його думку, це станеться, якщо країна не отримає необхідну техніку для ремонту енергоінфраструктури від європейських партнерів у встановлені терміни.

Сергій Нагорняк поділився цією інформацією в ефірі програми “Ранок.LIVE”.

Нагорняк підкреслив, що система надзвичайно вразлива до будь-яких змін, особливо до нових атак.

Наразі “Укренерго” стикається з гострою нестачею запчастин. Щоб створити мінімальний резервний запас, компанії потрібно понад 7 млрд гривень.

“І ці гроші бажано мати “Укренерго” на власному рахунку, щоб вони могли власними силами провести відповідну закупівлю”, — каже Нагорняк.

Фонд Energy Community, який отримує фінансування з Європи, функціонує за замкнутим циклом. Відібрані підприємства закуповують обладнання виключно у європейських виробників.

“І виробники цього обладнання в Європі не можуть пришвидшити виробництво необхідного нам обладнання. І є ймовірність така, що до зими цього року ми не зможемо отримати все необхідне обладнання саме якраз від європейських донорів”, — зауважив нардеп.

Він наголосив на необхідності окремого фінансування для “Укренерго”, щоб компанія могла придбати обладнання, зокрема китайське, оскільки Пекін здатний оперативно надати його в найкоротші терміни.

“Розумію, що нам не дуже хочеться підтримувати Китай, але водночас ми закуповуємо ті самі сонячні електростанції, які все одно виробляються в Китаї. Тому нам потрібно сьогодні для “Укренерго” мати фінансовий ресурс”, — каже Нагорняк.

На його думку, кошти з бюджету, які уряд виділяє на програми кешбеку на паливо, для пенсіонерів та інші потреби, було б доцільніше спрямувати на підтримку “Укренерго”.

Росія прагне використовувати обмін розвідданими з Іраном як інструмент тиску в конфлікті з Україною

Москва запропонувала припинити обмін розвідувальною інформацією з Тегераном за умови, що Вашингтон припинить аналогічні дії щодо України. За попередньою інформацією, США відхилили цю пропозицію.

Про це повідомили в Інституті вивчення війни.

Згідно з інформацією від двох обізнаних джерел видання “Politico”, генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій і ключовий переговірник Кремля Кирило Дмитрієв привіз ці пропозиції на переговори до США.

11 березня в Маямі відбулася зустріч за участю спецпосланця президента США Стіва Віткоффа та зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера. На цій зустрічі Дмитрієв запропонував припинити передачу Москвою Тегерану даних, які використовуються для нанесення ударів по американських силах на Близькому Сході. Водночас у Кремлі наполягають на тому, щоб США припинили обмін розвідданими з Україною.

За інформацією “Politico”, США відмовилися прийняти пропозицію Дмитрієва.

Росія атакувала Україну, задіявши понад 150 дронів

У ніч проти 21 березня противник задіяв 154 одиниці повітряної техніки. Засоби протиповітряної оборони знешкодили 148 із них.

Про це повідомили у Повітряних силах України.

З 20 березня, починаючи з 18:00, і до 21 березня, 08:30, російські військові здійснили запуск 154 ударних безпілотників різних типів, включаючи “Шахед”, “Гербера” та “Італмас”. Ці дрони були запущені з території російських міст Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, а також з тимчасово окупованого Криму. Зокрема, противник задіяв у атаці близько 90 “Шахедів”.

Для відбиття повітряної атаки були задіяні авіація, зенітно-ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи українських сил оборони.

Згідно з попередньою інформацією, силами протиповітряної оборони було збито або придушено 148 ворожих БПЛА.

Зафіксовано п’ять ударів безпілотників у чотирьох локаціях. Також уламки збитих дронів виявлено в семи локаціях.

Українська делегація прибула на переговори до Віткоффа та Кушнера

У суботу, 21 березня, у Маямі розпочнуться переговори між високопосадовцями України та США. Мета зустрічі — підготовка до тристороннього саміту, посилення санкцій проти агресора та обговорення гарантій безпеки.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

До складу делегації України увійшли представники ключових відомств, відповідальних за оборону, розвідку та міжнародні відносини. Серед них — Рустем Умєров, який обіймає посаду секретаря РНБО, Кирило Буданов, який очолює Офіс президента, Сергій Кислиця, перший заступник керівника ОП, та Давид Арахамія, лідер фракції «Слуга народу».

Спецпосланець Білого дому Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер представляють американську сторону.

Президент Володимир Зеленський напередодні анонсував, що на зустрічі обговорюватимуться питання підготовки тристоронніх переговорів з Росією, посилення санкцій проти агресора та укладення договорів про гарантії безпеки з Вашингтоном.

Чернігів та більша частина регіону залишилися без електроенергії

У Чернігові повністю припинено подачу електроенергії через російські удари. Без електропостачання також залишилися 430 тис абонентів у трьох районах області.

Про це повідомила пресслужба Чернігівської міськради.

“Усі об’єкти критичної та соціальної інфраструктури переходять на роботу від альтернативних джерел живлення”, – йдеться у повідомленні.

Мешканців міста поінформували про те, що сьогодні через перебої з електропостачанням усі тролейбусні лінії тимчасово припинили рух, за винятком маршруту № 11, який обслуговують автобуси. В управлінні транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку заявили, що рух тролейбусів відновиться після нормалізації ситуації.

Пізніше прес-служба уточнила, що в результаті удару ворога було пошкоджено ключовий енергетичний об’єкт у Ніжинському районі.

“Знеструмлено 430 тис. абонентів у Ніжинському, Прилуцькому та Чернігівському районах. Енергетики вже приступили до аварійно-відновлювальних робіт”, – зазначається у повідомленні.

Трамп знову зазначив, що працювати із Зеленським складніше, ніж із Путіним

Президент США Дональд Трамп знову заявив, що працювати з українським лідером Володимиром Зеленським складніше, ніж із Володимиром Путіним.

Цю інформацію надала Стефані Рул, журналістка “MS NOW”, яка провела інтерв’ю з президентом США.

“Він зазначив, що з Зеленським вести переговори особливо важко. За його словами, працювати з Зеленським складніше, ніж з Путіним”, – сказала Рул, цитуючи президента США в ефірі телеканалу.

За її словами, в інтерв’ю Трамп піддав критиці Зеленського, зазначивши, що той приймає рішення виключно з політичних амбіцій і для підвищення свого рейтингу.

“Трамп проявив більше довіри до Путіна, ніж до європейських союзників”, – додала вона.

Президент США, за словами Рул, висловив незадоволення діями країн НАТО, особливо в контексті їхньої підтримки України.

“Я запитала про допомогу Україні, і Трамп заявив, що союзники по НАТО нічого для цього не зробили”, – сказала вона.

Безпосередньо інтерв’ю з Трампом телеканал поки що не транслював.

Поліція розслідує повідомлення про побиття колишнього політв’язня в київському ТЦК

Правоохоронці перевіряють інформацію про побиття ветерана в Шевченківському ТЦК у Києві. Народний депутат Володимир Ар’єв пов’язав цей випадок із критикою влади з боку потерпілого.

Цю інформацію надали в поліції.

Чоловік стверджує, що травми отримав у будівлі місцевого військкомату. Зараз він перебуває в медичному закладі.

“До медичного закладу скерували слідчо-оперативну групу для з’ясування всіх обставин та прийняття заяви. Вирішується питання щодо правової кваліфікації події”, — повідомили в поліції.

За інформацією ЗМІ, йдеться про Володимира Балуха, який раніше був політичним в’язнем у Росії. Володимир Ар’єв, народний депутат, пов’язав інцидент із Балухом із його критикою влади.

За словами депутата, Балуха привезли до ТЦК через неправильно оформлену довічну інвалідність. Там, стверджує депутат, його піддали фізичному насильству, вдаривши по голові, і протримали в наручниках впродовж всієї ночі.

“Його, інваліда 2 групи, людину з металевою пластиною на черепі, били по голові в приміщенні ТЦК. Потім всю ніч тримали в наручниках. Забрали вчора після суду над Романом Червінським, бо його довічна інвалідність оформлена не так. Коли він попросив відібраний телефон, отримав побої… Він невдовзі сам розповість про те що сталось. Сталось явно не випадково – його дуже жорстка критика влади Зеленського стала причиною такої негідної поведінки ТЦК”, — написав нардеп.