Переговори України, США та Європи в Маямі завершилися достроково

Зустріч представників України, США, європейських держав та НАТО в Маямі завершилася раніше запланованого терміну. Другий день переговорів, який спочатку розглядався учасниками, проводити не будуть.

Про це повідомив старший кореспондент Radio Free Europe/Radio Liberty у Вашингтоні Алекс Рауфоглу.

Зустріч була присвячена можливим крокам щодо деескалації та пошуку варіантів завершення конфлікту. Причини дострокового завершення консультацій офіційно не розголошувалися.

“Другого дня не буде. Переговори в Маямі завершилися раніше, ніж планувалося”, — написав журналіст.

Спецпредставник президента США Стів Віткофф назвав обговорення конструктивним. Сторони торкнулися питань підготовки до зими, стійкості енергетичної системи України, експорту зерна та можливих гарантій безпеки.

Також обговорювалися довгостроковий захист України та Європи від нових конфліктів, післявоєнне відновлення та європейська інтеграція Києва. Отримані пропозиції мають стати основою для наступних контактів Вашингтона з Москвою.

ЗСУ пошкодили нафтогазові об’єкти у Самарі та Астрахані

Генштаб повідомив про результати нещодавніх ударів по об’єктах нафтогазової інфраструктури в Самарській та Астраханській областях Росії.

За даними військових, пошкодження отримали велика нафтоперекачувальна станція та газопереробний завод.

На лінійній виробничо-диспетчерській станції “Самара”, яка зазнала атаки 2 жовтня, пошкоджено 14 резервуарів різної ємності. Також вражено ділянку трубопроводів та автоматизовану систему наливу нафтопродуктів.

Станція є великим вузлом прийому, зберігання та змішування нафти. Через неї проходить сировина з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних районів, яка використовується, зокрема, для формування експортної суміші Urals.

Ще один удар, за інформацією Генштабу, було завдано 4 жовтня по Астраханському газопереробному заводу. Там заявлено про пошкодження двох установок очищення газу та установки вторинної переробки. Підприємство здатне переробляти до 12 млрд кубометрів газу на рік і виробляти значні обсяги технічної сірки.

У Києві та області запровадили аварійні відключення після нових ударів

Увечері 7 жовтня у Києві та Київській області запровадили аварійні відключення електроенергії.

В “Укренерго” повідомили, що обмеження стали наслідком нових ударів по енергосистемі, а опубліковані раніше погодинні графіки тимчасово перестали діяти.

На правому березі столиці через відсутність напруги виникли перебої з водопостачанням. До вечора енергетики почали поступово відновлювати подачу електроенергії, одночасно нормалізувався тиск у водопровідній мережі.

Відключення торкнулися й міського транспорту. На правому березі тимчасово зупинилася частина електротранспорту, також призупинив роботу київський фунікулер. В окремих районах рух тролейбусів і трамваїв зберігався.

Аварійний режим планують скасувати після стабілізації енергосистеми. Терміни повернення до звичайних графіків залежать від результатів відновлювальних робіт і стану мереж після атак.

Росію зобов’язали виплатити “ПриватБанку” понад $327 млн

“ПриватБанк” здобув остаточну перемогу в багаторічному арбітражному спорі з Росією щодо втрачених активів у Криму. Постійна палата арбітражного суду в Гаазі зобов’язала російську сторону виплатити банку понад 327 млн доларів.

Про це повідомила пресслужба фінансової установи

Присуджена сума включає компенсацію збитків, судові витрати та відсотки, які нараховуються з 18 квітня 2014 року. Нарахування відсотків триватиме до моменту повного виконання рішення.

Розгляд справи розпочався ще у 2015 році на підставі угоди про взаємний захист інвестицій. До 2014 року “ПриватБанк” мав у Криму кредитний портфель, нерухомість, грошові кошти та інші активи. Після переходу півострова під контроль Росії діяльність банку там припинилася.

Арбітраж раніше визнав свою юрисдикцію та встановив порушення Росією угоди про захист інвестицій. У остаточному рішенні також було відхилено заперечення російської сторони щодо законності інвестицій банку. У ПриватБанку назвали це рішення підсумком 11-річної юридичної боротьби.

Внаслідок ракетного удару по Прилуках 16 осіб загинули та 55 постраждали

Кількість загиблих після ракетного удару по Прилуках у Чернігівській області зросла до 16 осіб. Серед жертв — четверо дітей. Ще 55 осіб отримали поранення, зокрема семеро неповнолітніх.

Про це повідомляє поліція Чернігівщини.

Удар припав на житлову забудову міста. Пошкоджено щонайменше 15 багатоквартирних будинків і 16 приватних. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

Інформація про загиблих і поранених протягом дня неодноразово змінювалася в ході проведення пошукових робіт. Станом на 15:00 влада повідомляла про 16 загиблих і 55 постраждалих. На місці продовжували працювати рятувальники, поліція, медики та інші екстрені служби.

AfD та BSW зміцнюють свої позиції в Німеччині на тлі виступів проти допомоги Україні

Представник “Альтернативи для Німеччини” Тобіас Рауш обраний головою земельного парламенту Саксонії-Анхальт. Це перший випадок, коли політик від AfD обійняв таку посаду в одному з регіональних парламентів Німеччини.

Про це повідомляє DW.

За кандидатуру 35-річного Рауша проголосували 48 із 83 депутатів, 29 виступили проти, ще п’ятеро утрималися. При цьому AfD та лівопопулістська BSW разом мають 44 мандати, тобто Рауш отримав підтримку й поза межами цих двох політичних сил.

Цей результат є примітним на тлі позицій обох партій щодо українського конфлікту. І AfD, і BSW виступають проти подальшої підтримки України, закликають до переговорів із Москвою та підтримують відновлення закупівель російської сировини.

Зміцнення цих сил відбувається на тлі зростання популярності AfD у східних регіонах Німеччини. У вересні партія перемогла на виборах у Саксонії-Анхальт, що помітно змінило розстановку сил у земельному парламенті та посилило дискусію щодо майбутньої німецької політики стосовно Росії та України.

Депутати внесли рекордні 5236 поправок до проєкту бюджету України на 2027 рік

До проєкту державного бюджету України на 2027 рік внесено 5236 депутатських поправок. Це рекордний показник щонайменше за останні 24 роки і приблизно в півтора рази більше, ніж під час розгляду бюджету роком раніше.

Про це розповіла голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

За її словами, частина поправок використовується для затягування парламентського розгляду або подальших торгів навколо окремих пропозицій.

“Дві третини цих поправок – це так званий “законодавчий спам”, який подається, щоб годинами виступати в сесійній залі”, – наголосила Підласа.

Якщо на розгляд кожної поправки витрачати хоча б півтори хвилини, обговорення займе понад 16 повних робочих днів. У бюджетному комітеті побоюються, що це може уповільнити розгляд інших законів, необхідних, зокрема, для отримання міжнародного фінансування.

Проєкт бюджету на 2027 рік уряд передав до Верховної Ради у вересні. У документі передбачено доходи в розмірі 5,648 трлн гривень і видатки на рівні 7,272 трлн гривень. На оборону та безпеку пропонується спрямувати 4,885 трлн гривень, або майже 44% ВВП.

ЄС готує санкції через вибори до Держдуми на окупоаних територіях України

Євросоюз готує нові санкції проти осіб, які брали участь в організації виборів депутатів Державної Думи Росії на територіях України, що перебувають під російським контролем. Під обмеження також можуть потрапити кандидатия від російських партій, які брали там участь.

Про це заявила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас за підсумками виступу в Європарламенті..

Вона піддала критиці проведення російських виборів на цих територіях і заявила, що ЄС має намір дати їм політичну та правову оцінку.

“Фіктивні вибори до російської Держдуми стали образою для України, російського народу та самої демократії”, – написала вона

Каллас також звинуватила російську владу у втручанні в демократичні процеси інших держав. За її словами, Євросоюз розглядає те, що відбувається, у ширшому контексті тиску Росії на політичні інститути європейських країн.

Вибори до Держдуми Росії відбулися у вересні 2026 року. Голосування проводилося, зокрема, на територіях України, які наразі контролюються російською владою.

Угорщина може розблокувати просування України ще за двома напрямками переговорів з ЄС

7 жовтня Угорщина, як очікується, погодиться на подальше просування України одразу за двома кластерами переговорів про вступ до Євросоюзу. Йдеться про блоки “Внутрішній ринок” та “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.

Про це пише “Європейська правда”

Документи розглядає робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA. За даними джерела в Євросоюзі, результат скринінгу за двома кластерами має бути затверджений, і від Будапешта на цьому етапі не очікують нового блокування.

Наступним кроком має стати схвалення звітів комітетом постійних представників країн ЄС. Після цього Україна та Молдова зможуть отримати запрошення представити свої переговорні позиції. Це обов’язковий етап перед формальним відкриттям кластерів.

У Брюсселі розраховують перейти до наступного етапу вже 13 жовтня на міжурядовій конференції. Просування переговорів пов’язують, зокрема, з українським законопроектом про освіту мовами національних меншин, який має допомогти зняти частину претензій Угорщини.