Вночі ворог випустив по Україні понад сто безпілотників та ракет

У ніч на 16 серпня російські війська застосували на території України 106 безпілотників та ракет кількох типів.

Повітряні сили повідомили про запуски протикорабельних ракет “Онікс”, балістичних ракет “Іскандер-М”, С-400 і KN-23, а також керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Засобами ППО було збито три ракети Х-59/69 та 85 безпілотників. При цьому влучання зафіксували в 13 локаціях, ще в трьох районах впали уламки. Основними напрямками удару називалися Київська, Полтавська та Дніпропетровська області.

У Києві повідомили про трьох постраждалих. В Оболонському районі після атаки загорівся ринок, а в Голосіївському — нежитлова будівля.

У Кривому Розі удар припав на промислові об’єкти. За інформацією місцевої влади, одна людина загинула, ще 13 отримали поранення. У Білгороді-Дністровському Одеської області пошкоджено три п’ятиповерхові будинки, попередньо повідомлялося про одного постраждалого.

Вранці атаки продовжилися в Запорізькій області. Авіабомби влучили у приватні будинки у Вікторівці та Михайлівському. Повідомлялося про двох загиблих та одного постраждалого. Ворожі дрони продовжують атакувати Київщину

Експорт українського зерна різко впав на тлі проблем із морськими перевезеннями

Із 20 червня російські безпілотники та ракети уразили 57 суден. Це майже третина від усіх атак по суднах від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Такі дані наводить The Wall Street Journal.

З початку серпня експорт зерна з України скоротився на 76 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. З кінця липня суховантажі практично перестали заходити за зерном у порти Одеської області, хоча офіційно вони продовжують працювати. Українські аграрії називають цю ситуацію критичною.

Раніше через чорноморські порти вивозилося близько 4,5 млн тонн зерна. Національний банк України припускає, що проблеми з морським експортом можуть призвести до втрати приблизно $2,5 млрд валютної виручки до кінця року. Київ звернувся до Єврокомісії з проханням виділити €220 млн для підтримки сільгоспвиробників.

Влада намагається перенаправити поставки через Румунію, Молдову, Польщу, Угорщину та Словаччину. Однак швидко замінити морські перевезення неможливо. Через спеку та посуху рівень води в Дунаї знизився, а залізнична та автомобільна доставка значно дорожча за морську. За українськими оцінками, сухопутна логістика збільшує вартість кожної тонни зерна приблизно на $50–70.

Додатковою проблемою може стати опір сусідніх країн. Після збільшення поставок української сільськогосподарської продукції місцеві фермери раніше скаржилися на зниження цін і посилення конкуренції. У Молдові аграрні об’єднання вже висловили побоювання, що зростання українського транзиту призведе до нестачі залізничних вагонів і перевантаження прикордонної інфраструктури.

Проблеми з експортом зерна одночасно виникли й у Росії після українських атак на інфраструктуру Новоросійська. Тривале скорочення поставок зерна з двох великих країн-експортерів може в перспективі позначитися й на світовому продовольчому ринку.

В Україні посилять перевірки щодо бронювання співробітників ІТ-компаній

Українська влада має намір суворіше контролювати дотримання правил бронювання працівників від мобілізації, зокрема в ІТ-секторі. У Міністерстві цифрової трансформації попередили компанії, що зловживання можуть поставити під сумнів подальше існування самого механізму.

За словами міністра цифрової трансформації Оксани Ферчук, цю проблему вже обговорювали з представниками ІТ-компаній та профільних галузевих об’єднань.

Держава має намір відстежувати випадки, коли роботодавці використовують бронювання з порушенням встановлених вимог.

Як приклад Ферчук навела ситуацію, коли компанія отримує бронювання для певної кількості співробітників, потім скорочує штат, але кількість заброньованих працівників при цьому не переглядає. Подібні невідповідності, за її словами, добре помітні в державних цифрових системах.

“ІТ-компанії мають чітко дотримуватися вимог законодавства і не допускати зловживань. Будь-які зловживання ставлять під сумнів доцільність самого інструменту”, – заявила Ферчук.

У Мінцифри заявляють, що подібні випадки будуть виявляти й усувати. При цьому влада обіцяє зберегти умови для роботи тих ІТ-компаній, які дотримуються законодавства та використовують механізм бронювання за призначенням.

Подальші правила в цій сфері можуть змінюватися залежно від ситуації та перебігу бойових дій. Напередодні українським роботодавцям також дозволили перевіряти та оновлювати військово-облікові дані співробітників через портал “Дія” без відвідування територіальних центрів комплектування.

Після удару по Кривому Рогу в місті виникли перебої з електропостачанням

Вдень 15 серпня по Кривому Рогу було завдано удару, після якого на місці сталася пожежа.

За даними Дніпропетровської обласної адміністрації, поранення отримав один чоловік, наслідки атаки продовжують уточнювати.

Одночасно в місті почалися перебої з електропостачанням. ЗМІ повідомляли, що частина Кривого Рогу залишилася без світла після атаки.

Проблеми виникли й у роботі міського електротранспорту. Його рух на деякий час було порушено, проте згодом його відновили.

Влада поки що не уточнила, який саме об’єкт було уражено і що стало безпосередньою причиною масштабних перебоїв в енергосистемі. Інформація про характер пошкоджень також не розкривається.

Раніше Кривий Ріг уже неодноразово зазнавав ударів, зокрема по об’єктах міської та промислової інфраструктури.

На Сумщині дитина принесла додому невідомий предмет який вибухнув у приміщенні

У Конотопській громаді Сумської області стався вибух, внаслідок якого постраждали восьмирічний хлопчик та його мати. Інцидент стався 14 серпня.

Про це розповіли у головному управлінні ДСНС у Сумській області.

За попередніми даними, дитина знайшла на вулиці невідомий вибухонебезпечний предмет, принесла його додому та випадково привела до спрацювання. У результаті вибуху травми отримали сам хлопчик та жінка, яка перебувала поруч.

Подробиць щодо характеру поранень та стану постраждалих українські рятувальники не наводять. Інформації про інших постраждалих також немає.

Після інциденту рятувальники знову закликали мешканців не чіпати підозрілі предмети, не переносити їх і не намагатися самостійно розбирати чи знешкоджувати. У разі виявлення подібних знахідок рекомендують одразу відійти на безпечну відстань і звернутися до екстрених служб.

У ДСНС окремо закликали батьків регулярно пояснювати дітям правила мінної безпеки, оскільки зовні нешкідливі предмети в районах, охоплених бойовими діями, можуть становити смертельну загрозу.

У Литві побудують завод боєприпасів для поставок в Україну

Українська оборонна компанія DEMZ побудує в Литві підприємство з виробництва боєприпасів. На першому етапі його продукцію планують постачати українській армії, а згодом — збройним силам країн-союзників.

Про це пише Delfi.

Угоду про реалізацію проєкту DEMZ уклала з Міністерством економіки та інновацій Литви. Виробничі майданчики розмістять в Алітусі та Пренайському районі. В Алітусі задіють існуючу інфраструктуру, а в Пренайському районі побудують новий завод.

Підприємство випускатиме продукцію за стандартами країн НАТО. Будівництво нового об’єкта планують розпочати восени 2026 року, а запуск виробництва заплановано на кінець 2027 року.
Проєкт також передбачає дослідження та розробку нових технологічних рішень. Компанія розраховує створити нові робочі місця та організувати спеціальні програми підготовки співробітників різних спеціальностей.

Раніше Україна та Литва вже домовлялися про створення спільного виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема гексогену RDX. Тоді назва компанії та місце розташування майбутнього підприємства не розголошувалися з міркувань безпеки.

Нова система контролю на кордонах ЄС призвела до багатогодинних черг в аеропортах

У найбільших європейських аеропортах збільшився час проходження паспортного контролю після запуску електронної системи в’їзду та виїзду EES. Пасажири з країн, що не входять до Євросоюзу, під час першого перетину зовнішнього кордону Шенгенської зони повинні здавати відбитки пальців і проходити цифрове фотографування.

Про це пише Financial Times із посиланням на дані аналітичної компанії Qsensor.

У липні максимальний час очікування у Франкфурті сягав двох годин проти приблизно години роком раніше. Аналогічні черги фіксувалися в Амстердамі, а в Мюнхені тривалість ручної перевірки документів зросла приблизно з півгодини до години. В окремих випадках затримки на кордоні вже призводили до перенесення вильотів.

Систему розкритикували найбільші європейські авіакомпанії, а easyJet закликало владу не допускати ситуацій, коли пасажирам доводиться проводити в чергах по кілька годин.

“Система була спроектована неправильно, і її слід перенести в онлайн. Тільки європейці могли вигадати подібну дурницю”, — заявив інвесторам генеральний директор Ryanair Майкл О’Ліри і додав, що його авіакомпанія зафіксувала суттєві затримки в 15 аеропортах.

Частина аеропортів у години пік тимчасово відмовилася від обов’язкового зняття відбитків пальців.

Одним із найбільш проблемних аеропортів стали Афіни. Пасажирам там рекомендують приїжджати за 2,5–4 години до вильоту. Вісім країн Євросоюзу та Швейцарія вже звернулися до Єврокомісії з проханням продовжити можливість пом’якшувати окремі процедури EES у періоди максимального навантаження.

Єврокомісія стверджує, що нова система підвищує безпеку кордонів і допомагає виявляти порушників міграційних правил. Однак для громадян України та інших країн, що не входять до ЄС, нові процедури збільшують ризик затримок і пропущених пересадок, тому мандрівникам рекомендують залишати між рейсами запас часу не менше трьох–чотирьох годин.

У російській Самарі повідомили про ракетний удар по промисловому об’єкту

В ніч на 15 серпня в Самарі стався удар по промисловій зоні. Після серії вибухів над одним із районів міста піднявся густий дим. Губернатор Самарської області повідомив про ракетний удар по промисловому підприємству.

Про це пишуть телеграм-канали.

На місці працюють екстрені служби, створено оперативний штаб. Мер Самари Іван Носков назвав атаку масованою. При цьому російська влада поки що офіційно не уточнила, яке саме підприємство зазнало пошкоджень.

В моніторингових каналах серед можливих цілей називають ракетно-космічний центр “Прогрес” та авіаційний завод “Авіакор”. Обидва підприємства розташовані неподалік одне від одного, проте підтверджень влучання саме в одне з них на даний момент немає.

Окремо поширюється версія про можливе застосування ракет “Фламінго”. Після повідомлень про атаку співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман опублікував відео нічного запуску ракети, але визначити за цими кадрами, чи пов’язаний запуск безпосередньо з ударом по Самарі, неможливо.

Тип застосованого озброєння офіційно не встановлено. Російська сторона підтверджує сам факт ракетного удару по промисловому об’єкту, а інформація про масштаби пошкоджень і можливі наслідки уточнюється.

Качинський звинуватив українську владу в потуранні “незаконним розкопкам”

Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський заявив про нібито незаконні розкопки на місцях колишніх польських сіл на заході України. За його словами, йдеться про території історичної Східної Галичини.

Політика цитує видання Onet.

Качинський стверджує, що так звані “чорні копачі” розорюють місця поховань і шукають цінності, що належали загиблим. При цьому польський політик заявив, що така діяльність нібито відбувається з мовчазної згоди місцевої української влади.

«Право і справедливість» має намір звернутися до державних органів Польщі, зокрема до Міністерства закордонних справ.

“Ми вимагатимемо пояснень та реакції на цю злочинну діяльність”, – заявив він.

При цьому Качинський не уточнив, про які саме населені пункти, поховання чи випадки незаконних розкопок йдеться. Наразі незалежних підтверджень наведених ним тверджень не надано.

Тема польських поховань залишається одним із чутливих питань у відносинах Варшави та Києва. У 2025 році Україна після багаторічної перерви знову дозволила пошукові роботи та ексгумацію останків польських громадян, які загинули під час трагічних подій XX століття.