На тлі проблем із переробкою Росія почала імпортувати бензин з Індії

Росія почала закуповувати бензин індійського виробництва на тлі зниження внутрішнього випуску палива. Перша партія прибула до країни 5 серпня, а постачальником виступила компанія Nayara Energy, серед акціонерів якої є “Роснєфть”.

Про це пише Bloomberg.

Паливо доставляли за складною логістичною схемою. Один із танкерів ще 18 червня завантажив близько 42 тис тонн бензину на нафтопереробному заводі у Вадинарі. Потім вантаж перевантажили на інше судно в єгипетській Даміетті та відправили до Росії. Аналітична компанія Kpler зафіксувала ще кілька подібних поставок.

Імпорт відбувається на тлі зниження завантаженості російських НПЗ. За оцінкою EA Analytics, у липні підприємства переробляли близько 3,6 млн барелів нафти на добу — приблизно на третину менше, ніж зазвичай у цей сезон. Українське видання пов’язує скорочення виробництва з серією атак безпілотників на нафтопереробні підприємства.

Водночас Росія продовжує отримувати паливо з Білорусі та інших сусідніх країн. Bloomberg розцінює появу індійських партій разом із цими поставками як ознаку дисбалансу між внутрішнім виробництвом і попитом на бензин.

На тлі цієї ситуації влада також обмежила експорт палива, прагнучи збільшити пропозицію на внутрішньому ринку. За даними джерела, поставки з Індії можуть тривати й надалі.

Добрі дрони зупинили роботу великого нафтохімічного комплексу в Тобольську

Нафтохімічний комплекс “ЗапСибНефтехім” у Тобольську Тюменської області призупинив роботу після атаки безпілотників.

За даними Reuters, підприємство зазнало пошкоджень, а терміни відновлення виробництва поки що не визначені.

Губернатор Тюменської області Олександр Моор раніше повідомляв про пожежу на одному з промислових об’єктів регіону після атаки дрона, однак конкретне підприємство не називав. “Сібур”, якому належить комплекс, на запит Reuters коментарів не надав.

Наступного дня після інциденту на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі не виставлялися обсяги скрапленого вуглеводневого газу з тобольського пункту відвантаження. Раніше через нього щодня продавали близько чотирьох тисяч тонн технічної пропан-бутанової суміші.

“ЗапСибНефтехім” вважається найбільшим у Росії виробником скрапленого нафтового газу. За даними джерел агентства, підприємство випускає близько шести мільйонів тонн такої продукції на рік, що становить приблизно 40% російського виробництва. Близько половини цього обсягу використовується як сировина на інших нафтохімічних потужностях “Сібура” в Тобольську.

Сили спеціальних операцій вже заявили про свою причетність до атаки на комплекс. Окупанти офіційно не повідомляли про масштаби пошкоджень та терміни повного відновлення роботи підприємства.

У Німеччині розслідують спробу нападу на український Ан-124 в аеропорту Лейпцига

Німецькі слідчі продовжують розслідування інциденту з українським вантажним літаком Ан-124 в аеропорту Лейпциг-Галле. За даними місцевих ЗМІ, 4 серпня безпілотник на великій швидкості врізався в крило літака, що стояв на землі, в районі розташування паливних баків.

Про це пише Tagesschau.

Після зіткнення дрон відскочив і впав, а вибуховий пристрій, що знаходився на ньому, не спрацював. За кілька метрів від апарата виявили ємність із приблизно 600 грамами пластичної вибухівки Semtex. За версією слідства, серйозних наслідків вдалося уникнути завдяки несправності детонатора.

Правоохоронці встановили, що безпілотник був істотно доопрацьований. Його оснастили додатковим акумулятором, камерою, 5G-роутером і двома SIM-картами, а позиційні вогні демонтували.

Передбачається, що така конструкція дозволяла керувати апаратом через мобільну мережу на значній відстані. Неподалік слідчі також знайшли антену, яка могла використовуватися для посилення сигналу.

На дроні, елементах вибухового пристрою та поблизу місця події виявлено сліди ДНК. Німецькі ЗМІ повідомляють, що деякі з них збіглися зі слідами в іншій кримінальній справі, а одна з ліній розслідування веде до Литви.

Слідство також перевіряє можливий зв’язок цієї події з диверсійними інцидентами, що раніше розслідувалися в Європі, у яких західні спецслужби підозрювали російські структури. При цьому прямих доказів причетності Росії саме до атаки на Ан-124 на даний момент публічно не представлено.

В Україні понад мільярд доларів “зависли” у сплачених, але невиконаних військових контрактах

Українське Агентство оборонних закупівель накопичило прострочену дебіторську заборгованість за контрактами на постачання озброєння та військової техніки на суму понад 1 млрд доларів. Йдеться про кошти, які держава вже перерахувала за продукцію, що не була поставлена у передбачені договорами терміни.

Про це повідомляє видання Clash Report.

Станом на 1 січня 2026 року сума такої заборгованості становила 45,8 млрд гривень, або близько $1,07 млрд. Серед продукції, яка не надійшла до українських підрозділів вчасно, називалися боєприпаси, бронетехніка та безпілотники.

Частину проблем у сфері закупівель українські чиновники пояснюють тим, що терміни виконання одразу кількох великих контрактів закінчилися наприкінці 2025 року. Крім того, влітку минулого року російські удари пошкодили два великі підприємства українського ВПК, через що було призупинено контракти на суму понад 20 млрд гривень.

До кінця липня 2026 року обсяг простроченої заборгованості вдалося скоротити приблизно втричі — до 14,6 млрд гривень. Це сталося після відновлення роботи пошкоджених підприємств та виконання частини раніше затриманих поставок.

При цьому ще близько 11,2 млрд гривень залишаються заблокованими через судові розгляди з чотирма постачальниками за контрактами, укладеними у 2024 році. Таким чином, значна частина коштів, виділених на оборонні закупівлі, як і раніше, пов’язана з проблемними або невиконаними угодами.

ISW прогнозує посилення ударів по українській енергетиці напередодні зими

Росія може посилити удари по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі України напередодні опалювального сезону. Аналітики пов’язують можливу активізацію атак, зокрема, з дефіцитом ракет-перехоплювачів для українських комплексів Patriot.

Такий прогноз зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW)

В ISW зазначають, що Patriot залишаються для України ключовим засобом перехоплення балістичних ракет. Скорочення запасів боєприпасів до цих систем, за оцінкою аналітиків, може підвищити вразливість української інфраструктури та створити додаткові ризики в період підготовки до зими.

Автори доповіді вважають, що російська стратегія, як і раніше, передбачає продовження бойових дій на виснаження, тиск на лінії фронту та удари по містах і інфраструктурних об’єктах. Окремо аналітики припускають, що масовані удари по енергетичній системі Києва можуть відбутися вже в найближчі тижні.

В інституті також пов’язують військову ситуацію з перспективами переговорів. На думку аналітиків, Москва не зацікавлена у заморожуванні конфлікту на нинішніх умовах і може розраховувати на продовження тиску, якщо вважає військовий шлях досягнення своїх цілей результативним.

Таким чином, майбутній опалювальний сезон в ISW називають одним із найбільш ризикованих періодів для української енергетики. При цьому йдеться саме про аналітичний прогноз інституту, а не про офіційно оголошені плани

Україна ризикує недоотримати частину європейського фінансування в рамках програми Ukraine Facility

Уряд України має намір прискорити виконання зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility, щоб отримати максимально можливий обсяг коштів від Євросоюзу.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що для Києва це вкрай необхідний фінансовий ресурс.

На нараді з профільними міністрами влада проаналізувала виконання передбачених програмою умов. Окрему увагу приділили простроченим зобов’язанням та проблемним напрямкам, через які Україна вже ризикує недоотримати частину запланованих коштів.

“Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів”, — зазначив очільник українського уряду.

Найближчим часом Кабмін розраховує погасити накопичені зобов’язання та виконати вимоги, встановлені на третій квартал. За кожним проблемним напрямком визначено відповідальних чиновників та терміни завершення необхідної роботи.

В уряді наголошують, що виконання умов Ukraine Facility безпосередньо пов’язане з подальшим надходженням зовнішнього фінансування. Тому українська влада має намір заздалегідь опрацьовувати вимоги програми, щоб знизити ризик затримки або втрати чергових траншів.

“Це критично необхідний ресурс для країни”, — наголосив прем’єр.

За даними Корецького, на сьогодні Україна отримала 29,5 млрд євро з 46,8 млрд євро, передбачених українським планом у рамках програми. Решта фінансування залежатиме, зокрема, від виконання узгоджених з ЄС зобов’язань.

Південна Корея не поспішає передавати Україні системи ППО

Влада Південної Кореї дотримується обережного підходу до можливих поставок озброєння Україні, зокрема засобів протиповітряної оборони.

У Сеулі заявили, що рішення щодо передачі військової продукції ухвалюються з урахуванням внутрішнього законодавства країни.

При цьому південнокорейська сторона продовжує надавати Києву допомогу в інших сферах. Йдеться про підтримку енергетики, відновлення інфраструктури та охорону здоров’я. В уряді країни заявляють, що готові й надалі розглядати заходи щодо сприяння Україні.

Раніше Володимир Зеленський закликав Південну Корею надати Україні системи ППО. Своє прохання він пов’язав із співпрацею Росії та КНДР, стверджуючи, що Москва може залучити десятки тисяч північнокорейців для вивчення досвіду бойових дій.

За словами Зеленського, Київ у обмін готовий розвивати з Сеулом співпрацю у сфері безпілотних технологій у рамках Drone Deal. Він також визнав, що південнокорейське законодавство накладає обмеження на подібні поставки, проте консультації з цього питання тривають.

Таким чином, незважаючи на звернення Києва, Південна Корея поки що не оголошувала про готовність передавати Україні озброєння або системи ППО і продовжує дотримуватися стриманої позиції в питаннях прямої військової допомоги.

В Україні пошкоджено або зруйновано близько 14 % усього житлового фонду

Прямі збитки житлового фонду України до кінця 2025 року оцінили в 61,1 млрд доларів. За рік ця сума збільшилася ще на 3,5 млрд доларів

Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад, мер Харкова Ігор Терехов.

За наведеними даними, пошкодження або руйнування торкнулися приблизно 14% житлового фонду країни. Близько 73% усіх втрат припадає на Донецьку, Харківську, Луганську, Дніпропетровську, Сумську, Миколаївську та Херсонську області. Майже мільйон людей з різних причин фактично позбавлені можливості користуватися своїм житлом.

Чинні програми компенсацій поки що охоплюють лише частину постраждалих. За програмою “єВідновлення” виплати на загальну суму понад 119 млрд гривень отримали майже 232 тис. сімей. При цьому з понад 161 тис. заяв про повністю знищене житло придбати нові квартири чи будинки за житловими сертифікатами змогла приблизно третина заявників.

Обмежені результати показує й пільгова іпотечна програма “єОселя” у прифронтових регіонах. З початку її дії в дев’яти областях видали близько 3,5 тис. кредитів. За перше півріччя 2026 року ветерани отримали по всій Україні лише 22 іпотечні кредити, причому лише три з них припали на прифронтові території.

Асоціація прифронтових міст і громад пропонує створити більш широку систему житлової підтримки, об’єднавши пільгову іпотеку, оренду з подальшим викупом, муніципальне та соціальне житло. Один із варіантів фінансування — спрямовувати 10 % доходів від продажу земельних ділянок на будівництво або придбання житла для переселенців.

У Києві після нічного удару ракети впали на територію дитячої лікарні

У ніч на 11 серпня Київ зазнав удару балістичними ракетами. Після атаки у кількох районах міста спалахнули пожежі.

Прпо це повідомили у ДСНС України.

У Шевченківському районі одна з ракет впала на території дитячої лікарні. На місці утворилися дві воронки, пошкоджено скління будівлі та газопровід.

Витік газу оперативно ліквідували фахівці. Постраждалих у лікарні немає: діти та лікарі під час атаки перебували в укритті.

За іншою адресою після влучання загорілося складське приміщення, частина будівлі зруйнована. Пожежу локалізували на площі 1200 кв. м. Внаслідок цього удару постраждала одна людина, її госпіталізували.