Франція вважає демілітаризацію України неприйнятною умовою

Для Франції абсолютно неприйнятною є вимога Росії про демілітаризацію України. Українці повинні мати право на самозахист.

Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зробив цю заяву в інтерв’ю виданню “Valeurs actuelles”.

“Нашою абсолютною “червоною лінією” є демілітаризація України. Важливо бути послідовним. Не можна одночасно підтримувати вступ України до НАТО і при цьому погоджуватися на її роззброєння. Українці повинні самі мати можливість захищати свою країну”, – заявив Лекорню.

За словами глави відомства, цей аспект відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки сусідніх держав.

Він підкреслив, що “коаліція рішучих” дає Україні можливість переосмислити структуру своїх збройних сил, а Франції – оцінити потенціал своєї оборонної промисловості. Зокрема, він наголосив, що Україна не повинна постійно покладатися на системи Starlink або американські ракети Patriot.

“Хочу звернути увагу ваших читачів на те, що, якщо ми не підтримаємо Україну, щоб захистити свої економічні інтереси, ми опинимося в безглуздому становищі”, – вказав міністр.

Тринадцять разів молодик намагався незаконно перетнути кордон

У пункті пропуску Тиса прикордонники затримали 19-річного чоловіка за спробу перетнути кордон України з Угорщиною. Це була його тринадцята спроба незаконно перетнути кордон.

Про це інформує Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.

Співробітники прикордонної служби, які здійснювали огляд транспортних засобів, звернули увагу на особу, яка йшла пішки в напрямку Угорщини та не мала при собі жодних документів, що посвідчують особу.

За інформацією, отриманою від представників правоохоронних органів, він є жителем міста Львова.

Як повідомив затриманий, причиною його рішення покинути країну стало важке фінансове становище. Він хотів знайти кращі умови життя в країнах Європейського Союзу. Але оскільки у нього не було легальних підстав для виїзду, він вирішив перетнути кордон нелегально.

Відомо, що він прибув зі Львова до Чопа потягом, а потім пішки дістався до пункту пропуску. Там він переліз через огорожу і спробував непомітно пройти до кордону.

Згідно з інформацією, отриманою від співробітників прикордонної служби, ця спроба, як і попередні дванадцять, не увінчалася успіхом. Під час перевірки було виявлено, що мешканець Львова з листопада 2024 року робив спроби перетнути кордон із Молдовою, Словаччиною та Угорщиною.

Його дії було кваліфіковано як адміністративне правопорушення. Він нестиме адміністративну відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України (частина 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до цієї статті, порушнику загрожує штраф у розмірі від 100 до 200 мінімальних доходів громадян, що не оподатковуються, або адміністративний арешт на строк до двох тижнів.

Кравченко призначив трьох нових заступників

Генеральний прокурор Руслан Кравченко ухвалив рішення про призначення трьох нових заступників генерального прокурора.

Ці дані надані офісом генпрокурора.

Своїми помічниками Кравченко обрав Марію Вдовиченко, Максима Крима та Лещенка.

З вересня 2020 року по травень 2023 року Марія Вдовиченко обіймала посаду заступника керівника Київської міської прокуратури.

У період з травня 2023 року по червень 2025 року обіймала посаду першого заступника керівника Київської міської прокуратури, тимчасово виконуючи обов’язки керівника цього відомства.

Максим Крим обіймав посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури з листопада 2020 року по січень 2023 року. Із січня 2023 року по червень 2025 року його було призначено на посаду керівника Київської обласної прокуратури.

З вересня 2022 року до червня 2025 року Андрій Лещенко обіймав посаду заступника керівника управління з процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення в Департаменті по боротьбі зі злочинами, скоєними в умовах збройного конфлікту, в офісі Генерального прокурора.

Трамп відновив допомогу Україні з репутаційних причин

Дональд Трамп заявив про постачання зброї Україні, але це не свідчить про кардинальну зміну його стратегії на користь Києва. Швидше, це спроба уникнути репутаційних втрат.

Про це пише “The Economist”.

Президент США Дональд Трамп поставив Пентагон у незручне становище, скасувавши його рішення щодо припинення поставок, і продемонстрував, наскільки несподіваними можуть бути його дії навіть для тих, хто перебуває поруч із ним. На думку видання, якби підтримку було припинено, то Росія могла б діяти безкарно на тлі найінтенсивніших обстрілів України з початку повномасштабного вторгнення.

Водночас, як зазначає видання, відновлення підтримки не являє собою новий вектор, а є лише відновленням колишньої стратегії. Президент Трамп поки що не представив жодних довгострокових планів щодо надання допомоги. Ба більше, у бюджеті США на 2026 рік передбачено скорочення фінансування для підтримки Києва, а Конгрес не ухвалив нових рішень щодо цього питання.

У статті “The Economist” висловлюється припущення, що Дональд Трамп не бажає поразки України в період свого президентства, оскільки це може призвести до геополітичної катастрофи для Сполучених Штатів. Ймовірно, наслідки будуть навіть серйознішими, ніж крах Афганістану 2021 року.

Сім років ув’язнення за дезертирство та викрадення бронетранспортера

У січні 2025 року військовослужбовець, який обіймав посаду водія спеціальної техніки, без дозволу залишив місце служби та викрав бронетранспортер.

Про це повідомляє пресслужба ДБР.

“Сумський районний суд визнав винним військовослужбовця однієї з частин області у дезертирстві та викраденні військової техніки і призначив йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі”, — йдеться у повідомленні.

У січні 2025 року військовослужбовець, який обіймав посаду водія спеціальної техніки, самовільно залишив місце служби. Чоловік виїхав з території військової частини на бронетранспортері, який був заправлений паливом. При цьому він взяв з собою автомат. Військовослужбовець попрямував у бік свого будинку, який знаходиться в Полтавській області.

“Подолавши кількасот кілометрів дорогами загального користування, він залишив БТР на узбіччі поблизу села і пішов спати до лісосмуги”, — стверджує слідство.

Співробітники Головного бюро розслідувань спільно з представниками військової поліції та Служби безпеки України затримали підозрюваного. Захоплений бронетранспортер і зброя були повернуті до розташування військової частини.

ЄС хоче створити фонд для допомоги Україні

Євросоюз планує створити фонд у розмірі €100 млрд для допомоги Україні в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Повідомляється, що цей фонд може бути включений до наступного семирічного бюджету Європейського союзу, який буде представлений наприкінці липня. У разі схвалення ініціативи країнами-учасницями, фінансування фонду розпочнеться з 2028 року для забезпечення постійної допомоги Україні.

В рамках нової фінансової стратегії пропонується надавати підтримку у вигляді грантів і доступних кредитів, які будуть пов’язані з реалізацією реформ в Україні, необхідних для її вступу до Європейського союзу.

В даний час ініціатива знаходиться на стадії обговорення, і всі деталі будуть представлені на презентації наступної багаторічної фінансової програми ЄС, яка відбудеться 16 липня.

Глава Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що ЄК розглядає різні способи фінансової допомоги Україні і готова надавати її стільки, скільки буде потрібно. Одним з потенційних джерел фінансування можуть стати активи Російської Федерації, які були заморожені в результаті санкцій.

Дві країни мають намір налагодити виробництво протипіхотних мін для своїх потреб і України

Литва і Фінляндія планують розпочати наступного року випуск протипіхотних мін для своїх потреб і для допомоги Україні. Це рішення викликане загрозою з боку Росії.

Представники країн розповіли про це агентству “Reuters”.

Держави, які мають спільний кордон з Російською Федерацією, а саме Фінляндія і Литва, заявили про своє бажання відмовитися від участі в Оттавській конвенції, яка забороняє використання певних видів мін. За словами офіційних представників, після завершення шестимісячного процесу виходу з Конвенції може бути розпочато виробництво.

“Ми виділимо сотні мільйонів євро на придбання протитанкових і протипіхотних мін. Це значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.

Як тільки виробництво буде запущено, Литва зможе експортувати міни в інші країни, в тому числі в Україну, повідомив Вінцас Юргутіс, який очолює Литовську асоціацію оборонної промисловості.

Хейккі Аутто, голова комітету з оборони в парламенті Фінляндії, висловив думку, що його держава повинна бути здатна самостійно виробляти протипіхотні міни.

“Ця система озброєння ефективна і економічно вигідна”, – підкреслив він.

За його словами, Фінляндія може експортувати протипіхотні міни в Україну.

Фінські оборонні підприємства Nammo Lapua, Insta і Raikka поінформували парламентський комітет з оборони про свою зацікавленість у виробництві мін. Ще одна компанія, Forcit Explosives, висловила готовність обговорити перспективи співпраці з військовими.

У відповідь на запит про те, чи планує Латвія розпочати виробництво протипіхотних мін, Міністерство оборони не дало однозначної відповіді. Однак було зазначено, що оборонна промисловість Латвії володіє необхідними ресурсами, а металообробна галузь знаходиться на високому рівні розвитку.

Росія завдала по Україні 741 авіаудар

В ніч на 9 липня 2025 року російські війська встановили новий рекорд за кількістю використаних повітряних засобів нападу.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

О 20:00 8 липня противник здійснив атаку із застосуванням 728 ударних безпілотних літальних апаратів типу Shahed і різних імітаторів з напрямків Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел і Міллерово.

Крім того, по території України було запущено сім крилатих ракет “Х-101” і “Іскандер-К”, а також шість аеробалістичних ракет “Х-47М2 “Кинжал”.

Основною метою удару стало місто Луцьк, розташоване у Волинській області. Для відбиття повітряної атаки були задіяні авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Збройних сил України.

За попередньою інформацією, на 08:30 ранку було зафіксовано знищення 718 об’єктів противника в повітрі. З них 303 були збиті за допомогою вогневих засобів, а 415 були втрачені через роботу систем радіолокаційного виявлення.

Противник атакував з повітря в чотирьох місцях. У чотирнадцяти інших локаціях були виявлені збиті ворожі об’єкти.

Російський експорт нафти скоротився до мінімуму з лютого

Переробка нафти на НПЗ зростає швидше, ніж її видобуток, що стримує експорт. На обсяги також вплинуло додаткове скорочення видобутку, яке Росія взяла на себе в рамках угоди ОПЕК+.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За три тижні до 6 липня обсяг морського експорту склав в середньому 3,12 млн барелів на добу, що на 3% менше, ніж за аналогічний період до 29 червня. Це мінімальне значення з 23 лютого. У порівнянні з березнем, коли частина країн ОПЕК+, включаючи Росію, почали поступово знімати обмеження на видобуток, введені в минулому році, обсяг морського експорту знизився на 200 тис. барелів на добу.

У той же час, в аналогічний період видобуток збільшився тільки на 60 тис. барелів на добу, що становить приблизно третину від дозволеного ОПЕК+ рівня.

На російських нафтопереробних заводах обсяг переробки зріс на 140 тис. барелів на добу, що додатково знижує кількість сировини, доступної для експорту.

Відповідно до домовленостей в рамках ОПЕК+, Росія обмежена в збільшенні видобутку нафти. Це пов’язано з необхідністю компенсувати попередні перевищення встановлених квот.

Згідно з поточними планами, до вересня планується подальше збільшення добровільних скорочень видобутку. Це, ймовірно, ще більше обмежить експортні можливості країни.

Хоча загальний обсяг експорту скоротився, тижневі показники свідчать про тимчасове збільшення. За тиждень до 6 липня обсяг поставок збільшився на 280 тис. барелів на добу і досяг 3,28 млн барелів. Це пов’язано з відновленням відвантажень після ремонтних робіт на терміналі Козьміно, розташованому на узбережжі Тихого океану.

За тиждень з Росії вийшло 30 танкерів з 22,96 млн барелів нафти. Це більше, ніж за попередній тиждень, коли 28 суден перевезли 21 млн барелів. Зростання відвантажень забезпечили порти Козьміно, Де Кастрі і Мурманськ. А ось з портів Приморськ і Усть-Луга на Балтиці поставки скоротилися.

Крім того, були здійснені поставки казахстанської нафти. З Усть-Луги і Новоросійська було відправлено по одній партії, а з Усть-Луги — дві.