Глава уряду Британії заявив про тиск з боку Білого дому щодо критики Зеленського

Глава уряду Великої Британії Кір Стармер повідомив, що після інциденту в Овальному кабінеті на нього чинили тиск із Білого дому, щоб він виступив із критикою на адресу президента України Володимира Зеленського.

Він розповів про це в інтерв’ю газеті “The New York Times”.

Щодо дій президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа – від запровадження 25-відсоткового мита на британську сталь до критики на адресу президента України Володимира Зеленського – Стармер зазначив, що визнає, що президент спричинив “певне втручання”. На його думку, правильною відповіддю було б не реагувати на його дії.

“У день, коли зустріч між президентом Трампом і президентом Зеленським в Овальному кабінеті не склалася, на нас чинився тиск з метою критичного аналізу ситуації. Від нас очікували використання яскравих епітетів для опису почуттів, які відчували інші”, – згадує Стармер.

Стармер направив свого довіреного помічника з питань національної безпеки Джонатана Пауелла до Києва з метою дати рекомендації президенту Зеленському щодо встановлення контактів із главою США.

“Я подумав, що найкраще буде підняти слухавку і поговорити з обома сторонами, щоб спробувати знову зробити їх єдиним цілим”, – додав він.

Після цього Стармер зв’язався з Трампом, щоб проінформувати його про перебіг справ у Києві та підготувати підґрунтя для їхнього подальшого спілкування із Зеленським телефоном. Під час подальшої бесіди президенти висловили підтримку ініціативам Трампа щодо встановлення миру.

Тимчасово не доступні онлайн-сервіси “Укрзалізниці”

Сьогодні вранці в “Укрзалізниці” стався технічний збій, через який тимчасово недоступні онлайн-сервіси. Для зв’язку радять використовувати соціальні мережі.

Про це повідомили в Telegram-каналі оператора.

23 березня в «Укрзалізниці» заявили про виникнення технічних проблем. Наразі недоступні функції купівлі квитків через застосунок і сайт, а також онлайн-сервіси для замовлення послуг і довідкові служби.

“Для зв’язку з нами використовуйте сторінки Укрзалізниці в соціальних мережах”, – зазначили в УЗ.

У зв’язку з виниклими складнощами у функціонуванні керівництво збільшує кількість співробітників у ранкових змінах залізничних кас на вокзалах.

“Відповідні фахівці вже працюють над усуненням проблем”, – додали в УЗ.

В Угорщині бачать Україну “буферною зоною” між Росією та ЄС

В Угорщині вважають, що Україна могла б стати своєрідним бар’єром між Росією і країнами Європейського союзу.

Про це повідомили “Financial Times”.

Глава угорського Міністерства з питань ЄС Янош Бока висловив думку, що обрання Дональда Трампа на пост президента США є сигналом для Європейського союзу про необхідність переглянути свою позицію щодо надання допомоги Україні. Зокрема, йдеться про надання військової та фінансової підтримки.

“Ми не вважаємо, що безпека Європи може бути забезпечена шляхом інтеграції України в європейські оборонні системи. Однак ми переконані в необхідності створення буферної зони між Росією та європейськими військовими структурами, яка відповідатиме інтересам обох сторін”, – заявив Бока.

На його думку, “Україна може виступати в ролі буферної зони тільки за умови, що між світовими державами буде досягнуто згоди з приводу того, які дії допустимі на території України”. Насамперед це стосується США і Росії.

“В іншому разі це стане зоною конфлікту, а не буфером”, – зазначив Бока.

Він також каже, що “якщо США або ЄС діятимуть в Україні без згоди Путіна, це саме по собі стане причиною конфлікту”.

У Європі обговорюють різні варіанти відправки військ в Україну

Держави Європи розглядають можливість відправки миротворчих сил в Україну. Наразі активно опрацьовується безліч сценаріїв подібної операції.

У коментарі для “PAP” про це заявив начальник Генерального штабу Війська Польського Вєслав Кукула.

Він нагадав, що сьогодні, 20 березня, у Лондоні відбувається зустріч глав штабів кількох держав. На ній обговорюватимуть плани щодо забезпечення миру в Україні після закінчення бойових дій із Росією.

Як повідомив Кукула, між військовими керівниками країн, які можуть бути задіяні в можливій миротворчій операції, проходять зустрічі, присвячені обговоренню її формату.

Воєначальники низки держав повинні будуть розробити план операції та визначити можливі сценарії співпраці.

“Це схема, на якій представлені кілька можливих варіантів проведення операції. Також вона дає уявлення про те, які сили нам будуть потрібні для забезпечення таких гарантій безпеки”, – уточнив Кукула.

Він також зазначив, що деталі угоди не розголошуються.

“Наразі триває підготовка до проведення багатоваріантної операції. Її успіх багато в чому залежить від перебігу мирних переговорів щодо ситуації в Україні, і наразі вона перебуває на ранній стадії планування”, – додав він.

Командувач підкреслив, що Польща не бажає направляти своїх військовослужбовців для участі в миротворчій операції. Однак, на його думку, без участі Польщі проведення такої операції видається неможливим.

“Ми знаходимося на кордоні з Україною, і через нашу країну пролягає найбільш зручна мережа автомобільних доріг та інших логістичних маршрутів. Ми володіємо великим досвідом і навичками, особливо в питаннях розміщення військ, які можуть забезпечити необхідні гарантії”, – звернув увагу Кукула.

 

Євросоюз не зміг підтримати план фінансової допомоги Україні на суму 40 млрд євро

Держави-члени Євросоюзу не узгодили виділення 40 млрд євро на військову підтримку України, як пропонувала глава європейської дипломатії Кая Каллас.

Про це повідомляє видання La Stampa.

Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, Італія, Франція, Іспанія та Португалія висловили свою незгоду із запропонованим проєктом.

План Каллас передбачав, що до кінця 2025 року Україна отримає від 20 до 40 млрд євро. При цьому держави Євросоюзу робитимуть свій внесок у підтримку відповідно до їхнього економічного потенціалу.

Для того щоб подолати опір Угорщини, яка регулярно виступає проти підтримки України, Калас запропонувала сформувати “коаліцію охочих” для надання військової допомоги. Вона акцентувала увагу на тому, що в цьому питанні необхідно діяти оперативно і “показати результат у найкоротші терміни”.

Згідно з інформацією, наданою La Stampa, після того як план Каллас зазнав невдачі, вона вирішила скоротити обсяг допомоги до 5 млрд євро. Це приблизно відповідає вартості 2 млн артилерійських снарядів великого калібру, які потрібні Україні.

На саміті лідерів країн Євросоюзу, що запланований на 20 березня, обговорюватимуть нову ініціативу глави європейської дипломатії. Водночас у документі підкреслюється, що участь у проєкті буде добровільною.

У США було представлено резолюцію про невизнання окупації України

Представник Республіканської партії в Палаті представників США Брайан Фіцпатрік виступив з ініціативою про невизнання окупованих Росією територій.

Про це посадовець повідомив про це на своїй сторінці у Facebook.

Фіцпатрік підкреслив, що Україна володіє недоторканним суверенітетом і повною незалежністю, і будь-які спроби визнати територіальні домагання Росії означатимуть порушення міжнародного права і принципів демократії.

“Як ми відмовилися визнати радянську анексію країн Балтії, так і ніколи не повинні визнавати загарбницьку війну Росії проти України. Кордони не повинні бути змінені силою”, – наголосив конгресмен.

У документі чітко зазначено, що межі України, які були визначені в 1991 році, залишаються українськими, незважаючи на незаконну військову окупацію, політичні маніпуляції та спроби насильницького приєднання з боку Кремля.

У резолюції також міститься засудження будь-яких дій або політики США, які можуть бути витлумачені як визнання територіальних домагань Російської Федерації.

Документ був представлений конгресменом Фіцпатріком спільно з конгресменом-республіканцем Майком Тернером, який очолює делегацію США в Парламентській асамблеї НАТО, і конгресменом-демократом Джеррі Конноллі.

Зеленський прибув до Норвегії з офіційним візитом

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 20 березня, здійснив офіційний візит до Норвегії.

Про це повідомляє Reuters.

Уряд цієї скандинавської держави 6 березня оголосив про суттєве збільшення фінансової допомоги Києву на поточний рік.

Зокрема, Норвегія виділила 85 млрд крон (приблизно 8,03 млрд доларів), що більш ніж удвічі перевищує початково заплановану суму в 35 млрд крон, яка була затверджена в листопаді минулого року.

“Норвегія разом з Україною”, — заявив прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стуре у своєму зверненні.

Це рішення підкреслює тісну співпрацю між Києвом і його європейськими партнерами на тлі триваючої військової агресії Росії проти України.

Норвегія продовжує демонструвати активну підтримку України, як і інші країни Північної Європи та Балтії.

Німеччина виділила ще 3 млрд євро як військову допомогу Україні

Німеччина цього року надасть Україні додаткові 3 млрд євро військової допомоги після того, як парламентарі ухвалили план бюджетної реформи.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на документ Міністерства фінансів Німеччини.

За інформацією джерела, цей крок став важливим проривом після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц наполягав на пом’якшенні правил запозичень як обов’язковій умові для надання додаткової допомоги Україні.

У документі Міністерства фінансів, який отримав у розпорядження Reuters, зазначено, що міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс поінформував бюджетний комітет парламенту про виконання всіх вимог для затвердження виділення додаткових коштів.

“Міністерство погодилося на додаткові витрати у розмірі 2,547 млрд євро на цей рік. Разом з іншими надходженнями, включно з компенсацією від Європейського фонду миру, загальна сума військової допомоги складе 3 мільярди євро”, — йдеться в документі.

Також повідомляється, що на період з 2026 по 2029 роки Німеччина планує виділити ще 8,252 мільярда євро на військову підтримку України. У підсумку загальна сума допомоги перевищить 11 мільярдів євро.

Очікується, що бюджетний комітет затвердить ці кошти в п’ятницю, якщо верхня палата парламенту Бундесрат схвалить конституційну реформу.

Директори державних підприємств вимагали великі суми за поставку деталей для ЗСУ

У столиці України було висунуто обвинувачення на адресу двох керівників державних організацій, які вимагали у бізнесмена винагороду за постачання деталей для бронетехніки, призначеної для Збройних сил України.

Про це повідомляє Київська прокуратура.

Під час розслідування з’ясувалося, що у випадку невиплати так званого “відкату” з кожної угоди, очільники державних підприємств обіцяли створити штучні проблеми, які унеможливили б виконання контрактів на поставку комплектуючих для військової техніки.

Величина “відкату” визначалася типом деталей та їхньою кількістю в партії.

У період з липня 2023 року по лютий 2025 року підозрювані отримали від представника компанії майже 2 млн гривень.

Наразі їм пред’явлено підозру, і щодо них застосовано запобіжні заходи у вигляді взяття під варту з можливістю внесення застави.