Автор: Оксана Яковенко

Сьогодні, 13 липня, Європейський союз ввів нові санкції проти 11 громадян Росії та п’яти компаній, зокрема холдингу VK, за порушення прав людини та сприяння стеженню з боку ФСБ.

Про це йдеться на офіційному сайті блоку.

Згідно з документом, нові обмеження торкнулися керівництва виправної колонії №10 у Мордовії, де утримувалися сотні українських військовополонених та цивільних. Колишні в’язні свідчили про побиття, тортури електричним струмом, сексуальне насильство, імітацію страт та умисне ненадання медичної допомоги.

До “чорного списку” також включено російську технологічну компанію VK та фірму “Комунікаційна платформа”, яка керує мобільним додатком Max, що містить функції для стеження за користувачами.

Крім того, під санкції ЄС потрапили компанії “Цитадель”, “Норсі-Транс” та VAS Experts, які впровадили системи оперативно-розшукових заходів СОРМ, щоб ФСБ мала доступ до телефонних розмов, листування в месенджерах, геолокаційних даних та інтернет-трафіку громадян.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш закликав українців призовного віку повернутися на батьківщину для поповнення лав ЗСУ.

Про це він заявив під час прес-конференції.

Польський політик наголосив, що громадяни, які підлягають мобілізації, повинні приїхати в Україну й виконати свій обов’язок. Він також виступив з ініціативою депортувати тих українців, які роз’їжджають на “розкішних автомобілях і порушують громадський порядок” у країні.

Тим часом відомо, що Міністерство внутрішніх справ Польщі завершує підготовку нового законопроекту, який посилить правила отримання польського громадянства й особливо торкнеться українських біженців.

Згідно з документом, мінімальний термін постійного проживання в країні для претендентів на паспорт буде збільшено до восьми років, а питання щодо врахування періоду тимчасового захисту поки що залишається відкритим.

Нові правила запроваджують обов’язковий тест на натуралізацію, який проводитиметься польською мовою на рівні В2. Іспит вимагатиме від іноземця вміння вільно спілкуватися, розуміти складні тексти, а також продемонструвати знання історії та основ конституції.

Наприкінці процедури кожен кандидат буде зобов’язаний підписати заяву про лояльність, яка дозволить позбавляти громадянства осіб, що діють проти безпеки або інтересів Варшави. Вводити вимогу про обов’язкову відмову від першого паспорта не планується.

У польському місті Бельсько-Бяла 11 липня 54-річний мешканець публічно принизив кількох неповнолітніх дівчат з України в салоні автобуса.

Про це повідомили українські Telegram-канали.

За їхніми даними, чоловік почав кричати на дітей, використовуючи нецензурну лексику та вимагаючи негайно поїхати назад в Україну. Найделікатнішими з висловлювань були твердження про те, що “ці малолітки виросли на польські гроші”.

Нападник також погрожував дітям швидкою депортацією та заявляв, що знає адресу проживання школярки.

Після того, як одна з українок записала та поширила відеозапис конфлікту, правоохоронці встановили особу поляка, який виявився співробітником комунального підприємства, та затримали його.

Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга зазначив, що “герой” намагався словесно воювати з жінками та дітьми й принижував гідність українців за національною ознакою.

Він висловив подяку польській поліції за швидку реакцію на прояви ненависті та звернувся до Варшави із закликом припинити спекуляції та нагнітання антиукраїнських настроїв, які провокують такі інциденти.

Євросоюз досяг рекордних обсягів закупівель російського скрапленого природного газу напередодні набрання чинності заборони на його імпорт.

Про це повідомляє видання Financial Times.

У статті йдеться про те, що в першому півріччі 2026 року країни блоку викупили у російського заводу “Ямал” практично весь вироблений обсяг палива. Цей показник сягнув 9,89 млн тонн, що на 18% більше, ніж за той самий період 2025 року.

За оцінками експертів, за цей період Європа заплатила Кремлю близько 6 млрд євро. Основними покупцями сировини у звітний період стали Франція, Бельгія та Іспанія.

Аналітики видання стверджують, що країни ЄС продовжують підтримувати роботу флагманського енергетичного об’єкта Росії, тоді як окупанти атакують Україну вже п’ятий рік.

За даними видання, збільшення закупівель пов’язане з тим, що з 1 січня 2027 року набирає чинності заборона ЄС на імпорт російського СПГ за довгостроковими контрактами, тоді як короткострокові угоди вже зараз перебувають під санкціями. Європейські компанії прагнуть максимально заповнити свої сховища до початку дії обмежень.