Автор: Оксана Яковенко

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр припускає, що після завершення війни в Україні весь Євросоюз відновить імпорт газу з Росії через його конкурентоспроможність та географічне розташування.

Про це він сказав в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita.

Журналісти поцікавилися, чи планує Будапешт припинити закупівлі російських енергоносіїв і чи розглядає альтернативні поставки, наприклад, імпорт скрапленого природного газу (СПГ) через польський термінал у Гданську.

Мадяр відповів, що отримав від громадян завдання щодо диверсифікації енергетичних джерел, однак ключовими критеріями при цьому залишаються безпека поставок і ціна.

Він підкреслив, що СПГ, що надходить з Балтійського моря через Польщу та Словаччину, зараз обходиться значно дорожче, ніж сировина з Росії, Румунії чи Австрії.

Незважаючи на стратегію Брюсселя повністю відмовитися від російської нафти та газу, угорський лідер вважає такі обмеження тимчасовими.

Мадяр додав, що його країна готова вести переговори з Варшавою про постачання, якщо прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зможе запропонувати конкурентоспроможну ціну, однак визнав, що ціноутворення залежить від світових ринків і США.

Суд Євросоюзу підтвердив право держав-членів заморожувати активи громадян РФ, щодо яких застосовано санкції, навіть якщо вони оформлені через трасти й не мають прямого юридичного зв’язку з власниками. Цей вердикт було винесено в рамках роз’яснення щодо кількох судових процесів в Італії.

Про це стало відомо з рішення суду.

Згідно з документом, один з епізодів стосувався дій італійської влади щодо активів чотирьох компаній, які належали трасту на Бермудських островах. Обмеження були введені попри те, що російського засновника цього трасту виключили зі списку бенефіціарів ще до введення проти нього санкцій у 2022 році.

Ще дві справи пов’язані з трастом, де після переоформлення бенефіціаром стала дружина первісного власника. Однак і в цьому випадку італійська сторона заморозила активи, виходячи з того, що вони, як і раніше, пов’язані з російськими бенефіціарами, що перебувають під санкціями.

Компанії спробували оскаржити такі заходи в адміністративному суді Італії, наполягаючи, що особи, які перебувають під санкціями, не контролюють ці активи. Після цього італійський суд звернувся до суду ЄС за офіційним роз’ясненням.

У підсумку там зазначили, що поняття власності та контролю слід трактувати широко і розповсюджувати на будь-які форми влади або впливу щодо активів, навіть за відсутності прямого юридичного зв’язку між майном і відповідною особою.

У суді також дійшли висновку, що такий підхід відповідає меті заморожування коштів і дозволяє повною мірою обмежувати будь-які операції з подібними активами.

Глава Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш різко відреагував на випадки з українськими дронами, які збиваються з курсу та порушують повітряний простір інших держав.

Про це він сказав під час пресконференції в Естонії, передає агентство Reuters.

Польський міністр вважає, що Україна повинна більш точно застосовувати безпілотники для ударів углиб російської території, щоб не допускати втручання Москви в маршрути їхнього польоту і не створювати підстав для російських провокацій.

Косіняк-Камиш також підкреслив, що територія країн Балтії не повинна порушуватися і не може піддаватися загрозі.

Відомо, що українські дрони все частіше опиняються в повітряному просторі європейських країн, насамперед Литви та Латвії. Раніше видання URAUA повідомляло, що після чергового подібного інциденту прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня подала до Сейму заяву про відставку.