Автор: Оксана Яковенко

Нещодавно представники Сполучених Штатів і України повернулися до обговорення угоди щодо корисних копалин, однак гарантій безпеки для Києва в ній досі немає.

Про це пише газета The New York Times із посиланням на співрозмовників.

Вони нагадали, що українська делегація на чолі із заступником глави Мінекономіки Тарасом Качкою завітала до Вашингтона для участі в новому раунді технічних перемовин щодо угоди по надрах.

Однак, як стало відомо пізніше, сторони не домовилися про запровадження гарантій безпеки для Києва.

Новий план американців містить ті самі жорсткі умови для України, які передбачають повернення всіх грошей Вашингтона, відправлених Києву у вигляді військової та економічної допомоги, і перерахування половини прибутку від розробки природних ресурсів до фонду США.

Крім того, у Білому домі вимагають, щоб усі доходи вилучалися з цього фонду доти, доки Україна не виплатить усю підтримку, отриману під час війни, а на додачу ще й 4% річних.

У статті йдеться про те, що фонд матиме провідні права на розробку мінеральних ресурсів Києва та інвестування в проєкти інфраструктури.

Українське “Радіо Свобода” частково припинило мовлення і відправило частину співробітників у простій через фінансові труднощі. Останній випуск потоку “Свобода.Ранок” вийшов в ефір сьогодні, 11 квітня.

Про це повідомила сама організація.

Автори зазначили, що потік транслювали понад два роки на їхньому YouTube-каналі та телеканалі “Еспресо”. Відомо, що цей проєкт був одним із найрейтинговіших у сітці мовлення каналу.

Крім того, в організації сказали, що з 14 квітня вони звільнять частину співробітників у Києві та Львові.

Зазначається, що “Радіо Свобода” продовжує боротися в американських судах за право отримувати фінансування від Конгресу США. До цього частина співробітників кількох мовних служб у Празі з 1 квітня пішла в часткову оплачувану відпустку.

Також, згідно з повідомленням, через обмеженість ресурсів редакція значно скоротила співпрацю з позаштатними співробітниками.

В Україні розглядають можливість скорочення кількості народних депутатів у парламенті до 300 осіб у зв’язку зі зменшенням чисельності населення країни.

Про це сказав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю Укрінформу.

Він упевнений, що це питання точно постане в українському суспільстві, оскільки об’єктивно густонаселеність країни сильно знизилася, що зі свого боку впливає на кількість депутатів у законодавчому органі.

Коли було 52 мільйони – це одна справа, а сьогодні, коли людей набагато менше, безперечно, питання представництва в суспільстві потребує перегляду”, – сказав голова Ради.

Стефанчук вважає, що цифра 300 – це той орієнтир, на який вони будуть покладатися за подальшого розвитку подій. Відомо, що зараз парламент налічує близько 450 посадовців.

Він також нагадав, що президент Володимир Зеленський ще 2019 року розглядав цей аспект і хотів внести зміни до Конституції. Однак попередній склад суду дав негативний висновок на цей законопроєкт, фактично призупинивши його розгляд.

Генерал Іван Гаврилюк, перший заступник міністра оборони, йде у відставку за власним бажанням,

Про це військовий заявив газеті “Суспільне”.

Він не став розкривати подробиці свого рішення, проте ЗМІ припускають, що це сталося через проблеми із закупівлями у відомстві, які він спробував залагодити.

Народний депутат Мар’яна Безугла написала у своєму Telegram, що якщо Гаврилюк піде, то МО ще більше опуститися на шляху “перетворення на східно-інтригантський базар без правил і контролю”.

Крім того, журналісти, ознайомлені з цим питанням, теж говорили, що заступник глави відомства може залишити свою посаду через конфлікт із Рустемом Умєровим.

За їхніми словами, глава МО вже давно ні на що не впливає, тільки їздить на переговори, а його заступник справжній лідер.

Відомо, що Гаврилюк став першим заступником Умєрова в травні 2024 року. До цього він працював радником командувача Сил логістики та керівником Головного управління логістики, а також заступником начальника Генштабу.

Британські генерали допомогли Україні спланувати контрнаступ 2023 року і навіть направили своїх військових для навчання ЗСУ управлінню ракетами Storm Shadow і NLAW, але операція все одно провалилася.

Про це пише The Times із посиланням на джерела.

За даними видання, союзники з Великої Британії радили ЗСУ почати операцію якнайшвидше і завдавати точного удару, але Київ вирішив зачекати нових постачань зброї, що дало окупантам час зробити окопи і закріпитися.

Крім того, нинішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський переконав президента Володимира Зеленського розосередити війська, що також стало помилкою.

Під час планування контрнаступу українці запевняли, що, незважаючи на наявність відповідного обладнання, партнери недооцінили ворожу оборону, з якою їм доведеться зіткнутися, і не взяли до уваги реалії сучасного бою. У результаті цього вся дорога була замінована, а при спробі її розмінування існував ризик потрапити під удар БПЛА.

Крім того, як пише автор, екс-головнокомандувач Валерій Залужний був незадоволений тим, що українські солдати недостатньо молоді – 30-40 років, а не 20 – і недостатньо досвідчені. Такі заяви дратували США і погіршували відносини між сторонами.

Відомо, що Лондон часто виступав примирливим посередником у складних відносинах Вашингтона і Києва, однак ця напруженість все ж дала тріщину. Зазначається, що під час планування Курської операції 2024 року Україна діяла сама, не ставши сповіщати про це США та інших західних партнерів.

Сьогодні, 11 квітня, Україна офіційно встановила дипломатичні відносини із Сомалі під час Анталійського форуму в Туреччині.

Про це написав міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соціальній мережі Х.

За його словами, сторони підписали відповідний протокол із заступником міністра закордонних справ і міжнародного співробітництва Сомалі Алі Мохамедом Омаром.

Сибіга додав, що Київ на постійній основі надає допомогу державі в рамках програми “Зерно з України” і готовий далі зміцнювати продовольчу безпеку африканської країни.

Очільник МЗС також розповів, що він обговорив з Омаром шляхи розвитку співпраці, наголосивши на цінній підтримці Сомалі суверенітету і територіальної цілісності України.

Відомо, що Сомалі – одна з найменш розвинених країн світу, про що свідчить її рейтинг за ВВП на душу населення та найнижчий у світі рейтинг за індексом розвитку людського потенціалу.

Наразі в країні неформальна економіка, яка ґрунтується переважно на тваринництві, телекомунікаціях і грошових переказах громадян, які працюють за кордоном.