Автор: Оксана Яковенко

Україна висловила невдоволення Угорщиною через відмову прем’єр-міністра Петера Мадяра брати участь у саміті “Карпатської вісімки” та заборону будувати на території країни нафтосховища для України.

Про це керівник МЗС Андрій Сибіга написав у соціальній мережі X.

Він розкритикував рішення Будапешта проігнорувати саміт “Карпатської вісімки”, зазначивши, що мотиви цього залишаються незрозумілими.

Крім того, український дипломат висловив обурення з приводу зриву проєкту будівництва нафтосховища для потреб України. Він зазначає, що цей об’єкт уже пройшов усі етапи узгодження, а втручання політики шкодить прагматичним бізнес-процесам.

За його оцінкою, такі дії Угорщини підривають взаємовигідне енергетичне партнерство, закріплене у двосторонньому меморандумі.

Сибіга наголосив, що відхід експрем’єра Віктора Орбана не змінив ситуацію, оскільки його політика обструкціонізму, як і раніше, процвітає в країні. Він додав, що “орбанізм” ніколи не приносив користі Євросоюзу.

Незважаючи на розбіжності, глава МЗС підтвердив готовність Києва й надалі будувати шанобливі та вигідні відносини з угорськими партнерами.

Латвія відмовилася підтримати проект резолюції Євросоюзу, який передбачає зняття обмежень щодо російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.

Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.

Він пояснив, що через цю позицію під загрозою зриву опинилося продовження дії всього “чорного списку” ЄС, оскільки для затвердження документа потрібна одностайна згода всіх 27 держав-членів.

Термін дії поточного пакету закінчується сьогодні опівночі, і до цього моменту Брюссель зобов’язаний завершити всі юридичні процедури.

Цього разу обмеження планують продовжити одразу на три роки. Вони стосуються Путіна, Лаврова, Абрамовича, а також депутатів Державної думи РФ, чиновників, військових, медійних діячів та представників адміністрацій на окупованих територіях.

Кулбергс наголосив, що трирічне продовження є правильним кроком, але Латвія не піде на компроміс заради зняття санкцій з двох бізнесменів, оскільки це нормалізує агресію Москви.

У зв’язку з цим сьогодні, 22 вересня, голова уряду та міністр закордонних справ Байба Браже проводять переговори з Парижем і Брюсселем, а також скликають екстрене засідання Кабінету міністрів.

Російська влада ввела комендантський режим у Кінгісеппському та Сланцевському районах Ленінградської області, що межують з Естонією. Спеціальні обмеження на пересування та перебування громадян у прикордонній смузі триватимуть до 26 вересня.

Про це повідомляє естонська телерадіокомпанія ERR.

Там уточнили, що заходи безпеки терміном на 10 днів запровадила Федеральна служба безпеки країни-агресора.

Нові приписи забороняють рух плавзасобів по річці Нарва на південь від Нарвського водосховища, а також перебування людей на її російському узбережжі. У темну пору доби громадянам заборонено перебувати поза населеними пунктами, крім того, під заборону потрапило полювання в межах п’ятикілометрової зони.

Москва називає офіційною причиною посилення контролю посилення охорони кордонів, хоча напередодні естонські служби затримали людину, яка незаконно перетнула кордон з боку Росії.

Співробітник прикордонної служби Естонії Андріс Вільцин пояснив, що такі кроки з боку Кремля не є типовими, але й безпрецедентними їх вважати не можна.

Він запевнив, що естонські правоохоронці стежать за ситуацією на території РФ і готові оперативно реагувати на будь-які інциденти.

Глава Міністерства внутрішніх справ Естонії Ігор Таро підкреслив, що поточні зміни не становлять загрози для безпеки Таллінна, а поточні оцінки ризиків залишаються незмінними.