Росія атакувала Україну 47 ракетами та понад 600 дронами: основний удар припав на Дніпро

В ніч з 24 на 25 квітня окупанти здійснили масовану атаку на територію України, випустивши 47 ракет різних типів і задіявши 619 безпілотників, з яких близько 400 були “шахеди”. Основний удар припав на Дніпро, проте під обстріл потрапили також Харківська, Сумська, Чернігівська, Одеська та Київська області.

Про це повідомили у Повітряних силах.

Ворожа армія застосувала 29 крилатих ракет Х-101 (українські захисники збили 26 з них), 5 “Калібрів” (перехоплено 4), одну “Іскандер-К” (інформації про її знищення немає), а також 12 балістичних “Іскандерів-М/С-400” (дані про збиття відсутні).

Таким чином бійці ЗСУ знищили 30 із 47 випущених по Україні ракет. Також було зафіксовано 619 дронів, з яких 580 були збиті або нейтралізовані засобами ППО та радіоелектронної боротьби.

У результаті нічної атаки зафіксовано влучання 13 ракет і 36 безпілотників у 23 різних точках. Крім того, уламки збитих дронів впали ще на 9 локаціях.

У Дніпрі після атаки загинули двоє мирних жителів, ще 21 людина отримала поранення. Загарбники завдали удару по промисловому об’єкту, у місті спалахнула пожежа на автозаправці та загорілися три вантажні автомобілі.

У Харкові російський дрон вразив приватний сектор, пошкоджено двоповерховий житловий будинок. В Одеській області поранено двох осіб, пошкоджено житлові будівлі та портову інфраструктуру.

У Донецькій області противник скинув керовану авіабомбу на центр Слов’янська. Також ворожі дрони атакували трасу Київ – Должанський поблизу Семенівки.

У ТЦК Кривого Рогу на наступний день після мобілізації помер українець

У мережі поширилася історія про громадянина України, який помер в одному з Територіальних центрів комплектування (ТЦК) Кривого Рогу всього через добу після мобілізації.

Про це повідомила його дружина на своїй сторінці у Facebook.

За словами жінки, вранці 22 квітня 50-річного Руслана Г. забрали військові комісари прямо з будівлі поліції, куди він прийшов за водійськими правами.

Вона стверджує, що у них були плани відвідати лікаря-онколога через підозрілу шишку на нозі чоловіка, хоча загалом стан здоров’я його не турбував.

Юлія розповіла, що коли її чоловік уже перебував у ТЦК, то по телефону розповідав про різке погіршення самопочуття. Після цього зв’язок з ним обірвався, а наступного дня жінку повідомили про його смерть.

Зазначається, що причини раптової смерті чоловіка поки не встановлені. Офіційні представники ТЦК і СП не дали коментарів з цього приводу.

Відомо, що журналісти збираються надіслати запити до відповідних структур, щоб отримати пояснення.

Естонія виступила за введення мит на російський імпорт для відновлення України

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал під час саміту лідерів ЄС на Кіпрі запропонував європейцям розглянути новий механізм підтримки відновлення України – обкласти російські товари спеціальними митами.

Про це пише видання Politico.

За його словами, збитки, яких завдала повномасштабна агресія РФ, вимірюються сотнями мільярдів євро, а заморожених російських активів на суму 210 млрд євро не вистачить, щоб покрити всі втрати.

Згідно з дослідженням, у якому брали участь ООН, Єврокомісія та Світовий банк, на відновлення України в найближчі 10 років може піти близько 500 млрд євро. Тільки за перші роки війни країна втратила 13% свого житлового фонду.

Відомо, що для РФ уже діють заборони на ввезення до ЄС певних товарів, а також мита на зерно та добрива. Проте ідея цільового податку на російський імпорт, який би безпосередньо йшов на відновлення України, досі викликає суперечки всередині блоку.

Ще восени 2025 року сім держав ЄС, включаючи Естонію, виступали за введення мит на російську сталь і добрива, однак ця ініціатива поки що так і не потрапила до останнього пакету санкцій.

Міхал підкреслює, що якщо Москва не понесе фінансового покарання за свою агресію, подібні сценарії можуть повторитися знову.

Окрім економічних заходів, естонський прем’єр також запропонував посилити візові правила для росіян, які брали участь у війні. Він упевнений, що після завершення бойових дій такі особи можуть стати загрозою для європейської безпеки.

ЄС застосовує “подвійні стандарти” щодо України та Близького Сходу — прем’єр Іспанії

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес звинуватив Європейський Союз у “подвійних стандартах”, зокрема, щодо війни в Україні та ситуації на Близькому Сході.

Про це пише видання EuroEFE.

За його словами, блок не готовий застосовувати заходи проти Ізраїлю за його дії в регіоні, що й стало приводом для таких звинувачень.

Під час обговорення підсумків зустрічі європейських лідерів на Кіпрі Санчес підкреслив, що його ініціатива призупинити дію Угоди про асоціацію з Ізраїлем через військові дії на Близькому Сході зустріла неприйняття у ряді країн ЄС. Видання зазначає, що особливо проти виступили представники Італії та Німеччини.

Іспанський прем’єр попередив, що якщо ЄС не відреагує на дії Єрусалима, то його вплив опиниться під загрозою.

Він стверджує, що всі дії розмивають позиції ЄС, ставлять під сумнів легітимність і авторитет, коли йдеться про підтримку таких справедливих справ, як боротьба України проти російської агресії.

Санчек також провів паралелі між діями Ізраїлю та РФ, заявивши, що і в Лівані, і на Західному березі, і в секторі Газа Ізраїль ігнорує норми міжнародного права, що, на його думку, має стати приводом для нових висновків серед європейських країн.

З російського полону повернулися 193 українських військових: подробиці обміну

Сьогодні, 24 квітня, відбувся черговий обмін полоненими між Україною та Росією, в результаті якого на батьківщину повернулися 193 захисники.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його даними, в Україну повернулися бійці з різних військових і правоохоронних структур. Серед звільнених є поранені, а також ті, проти кого в Росії були порушені кримінальні справи.

Глава держави подякував команді, яка працює над обмінами, та військовим на фронті, які поповнюють обмінний фонд.

Керівник ОП Кирило Буданов уточнив, що серед врятованих багато молодих воїнів 2000 року народження, солдатів та офіцерів. Частину українців незаконно утримували на території Чечні.

За даними Координаційного штабу, звільнені бійці воювали на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському напрямках.

Відомо, що наймолодшому захиснику, який потрапив у полон у 2023 році, виповнилося 24 роки, а найстаршому – 60 років. Варто зазначити, що двоє військовослужбовців відзначають свій день народження в день повернення на рідну землю.

У Львові уклали меморандум про розвиток аеропорту: мер назвав його злочином

Сьогодні, 24 квітня, Львівська ОДА, керівництво аеропорту імені Данила Галицького та Сокільниківська громада підписали меморандум про врегулювання забудови територій, прилеглих до аеродрому. Мер Андрій Садовий різко засудив документ, назвавши його злочином проти громади.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Суть конфлікту полягає в планах Сокільників забудувати приаеродромні землі житловими багатоповерхівками. Влада Львова виступає категорично проти.

Заступник мера Любомир Зубач пояснив, що нові мешканці створять критичне навантаження на інфраструктуру міста (школи, лікарні, дороги), що призведе до колапсу. Крім того, забудова може заблокувати розширення найбільшого авіавузла західної України.

За версією ОДА, меморандум все таки сприятиме розвитку аеропорту. Заступник голови Юрій Бучко зазначив, що напрямок Сокільників – єдиний шлях для розширення, оскільки з боку міста вільного місця немає.

Відомо, що документ передбачає будівництво вантажного терміналу та врахування вимог безпеки польотів у генеральному плані села.

Однак Садовий упевнений, що це злочин і грабунок, додавши, що надіслав звернення з цього приводу президенту, прем’єр-міністру та РНБО, але вони залишилися без відповіді.

Львівський мер підкреслив, що його місто не залишиться осторонь і боротиметься проти забудови всіма законними методами.

Макрон не збирається займатися політикою після закінчення президентського терміну

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що після завершення свого другого терміну не збирається залишатися в політиці.

Про це пише місцева газета Le Figaro.

Під час офіційного візиту на Кіпр французький лідер сказав студентам, що після відходу з Єлисейського палацу в 2027 році він “більше не займатиметься політикою”, зазначивши, що не займався цим раніше і не займатиметься й після.

Він також визнав, що на фінальному етапі його двох п’ятирічних термінів найважчим було не тільки утримати вже досягнуте, але й знайти сили, щоб виправити те, що було “зроблено погано”.

Відомо, що Макрон вперше був обраний президентом 7 травня 2017 року у другому турі виборів, а 24 квітня 2022 року він отримав другий термін. Тоді у другому турі він набрав 58,55% голосів і обійшов ультраправу Марін Ле Пен.

Варто нагадати, що чергові президентські вибори у Франції відбудуться у квітні 2027 року.

Зазначається, що зміна влади у Франції може позначитися і на Україні, зокрема, через обсяги військової та фінансової допомоги. Нове керівництво або посилить підтримку, або, навпаки, скоротить її і займе більш обережну лінію щодо країни-агресора.

У Запоріжжі чоловік із сокирою напав на поліцейських: подробиці інциденту

У Запоріжжі співробітники Патрульної поліції зупинили Nissan Leaf, який мав “ознаки причетності до ДТП”. За кермом перебував чоловік, який одразу ж спробував втекти від поліцейських, але згодом його машину все-таки знайшли біля його будинку.

Про це написала пресслужба обласної поліції в Telegram.

За інформацією поліцейських, коли вони прибули до місця проживання чоловіка, той почав давати задній хід і потрапив у канаву, намагаючись втекти.

Повідомляється, що під час затримання можливого причетного до ДТП до патрульних підбіг невідомий українець із сокирою. Він поводився агресивно, погрожував правоохоронцям, кидав каміння та розпилив сльозогінний балончик, однак його вдалося затримати.

У відомстві розповіли, що медики оглянули обох чоловіків і прийняли рішення про госпіталізацію. Допомога лікарів також знадобилася одному з патрульних.

Пізніше стало відомо, що водій самовільно залишив військову частину і був переданий Військовій службі правопорядку. А стосовно нападника відкрито кримінальне провадження за статтею про умисне заподіяння тілесних ушкоджень правоохоронцю.

США менш готові до потенційного конфлікту з Китаєм і Росією через операцію в Ірані – NYT

Сполучені Штати стали помітно менш підготовленими до можливого протистояння з Росією та Китаєм після масштабного використання озброєння проти Ірану.

Про це інформує видання The New York Times.

У статті йдеться про те, що з кінця лютого, коли розпочалася спільна операція США та Ізраїлю проти Ірану, американці витратили приблизно 1100 малопомітних крилатих ракет великої дальності, які створювалися на випадок війни з Китаєм. Це майже весь обсяг, який залишався в арсеналах Вашингтона.

Крім того, відомо, що військові випустили понад 1000 ракет Tomahawk, що приблизно в 10 разів більше, ніж Білий дім закуповує за рік. Пентагон також застосував під час війни понад 1200 ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot, кожна з яких коштує понад 4 млн дол., а ще понад 1000 ракет наземного базування Precision Strike та ATACMS. У підсумку запаси опустилися до майже критично низького рівня.

Джерела повідомляють, що через це Міністерство оборони почало стрімко перекидати бомби, ракети та інше обладнання на Близький Схід з командувань в Азії та Європі. Тепер США намагаються наростити виробництво, щоб покрити дефіцит, що утворився.

За даними журналістів, війна з Іраном обійшлася Вашингтону в 28-35 млрд доларів, тобто майже в 1 млрд доларів на день.

Один із провідних демократів у Комітеті з питань збройних сил Джек Рід заявив, що за нинішніх темпів випуску відновлення витрачених запасів може розтягнутися на роки.