Трамп допустив можливість прямих переговорів з Хаменеї-молодшим заради припинення війни

Президент США Дональд Трамп заявив, що аятолла Моджтаба Хаменеї залишається однією з найвпливовіших фігур в іранській системі влади і безпосередньо бере участь у прийнятті рішень, зокрема щодо можливого припинення війни.

Про це він розповів в інтерв’ю New York Post.

За словами американського лідера, після загибелі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та інших членів сім’ї в результаті ізраїльських авіаударів на початку війни вплив Моджтаби Хаменеї залишається значним, а рівень поваги до нього в Ірані дуже високий.

Трамп дав зрозуміти, що не виключає особистого спілкування з Хаменеї-молодшим, додавши, що загалом відкритий до переговорів з представниками іранського керівництва і допускає таку зустріч у майбутньому, якщо цьому сприятимуть обставини.

Він не став уточнювати, чи ведеться зараз якась підготовка до потенційних контактів між сторонами.

Відомо, що ЗМІ писали про те, що Хаменеї-молодший отримав поранення в результаті авіаудару в лютому, під час якого загинув його батько, проте на даний момент він майже повністю одужав.

Німеччина заявила про “вікно” можливостей для діалогу з Росією, але є нюанс

У Німеччині вважають, що можливості для діалогу між Європою та Росією щодо врегулювання конфлікту в Україні поступово відкриваються.

Про це повідомляє видання Sky News з посиланням на джерела.

Німецький чиновник сигналізував про потенційне “вікно” для переговорів, але підкреслив, що важливою умовою є створення ефективного та надійного для Євросоюзу переговорного формату.

За словами джерела, вагомі ознаки вказують на те, що центральну роль у цьому процесі продовжить відігравати група Е3, до якої входять Німеччина, Франція та Велика Британія.

При цьому в уряді ФРН прогнозують, що до справжнього просування процесу та початку практичних кроків може минути ще кілька місяців.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA повідомляло про те, що Мерц готовий до переговорів з окупантами, але за умови, що це буде доцільно, а з боку Кремля надійде сигнал про готовність сісти за стіл переговорів.

Президент України пригрозив кадровими рішеннями через зрив закупівлі Patriot

Президент Володимир Зеленський заявив, що угода про придбання систем ППО Patriot була укладена на найвищому політичному рівні, проте досі не опрацьовано навіть базові юридичні кроки.

Про це він написав у своєму Telegram.

За його словами, він провів нараду з представниками Міністерства оборони, МЗС, РНБО та Офісу президента, після якої встановив жорсткий дедлайн терміном в один тиждень на завершення всіх процедур та підготовку підсумкового звіту до п’ятниці.

Глава держави підкреслив, що «це персональна відповідальність залучених посадових осіб», тож відсутність прогресу призведе до серйозних кадрових висновків.

Зеленський додав, що 90 млрд євро з пакету підтримки ЄС для Києва та інші ресурси мають працювати максимально оперативно для виконання тих завдань, які забезпечують українцям захист життя.

Варто зазначити, що президент не розкривав, з якою конкретно країною була домовленість про постачання Patriot.

В Італії запропонували Україні загальноєвропейську систему оборони замість вступу до ЄС

Процес вступу України до Євросоюзу пов’язаний із серйозними політичними та економічними викликами.

Про це в інтерв’ю виданню Corriere della Sera заявив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

За його словами, через розміри та специфіку економічної системи України її повноцінна інтеграція в ЄС спровокує негайну сільськогосподарську кризу в багатьох європейських державах, до чого зараз не готова навіть Німеччина.

Італійський посадовець підкреслив, що ці складнощі очевидні для всіх європейських лідерів і виходять за межі політичних дискусій.

Як альтернативу Крозетто запропонував зосередитися на створенні єдиної загальноєвропейської системи оборони, до якої можна було б повноцінно інтегрувати держави, що поки не входять до складу Євросоюзу, включаючи Україну, Велику Британію та країни Балканського півострова.

Генеральний секретар НАТО прибув з офіційним візитом до Києва

Сьогодні, 3 червня, на вокзал у Києві прибув генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Він опублікував фотографії з місця зустрічі та додав, що у Рютте заплановані двосторонні переговори з президентом України Володимиром Зеленським, а також низка інших зустрічей на високому рівні.

Сибіга також підкреслив, що Київ високо цінує єдність і силу Альянсу у підтримці України в рамках спільного захисту трансатлантичної безпеки.

В АТ “Укрзалізниця” також підтвердили офіційний візит генсека до столиці України і назвали його найважливішим жестом солідарності. Однак через деякий час компанія видалила повідомлення про приїзд Рютте з усіх своїх соціальних мереж.

В окупованому Єнакієвому внаслідок атаки БПЛА на пасажирський автобус загинули семеро людей

У ніч на 3 червня, близько 3:45, в окупованому Єнакієвому Донецької області ударний безпілотник атакував рейсовий пасажирський автобус країни-агресора, що прямував за маршрутом Москва — Сімферополь.

Про це повідомив так званий “глава ДНР” Денис Пушилін у Telegram.

За інформацією окупанта, в результаті прямого влучання БПЛА та подальшого вибуху загинули 7 осіб. Ще 11 пасажирів отримали поранення різного ступеня тяжкості, постраждалим нібито надається медична допомога.

Джерело: Telegram-канали

На опублікованих у соціальних мережах кадрах з місця події видно обгорілий салон транспортного засобу з вибитими вікнами, а також уламки елементів конструкції дрона.

Варто зазначити, що в Україні поки що не надавали коментарів щодо цього інциденту.

США та Іран знову завдали ударів один по одному на тлі розладу в переговорах — Axios

Американські та іранські сили завдали нових ударів один по одному, тоді як мирний процес зайшов у глухий кут, а ситуація на Близькому Сході стала ще напруженішою.

Про це пише Axios з посиланням на Центральне командування США.

У CENTCOM повідомили, що американські військові перехопили кілька іранських балістичних ракет і безпілотників, а також завдали ударів по острову Кешм в Ормузькій протоці. У США назвали ці дії самообороною у відповідь на спроби атак з боку Ірану в різних частинах Близького Сходу.

За інформацією Вашингтона, дві іранські ракети, спрямовані в бік Кувейту, не досягли мети, оскільки впали або розпалися в повітрі. Ще три ракети, випущені по Бахрейну, були оперативно перехоплені засобами ППО США та Бахрейну.

Раніше CENTCOM також оголосило, що американські сили вивели з ладу порожній нафтовий танкер, який рухався в напрямку іранського порту в Перській затоці. Йдеться про судно M/T Lexie під прапором Ботсвани.

В американському командуванні стверджують, що екіпаж проігнорував численні попередження, після чого військові застосували ракету Hellfire по машинному відділенню, щоб не допустити прибуття танкера до Ірану.

Зі свого боку КВІР заявив, що іранські удари стали відповіддю на дії CENTCOM проти цього танкера.

Новий глава уряду Латвії планує припинити торгівлю з РФ

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс доручив міністру закордонних справ Байбі Браже підготувати варіанти припинення торговельних відносин з Росією. При цьому він припустив, що для окремих галузей можуть передбачити спеціальні винятки.

Про це він повідомив журналістам після засідання уряду, передає Delfi.

Він підкреслив, що послідовно виступає проти збереження ділових контактів з РФ, оскільки вважає таку залежність непотрібною для ситуації в цілому.

Кульбергс також зазначив, що будь-які рішення в цій сфері Рига повинна приймати з урахуванням норм і правил Євросоюзу. За його оцінкою, частина секторів економіки не зможе швидко відмовитися від співпраці з російським ринком.

Окремо прем’єр звернув увагу на фармацевтичну галузь, де вихід на нові ринки збуту ускладнюють тривалі процедури сертифікації продукції в інших країнах.

Він каже, що компанії вже займаються скороченням обсягів взаємодії, однак цей процес вимагає часу. Для обговорення подальших дій Кульбергс має намір зустрітися з представниками галузі.

Згідно зі статистикою, у січні-березні поточного року латвійський експорт до Росії сягнув 244,15 млн євро, а імпорт російських товарів до Латвії склав 10,51 млн євро.

У порту Санкт-Петербурга після атаки дронів спалахнула пожежа на нафтобазі

У ніч на 3 червня нафтовий термінал у порту Санкт-Петербурга зазнав атаки дронів, після чого на об’єкті спалахнула велика пожежа. До ранку вибухи не припинилися, а вогонь охопив ще більшу площу.

Про це повідомляли OSINT-канали.

Після оголошення загрози атаки безпілотників у районі порту почали лунати вибухи. У мережі з’явилося безліч відео з місця події, на яких зафіксовані потужні вибухи, інтенсивне загоряння та густий чорний дим.

Ресурси, що опублікували ці кадри, вказували, що пожежа сталася на нафтовому терміналі. За наявними даними, горіли резервуари з нафтою. Ближче до ранку серія вибухів продовжилася, через що загоряння посилилося.

Влада Санкт-Петербурга підтвердила атаку на об’єкти інфраструктури, заявивши про збиття над регіоном 30 безпілотників. Також, за їхніми словами, дрони атакували об’єкти в Кронштадті, Кіровському та Красносільському районах міста.