Позначка: Актуальні новини України

Влада Британії оголосила про введення нового пакету санкцій проти російських фінансових мереж, банків та криптовалютних платформ, які використовувалися Москвою для обходу міжнародних обмежень.

Про це повідомляється на сайті уряду.

Головним об’єктом тиску стала фінансова мережа А7, яку підтримує Кремль і через яку здійснювалося приховане фінансування оборонних закупівель.

За оцінками Лондона, лише за минулий рік її оборот перевищив 90 млрд дол, що еквівалентно половині річних військових витрат окупантів. У схемах А7 використовувалися киргизький банк, а також велика міжнародна криптобіржа, через яку до РФ було повернуто понад 1,5 млрд дол.

Крім того, під санкції Британії потрапили 3 грузинські компанії, які керували криптовалютними біржами, орієнтованими на роботу з окупантами.

Введені заходи передбачають негайне заморожування всіх активів платформ та пов’язаних з ними фізичних осіб. Британським компаніям відтепер заборонено обробляти будь-які транзакції цих структур або підтримувати з ними кореспондентські відносини.

Глава МЗС Великої Британії Іветт Купер підкреслила, що Лондон продовжить діяти спільно з союзниками для повної ліквідації тіньових фінансових систем і притягнення до відповідальності всіх пособників російської агресії.

Євросоюз відмовився евакуювати своїх дипломатичних співробітників із Києва, незважаючи на нещодавні попередження Міністерства закордонних справ країни-агресора про можливі ризики через заплановані масовані удари по українській столиці.

Про це написала речниця Єврокомісії Анітта Хіппер на своїй сторінці в мережі Х.

За її словами, подібні заяви з боку Кремля є спробою посіяти паніку, страх і домогтися ізоляції України. Вона підкреслила, що ці дії не принесуть бажаного для росіян результату, і дипломатична присутність ЄС у Києві буде збережена.

Представниця ЄК також послалася на слова верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка сказала, що погрози окупантів “пахнуть відчаєм”.

Крім того, Хіппер зазначила, що в ЄС уже викликали тимчасового повіреного у справах РФ, щоб донести позицію про неприйнятність подібних дипломатичних попереджень.

Вона також анонсувала проведення неформальної зустрічі глав МЗС блоку на Кіпрі, де головним питанням стане розробка нових механізмів тиску на Кремль.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна закликав Євросоюз відкрити всі шість переговорних кластерів щодо членства України та Молдови до початку саміту Європейської ради, який відбудеться 18–19 червня.

Про це повідомляє національний мовник ERR.

Тсахкна прокоментував ініціативу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який запропонував надати Києву статус асоційованого члена ЄС без права голосу, зазначивши, що ця ідея обговорювалася ще понад два роки тому, коли Угорщина блокувала розширення блоку.

Однак, як нагадує глава МЗС, до кінця травня 2026 року ситуація змінилася, оскільки в Будапешті сформовано новий уряд, що усунуло колишні перешкоди.

Він підкреслив, що Таллінн виступає проти альтернативних варіантів інтеграції та рекомендує всім державам-членам зосередитися на стандартній процедурі набуття повноправного членства.

Дипломат визнав, що дати точний прогноз щодо термінів завершення переговорів зараз неможливо, адже інтеграційний процес включає складні розділи, що стосуються реформи сільського господарства, вільного переміщення робочої сили, а також довгострокового планування бюджету ЄС з урахуванням вступу України.