Ліцензія на Patriot, закупівля українських дронів та мирна угода: про що говорили Трамп і Зеленський

Сьогодні, 8 липня, президент України Володимир Зеленський та американський лідер Дональд Трамп провели відкриту та закриту зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі.

Про це повідомив Офіс президента України.

Нижче наведено основні тези, які згадали глави держав під час пресконференції:

– США планують надати Україні технології та ліцензію на виробництво ракет для систем ППО Patriot.

– Трамп відзначив досягнення прогресу в переговорах за останні тижні та заявив про чудові стосунки із Зеленським.

– Атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи Трамп назвав “ескалацією, яка може допомогти завершити конфлікт”.

– На запитання президента США про можливий візит до Москви Зеленський відповів, що “це небезпечно через українські дрони”.

– На думку Трампа, вимоги Росії щодо завершення війни стають м’якшими, а Путін прагне швидко закінчити бойові дії, які виявилися для Кремля складнішими, ніж очікувалося.

– Глава Білого дому висловив упевненість, що Київ і Москва зможуть домовитися про мир, оскільки між народами двох країн “зовсім небагато відмінностей”.

– Трамп заявив про готовність особисто відвідати Україну, якщо це дозволить його служба безпеки в умовах воєнного часу.

– Вашингтон готовий розглянути можливість закриття українського повітряного простору в разі повторного нападу РФ після укладення мирної угоди.

– Сполучені Штати можуть розпочати закупівлю українських дронів, оскільки українці налагодили виробництво БПЛА на підземних заводах.

– Трамп визнав великий економічний інтерес до найбагатших українських запасів мінералів та рідкоземельних металів.

Росія розробила комплекси РЕБ для придушення Starlink у зоні бойових дій

Армія РФ почала розгортати потужні комплекси радіоелектронної боротьби, здатні порушувати роботу супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX.

Про це пише агентство Reuters з посиланням на командирів та пілотів із 422-го полку безпілотних систем.

За словами українських військових, які несуть службу в Запорізькій області, раніше супутникова мережа бізнесмена Ілона Маска вважалася практично невразливою для засобів РЕБ, проте зараз ситуація змінилася, що ускладнює проведення атак БПЛА середньої дальності.

У статті йдеться про те, що для захисту важливих об’єктів росіяни почали застосовувати складні електронні системи блокування сигналів керування дронами, які встановлюються поблизу прифронтових міст.

За інформацією радника голови МОУ Сергія Бескрестнова, окупанти задіюють новітню систему радіоелектронного придушення “Хвиля Купол Гарант”, яка генерує сигнал високої потужності та блокує термінали Starlink у радіусі дії близько 20 кв км.

Бійці 422-го полку виявили близько 10 таких станцій у зоні бойових дій і вже брали участь у ліквідації двох установок.

Україна відхилила 28-пунктний мирний план Трампа і наполягає на вигідніших умовах – NYP

Україна ухвалила рішення відмовитися від запропонованого президентом США Дональдом Трампом 28-пунктного плану мирного врегулювання війни з Росією.

Про це повідомляє видання New York Post.

Відомо, що документ передбачав виведення ЗСУ з неокупованих районів Донецької області, а також відмову України від інтеграції в Альянс. У Києві наполягають на розробці іншої угоди, оскільки ситуація в зоні бойових дій змінилася.

За словами посла в США Ольги Стефанішиної, зміцнення позицій на фронті дозволяє українцям підходити до процесу припинення війни більш творчо. Проте на даний момент проведення зустрічей для обговорення конкретних мирних домовленостей не планується.

У статті йдеться про те, що в Києві переконані, що для завершення конфлікту необхідно тиснути на Москву, а не переглядати старі варіанти врегулювання. Україна розраховує використати невдоволення Трампа діями Кремля для зміцнення своїх позицій.

Стефанішина додала, що президенти України та США можуть обговорити це питання під час особистої зустрічі на саміті НАТО в Анкарі.

Вбивство Березовської під Києвом може негативно позначитися на підтримці України — The Guardian

Вбивство в Київській області Анастасії Березовської, яку підозрюють в організації вибуху в Монако в будинку бізнесмена українського походження Вадима Єрмолаєва, може негативно позначитися на допомозі Україні.

Про це пише видання The Guardian.

У статті йдеться про те, що виявлення доказів, які вказують на причетність спецслужб України до замахів на території Європи, завдасть величезного удару по країні.

Автор стверджує, що ситуація ускладнюється тим, що інцидент стався напередодні візиту українського президента Володимира Зеленського на саміт НАТО з метою зміцнення західної підтримки.

Нагадаємо, що, за даними джерел, тіло Березовської виявили пізно ввечері 6 липня. У Держприкордонслужбі підтвердили, що підозрювана легально перетнула кордон 1 липня через пункт пропуску. Це сталося через два дні після підриву в Монако, скоєного 29 червня.

На момент в’їзду в Україну Березовська ще не фігурувала в міжнародних базах розшуку Інтерполу, і прикордонники не мали підстав для її затримання.

Дрони СБУ завдали удару по нафтовій станції в Башкортостані за 1500 км від кордону

Сьогодні, 8 липня, Служба безпеки України атакувала об’єкт російської паливної інфраструктури в Башкортостані. Мішенню стала лінійна виробничо-диспетчерська станція “Черкаси” системи “Транснефть-Урал”.

Про це повідомила пресслужба СБУ у Telegram.

За інформацією бійців, це підприємство розташоване на відстані 1500 км від українського кордону. Для удару СБУ задіяла щонайменше 8 дронів, що призвело до загоряння у виробничій зоні та на території резервуарного парку станції.

Відомо, що станція “Черкаси” відіграє важливу роль у розподільчій мережі “Транснефть-Урал”, оскільки відповідає за прийом, зберігання, накопичення та подальший розподіл світлих нафтопродуктів, що надходять від Уфимського нафтопереробного вузла до магістральних трубопроводів.

Щорічний транзит через цей вузол становить близько 2 млн тонн палива, а його інфраструктура включає 27 великих резервуарів місткістю понад 385 тис куб м.

У СБУ наголосили, що виведення з ладу подібних об’єктів ускладнює логістичні ланцюги постачання пального в центральній та східній частинах Росії. Це підриває стабільність транспортної системи, яка задіяна у забезпеченні потреб військово-промислового комплексу окупантів.

Болгарія припиняє постачання зброї до України через вичерпання запасів

Болгарія більше не має можливості надсилати Україні озброєння та боєприпаси, оскільки резерви армії повністю вичерпані.

Про це заявив прем’єр-міністр країни Румен Радев під час бесіди з пресою в Анкарі на саміті НАТО.

Він нагадав, що Софія вже передала Києву 13 пакетів військової допомоги, але у Збройних сил більше не залишилося вільних оборонних ресурсів.

Проте Радев уточнив, що Болгарія не припиняє співпрацю, а переформатує її у надання військово-технічної допомоги. Зокрема, країна гарантує готовність приймати пошкоджену українську військову техніку на своїх заводах для проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що в Нідерландах також вичерпалися запаси для надання військової підтримки ЗСУ.

Навроцький зустрівся із Зеленським і закликав до діалогу попри суперечки щодо УПА

Польща та Україна повинні підтримувати дипломатичний діалог попри історичні суперечки, оскільки обидві країни мають спільного ворога в особі Росії.

Про це заявив президент Польщі Кароль Навроцький, передає “Радіо Свобода”.

Він повідомив, що напередодні провів бесіду з президентом України Володимиром Зеленським і не виключає можливості проведення нових переговорів сьогодні, 8 липня.

Навроцький назвав природним фактом те, що сусідні держави, які протистоять Росії, продовжують підтримувати контакти незалежно від суперечностей.

Він нагадав, що Київ зараз веде війну, а Варшава протягом багатьох століть також мала військові конфлікти з Москвою, що є спільною точкою відліку для обох націй.

Однак польський лідер зазначив, що його країна та вся Європа не можуть погоджуватися з героїзацією бійців Української повстанської армії, яких Польща вважає винними у загибелі 120 тисяч своїх громадян. Проте він переконаний, що такі розбіжності не повинні блокувати міждержавну взаємодію.

Радник українського президента Дмитро Литвин підтвердив, що сьогодні, 8 липня, глави держав спробують узгодити робочі графіки для організації повноцінної зустрічі.

США завдали серії ударів по Ірану у відповідь на атаки цивільних суден

Збройні сили США завдали серії ударів по території Ірану у відповідь на агресію Тегерана щодо трьох цивільних комерційних суден, які прямували через Ормузьку протоку.

Про це повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM).

Там наголосили, що атака має на меті покласти на Іран відповідальність за обстріли мирних плавзасобів та створення загроз для їхніх екіпажів.

Видання Axios пише, що цілями операції стали позиції протикорабельних крилатих ракет, майданчики для запуску безпілотників, а також портова інфраструктура.

Крім того, під обстріл США потрапили іранські системи протиповітряної оборони, комплекси берегового спостереження та зенітно-ракетні комплекси.

МОК більше не рекомендує обмежувати участь спортсменів із РФ: в Україні відреагували

Виконавча рада Міжнародного олімпійського комітету тимчасово відновила права Олімпійського комітету Росії та відмовилася від рекомендацій, які обмежували участь російських спортсменів у міжнародних змаганнях.

Про це йдеться на сайті МОК.

Рішення про призупинення санкцій ухвалили за підсумками аналізу Комісії з правових питань. Експерти врахували той факт, що до складу російського комітету більше не входять регіональні спортивні організації з українських територій.

При цьому керівництво МОК продовжуватиме контролювати будь-яку діяльність країни-агресора в цих регіонах і залишає за собою право оперативно вжити нових заходів у разі нагальної потреби.

Крім того, комітет скасував свої рекомендації щодо недопуску збірних та спортсменів із Росії, які діяли з лютого 2022 року та березня 2023 року. Проте організація не планує проводити турніри на території РФ, а також не надсилатиме запрошення на свої заходи членам уряду чи державним чиновникам.

Рішення щодо демонстрації прапора та гімну Росії на майбутніх Олімпійських іграх буде ухвалено пізніше, у відповідний час.

Міністерство закордонних справ України назвало цей крок “тривожним сигналом” для світової спільноти та закликало владу країн, де проходять турніри, заборонити демонстрацію російської державної символіки.

Національний олімпійський комітет України висловив незгоду з МОК і вимагає переглянути рішення. Там назвали його передчасним і необґрунтованим, підкресливши, що об’єктивні обставини не змінилися, а тимчасове відновлення статусу відбулося лише на підставі заяв російської сторони.