У країнах ЄС уточнили кількість українців з тимчасовим захистом

Станом на 31 жовтня 2025 року кількість українських біженців з тимчасовим захистом в ЄС досягла 4,3 млн осіб.

Цю інформацію оприлюднив Євростат.

У жовтні 2025 року країни Європейського Союзу надали тимчасовий захист 74 175 українським біженцям. Цей показник став другим за величиною за рік, поступаючись тільки вересневому рекорду.

За останній місяць кількість біженців скоротилася на 6 170 осіб, що становить 0,1% від загальної кількості. Це може вказувати на початок процесу репатріації або зміну міграційного статусу деяких людей.

Німеччина лишається лідером серед країн ЄС за кількістю українських біженців, прийнявши понад 1,2 млн осіб, що становить приблизно 28,6% від загальної кількості біженців в ЄС. На другому місці знаходиться Польща, яка надала притулок 965 005 українцям (22,5% від загальної кількості), а Чехія посідає третє місце з 393 005 біженцями (9,1%).

Чехія лідує за співвідношенням біженців до місцевого населення з показником 36,0 на тисячу осіб. Польща посідає друге місце з 26,4 біженцями на тисячу, а Естонія – третє з 25,5. У середньому по країнах ЄС цей показник становить 9,5 біженців на тисячу осіб.

Переважна більшість осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС, є українцями (понад 98,4%). Серед них 43,8% становлять дорослі жінки, 30,8% – діти та підлітки, а 25,5% – дорослі чоловіки.

Латвія має намір скоротити підтримку українських біженців

Українські біженці продовжать отримувати базову допомогу в Латвії. Але з 2026 року програму довгострокової підтримки переглянуть.

Даце Мейлія, представниця організації “Gribu palīdzēt bēgēiem” і латвійського бюро Агентства ООН у справах біженців, підтвердила це в ефірі радіо “LSM+”.

Вона підкреслила, що всі деталі плану ще не повністю опрацьовані, але фінансування зміниться з введенням нового бюджету на наступний рік. Це пов’язано з пріоритетами Латвійської Республіки, зокрема зі збільшенням витрат на оборону, що вимагає додаткових вкладень.

Мейлія зазначила, що новоприбулі, особливо з вразливих груп, отримають початкову підтримку від Риги.

Особлива увага буде приділена вивченню латиської мови, яке досі часто проводилося у вигляді окремих проектів з перервами.

“Це необхідно продовжувати”, – впевнена представниця “Gribu palīdzēt bēgēiem”.

Мейлія зазначила, що латвійське суспільство значно змінило своє ставлення до біженців з 2015 року, коли їх кількість в країні була мінімальною.

“Сьогодні ми стикаємося з новими викликами, серед яких особливо виділяється поляризація думок про біженців”, – визнала вона.

Швейцарія змінить статус захисту для українців із семи західних областей

З 1 листопада Швейцарія обмежить надання статусу захисту (Status S) українським біженцям із семи західних областей країни.

Про це інформує “SRF”.

З 1 листопада Федеральна рада Швейцарії прийме нові правила надання статусу захисту для українців.

Уряд Швейцарії продовжить надавати українцям статус захисту, оскільки “стійка стабілізація… в середньостроковій перспективі не здається реалістичною”. Однак парламент Швейцарії наполягає на необхідності розрізняти регіони України, повернення в які вважається можливим, і ті, куди повернення є неприйнятним.

Влада Швейцарії задовольняє цю вимогу і вважає, що повернення українців до Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей є припустимим.

З 1 листопада поточного року будуть введені нові правила. Ті, хто вже має статус захисту, не будуть підпадати під нові обмеження.

Федеральна рада постановила, що статус захисту буде припинено не раніше початку березня 2027 року.

“Щоб уявити собі масштаб проблеми: лише трохи більше 10% біженців, які зараз перебувають у Швейцарії і мають статус захисту, прибули з регіонів, які федеральні влади вважають безпечними”, – зазначив редактор SRF Домінік Майєр.

Державний секретаріат з питань міграції продовжить розглядати кожну заяву українців в індивідуальному порядку. Якщо SEM відхилить клопотання про надання захисту, і буде встановлено, що повернення людини в регіон, де це вважається можливим, то буде прийнято рішення про її видворення.

У разі, якщо виконання даного рішення буде юридично нездійсненним або особисто неприйнятним для конкретної людини, її тимчасово залишать у Швейцарії.

Українці, які втратили можливість отримати статус захисту за новими правилами, можуть подати прохання про притулок. Крім того, у них є можливість переселитися в одну з країн Європейського Союзу.

Фінляндія планує припинити програми інтеграції для українських біженців

Фінський уряд обмірковує серйозні зміни в політиці підтримки біженців. З 2026 року він планує повністю припинити фінансування інтеграційних програм для новоприбулих, включаючи українців.

Про це пише “Yle”.

В межах оптимізації будуть скасовані програми навчання фінської та шведської мов, а також послуги зі сприяння в працевлаштуванні та ознайомчі заходи, присвячені життю в країні.

За даними Міністерства, українці — найчисленніша група людей, які отримують послуги з інтеграції. У 2025 році їх частка серед усіх отримувачів становила приблизно 66%, а наступного року може досягти 75%.

Якщо припинити фінансування, бюджет Фінляндії зможе заощадити близько 317 млн євро за два роки, як повідомляє Міністерство фінансів під керівництвом Рііккі Пурри.

В осінню сесію уряд представить на розгляд проект бюджету, який включає в себе ці нововведення. Остаточне рішення з цього питання буде прийнято парламентом Фінляндії.

Біженці з України можуть залишитися без захисту в Швейцарії

Швейцарія вивчає можливість скасування статусу захисту для українських біженців або значного обмеження умов його надання. Влада пов’язує таку позицію з тим, що в деяких регіонах України зараз стало безпечніше.

Про це повідомляє швейцарське видання “NZZ”.

Цього тижня Швейцарська народна партія (SVP) внесла до Національної ради пропозицію про повне скасування “статусу захисту S”, який дозволяє громадянам України перебувати в країні та отримувати фінансову і соціальну допомогу від держави.

На думку партії, значна частина території України все ще знаходиться поза зоною бойових дій і є достатньо спокійною, щоб повернення стало можливим. Для тих, хто дійсно потребує притулку, SVP пропонує стандартний процес отримання статусу біженця.

Видання підкреслює, що українські біженці створюють серйозні виклики для місцевої влади, яка зобов’язана забезпечити їх житлом і фінансовою підтримкою.

Минулого року швейцарський парламент вже обмежив надання захисту громадянам України. Тепер вона доступна тільки для тих, хто приїхав з регіонів, які тимчасово окуповані або знаходяться в зоні бойових дій.

Однак федеральні органи влади поки не встановили чіткі критерії, за якими можна визначити, які регіони безпечні, а які ні. Очікується, що рішення з цього питання буде прийнято найближчим часом, можливо, вже наступного тижня.

За наявною інформацією, більшість українців, які вже знайшли притулок у Швейцарії, приїхали з районів, де тривають активні бойові дії, або з окупованих територій. Тому обмеження навряд чи істотно вплинуть на ситуацію.

Видання також піднімає моральні аспекти питання. На даний момент тільки одна європейська країна — Норвегія — ввела обмеження для українських біженців. При цьому вона активно підтримує Україну у військовому плані. Швейцарія, посилаючись на свій відомий нейтралітет, такої допомоги не надає. Європейський Союз, навпаки, не тільки не обмежує захист українців, але й нещодавно продовжив його до 2027 року без будь-яких винятків.

Німеччина оголосила про припинення прийому біженців у рамках програми ООН

Німеччина тимчасово припинила участь у програмі переселення біженців, що реалізується під егідою Організації Об’єднаних Націй. Причиною стали політичні розбіжності між партіями, які можуть сформувати нову правлячу коаліцію.

Про це повідомляє агентство “Reuters” з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

За даними видання, йдеться про програму, що передбачає добровільний прийом біженців, здебільшого з Туреччини, Єгипту, Йорданії, Кенії або Лівії (через Руанду). Саме вона залишалась єдиною діючою у рамках співпраці між ЄС і Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.

У розпорядження агентства потрапив проєкт коаліційної угоди, згідно з яким сторони попередньо домовилися про повне припинення федеральних програм із добровільного прийому біженців. Документ також містить формулювання, що подібні ініціативи не будуть реалізовуватися в майбутньому.

Аналітики зазначають, що нова політична коаліція у ФРН, до якої може увійти консервативний блок ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем, орієнтується на жорсткіший курс у питаннях міграції, ніж нинішні соціал-демократи.

Нагадаємо, Німеччина приєдналася до програми переселення біженців у 2016 році як частина спільного проєкту Європейського союзу та ООН.

Нападав на людей та зберігав наркотики: в Польщі прийняли рішення про депортацію агресивного українця

У Польщі ухвалили рішення про депортацію 46-річного громадянина України, який неодноразово порушував закон.

Про це повідомляє поліція Познані.

Чоловік скоїв напад на перехожого, який прогулювався разом із 10-річним сином. Причиною конфлікту стало зауваження українцеві щодо порушення правил дорожнього руху – він пересувався на велосипеді тротуаром. У відповідь зловмисник почав висловлюватися нецензурно, після чого кілька разів вдарив батька дитини по обличчю та голові.

Нападника затримали очевидці, які негайно викликали поліцію. Під час обшуку у квартирі, яку він орендував, правоохоронці виявили 15-сантиметровий ніж, а також наркотичні речовини. Проти чоловіка висунуто звинувачення у завданні тілесних ушкоджень та незаконному зберіганні наркотиків.

Як уточнили в поліції, це не перший випадок протиправної поведінки з боку затриманого. За кілька годин до нападу на перехожого, він поводився агресивно щодо бездомного – інцидент зафіксували камери міського відеоспостереження.

Крім того, за два дні до цього чоловік чіплявся до молодих жінок на вулиці, демонструючи їм непристойні жести. Один із перехожих зробив йому зауваження, після чого отримав удар кулаком в обличчя.

Враховуючи серію правопорушень і загрозу для громадського порядку, було ухвалено рішення про депортацію порушника на батьківщину.

В Іспанії було знайдено мертвим 13-річного українського хлопчика

У центральному парку Легіон іспанського міста Бадахос правоохоронці виявили тіло 13-річного хлопчика з України, якого оголосили зниклим напередодні.

Про це повідомляє місцеве видання El Diario з посиланням на офіційні джерела у поліції.

За інформацією агентства EFE, мати загиблого повідомила, що її син залишив дім у центрі міста у неділю близько 17:30, аби піти на прогулянку, але після цього зв’язок з ним був втрачений. Наступного дня тіло підлітка виявили правоохоронці у зеленій зоні неподалік старовинної фортеці Бадахоса.

“Встановити точну причину смерті можна буде тільки після розтину, який заплановано на вівторок”, – наголосив представник уряду автономного співтовариства Естремадура Хосе Луїс Кінтана.

Родина загиблого переїхала до Іспанії та оселилася у Бадахосі після початку повномасштабної війни в Україні.

Нагадаємо, раніше видання URAUA.INFO повідомляло, що у дитячих закладах Миколаївської області представники громадських організацій неодноразово фіксували численні порушення прав дітей.

Польща розробила сценарії щодо українських біженців в очікуванні мирних переговорів

У Польщі підготували два варіанти розвитку подій після переговорів щодо України: оптимістичний, що передбачає підписання угоди про “справедливий мир”, і песимістичний, за якого можлива нова хвиля біженців.

Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Дущик виданню Polskie radio.

За інформацією на грудень 2024 року, у Польщі проживає понад півтора мільйона українців, з яких близько мільйона осіб отримали тимчасовий притулок.

У зв’язку з переговорами про завершення конфлікту в Україні, влада Польщі готується до різних результатів. Розроблено два сценарії: один передбачає позитивний результат, інший – негативний.

В основі першого сценарію лежить ідея про укладення справедливого миру, який дасть змогу частині українців повернутися на батьківщину.

В іншому випадку, якщо буде ухвалено політичне рішення, яке Україна не зможе прийняти, може статися другий варіант розвитку подій. У цьому разі до Польщі прибуде нова хвиля мігрантів.

“Буде чисто економічна міграція через обмеження допомоги та пов’язані із цим труднощі”,– сказав Дущик.

Він акцентував увагу на тому, що ці сценарії не призначені для оцінки кількості вимушених переселенців. Швидше, вони слугують ілюстрацією того, як це відбувається в реальності.

Дущик також повідомив, що термін дії тимчасового захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу було продовжено до 4 березня 2026 року. Наразі не передбачається жодних змін у цій ситуації.