Німеччина не змогла зберегти місце в Раді Безпеки ООН

Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН за підсумками голосування в Генеральній Асамблеї 3 червня. Для Берліна цей результат став помітною дипломатичною поразкою, особливо на тлі заяв канцлера Фрідріха Мерца про необхідність повернути Німеччині більш вагому роль на міжнародній арені.

Про це пише Politico.

Два місця від групи країн Західної Європи відійшли Португалії та Австрії. Німеччина набрала 104 голоси, тоді як Португалія отримала 134, а Австрія — 131. Також непостійними членами Радбезу ООН стали Киргизстан, Зімбабве, Тринідад і Тобаго. Їхні повноваження почнуться 1 січня 2027 року.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль частково пов’язав поразку з позицією Берліна щодо Ізраїлю. За його словами, підтримка Ізраїлю могла коштувати Німеччині частини голосів в ООН. При цьому він заявив, що ФРН продовжить виконувати свою історичну відповідальність перед Ізраїлем.

Вадефуль також звинуватив Росію в кампанії проти Німеччини через підтримку України. Усередині країни підсумки голосування вже викликали критику на адресу Мерца: опозиція назвала результат ударом по міжнародному авторитету Берліна.

Рада Безпеки ООН складається з 15 членів. П’ять країн мають постійні місця, ще десять обираються на дворічний термін з урахуванням регіонального розподілу.

США не підписали заяву країн ООН із засудженням російських погроз іноземцям у Києві

Майже 50 країн — членів ООН підписали спільну заяву із засудженням російських погроз на адресу дипломатичних установ і посольств у Києві. Серед підписантів — європейські держави, Японія, Південна Корея та інші країни. США документ не підтримали.

Про це повідомляє “France 24”.

“Ми також засуджуємо нещодавні погрози Росії на адресу дипломатичних установ та посольств у Києві. Це те, чого ми не можемо прийняти”, — йдеться у спільній заяві, оприлюдненій представником України в ООН Андрієм Мельником.

На ситуацію також відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш: він заявив, що глибоко стурбований заявами Росії про намір завдавати послідовних і систематичних ударів по українських оборонних підприємствах у Києві, а також по центрах прийняття рішень і командних пунктах.

Раніше МЗС Росії заявило про початок “системних ударів” по об’єктах, пов’язаних з проектуванням, виробництвом і застосуванням безпілотників, а також по “центрах прийняття рішень” у Києві. Російське відомство також закликало іноземців “якнайшвидше покинути” українську столицю.

На тлі цих заяв представники Євросоюзу повідомили, що дипломати не мають наміру евакуюватися з Києва.

Сьогодні в Раді Безпеки ООН обговорять російські удари по Україні

У понеділок Рада Безпеки ООН проведе засідання, присвячене останнім обстрілам українських міст з боку Росії.

Про це повідомили у секретаріаті ООН.

За інформацією джерела, ініціатором обговорення виступила Україна у відповідь на масовані авіаудари по Дніпру та іншим містам, які сталися 14 квітня.

Проведення засідання підтримали представники низки держав, зокрема Данії, Франції, Греції, Латвії, Ліберії та Великої Британії. Очікується, що під час зустрічі виступлять високопосадовці ООН, які представлять актуальну інформацію щодо ситуації.

Серед доповідачів – Мохамед Халед Хіарі, який відповідає за питання Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону, а також Джойс Мсуя.

Засідання розпочнеться о 15:00 за місцевим часом у Нью-Йорку, що відповідає 22:00 за київським часом.

Рада Безпеки ООН збереться 20 квітня для обговорення атак на цивільні об’єкти в Україні

Україна запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН на понеділок, 20 квітня. Мета — обговорити нову хвилю державного насильства з боку Росії.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що міжнародна спільнота має рішуче відреагувати на умисні вбивства мирних громадян.

Глава МЗС заявив, що в результаті останньої масштабної атаки агресора загинуло щонайменше 15 осіб, зокрема дитина. Інциденти сталися в Києві, Одесі та Дніпрі. Загальна кількість постраждалих по всій країні вже перевищує 100.

Андрій Сибіга зазначив, що атаки на житлові будинки, в яких перебували мирні сім’ї, та на важливі об’єкти інфраструктури є частиною заздалегідь розробленої військової стратегії Кремля.

Міністр підкреслив, що поки Україна виступала за продовження великоднього перемир’я, російська влада вже розробляла плани нових атак.

На засіданні 20 квітня в Києві мають намір знову обговорити законність участі Росії в Раді Безпеки ООН. Андрій Сибіга зазначив, що держава-агресор продовжує незаконно займати місце постійного члена цієї організації.

“Російська жорстокість вимагає негайної та рішучої міжнародної відповіді. Ми порушимо питання необхідності жорсткої реакції РБ ООН на державний терор з боку Росії”, — заявив очільник зовнішньополітичного відомства.

Українці можуть розраховувати на фінансову допомогу від ООН

Українці можуть отримати фінансову допомогу від ООН у розмірі до 10 800 грн. Це стосується не лише внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а й інших груп, які постраждали від війни.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Щомісячна допомога становить 3 600 гривень і розрахована на тримісячний період. Таким чином, на кожного члена сім’ї виділяється 10 800 гривень. Цю допомогу надасть Агентство ООН у справах біженців.

За підтримкою можуть звертатися громадяни України, якщо їхній дохід на особу становить менше 6 318 гривень. Також необхідно, щоб за останні три місяці вони не отримували фінансової допомоги від УВКБ ООН або інших організацій.

Допомога доступна для сімей, де є лише один з батьків і хоча б одна дитина до 18 років, а також для людей похилого віку старше 55 років. Це стосується як сімей, очолюваних людьми похилого віку, так і людей похилого віку з однією або кількома неповнолітніми дітьми. Також допомога надається сім’ям, у яких є хоча б одна особа з інвалідністю або хронічними захворюваннями.

Для участі в програмі необхідно мати статус ВПО, отриманий протягом останніх шести місяців, або бути особою, яка повернулася з-за кордону після вимушеного виїзду, пов’язаного з війною (з 24 лютого 2022 року). Важливо, щоб раніше ці особи не отримували допомогу за цією програмою та не мали виплат від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Також на програму можуть претендувати ті, хто повернувся до свого постійного місця проживання в Україні після вимушеного переміщення всередині країни, за умови відсутності попередніх виплат від УВКБ ООН або інших організацій за останні три місяці.

Для отримання виплати необхідно пройти реєстрацію в пунктах збору даних, надати необхідні документи та пройти перевірку. На підставі цих процедур приймається рішення про надання допомоги.

США виступили проти резолюції щодо атак на енергетичну інфраструктуру України

США не підтримали резолюцію Ради ООН, що стосується атак на українську енергетичну інфраструктуру. Це стало першим випадком, коли Сполучені Штати проголосували проти даного документа. Резолюція також не знайшла підтримки з боку Росії, Китаю та Нігеру.

Про це повідомляє видання “Reuters”.

Автори матеріалу вказують, що резолюція Ради ООН засуджує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі, особливо акцентуючи увагу на ризиках для ядерної безпеки.

Документ отримав схвалення, незважаючи на відсутність підтримки з боку США. До Ради керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) входять представники 35 держав. Дипломати, обізнані про хід закритого засідання Ради МАГАТЕ, повідомили, що за резолюцію проголосували 20 країн, включаючи Францію, Велику Британію, Канаду, Аргентину, Австралію і Південну Африку. Десять країн утрималися від участі в голосуванні, серед них Бразилія, Єгипет, Марокко і Саудівська Аравія. Всього чотири країни виступили проти резолюції.

Рада керуючих МАГАТЕ прийняла сьому резолюцію з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За даними “Reuters”, в документі підкреслюється, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України створюють загрозу ядерній безпеці. У резолюції особливо згадується Запорізька АЕС та інші об’єкти, які забезпечують її роботу.

Рада Безпеки ООН скликає екстрене засідання після іранських ударів

Рада Безпеки ООН 28 лютого проведе екстрене засідання. Причиною стали удари США та Ізраїлю по Ірану, а також відповідні дії Тегерана в регіоні.

ООН повідомила, що на вечірньому засіданні обговорять ситуацію на Близькому Сході. Зустріч розпочнеться о 23:00 за київським часом.

Франція і Бахрейн виступили з ініціативою організувати зустріч. За даними іранської служби Радіо Свобода, міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі також звернувся з окремим проханням про проведення такого саміту.

Сьогодні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив із заявою, в якій висловив стурбованість загостренням ситуації на Близькому Сході. Він підкреслив, що дії США та Ізраїлю щодо Ірану, а також подальші відповідні кроки з боку Ірану в цьому регіоні становлять серйозну загрозу для міжнародного миру та безпеки.

“Закликаю негайно зупинити бойові дії і знизити напруженість. Якщо цього не зробити, є ризик розростання конфлікту на весь регіон, що серйозно зашкодить мирним жителям і стабільності в регіоні. Я настійно прошу всі сторони терміново повернутися до переговорів”, – заявив генсекретар ООН.

Мільйони українців залишаться за кордоном після війни

За оцінками ООН, після завершення бойових дій в Україну повернеться від 3 до 3,5 млн громадян, які зараз перебувають за кордоном.

Про це під час закритого брифінгу для іноземних дипломатів у Києві заявила представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.

Вона зробила прогноз щодо того, куди попрямують біженці, за яких обставин вони будуть готові повернутися і з якими складнощами можуть зіткнутися.

За словами представниці УВКБ ООН в Україні, тривалість перебування за кордоном істотно впливає на готовність людей повертатися на батьківщину. Чим довше вони адаптуються до життя в іншій країні, тим менша ймовірність, що вони розглянуть Україну як місце для швидкого повернення.

Модель ООН демонструє, що рішення про повернення зазвичай не продиктоване емоціями, а скоріше обумовлене прагматичними міркуваннями. Найбільшу ймовірність повернення мають ті, у кого в Україні залишилися родичі або житло, хто виховує дітей або не повністю інтегрувався в життя за кордоном.

Експерти прогнозують, що серед тих, хто повернеться, більшість становитимуть самотні люди похилого віку та матері-одиначки з дітьми.

Проте багато хто не зможе повернутися до своїх домівок: значна частина житлової нерухомості була зруйнована або опинилася в зонах окупації. У зв’язку з цим очікується, що багато людей попрямують до великих міст, де вже проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Це посилить тиск на місцеві органи влади — від забезпечення житлом до регулювання ринку праці та надання соціальних послуг.

ООН також відзначає регіональні відмінності серед біженців. Більшість українців готові повертатися з країн Південної та Східної Європи. Водночас біженці, які перебувають у північних державах ЄС, виявляють набагато меншу зацікавленість у поверненні.

Очікується, що близько 3-3,5 млн українців залишаться за кордоном на тривалий термін, що стане серйозною проблемою для процесу відновлення країни після закінчення військових дій.

У понеділок Радбез ООН розгляне нещодавні удари Росії по Україні

У понеділок, 12 січня, Рада Безпеки ООН обговорить удари Росії по Львівській області та атаку на енергосистему Києва. З вимогою про проведення екстреного засідання виступили Україна та Латвія.

Про це повідомляє “BSS NEWS”.

“Росія досягла нового, жахливого рівня військових злочинів і злочинів проти людяності, атакуючи цивільне населення та інфраструктуру в Україні”, – зазначив постійний представник України при ООН Андрій Мельник у зверненні до Радбезу.

Також до цих вимог приєдналася Латвія

“Латвія вимагатиме провести позачергове засідання Ради Безпеки ООН через варварський напад Росії на Україну. Зокрема, йдеться про застосування балістичної ракети середньої дальності поблизу кордонів ЄС і НАТО”, – написала міністр закордонних справ країни Байба Браже в соцмережі Х.