ООН підтримала використання нової мапи світу, Україна утрималася через позначення Криму

В ООН підтримали ширше використання нової мапи світу, яка точніше відображає реальні розміри Африки та інших континентів.

За відповідну резолюцію проголосували 164 держави, Україна опинилася серед шести країн, що утрималися.

Причиною такої позиції Києва стало зображення українських територій на політичній версії мапи Equal Earth. Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що спосіб позначення тимчасово окупованих Росією територій є для української сторони неприйнятним і суперечить позиції Генеральної Асамблеї ООН щодо територіальної цілісності України.

Зокрема, на доступній версії Equal Earth Крим зафарбований тим самим кольором, що й територія Росії. При цьому поруч із півостровом розміщено примітку про те, що він перебуває під російським управлінням, а його приналежність оскаржується Україною.

Документ рекомендує ширше використовувати проекцію Equal Earth замість традиційної мапи Меркатора. Один із найвідоміших прикладів спотворень останньої — Гренландія та Африка: візуально вони виглядають майже однаковими за розміром, хоча насправді Африка приблизно в 14 разів більша.

Резолюція ООН не забороняє використання проєкції Меркатора і має рекомендаційний характер. США стали єдиною країною, яка проголосувала проти цього документа.

Радбез ООН проведе засідання щодо українських полонених

Рада Безпеки ООН 10 серпня проведе засідання за формулою Арріа, присвячене українським військовополоненим та цивільним особам, яких утримує Росія.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За його даними, засідання розпочнеться о 17:00 за київським часом. Україна має намір представити свідчення про становище утримуваних осіб, зокрема заяви про жорстоке поводження.

Сибіга заявив, що Київ домагається міжнародного доступу до полонених та утримуваних цивільних осіб, припинення знущань, притягнення винних до відповідальності та повернення всіх незаконно утримуваних осіб.

Радабез ООН проведе екстрене засідання через напади на судна в Чорному морі

27 липня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання через удари по цивільних суднах у Чорному морі. Обговорення розпочнеться о 17:00 за київським часом.

Про це пише “Укрінформ”.

Засідання відбудеться на запит України від 20 липня. Його підтримали європейські члени Радбезу ООН: Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Латвія.

Очікується, що доповідачами від секретаріату ООН стануть голова Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото та виконувач обов’язків помічника генсека з гуманітарних питань Індрік Ратватте.

Україна звернулася з проханням скликати засідання після повідомлень про ескалацію ударів по українських портах і цивільних суднах у Чорному морі. Планується винести тему безпеки судноплавства та ударів по портовій інфраструктурі на міжнародний рівень.

На тлі останніх атак Україна вже заявляла про ризики для цивільного морського сполучення та експорту через чорноморські порти. За кілька днів атакам піддалися щонайменше три цивільні вантажні судна.

Україна вимагає термінового засідання Радбезу ООН після нових масованих атак Росії

Україна звернулася з вимогою терміново скликати засідання Ради Безпеки ООН після чергових масованих ракетно-дронових ударів Росії по українських містах.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За його словами, приводом для звернення стала друга за кілька днів масштабна атака Росії, яка призвела до нових жертв серед мирного населення.

Сибіга заявив, що кожна російська ракета, випущена по Україні, становить загрозу не лише українцям, а й усій міжнародній системі безпеки. За його словами, Москва намагається показати, що сила може замінити право, а жорстокість залишиться без наслідків.

“Ми закликаємо головування Демократичної Республіки Конго в Раді Безпеки та її членів підтримати запит України. Запізнілі або слабкі реакції не здатні зупинити терор. Це може зробити лише рішуча, принципова та своєчасна відповідь”, – наголосив Сибіга.

Міністр також нагадав, що попередній масований удар 2 липня забрав життя щонайменше 31 мирного мешканця Києва. Після нової атаки 6 липня кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати.

У МЗС України заявляють, що міжнародна спільнота має діяти єдиним фронтом, щоб стримувати російську агресію та домагатися справедливого й сталого миру відповідно до Статуту ООН.

Німеччина не змогла зберегти місце в Раді Безпеки ООН

Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН за підсумками голосування в Генеральній Асамблеї 3 червня. Для Берліна цей результат став помітною дипломатичною поразкою, особливо на тлі заяв канцлера Фрідріха Мерца про необхідність повернути Німеччині більш вагому роль на міжнародній арені.

Про це пише Politico.

Два місця від групи країн Західної Європи відійшли Португалії та Австрії. Німеччина набрала 104 голоси, тоді як Португалія отримала 134, а Австрія — 131. Також непостійними членами Радбезу ООН стали Киргизстан, Зімбабве, Тринідад і Тобаго. Їхні повноваження почнуться 1 січня 2027 року.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль частково пов’язав поразку з позицією Берліна щодо Ізраїлю. За його словами, підтримка Ізраїлю могла коштувати Німеччині частини голосів в ООН. При цьому він заявив, що ФРН продовжить виконувати свою історичну відповідальність перед Ізраїлем.

Вадефуль також звинуватив Росію в кампанії проти Німеччини через підтримку України. Усередині країни підсумки голосування вже викликали критику на адресу Мерца: опозиція назвала результат ударом по міжнародному авторитету Берліна.

Рада Безпеки ООН складається з 15 членів. П’ять країн мають постійні місця, ще десять обираються на дворічний термін з урахуванням регіонального розподілу.

США не підписали заяву країн ООН із засудженням російських погроз іноземцям у Києві

Майже 50 країн — членів ООН підписали спільну заяву із засудженням російських погроз на адресу дипломатичних установ і посольств у Києві. Серед підписантів — європейські держави, Японія, Південна Корея та інші країни. США документ не підтримали.

Про це повідомляє “France 24”.

“Ми також засуджуємо нещодавні погрози Росії на адресу дипломатичних установ та посольств у Києві. Це те, чого ми не можемо прийняти”, — йдеться у спільній заяві, оприлюдненій представником України в ООН Андрієм Мельником.

На ситуацію також відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш: він заявив, що глибоко стурбований заявами Росії про намір завдавати послідовних і систематичних ударів по українських оборонних підприємствах у Києві, а також по центрах прийняття рішень і командних пунктах.

Раніше МЗС Росії заявило про початок “системних ударів” по об’єктах, пов’язаних з проектуванням, виробництвом і застосуванням безпілотників, а також по “центрах прийняття рішень” у Києві. Російське відомство також закликало іноземців “якнайшвидше покинути” українську столицю.

На тлі цих заяв представники Євросоюзу повідомили, що дипломати не мають наміру евакуюватися з Києва.

Сьогодні в Раді Безпеки ООН обговорять російські удари по Україні

У понеділок Рада Безпеки ООН проведе засідання, присвячене останнім обстрілам українських міст з боку Росії.

Про це повідомили у секретаріаті ООН.

За інформацією джерела, ініціатором обговорення виступила Україна у відповідь на масовані авіаудари по Дніпру та іншим містам, які сталися 14 квітня.

Проведення засідання підтримали представники низки держав, зокрема Данії, Франції, Греції, Латвії, Ліберії та Великої Британії. Очікується, що під час зустрічі виступлять високопосадовці ООН, які представлять актуальну інформацію щодо ситуації.

Серед доповідачів – Мохамед Халед Хіарі, який відповідає за питання Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону, а також Джойс Мсуя.

Засідання розпочнеться о 15:00 за місцевим часом у Нью-Йорку, що відповідає 22:00 за київським часом.

Рада Безпеки ООН збереться 20 квітня для обговорення атак на цивільні об’єкти в Україні

Україна запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН на понеділок, 20 квітня. Мета — обговорити нову хвилю державного насильства з боку Росії.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що міжнародна спільнота має рішуче відреагувати на умисні вбивства мирних громадян.

Глава МЗС заявив, що в результаті останньої масштабної атаки агресора загинуло щонайменше 15 осіб, зокрема дитина. Інциденти сталися в Києві, Одесі та Дніпрі. Загальна кількість постраждалих по всій країні вже перевищує 100.

Андрій Сибіга зазначив, що атаки на житлові будинки, в яких перебували мирні сім’ї, та на важливі об’єкти інфраструктури є частиною заздалегідь розробленої військової стратегії Кремля.

Міністр підкреслив, що поки Україна виступала за продовження великоднього перемир’я, російська влада вже розробляла плани нових атак.

На засіданні 20 квітня в Києві мають намір знову обговорити законність участі Росії в Раді Безпеки ООН. Андрій Сибіга зазначив, що держава-агресор продовжує незаконно займати місце постійного члена цієї організації.

“Російська жорстокість вимагає негайної та рішучої міжнародної відповіді. Ми порушимо питання необхідності жорсткої реакції РБ ООН на державний терор з боку Росії”, — заявив очільник зовнішньополітичного відомства.

Українці можуть розраховувати на фінансову допомогу від ООН

Українці можуть отримати фінансову допомогу від ООН у розмірі до 10 800 грн. Це стосується не лише внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а й інших груп, які постраждали від війни.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Щомісячна допомога становить 3 600 гривень і розрахована на тримісячний період. Таким чином, на кожного члена сім’ї виділяється 10 800 гривень. Цю допомогу надасть Агентство ООН у справах біженців.

За підтримкою можуть звертатися громадяни України, якщо їхній дохід на особу становить менше 6 318 гривень. Також необхідно, щоб за останні три місяці вони не отримували фінансової допомоги від УВКБ ООН або інших організацій.

Допомога доступна для сімей, де є лише один з батьків і хоча б одна дитина до 18 років, а також для людей похилого віку старше 55 років. Це стосується як сімей, очолюваних людьми похилого віку, так і людей похилого віку з однією або кількома неповнолітніми дітьми. Також допомога надається сім’ям, у яких є хоча б одна особа з інвалідністю або хронічними захворюваннями.

Для участі в програмі необхідно мати статус ВПО, отриманий протягом останніх шести місяців, або бути особою, яка повернулася з-за кордону після вимушеного виїзду, пов’язаного з війною (з 24 лютого 2022 року). Важливо, щоб раніше ці особи не отримували допомогу за цією програмою та не мали виплат від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Також на програму можуть претендувати ті, хто повернувся до свого постійного місця проживання в Україні після вимушеного переміщення всередині країни, за умови відсутності попередніх виплат від УВКБ ООН або інших організацій за останні три місяці.

Для отримання виплати необхідно пройти реєстрацію в пунктах збору даних, надати необхідні документи та пройти перевірку. На підставі цих процедур приймається рішення про надання допомоги.