Велика Британія не стала передавати Україні дрони Watchkeeper

Великобританія вирішила не передавати Україні розвідувальні безпілотники Watchkeeper і планує їх утилізувати.

Про це повідомляє “Мілітарний”

У листі консервативному депутату Марку Франсуа міністр оборони Люк Поллард підкреслив, що уряд вирішив перейти на нові, більш економічні безпілотні системи, які замінять Watchkeeper.

Він заявив, що, хоча ці дрони списані, їх не мають наміру передавати українській стороні.

“Великобританія продовжить підтримувати Київ разом з партнерами. Ми будемо оснащувати Україну сучасною зброєю для захисту її суверенітету і зміцнення її позиції на будь-яких мирних переговорах”, – підкреслив Поллард.

Він обґрунтував відмову від постачання Watchkeeper тим, що ці БПЛА були введені в експлуатацію ще в 2010 році і на даний час застаріли, особливо на тлі стрімкого прогресу в області безпілотних технологій в Україні.

Британські безпілотники MQ-9 Reaper також очікує утилізація, замість того щоб передати їх Україні або продати іншим державам.

У листі також обговорюється вплив на бюджет через завершення програми Watchkeeper. Поллард підтвердив, що сума, призначена для цієї системи в період з листопада 2024 року, коли було оголошено про її закриття, по березень 2027 року, становить 115,886 млн фунтів стерлінгів.

Підкреслюється, що ці кошти забезпечать керований процес виведення системи з експлуатації в міру того, як британські збройні сили переходять на нову платформу.

Бойова сарана з неба: чому масові дрони РФ стали новою загрозою для України

Інвестувавши понад мільярд доларів, Росія змогла налагодити масове виробництво дешевих, але ефективних безпілотників типу “Молния-2”, які дедалі активніше застосовуються проти України.

За оцінками військових аналітиків, ці дрони становлять серйозну загрозу не лише для передових позицій, а й для прифронтового тилу на глибину до 50 кілометрів. Масовість, простота конструкції та можливість використання у великих групах роблять їх інструментом системного тиску на українську оборону.

Зведений загін так званого “центра передовых беспилотных технологий” противника – ЦПБТ “Рубикон”, який діє на Покровському та Краматорському напрямках із листопада 2025 року, проаналізував власний досвід застосування БпЛА “Молния-2”, оснащеного супутниковим зв’язком Starlink. За висновками командування цього підрозділу, ефективність таких дронів значно зросла через обмежені можливості української протиповітряної оборони в нічний час у ближній тактичній зоні, особливо під час використання тактики “рою”. Додаткову перевагу забезпечує інтеграція системи Starlink, яка підвищує стабільність зв’язку та точність наведення.

Окремо російська сторона відзначає вигідне співвідношення “ціна-результат”, оскільки “Молния-2” є відносно дешевим у виробництві, але здатним завдавати суттєвих втрат. Також наголошується на доцільності збільшення ваги та об’єму бойового навантаження, що підвищує ймовірність гарантованого ураження цілей.

На відміну від базової версії, “Молния-2” має командний модуль, захищений від перешкод, а також систему донаведення на ціль. Дальність польоту цього безпілотника сягає 50 кілометрів, а корисне навантаження може становити до 10-12 кілограмів. Крім вибухових речовин, дрон здатен нести міни, гранати або інші типи бойового оснащення. Це робить його універсальним засобом, який можна застосовувати не лише як дрон-камікадзе, а й для розвідки або навіть як платформу для запуску FPV-дронів.

За наявними даними, російське військово-політичне керівництво протягом восьми місяців минулого року інвестувало у виробництво “Молния-2” понад один мільярд доларів. На спеціально створеному заводі “Атлант-Аеро” в Таганрозі, за цими ж оцінками, було виготовлено понад 900 тис таких безпілотників. Навіть якщо припустити, що ці цифри перебільшені щонайменше вдвічі, йдеться про сотні тисяч одиниць, здатних створювати постійний тиск на систему протиповітряної оборони України.

Аналітики порівнюють цю загрозу з “бойовою сараною” – масовим і виснажливим фактором, який може перевантажувати оборонні можливості та створювати небезпеку для тилової інфраструктури в зоні до 50 кілометрів від лінії фронту. Дешевий, технологічно простий і водночас багатофункціональний дрон стає елементом нової тактики, спрямованої на системне виснаження противника.

“Молния-2” може використовуватися для розвідки, нанесення ударів, доставки вибухівки, а також як носій інших безпілотних систем. Саме поєднання масовості, автономності та гнучкості застосування робить ці дрони серйозною загрозою для українських військ, логістичних маршрутів і прифронтових населених пунктів.

Ставка Росії на масове виробництво дешевих безпілотників свідчить про зміну підходу до ведення війни, де вирішальну роль відіграє не лише технологічна складність озброєння, а й його кількість. Для України це означає необхідність посилення протиповітряної оборони ближньої зони, розвитку засобів радіоелектронної боротьби та вдосконалення систем виявлення дронів у нічний час. Інакше загроза з повітря може стати постійним фактором ризику не лише для фронту, а й для цивільної інфраструктури поблизу лінії бойових дій.

Російська армія запустила 61 безпілотник по території України вночі проти 6 січня

У ніч проти 6 січня російська армія випустила 61 дрон, включаючи 40 “Шахедів”, по території України. Протиповітряна оборона активно працювала по цілях.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Ворог атакував Україну, направивши 61 ударний безпілотник, включаючи “Шахеди”, “Гербери” та дрони інших типів. Російські безпілотники стартували з Міллерово, Курська, Орла і тимчасово захопленого Донецька. З усіх дронів, що атакували, приблизно 40 були “Шахедами”.

Під час відбиття повітряного нападу українська авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі засоби продемонстрували високу ефективність. В результаті злагоджених дій захисників неба було збито 53 БПЛА різних типів на півночі, в центрі й на сході країни.

У шести локаціях зафіксовано влучання восьми дронів.

Росія надала США докази атаки дронів на президента Путіна

У Росії повідомили про передачу США матеріалів, які, як стверджується, доводять спробу України атакувати резиденцію президента Володимира Путіна за допомогою безпілотників.

Про це розповіли в пресслужбі російського Міністерства оборони.

За даними російського міністерства, виявлено документи та носії інформації, які, як передбачається, були захоплені після знищення українського безпілотника засобами протиповітряної оборони Росії в ніч на 29 грудня 2025 року над Новгородською областю.

У столиці Росії заявляють, що безпілотний літальний апарат брав участь у ймовірній терористичній атаці і прямував у бік резиденції президента.

Представники військового аташе при американському посольстві в Москві провели зустріч для передачі даних. Досі американська сторона не надала офіційних коментарів щодо змісту переданих матеріалів або їх оцінки.

Безпілотники атакували нафтопереробні заводи в трьох російських регіонах

Вночі в неділю, 14 грудня, безпілотні літальні апарати атакували нафтопереробні заводи в Ярославлі, Краснодарському краї та Волгоградській області Росії.

Про це пишуть російські медіа.

Губернатор Волгоградської області офіційно підтвердив факт атаки на нафтобазу в місті Урюпінську.

“Зафіксовано осередок загоряння на нафтобазі. Пожежники та оперативні служби, а також співробітники муніципального утворення працюють на місці інциденту. Проводиться евакуація мешканців прилеглих до нафтобази будинків”, – написав Андрій Бочаров.

Місцеві жителі розповіли про вибухи поблизу Афіпського НПЗ в Краснодарському краї Росії, а також про пошкодження в прилеглих будинках.

У селищі Афіпському Сіверського району Краснодарського краю виявлено уламки БПЛА за двома адресами.

“В обох випадках постраждалих немає. За однією з адрес фрагменти БПЛА спричинили спалах на городі приватного домоволодіння, полум’я оперативно загасили. За іншою – в приватному будинку вибило вікна”, – йдеться в повідомленні.

У Ярославлі мешканці зафіксували атаку на нафтопереробний завод ПАТ “Славнефть-ЯНОС”.

Вночі Росія атакувала Україну дронами і балістичними ракетами

Вночі на 26 жовтня російські військові запустили по Україні дві балістичні ракети “Іскандер” і 79 ударних безпілотників різних типів.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Ракети були запущені з Брянської області. Дрони атакували цілі з напрямків Курськ, Міллерово, Орел і Приморсько-Ахтарськ.

Сили оборони України успішно відбили повітряну атаку. В операції були задіяні авіація, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотні системи. Мобільні вогневі групи також взяли активну участь в обороні.

На півночі, півдні та сході України сили протиповітряної оборони успішно нейтралізували 67 ворожих безпілотних літальних апаратів.

Російська армія запустила 223 безпілотники по території України

В ніч на 1 листопада Росія запустила по Україні 223 ударних дрона. Протиповітряна оборона країни збила більшість з них.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

В ніч проти 1 листопада (з 18:30 31 жовтня) ворог здійснив атаку з використанням 223 ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА), включаючи Shahed, Гербера та інші типи дронів. Атака здійснювалася з напрямків Курськ, Міллерово, Брянськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ (Російська Федерація) і Гвардійське (ТОТ АР Крим). За даними військових, близько 140 з цих безпілотників були типу “шахед”.

У відбитті повітряної атаки брали участь війська ППО і авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

ЗСУ збили і подавили 206 ворожих безпілотників, включаючи Shahed і Гербера, а також дрони інших типів. Це сталося на півночі, півдні та сході України.​​​​​​​

Свідок у справі Fire Point звинуватив владу у тиску: після його показань ліквідували роту дронів

Юрій Касьянов, офіцер Державної прикордонної служби України та експерт із застосування дронів, повідомив, що після його свідчень у Національному антикорупційному бюро у справі компанії Fire Point роту ударних безпілотників, якою він керував, розформували.

Про це він розповів на власні сторінці у Facebook.

За словами Касьянова, він очолював підрозділ 10-го мобільного загону ДПСУ, який використовував ударні БПЛА на фронті. 2 жовтня він дав показання детективам НАБУ, а вже наступного дня дізнався про розформування підрозділу.

“Рішення про ліквідацію нашого підрозділу було прийнято президентом Володимиром Зеленським, тому що я є викривачем у справі Fire Point і ключовим свідком. 2 жовтня я дав свідчення детективам НАБУ. 3 жовтня вранці було оголошено про ліквідацію підрозділу. Прошу НАБУ забезпечити мені та моїй родині захист за програмою захисту свідків”, – заявив Касьянов.

Fire Point – українська компанія, яка виробляє ракети “Фламінго”. Касьянов стверджує, що підприємство пов’язане з бізнес-партнером президента Тимуром Міндичем і що окремі державні закупівлі продукції компанії були завищеними або необґрунтованими.

“У моїх показаннях є і його (Зеленського – Ред.) прізвище”, – додав військовий і опублікував повістку на допит в НАБУ. У документі йдеться, що Касьянов проходить у справі як свідок.

У Державній прикордонній службі заявили, що рішення про розформування роти ухвалили через “низьку ефективність виконання завдань”, а не через його показання.

Наразі Касьянов перебуває у збірно-пересильному пункті на Рівненщині. За його словами, умови утримання є неналежними, стан здоров’я погіршується, а вихід на вулицю заборонений.

“Мене, старшого офіцера, добровольця з 2014 року, поселили в одній казармі з мобілізованими, не дозволяють вийти, охороняють як ухильника. Мій фізичний стан погіршується з кожним днем. Дейнека (голова Держприкордонслужби – Ред.) мене звідси живим не випустить”, – пише військовий.

Окремим моментом у заяві Касьянова стали його слова про розчарування існуючою в Україні системою, свідчення про СЧЗ побратимів і помилковий вибір у лютому 2022-го.

“Якби повернути історію назад, до “шашликів на травневі”, я б тепер не став готуватися до війни. Не готував би зброю, боєприпаси, дрони, польові запаси продуктів і медикаментів. Не став би воювати з перших хвилин, ночувати в лісі, голодувати, не потрапив би в оточення… Не розробляв би дрони, не будував би виробництво дронів, не створював би підрозділ, не завдавав би ударів по ворогу. Я б посадив сім’ю в машину і, поки ще було можливо, поїхав би з цієї країни. До всіх чортів собачих! Більше тут робити нічого. Тут – рашка”, – написав Касьянов.

Наземні роботи можуть зіграти вирішальну роль у результаті війни в Україні – Forbes

Безпілотники займають все більше простору в небі на фронті російсько-українського конфлікту. У їх тіні обидві сторони все частіше застосовують наземні роботизовані системи.

Про це пише “Forbes”.

В результаті інтенсивного використання БПЛА на фронті виникла так звана “кілл-зона”, що простягається до 25 км вглиб від лінії зіткнення. У цих умовах для мінімізації втрат серед особового складу при доставці необхідних ресурсів на передову доводиться покладатися на безпілотні транспортні засоби.

FPV-дрони не підходять для виведення солдатів з населених пунктів, які вони контролюють. Однак вони ефективні для атак на транспорт, що доставляє боєприпаси і продовольство цим гарнізонам. Обидві сторони прагнуть оточити ворожі села і міста за допомогою дронів, створюючи свого роду облогу. Щоб прорвати цю облогу, доводиться застосовувати наземні роботизовані системи.

В інтернеті з’являється все більше відео, що демонструють використання безпілотних наземних транспортних засобів для доставки провізії на передову як для російських, так і для українських солдатів. Незважаючи на те, що ці роботи так само схильні до атак БПЛА, як і звичайні автомобілі, їх втрата не призводить до загибелі водіїв.

Наземні роботи значно компактніші за традиційні автомобілі, що обмежує їх вантажопідйомність. Однак вони мають перевагу меншої помітності і часто адаптовані для пересування по складних дорожніх умовах, таких як лісові стежки, де керування машиною ускладнене.

Роботизовані наземні комплекси частково вирішують проблему евакуації поранених, яка значно ускладнилася через постійні обстріли з повітря. Коли немає можливості використовувати автомобілі або броньовану техніку для транспортування потерпілого, його можна помістити на спеціально обладнаний наземний комплекс і безпечно доставити в тил.

Автор публікації вказує, що досвід у розробці БПЛА дозволив українським компаніям створити власні моделі наземних безпілотників. В результаті ЗСУ отримали широкий спектр таких роботів, які можуть використовуватися не тільки для логістичних завдань, але і для розмінування, розвідки, а також для безпосередньої вогневої підтримки військ.

Західні союзники надають системи, які доповнюють внутрішні системи в рамках пакетів військової допомоги.

Російська сторона також переймає досвід України в області наземних дронів. У країні були розроблені і впроваджені кілька експериментальних систем, які знаходяться на різних етапах створення, тестування або вже готові до серійного виробництва.

За даними “Forbes”, наземні роботизовані системи поки що залишаються порівняно простими в порівнянні з технологіями безпілотних літальних апаратів, що швидко розвиваються.

“Розробка нових безпілотних наземних транспортних засобів демонструє зростаючий тренд до роботизації бойових дій. Машини все частіше беруть на себе завдання, які раніше виконували люди”, – резюмує видання.

Сучасні системи, незважаючи на свої обмеження, демонструють стрімкий розвиток, що віщує появу нового формату бойових дій, що включає в себе інтеграцію повітряних, наземних і морських дронів. Для обох сторін конфлікту – України та Росії – володіння наземними безпілотниками стане ключовим фактором, який визначить їх стратегічну перевагу на сучасному полі бою і матиме значний вплив на подальшу динаміку війни.