У Саратовській області після атаки безпілотників пошкоджено дата-центр “Сбербанку”

Вночі 14 жовтня безпілотники атакували місто Балаково у Саратовській області. Під удар потрапили дата-центр “Сбербанку”, що перебуває на стадії будівництва, та об’єкти енергетичної інфраструктури. У кількох районах міста виникли пожежі.

Про ураження об’єкта заявили у Fire Point.

Дата-центр перебуває на стадії будівництва, проте частина його потужностей уже використовується. Вартість проєкту оцінюється в 122,2 млрд рублів.

Комплекс має стати одним із найбільших центрів обробки даних у Росії. Його планували використовувати для ІТ-інфраструктури “Сбербанку”, а також для розміщення сервісів російської державної цифрової платформи “ГосТех”.

Губернатор Саратовської області підтвердив атаку безпілотників і повідомив про пошкодження кількох будівель, не уточнивши наслідки для дата-центру. Супутникові дані при цьому фіксували осередки пожеж у районі розташування об’єкта.

Fire Point розпочала інтеграцію європейських технологій в українську систему ПРО Freyja

Український виробник дронів і ракет Fire Point домовився з понад десятьма європейськими оборонними компаніями про постачання радарів, систем наведення та інших компонентів для проєкту протиракетної оборони Freyja.

Про це йдеться в матеріалі агенції Reuters.

Компанія вже почала об’єднувати отримане обладнання в єдину систему. Проєкт створюється для перехоплення російських балістичних ракет. Офіційно його запустили минулого місяця в Парижі за участю десяти урядів та 12 оборонних компаній, серед яких Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

Генеральний директор Fire Point Ірина Терех повідомила, що до проєкту вже приєдналися 13 промислових партнерів, а основні домовленості практично завершені. Перше успішне перехоплення балістичної ракети компанія планує провести до середини 2027 року.

“Ми намагаємося вмістити програму, яка зазвичай триває 20 або 30 років, у кілька років”, — сказала Терех.

Основою системи має стати ракета-перехоплювач FP7.X — швидша версія балістичної ракети FP7. Зараз її інтегрують із системами наведення, оглядовими та супровідними радарами.
Норвезька компанія Kongsberg працює над командним центром, який має об’єднати всі елементи системи. Німецька компанія Diehl Defence підтвердила переговори з Fire Point, але деталі можливої співпраці не розкрила.

Fire Point розраховує знизити вартість одного перехоплювача до менше ніж одного млн євро. Це приблизно в чотири-шість разів дешевше, ніж ракета для американської системи Patriot.

Компанія вже провела щонайменше п’ять випробувань ракети-перехоплювача. Freyja буде побудована за відкритою архітектурою, що дозволить замінювати окремі компоненти, зокрема радари різних виробників. Очікується, що одна пускова установка матиме від чотирьох до шести ракет.

Прототип ПРО “Freyja” планують створити у першій половині 2027 року

Україна розраховує завершити створення прототипу власної системи протиракетної оборони “Freyja” у першій половині 2027 року.

Про це з посиланням на заступника секретаря РНБО України Давида Алояна повідомляє Reuters.

За словами Алояна, йдеться про прототип європейської системи протиракетної оборони. Найближчим часом має відбутися перше засідання міжнародного керівного комітету, якому доручать оцінити витрати на дослідження та розробки.

“Оскільки ми працюємо в дуже стислі терміни, у нас амбітна мета: підготувати мінімально життєздатний продукт до першої половини наступного року. Це прототип, який уже може продемонструвати свої перші практичні результати”, — цитує Алояна Reuters.

Раніше компанія Fire Point анонсувала запуск європейської антибалістичної програми Freyja та показала, як може виглядати українська ракета-перехоплювач FP-7.X.

Проєкт розглядається як один з елементів майбутнього протиракетного захисту України та європейської системи безпеки.

Держаудитслужба повідомила про підсумки перевірки контрактів Fire Point

Державна аудиторська служба України перевірила контракти, укладені між компанією Fire Point та Агентством оборонних закупівель.

Про результати перевірки повідомила голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

За її словами, аудитори не виявили порушень термінів виконання за перевіреними контрактами. Басалаєва зазначила, що продукція постачається, а оплата здійснюється відповідно до умов договорів. При цьому частина контрактів розрахована на довший термін і має бути виконана до 2028 року.

“Тому лише по їх завершенню можна буде говорити про остаточні результати”, – пояснила вона.

Fire Point — українська оборонна компанія, що працює у сфері розробки та виробництва далекобійних засобів ураження. Вона займається ударними безпілотниками дальньої дії та крилатими ракетами. Назва компанії раніше привернула увагу громадськості на тлі обговорень навколо “Міндічгейту”.

Fire Point заявила про ключову роль своїх дронів у нанесенні ударів по цілях на території Росії

Українська компанія Fire Point заявила, що її далекобійні безпілотники забезпечують значну частину ударів по цілях на території Росії.

Про це на виставці озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі повідомив співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штилерман.

За його словами, дрон FP-1 зараз є однією з основ українських можливостей для ураження об’єктів на великій дальності.

“Це дрони, за допомогою яких те, що ви бачите на екранах телевізора, палає на території рашки. Це десь 60% робиться за допомогою цього дрону, і десь теж близько 60% middle strike-уражень, які ви бачите, робиться за допомогою дрону FP-2”–  розповів Штілерман.

Компанія продовжує доопрацьовувати свої розробки. Зокрема, FP-2 отримав збільшене бойове навантаження і тепер може доставляти до 200 кг корисного вантажу на відстань до 300 км.
На Eurosatory-2026 Fire Point вперше представила повну лінійку власних рішень. Серед них — ударні дрони FP-1 і FP-2, крилата ракета наземного базування FP-5 Flamingo, протибалістична ракета FP-7.x і балістична ракета FP-9 з дальністю до 850 км і корисним навантаженням 800 кг.

Також компанія продемонструвала власні виробничі технології та обладнання для випуску ракетних і безпілотних систем. У Fire Point заявляють, що Україна вже здатна не тільки отримувати військову допомогу, а й пропонувати партнерам власні рішення для європейської безпеки.

Нова балістика FP-9 здатна долетіти до Москви

Українська компанія Fire Point найближчим часом планує перейти до випробувань нової балістичної ракети FP-9. Ракета потенційно зможе долітати до Москви.

Про це розповів співзасновник та головний конструктор компанії Денис Штілерман.

Він повідомив, що розробники вже підготували основні елементи виробу: систему керування, приводи та корпус. Головний компонент, якого бракує, — двигун, випробування якого розраховують провести протягом місяця.

Після успішної перевірки двигуна компанія має намір розпочати тестові польоти. Штілерман заявив, що перші реальні запуски нової ракети можуть відбутися вже влітку або, в крайньому випадку, на початку осені.

Розробник також зазначив, що Fire Point не обмежується одиничними зразками і заздалегідь готує виробничі лінії. За його словами, компанія планує виготовити 10–20 тестових ракет. Крім того, Fire Point розраховує найближчими днями підписати договір з Данією про виробництво двигунів для української балістичної ракети на данській території.

Хмільов — Цукерману: Як тільки буде мир — одразу припинять фінансування

Народний депутат Олексій Гончаренко стверджує, що в нових оприлюднених файлах згадується розмова співзасновника Fire Point Ігоря Хмільова та фігуранта гучного скандалу Олександра Цукермана.


Під час розмови висловлюється припущення, що після потенційного укладення мирної угоди фінансування може бути припинено відповідно до чинних нормативних актів, що регулюють постачання та контракти.

“Я сьогодні зустрічався з одним генералом. Генерал розповідає таку історію, що як тільки підпишуть мирну угоду, одразу перестане діяти постанова, в рамках якої нам надавали фінансування. І в цей момент, з великою ймовірністю, контракт буде зупинено ось на цьому етапі”, — каже Хмільов.

Цукерман погоджується: “Є така ймовірність”.

Ймовірно, йдеться про фінансування виробництва ракет “Фламінго”.

“Тому треба їх запускати якомога більше і здавати їм якомога більше. Те, що у них на складі — це теж враховується”, — зазначено в записах.

Згідно з плівками Міндіча, підприємець пов’язаний з діяльністю Fire Point, хоча компанія і сам підприємець це заперечують. Fire Point отримує великі військові контракти за рахунок державного бюджету на виготовлення ракет і безпілотників.

Свідок у справі Fire Point звинуватив владу у тиску: після його показань ліквідували роту дронів

Юрій Касьянов, офіцер Державної прикордонної служби України та експерт із застосування дронів, повідомив, що після його свідчень у Національному антикорупційному бюро у справі компанії Fire Point роту ударних безпілотників, якою він керував, розформували.

Про це він розповів на власні сторінці у Facebook.

За словами Касьянова, він очолював підрозділ 10-го мобільного загону ДПСУ, який використовував ударні БПЛА на фронті. 2 жовтня він дав показання детективам НАБУ, а вже наступного дня дізнався про розформування підрозділу.

“Рішення про ліквідацію нашого підрозділу було прийнято президентом Володимиром Зеленським, тому що я є викривачем у справі Fire Point і ключовим свідком. 2 жовтня я дав свідчення детективам НАБУ. 3 жовтня вранці було оголошено про ліквідацію підрозділу. Прошу НАБУ забезпечити мені та моїй родині захист за програмою захисту свідків”, – заявив Касьянов.

Fire Point – українська компанія, яка виробляє ракети “Фламінго”. Касьянов стверджує, що підприємство пов’язане з бізнес-партнером президента Тимуром Міндичем і що окремі державні закупівлі продукції компанії були завищеними або необґрунтованими.

“У моїх показаннях є і його (Зеленського – Ред.) прізвище”, – додав військовий і опублікував повістку на допит в НАБУ. У документі йдеться, що Касьянов проходить у справі як свідок.

У Державній прикордонній службі заявили, що рішення про розформування роти ухвалили через “низьку ефективність виконання завдань”, а не через його показання.

Наразі Касьянов перебуває у збірно-пересильному пункті на Рівненщині. За його словами, умови утримання є неналежними, стан здоров’я погіршується, а вихід на вулицю заборонений.

“Мене, старшого офіцера, добровольця з 2014 року, поселили в одній казармі з мобілізованими, не дозволяють вийти, охороняють як ухильника. Мій фізичний стан погіршується з кожним днем. Дейнека (голова Держприкордонслужби – Ред.) мене звідси живим не випустить”, – пише військовий.

Окремим моментом у заяві Касьянова стали його слова про розчарування існуючою в Україні системою, свідчення про СЧЗ побратимів і помилковий вибір у лютому 2022-го.

“Якби повернути історію назад, до “шашликів на травневі”, я б тепер не став готуватися до війни. Не готував би зброю, боєприпаси, дрони, польові запаси продуктів і медикаментів. Не став би воювати з перших хвилин, ночувати в лісі, голодувати, не потрапив би в оточення… Не розробляв би дрони, не будував би виробництво дронів, не створював би підрозділ, не завдавав би ударів по ворогу. Я б посадив сім’ю в машину і, поки ще було можливо, поїхав би з цієї країни. До всіх чортів собачих! Більше тут робити нічого. Тут – рашка”, – написав Касьянов.

Данія проігнорує низку законів і правил для будівництва заводу ракетного палива

Данський уряд має намір змінити понад 20 нормативних актів, щоб українська компанія Fire Point змогла відкрити завод з виробництва твердого ракетного палива.

Про це повідомляє данський мовник Dr.

У державі затвердили спеціальний нормативний акт, що надає уряду повноваження скасовувати існуючі закони та обмежувати право громадян на подання скарг, якщо проект стосується питань національної безпеки або пов’язаний з надзвичайними ситуаціями цивільного характеру.

Влада Данії має намір скористатися цим правом, щоб прискорити запуск заводу в районі авіабази Скрідструп.

Данське управління з питань бізнесу запропонувало проект розпорядження, згідно з яким в країні свідомо будуть проігноровані понад 20 законів і правил, переважно тих, що стосуються будівництва та екології.

Крістофер Бадсе, головний юрист аналітичного центру Justitia, повідомив, що українська компанія Fire Point отримає тимчасове звільнення від дотримання правил, що регулюють контроль ризиків при великих аваріях з небезпечними речовинами.