Зеленський і Стармер обговорили підтримку України та інвестиції у виробництво дронів

Президент України та прем’єр-міністр Великої Британії продовжили обговорювати перспективи зустрічі на Алясці. Вони також обмінялися думками щодо майбутніх переговорів.

Президент повідомив про це в “Telegram”.

Особливу увагу було приділено аспектам безпеки, які можуть сприяти підтримці стабільності в світі, якщо Сполучені Штати зможуть переконати Росію припинити агресивні дії і перейти до конструктивного діалогу.

Зеленський наголосив на необхідності спільних зусиль усіх учасників коаліції для розробки дієвих механізмів співпраці в галузі безпеки.

Під час зустрічі також були розглянуті перспективи продовження програм, спрямованих на підтримку Збройних сил України та розвиток оборонної промисловості. Зокрема, обговорювалася можливість участі Великої Британії в програмі PURL.

Зеленський запросив британських колег приєднатися до цієї ініціативи і нагадав про важливість столітньої угоди між Україною і Великою Британією, яку планується ратифікувати в серпні. Це дозволить провести розширений двосторонній захід.

У контексті обговорення інвестицій у виробництво БПЛА було порушено питання про необхідність додаткового фінансування. Президент зазначив, що Україна має значний потенціал для нарощування виробництва дронів, які відіграють ключову роль на передовій. Однак для реалізації цього потенціалу потрібне термінове фінансування.

Такі інвестиції можуть мати істотний вплив на хід війни на стратегічному рівні. Зеленський висловив подяку Кіру Стармеру за підтримку і висловив готовність до продовження співпраці.

Хорватія надасть допомогу українським силам оборони

Президент України Володимир Зеленський оголосив про військову допомогу від Хорватії за підсумками розмови з прем’єр-міністром цієї країни Андреєм Пленковичем.

Президент України повідомив про це в Telegram.

Президент поінформував прем’єр-міністра Хорватії про стан справ на лінії фронту і про те, що російські війська посилили атаки на цивільні об’єкти. Під час розмови обговорювалася можливість надання військової підтримки.

“Говорили про новий інструмент щодо закупівлі американської зброї, який вже ефективно працює. Також обговорили механізм SAFE та можливості, які цей інструмент дає для посилення оборонних спроможностей і України також. Хорватія виділить свою частку на підтримку наших воїнів”, — зазначив він.

Володимир Зеленський повідомив, що сторони погодили подальші дії. Україна готується до інтенсивної дипломатичної діяльності, щоб зміцнити позиції держави.

Євросоюз може скоротити фінансову допомогу Україні – NYT

Рішення ліквідувати незалежність НАБУ і САП може позбавити Київ частини допомоги від Євросоюзу, який раніше був надійним союзником.

Про це пише The New York Times.

У публікації зазначається, що ЄС може скоротити розмір фінансової допомоги Україні в рамках програми Ukraine Facility з 4,5 до 3 млрд євро через затримки з проведенням реформ. Остаточне рішення поки не прийнято, оскільки фінансування може бути відновлено за умови виконання певних вимог.

Крім того, автори підкреслюють, що в країні вперше з 2022 року пройшли акції протесту проти уряду.

Для Володимира Зеленського це стало несподіванкою, хоча він поки не давав коментарів з цього приводу. Раніше, до 2022 року, обмеження допомоги з метою стимулювання реформ було звичайною практикою.

Однак нещодавнє рішення свідчить про те, що Євросоюз готовий критикувати український уряд навіть в умовах військового конфлікту. Крім того, за інформацією ЗМІ, обговорюється питання про те, чи не слабшає підтримка українського президента з боку західних партнерів.

“Блиск безумовно згасає. У спільноті донорів зростає невдоволення Зеленським”, – заявив американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром.

У статті NYT повідомляється, що НАБУ і САП займалися розслідуванням діяльності ключових міністрів уряду, очолюваного Володимиром Зеленським. Хоча рішення про позбавлення цих відомств незалежності було скасовано, це викликало звинувачення в кумівстві і поставило під загрозу підтримку.

Минулого року Європейський союз запустив програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро на три роки для відновлення і підготовки України до вступу в ЄС. У червні Україна звернулася за отриманням коштів, хоча не виконала три з шістнадцяти умов.

“Критики в Україні висловлювали невдоволення посиленням влади уряду Зеленського у воєнний час. Проти журналістів, активістів і опозиційних політиків порушували кримінальні справи. Адміністрація Зеленського замінювала обраних мерів і губернаторів військовими адміністраціями в різних регіонах країни”, – йдеться в статті.

Позиції західних партнерів щодо подальших дій розходяться. Одні вважають, що це потрібно для забезпечення контролю над державою в умовах військового конфлікту. Інші ж вважають, що це лише спроба встановити жорсткий контроль над країною.

Серед тих, хто висловлював незгоду з рішенням Володимира Зеленського обмежити діяльність антикорупційних органів, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Він зв’язався з президентом, щоб обговорити цю тему.

Повідомляють, що Національне антикорупційне бюро України проводило розслідування щодо колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, якого підозрюють в отриманні хабара за сприяння в угоді з нерухомістю. Це призвело до загострення відносин між керівництвом і співробітниками антикорупційних органів.

Шмигаль і Джон Гілі обговорили ключові потреби України

Міністр оборони України Денис Шмигаль уперше поговорив телефоном із Джоном Гілі, держсекретарем із питань оборони Великої Британії.

Про це він повідомив на власній сторонці у Telegram.

Під час телефонної бесіди учасники узгодили подальші дії перед зустріччю у форматі “Рамштайн”. Також вони обговорили ключові потреби України.

Шмигаль зазначив, що основна потреба України – це зміцнення протиповітряної оборони та розвиток спільних проєктів у сфері оборони.

“Домовилися про щотижневу координацію спільних кроків. Подякував за незмінну підтримку Великої Британії та готовність до подальшого розвитку тісної співпраці”, – наголосив міністр.

Сьогодні стартувало чергове засідання Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн”. У ньому беруть участь представники 52 держав на рівні міністрів оборони та їхніх заступників.

Трамп не повідомив союзників про плани щодо постачання зброї в Україну

Європейські союзники дізналися про пропозицію Дональда Трампа відправити зброю в Україну і натомість придбати американську зброю під час його виступу.

Про це повідомило агентство Reuters.

Як стало відомо з джерел, президент США Дональд Трамп запропонував план, але не озвучив конкретних заходів щодо забезпечення України озброєнням. Згідно з його ідеєю, європейські країни-союзники мають надати свої запаси зброї і поповнити їх за рахунок купівлі американського озброєння.

На думку десяти офіційних осіб у США і Європі, будь-яка підтримка України залежатиме від результатів майбутніх переговорів про те, хто і яке обладнання надасть.

“Як завжди в цих речах, диявол криється в деталях”, – сказав один посол Північної Європи у Вашингтоні.

Джерела в дипломатичних місіях різних держав у Сполучених Штатах Америки розповіли агентству Reuters, що їм стало відомо про план одразу ж після його оголошення. Навіть ті країни, які є найближчими союзниками США, очевидно, отримали інформацію про цю пропозицію практично одночасно з її оголошенням.

“Я впевнений, що ніхто не знав точних деталей заздалегідь. Підозрюю, що в адміністрації тільки починають розуміти, що це означає на практиці”, – сказав окремий європейський посол.

Під час зустрічі з президентом США в Овальному кабінеті 14 липня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про готовність шести країн-членів Альянсу приєднатися до програми закупівлі озброєнь. Серед них – Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди та Канада.

Трамп уперше задумався про схвалення нового фінансування для України

Президент США Дональд Трамп уперше за останні місяці свого другого терміну, що розпочався в січні, розглядає можливість виділення нового фінансування для України. Цей крок може стати сигналом для Росії.

Про це повідомляє “CBS News”, посилаючись на дипломатичні джерела.

Наразі джерело потенційного додаткового фінансування для України залишається невизначеним. Однак у президента США Дональда Трампа є щонайменше два можливих варіанти дій.

У його розпорядженні перебувають кошти в розмірі $3,85 млрд, які були виділені на військові потреби, але не були використані адміністрацією попереднього президента США Джо Байдена.

Також, за інформацією американських чиновників, Трамп може конфіскувати близько $5 млрд російських активів за кордоном і передати їх Україні. Як зазначає видання, такого не робив ні Трамп, ні Байден.

11 липня НАТО повідомила CBS News про роботу з країнами-членами над терміновим перекиданням американських боєприпасів і систем ППО в Україну. При цьому альянс не уточнив, чи був створений новий механізм для цієї дії. За день до цього Трамп поговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорювали можливість купівлі європейського озброєння у США, як повідомили дипломатичні джерела.

Цього самого дня під час інтерв’ю президент США Дональд Трамп висловив думку про те, що країни-члени НАТО можуть купувати американське озброєння для подальшої передачі його Україні.

“Ми поставляємо зброю для НАТО, а НАТО повністю на 100% оплачує її”, – сказав Трамп журналістці “NBC News”.

Це означатиме, що політика Альянсу зазнає значних змін. Адже раніше НАТО як організація не надавала зброю державам, які не є її членами, – це робили окремі країни-учасниці на власний розсуд.

Україні доведеться віддати частину територій – The Telegraph

У будь-якій мирній угоді, яку буде досягнуто за участю Трампа, буде передбачено передачу територій Росії.

Своїми думками з цього приводу поділилася Ліза Хезелдайн з “The Telegraph”.

Вона звертає увагу на те, що в лютому 2022 року склалася ситуація, яка була сповнена невизначеності. У цей час у союзників Києва була можливість завдати вирішального удару по військах і військовій інфраструктурі Кремля.

“Від затримок із поставками критичної зброї – танків, винищувачів і ракет дальнього радіусу дії – до санкцій, які переоцінили свої обіцянки і не виконали їх належним чином, Заходу знову і знову не вдавалося завдати удару”, – зазначає автор.

Але Україна знову опинилася в небезпеці: з весни російські війська почали активно нарощувати інтенсивність повітряних ударів.

Минулого тижня президент США Дональд Трамп повідомив про плани надати Україні додаткову військову допомогу, зокрема системи протиповітряної оборони Patriot. Він також висловив готовність до введення більш суворих санкцій щодо Росії і піддав критиці дії російського президента.

“Навіть якщо Трамп введе жорсткі санкції і Європа почне поставляти всі види зброї, про які просить Україна, питання залишається відкритим: чи буде це зроблено вчасно і в достатньому обсязі?”, – розмірковує Ліза Хезелдайн.

За її відомостями, адміністрація Білого дому ясно дала зрозуміти, що в разі досягнення мирної угоди за участю Трампа, є висока ймовірність передачі територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей під контроль Кремля.

За інформацією, отриманою з джерел, лідери європейських країн висловлюють стурбованість тим, як президент США може спробувати реалізувати подібну угоду без урахування думки України.

При цьому, незважаючи на численні заяви про підтримку Києва “в будь-якому необхідному обсязі”, європейські країни поки що не змогли запропонувати альтернативний план, який міг би послабити переговорні позиції Росії.

Глави МЗС Чехії та Хорватії провели переговори про продовження допомоги Україні

У вівторок у Празі відбулася зустріч міністрів закордонних справ Чехії та Хорватії Яна Ліпавського і Гордана Грліч-Радмана. Під час переговорів вони обговорили питання, пов’язані з підтримкою України та зміцненням європейської системи безпеки.

Про це повідомляє “Radio Prague International”.

Як заявив міністр закордонних справ Чехії, підтримка України у протистоянні російській агресії – це невід’ємна складова і гарантія європейської безпеки.

“Я високо ціную підтримку Хорватії в боротьбі України проти вторгнення. Особливо вражає, як Хорватія, спираючись на свій досвід, допомагає Україні в розмінуванні”, – сказав Ліпавський.

На його думку, Чехія поділяє позицію Хорватії щодо важливості активізації процесу інтеграції країн Західних Балкан до Європейського союзу.

“Цей регіон має ключове значення для забезпечення миру і стабільності в Європі”, – зазначив глава чеського зовнішньополітичного відомства.

У відповідь Грліч-Радман наголосив, що Хорватія вдячна Чехії за допомогу, яку вона надає Україні та її жителям з моменту початку російської агресії.

“Хорватія на своєму досвіді переконалася, що міцний мир можливий тільки за умови справедливості. Інші підходи лише сприяють експансіонізму”, – сказав глава МЗС Хорватії.

Він повідомив, що під час зустрічі було розглянуто питання, що стосуються європейської системи безпеки, ситуації в регіоні Близького Сходу та енергетичної незалежності.

“Ми вітаємо заходи, які сприяють досягненню сталого миру”, – наголосив Грліч-Радман, говорячи про ситуацію на Близькому Сході.

Дипломати наголосили, що 2020 року товарообіг між Чехією та Хорватією склав понад один мільярд євро.

Міністр із Хорватії також побував у Сенаті. За словами Павла Фішера, голови Комітету у закордонних справах Чехії, під час перемовин обговорювали не тільки двосторонні відносини, а й такі питання, як розширення Європейського союзу і стабілізація ситуації на Західних Балканах.

Фішер наголосив на важливості уваги до цього регіону, особливо в контексті тісної співпраці з Хорватією.

“Ми обговорювали питання енергетичного співробітництва, а також ситуацію у сфері безпеки”, – розповів Павел Фішер.

Фішер зазначив, що Чехія і Хорватія єдині у своїй підтримці України.

“Це стосується не тільки військової допомоги, а й фінансової, політичної та гуманітарної підтримки”, – заявив сенатор.

Під час зустрічі також було розглянуто зусилля Росії, спрямовані на проникнення в Центральну Європу через посередників.

У США залишилося близько чверті ракет Patriot для своїх потреб

У США є тільки чверть необхідних ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot. Через це Вашингтон вирішив призупинити постачання боєприпасів Україні.

Про це повідомляє видання “The Guardian”.

Як повідомили джерела, близькі до ситуації, на початку лютого адміністрація президента США Дональда Трампа ініціювала перевірку наявності ракет Patriot та інших боєприпасів.

Останнім часом попит на систему Patriot збільшився після того, як Сполучені Штати Америки провели операцію проти єменських повстанців-хуситів і надали підтримку Ізраїлю в конфлікті з Іраном. Зокрема, американські військові застосували близько 30 ракет Patriot для відбиття атаки Ірану по авіабазі США в Катарі.

В офіційному листі, направленому заступнику міністра оборони Стівену Файнбергу, заступник міністра оборони з питань політики Пентагону Елбрідж Колбі висловив занепокоєння з приводу виснаження запасів боєприпасів. У зв’язку з цим Файнберг ухвалив рішення призупинити надання допомоги Україні доти, доки не буде проведено аналіз наявних запасів. Це рішення було схвалено міністром оборони Пітом Гегсетом.

У публікації роз’яснюється, що Сполучені Штати Америки постачають зброю в Україну двома ключовими шляхами: через зменшення запасів Міністерства оборони і через програму допомоги у сфері безпеки України (USAI), в рамках якої Міністерство оборони США оплачує роботу підрядників із постачання зброї в Україну.

Як повідомили джерела, заморожування могло вплинути на обидві системи, оскільки Міністерство оборони США приділяє першочергову увагу поповненню своїх арсеналів за сприяння тих самих компаній, які виробляють зброю для України.

Щорічно США виробляють близько 600 ракет Patriot. Проте в Ірану все ще є понад тисяча балістичних ракет, які, на думку Guardian, він може застосувати проти американських баз у регіоні.