Український президент дедалі частіше читає лекції лідерам ЄС

У 2026 році президент України Володимир Зеленський змінив свій стиль спілкування з європейськими партнерами. Він став більш жорстким і авторитарним. Його часті лекції викликають невдоволення серед європейців.

Про це повідомляє “Politico”.

Журналісти відзначають, що український президент стає дедалі прямолінійнішим у спілкуванні з Європою. Цьому сприяє його зросла впевненість у стабільності країни.

“Зараз відносини між Києвом і Брюсселем напружені й, ймовірно, досягли найнижчої точки за час війни”, — каже колишній український чиновник на умовах анонімності.

На неофіційній зустрічі глав країн ЄС на Кіпрі в квітні лідери ЄС висловили невдоволення позицією Зеленського щодо питання вступу України до Євросоюзу. Вони наголосили на необхідності поступового процесу інтеграції, тоді як український президент наполягає на негайному наданні Україні статусу повноправного члена ЄС, незважаючи на незавершені антикорупційні реформи.

Наполегливість Зеленського раніше викликала напружені ситуації, навіть з тими лідерами, які його підтримували. Наприклад, у 2022 році Джо Байден, президент США, висловив невдоволення українським лідером, коли той запросив додаткову допомогу відразу після того, як Байден уже оголосив про виділення мільярда доларів на військові потреби.

“Зеленський, зокрема, не тільки Зеленський, а й багато інших українців, справді вірять, що вони борються не лише за Україну, а й за всю Європу та Захід. І тому немає потреби бути вдячним комусь, дякувати комусь або пом’якшувати свої прохання. Він дуже вірить, що Європа винна перед Україною. Це впливає на його мислення та риторику. Але це не враховує, що не всі європейці бачать це однаково”, — каже експерт із зовнішньої політики від Республіканської партії, який у минулому консультував Київ.

Висловлювання Володимира Зеленського, як зазначає “Politico”, можуть відштовхнути тих самих союзників, від яких Україна залежить у фінансовому плані. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в лютому він викликав невдоволення серед європейських лідерів, різко засудивши їх за недостатні зусилля на підтримку України та власної оборони. Цей випад викликав роздратування у багатьох присутніх, особливо після того, як раніше їх уже критикував Дональд Трамп.

“Це було досить несподівано. Зеленський незадоволений тим, як європейці мобілізували підтримку”, — каже Натія Сескурія, аналітик Королівського об’єднаного інституту служб, лондонського аналітичного центру.

Загострення риторики Зеленського, як зазначили журналісти, пов’язане з пережитою Україною, ймовірно, найскладнішою зимою за час конфлікту. У результаті цієї зими впевненість Зеленського у здатності країни продовжувати боротьбу значно зросла. Україна також стає дедалі самодостатньою в плані оборони: її виробництво озброєння покриває майже половину потреб, і вона планує експортувати дрони до країн Близького Сходу.

“Стійкість України означає, що їй не потрібно так сильно залежати від інших, як раніше”, — резюмують у “Politico”.

 

США дозволили продаж Україні боєприпасів збільшеної дальності

Державний департамент США схвалив продаж Україні боєприпасів JDAM-ER та супутнього обладнання на суму 373,6 млн доларів.

Цю заяву поширив Держдепартамент США.

Уряд України запросив у США поставку 1 200 комплектів хвостових частин для боєприпасів точного удару (JDAM) стандарту KMU-572, а також 332 комплекти аналогічного типу KMU-556.

До комплекту поставки увійдуть засоби для обслуговування боєприпасів JDAM, комплект запасних і ремонтних частин, витратні матеріали, технічна підтримка, програмне забезпечення для озброєння, а також інженерні, технічні та логістичні послуги, що надаються урядом США та їх підрядниками.

“Запропонований продаж сприятиме посиленню здатності України протистояти нинішнім і майбутнім загрозам, надавши їй додаткові засоби для виконання завдань із самооборони та забезпечення регіональної безпеки завдяки потужнішому потенціалу протиповітряної оборони”, — додали в Держдепі.

Joint Direct Attack Munition (JDAM) — це система, яка перетворює звичайні некеровані бомби на високоточні керовані боєприпаси. Модифікація Extended Range збільшує дальність польоту до понад 70 кілометрів.

Основним виконавцем контракту стане компанія Boeing у Сент-Луїсі, штат Міссурі.

В ЄС розповіли про зобов’язання України для отримання 90 млрд євро

Євросоюз виділить нові транші макрофінансової допомоги лише після податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів. Ці заходи увійдуть до кредитної програми на 90 млрд євро, яка зараз завершує підготовку.

Про це пише “Європейська правда”.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель і Київ досягли значного прогресу в обговоренні переліку структурних індикаторів. Деталізовані терміни та конкретні заходи щодо реформування податкової системи поки що не розголошуються до завершення офіційних консультацій.

Партнери вважають мобілізацію внутрішніх резервів ключовим фактором для підтримки фінансової стабільності України. Окрім податкових змін, програма включає й інші заходи, спрямовані на зміцнення економічної бази країни в рамках довгострокового співробітництва.

Україна та МВФ уже уклали угоду про введення безстрокового військового збору в розмірі 5% та податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

Велика Британія приєднується до кредиту від ЄС для України

Прес-секретар Європейської комісії з питань фінансів Балаш Уйварі наголосив, що участь Великої Британії у наданні фінансової допомоги ЄС Україні на суму 90 млрд євро стала важливим політичним сигналом.

Про це повідомили на брифінгу Європейської комісії.

В Єврокомісії схвально сприйняли намір Великої Британії приєднатися до кредитної програми Європейського Союзу, спрямованої на підтримку України, загальний обсяг якої становить 90 млрд євро.

У Брюсселі Уйварі заявив, що заява Лондона є важливим кроком, але попереду ще належить провести технічні переговори.

“Сьогодні важливий день, і ми побачили чіткий політичний сигнал від Сполученого Королівства приєднатися до пакету допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро. Це перший крок”, – зазначив він.

Уйварі також зазначив, що комісіям належить продовжити реальні переговори для узгодження кількох ключових питань.

У Єврокомісії зазначили, що Лондон повинен виконати низку умов, щоб повноцінно брати участь у програмі.

Три ключові умови, які мають бути узгоджені сторонами, є принциповими.

“По-перше, має бути те, що ми називаємо партнерством у сфері безпеки та оборони з ЄС, і Сполучене Королівство вже має його з травня минулого року”, – зазначив Уйварі.

Велика Британія, за другою умовою,зобов’язана надати значну фінансову та військову допомогу Україні. Оцінка цього аспекту буде проводитися комісією.

“І по-третє, Велика Британія також має зобов’язатися забезпечити справедливий і пропорційний фінансовий внесок у покриття витрат, пов’язаних із запозиченнями, і це повинно бути пропорційно до вартості контрактів, укладених з організаціями, зареєстрованими у Великій Британії”, – пояснив Уйварі.

Єврокомісія повідомила про намір активізувати переговори з Лондоном. При цьому наголошується на тому, що загальна сума програми у розмірі 90 млрд євро залишиться незмінною, незалежно від участі Великої Британії.

“Участь Великої Британії не змінить загальну потужність програми на 90 млрд, тобто внесок ЄС, але це може дозволити їй бути учасником, наприклад, коли йдеться про закупівлю оборонного обладнання. Тепер нам доведеться обговорити конкретні деталі участі Великої Британії”, – додав прес-секретар.

Проросійські сили в Болгарії виступають проти угоди з Україною

Болгарська проросійська партія “Відродження” подала до парламенту законопроект про скасування десятирічної угоди з питань безпеки з Україною.

Про це пише “Novinite”.

Після проведення дострокових виборів у Болгарії проросійська партія “Відродження” активно скористалася політичною ситуацією і запропонувала в парламенті заходи, здатні істотно ускладнити надання критично важливої допомоги Україні.

У центрі уваги опинилася десятирічна угода про безпеку між Софією та Києвом. Депутати, які підтримують проросійську позицію, запропонували негайно припинити її дію. Петар Петров, який представляв цю ініціативу в парламенті, охарактеризував документ як “проблемний” і заявив, що він нібито становить загрозу для національної безпеки Болгарії.

Опозиція висловила крайнє невдоволення тим, що уряд затвердив цей важливий документ без попереднього схвалення парламенту. Тепер ті, хто здобув вплив після виборів, намагаються скористатися цим процесуальним порушенням, щоб повністю відмовитися від досягнутих угод.

Партія “Відродження” запропонувала резолюцію про скасування болгарської згоди на державні гарантії в розмірі 1,2 млрд євро для позики Європейського Союзу на суму 90 млрд євро для України. Це поставило під загрозу значні фінансові кошти, які необхідні для підтримки української економіки та армії.

Популісти заявляють, що повернення цих коштів залишається під питанням, оскільки це залежить від майбутніх репарацій, які може виплатити Росія. Замість допомоги Україні проросійські сили пропонують залишити гроші в країні, використовуючи економічні проблеми болгарських громадян у своїх інтересах.

Україна та ще п’ять країн об’єдналися в оборонну коаліцію CORPUS

Україна та п’ять європейських країн створюють оборонну коаліцію під назвою CORPUS. Її мета — реформувати систему оборонних закупівель, зробивши їх більш скоординованими та результативними.

Про це повідомляє агенція “РБК-Україна”.

CORPUS — це міжнародна коаліція, що займається питаннями оборонного постачання. До її складу увійшли закупівельні агентства з України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії. 30 квітня в Києві було підписано меморандум про співпрацю між представниками цих агентств.

Агентство оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України стало ініціатором створення коаліції.

Директор департаменту Міністерства оборони України Артем Романюков заявив, що нова структура буде являти собою “складну мережу закупівельних агентств країн-партнерів”.

“Це дозволить краще планувати закупівлі, формувати надійні ланцюги постачання, виявляти слабкі ланки”, – зазначив він.

В агентстві підкреслили, що CORPUS буде доступна для співпраці з іншими країнами-партнерами за умови підписання Меморандуму та одностайного схвалення з боку ради директорів.

Агентства будуть взаємодіяти на оперативному рівні, обмінюючись рішеннями щодо роботи з ринком, цифровими інструментами, антикорупційними та комплаєнс-практиками, а також питаннями організації постачання.

“Це і система Dot-Chain, в межах якої ми запустили, по суті, квазі-ринкові механізми забезпечення нашого війська. Це різні системи для складського обліку, управлінського обліку. Те, яким чином ці системи між собою взаємодіють, що взагалі використовується”, – пояснив директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.

Україна зможе поширити досвід, накопичений під час повномасштабного військового конфлікту, на ширше коло завдань. Це, у свою чергу, дозволить партнерам ознайомитися з ефективними рішеннями, які вже довели свою працездатність у реальних бойових умовах.

Пентагон виділив Україні раніше узгоджені $400 млн допомоги

Конгрес США схвалив виділення 400 млн доларів для України ще в грудні 2025 року. Однак фактичне надходження коштів відбулося лише 28 квітня.

Про це пише Bloomberg.

Глава Пентагону Піт Гегсет виступив із заявою на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Палати представників.

“Ці кошти виділили на розвиток європейського потенціалу, і станом на вчора їх уже надали”, – сказав він

Гегсет підкреслив, що всі бюрократичні перешкоди успішно усунуто.

Раніше ці ресурси були заблоковані. Представники влади довго не могли пояснити, чому виникла затримка. Розморожування відбулося після різких заяв сенатора-республіканця Мітча Макконнелла.

Євросоюз розблокував 90 млрд євро для України

Європейський Союз надав Україні значну фінансову допомогу у вигляді позики на суму 90 млрд євро. Це має вирішальне значення для стабілізації державних фінансів в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє Reuters.

Посли країн Європейського Союзу дійшли згоди з цього питання 22 квітня, після того як Угорщина відкликала своє вето. Очікується, що остаточне схвалення буде отримано найближчим часом на рівні національних урядів.

Допомога була затверджена в грудні 2025 року, але її реалізацію відклали через позицію угорського уряду під керівництвом Віктора Орбана. Будапешт обґрунтував своє рішення розбіжностями щодо транспортування нафти через трубопровід “Дружба”.

Транзит нафти до Угорщини та Словаччини відновився, що дозволило зрушити ситуацію. Політична ситуація також вплинула на рішення: після останніх виборів новий уряд, очолюваний Петером Мадяром, заявив про готовність припинити перешкоджання постачанню допомоги Україні.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що перший транш буде отримано наприкінці травня або на початку червня 2026 року.

У 2026 році Україна отримає фінансову допомогу в розмірі 45 млрд євро, а в 2027 році — ще 45 млрд. Приблизно 28 млрд євро будуть спрямовані на оборону, а 17 млрд — на фінансування бюджетних потреб.

Україна зіткнеться із серйозним бюджетним дефіцитом у поточному році. Витрати держави сягнуть близько 4,8 трлн грн, тоді як доходи становитимуть лише 2,9 трлн грн. У результаті дефіцит бюджету становитиме 1,9 трлн грн, що еквівалентно майже 20% ВВП країни. Загалом цього року Києву потрібно щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування.

Експерти в галузі економіки попереджають, що без необхідної підтримки країна може зіткнутися з дефіцитом фінансових ресурсів уже в червні. В умовах відсутності мирного договору Україна змушена перенаправляти значну частину своїх ресурсів на оборону. На військові потреби витрачається 2,8 трлн грн, що становить понад 27% ВВП країни.

Незважаючи на гарантії ЄС щодо фінансування України на найближчі два роки, проблема залишається невирішеною. Брюссель активно шукає додаткові джерела коштів, оскільки частина фінансування на 2027 рік (близько третини необхідних коштів) поки що не забезпечена.

Іспанія надішле Україні 100 броньованих машин VAMTAC та боєприпаси

У 2026 році Іспанія надішле Україні 100 броньованих машин VAMTAC та артилерійські боєприпаси.

Про це повідомляє Cadena Ser.

Під час візиту до Києва та зустрічі з українським колегою міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес зробила відповідну заяву.

Уже в травні розпочнуться поставки техніки та 155-міліметрових боєприпасів. Бронетехніку, зокрема, мають намір передати прикордонним службам.

Роблес підкреслила, що ця допомога є проявом солідарності з Україною та прихильності Іспанії ідеалам свободи і безпеки.

Вона також повідомила, що кількість українських військовослужбовців, які пройшли підготовку в Іспанії, незабаром сягне понад 9 тис осіб.