Для Китаю слабша Росія може бути вигідною – МО Литви

Міністр оборони Литви Довіле Шакалене заявила, що Китай зацікавлений у послабленні Росії шляхом її втрат під час у війні в Україні.

Про це посадовець повідомила в інтерв’ю у литовському посольстві у Вашингтоні, яке цитує “Fox News”.

“Росія змогла так успішно збільшити військове виробництво завдяки підтримці Китаю. Для Китаю вигідно продовжувати цю війну на виснаження, і, хоча він постачає Росії зброю, йому вигідно бачити, як Росія втрачає багато солдатів, зброї та техніки. Це пов’язано з тим, що більш слабка Росія являє собою більш вигідний стратегічний варіант для Китаю”, – підкреслила Шакалене.

Вона також підкреслила, що попри значні втрати російських військ на полі бою в Україні протягом останніх трьох років, Москва продовжує нарощувати чисельність армії. Наразі її кількість вже досягла 1,5 млн осіб.

Слід зазначити, що Довіле Шакалене – єдина серед міністрів оборони країн НАТО, хто перебуває під санкціями Китаю.

Китай підтримав “мирний план” Трампа щодо України: що відомо

Китай висловив підтримку ініціативі президента США Дональда Трампа щодо врегулювання війни в Україні, побачивши в ній “вікно для миру”.

Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван І під час зустрічі глав МЗС країн “Великої двадцятки” (G20), яка проходить у Йоганнесбурзі.

За словами голови китайської дипломатії, Пекін схвалює зусилля США, спрямовані на припинення війни, зокрема останні контакти Вашингтона з Кремлем. Ван І підкреслив, що Китай “підтримує всі ініціативи, спрямовані на досягнення миру, включаючи нещодавній консенсус, досягнутий між США та Росією”.

На полях саміту міністр закордонних справ КНР провів зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, під час якої сторони обговорили війну в Україні. Втім, у висвітленні результатів переговорів позиції Москви та Пекіна розійшлися.

У російському МЗС заявили, що Ван І наголосив на необхідності усунення “першопричин” війни. Водночас офіційний Пекін представив іншу версію, заявивши, що саме Росія “зосереджена на ліквідації кореневих причин конфлікту і прагне знайти справедливе, стійке та мирне рішення”.

Варто зазначити, що державний секретар США Марк Рубіо відмовився від участі в саміті G20, оскільки зустріч проходить у Південноафриканській Республіці. Він звинуватив владу ПАР у “прояві антиамериканізму”.

Нова “війна” за Панамський канал: амбіції США та опір Китаю

Панамський канал, який з’єднує Атлантичний та Тихий океани, завжди був стратегічним об’єктом, що привертав увагу світових гігантів. Сьогодні він став ареною протистояння між США та Китаєм, які борються за вплив на цю ключову транспортну артерію.

Панамський канал, відкритий у 1914 році, є одним із найважливіших транспортних коридорів у світі. Щороку через нього проходить близько 14 тис суден, які перевозять 5-6% світового обсягу торгівлі. Цей штучний водний шлях дозволяє суднам уникати довгого та небезпечного маршруту навколо Південної Америки, скорочуючи відстань на 15 тис кілометрів.

Для США Панамський канал має особливе значення. Близько двох третин суден, які ним користуються, ходять під американським прапором, а 40% контейнерних перевезень США проходять саме через цей канал. Саме тому колишній президент США Дональд Трамп ще у 2011 році, будучи бізнесменом, заявляв про необхідність повернення каналу під контроль США.

Після переходу каналу під контроль Панами, Китай почав активно впроваджуватися в його інфраструктуру. У 1997 році гонконгська компанія Hutchison-Whampoa отримала концесію на управління портами Бальбоа та Кристобаль, які розташовані на вході та виході з каналу. Згодом китайські інвестиції лише зростали.

У 2017 році Панама стала першою латиноамериканською країною, яка приєдналася до китайської ініціативи “Один пояс — один шлях”. Цей крок значно посилив вплив Китаю в регіоні та дозволив йому контролювати ключові логістичні точки каналу. Сьогодні кожен п’ятий корабель, який проходить через Панамський канал, є китайським.

Для США Панамський канал залишається стратегічно важливим об’єктом. Він не лише забезпечує ефективну торгівлю між східним і західним узбережжям країни, але й є символом американського впливу у світі. Однак спроби повернути контроль над каналом можуть мати серйозні наслідки.

У січні 2024 року Дональд Трамп, який знову балотується на посаду президента США, заявив про бажання повернути канал під контроль США. Ця заява викликала різку реакцію з боку Панами, яка звернулася до Ради Безпеки ООН із скаргою на дії США.

Панама, яка сьогодні є однією з найбагатших країн Латинської Америки, наголошує на своєму суверенітеті та готовності захищати свої інтереси. Колишній президент країни Ернесто Перес-Бальядарес назвав можливість розриву відносин із Китаєм “відвертою боязкістю”. Панама чітко позиціонує себе як частину “Глобального Півдня”, який підтримує антиколоніальну боротьбу та прагне до багатополярного світу.

Таким чином, Панамський канал залишається не лише важливим економічним активом, але й символом геополітичного впливу. Для США це питання престижу та контролю над ключовою транспортною артерією. Для Китаю — можливість посилити свій вплив у Латинській Америці та контролювати важливі логістичні маршрути.

Панама, у свою чергу, наголошує на своєму суверенітеті та готовності захищати свої інтереси. Боротьба за Панамський канал може стати одним із ключових епізодів у протистоянні між США та Китаєм, яке визначатиме майбутнє світового порядку. І якщо США справді спробують повернути контроль над каналом, це може стати початком нової ери в міжнародних відносинах — ери, де колоніальне минуле більше не матиме місця.

Китай відповідає Трампу митами на американські товари і розслідуванням щодо Google

Китай оголосив про початок розслідування щодо компанії Google і ввів нові тарифи на низку американських товарів.

Про це повідомляє Bloomberg.

Пекін почав діяти одразу після того, як президент Дональд Трамп ввів 10-відсоткові тарифи на товари з Пекіна, знову розпалюючи торговельну війну між найбільшими економіками світу.

Китай перевірятиме американського технологічного гіганта щодо ймовірних порушень антимонопольного законодавства, йдеться в заяві Державного управління з регулювання ринку, опублікованій у вівторок.

Пекін також оголосив про введення 15-відсоткових мит на вугілля і СПГ і 10-відсоткових – на нафту і сільськогосподарське обладнання зі США.

Президент США ввів додаткові збори на продукцію з Мексики, Канади та Китаю

Дональд Трамп ухвалив рішення про введення додаткових митних зборів на товари, що ввозяться з Канади, Мексики та Китаю. Мита були ухвалені у зв’язку із «загрозою, яку становлять нелегальні мігранти та наркотичні речовини».

Таку інформацію опублікувала прес-служба Білого дому.

Митні збори для Китаю становитимуть 10%, для Канади і Мексики – 25%. Щодо енергоносіїв з Канади ставки дорівнюватимуть 10%. Президент Трамп стверджує, що його дії спрямовані на захист громадян США.

У відповідь Канада планує ввести додаткові мита в розмірі 25% на низку товарів зі Сполучених Штатів Америки на суму близько 107 млрд доларів, повідомив прем’єр-міністр Джастін Трюдо.

Глава Мексики Клаудія Шейнбаум категорично відкинула заяви про те, що влада її держави має стосунок до наркоторговців. Вона запропонувала зосередитися на переговорах, а не на введенні торгових обмежень.

Китай висловив «глибоке розчарування» у зв’язку з діями американського президента і планує подати скаргу до СОТ.

У період першого президентського терміну Трампа Китай у відповідь вводив дзеркальні мита. Однак можливості для цього були обмежені, оскільки обсяг американського експорту до Китаю був значно меншим, ніж китайський експорт до США.

Трамп розповів про деталі розмови з Сі Цзіньпіном: обговорювали TikTok і світову безпеку

Обраний президент США Дональд Трамп поділився деталями телефонної розмови з головою Китаю Сі Цзіньпіном: обговорили питання торгівлі, наркотрафіку, соцмережі TikTok та інші важливі теми.

Про це Трамп повідомив у своєму акаунті в соціальній мережі X.

“Я щойно розмовляв із головою КНР Сі Цзіньпіном. Розмова була дуже хорошою як для Китаю, так і для США. Я сподіваюся, що ми вирішимо багато проблем разом і почнемо негайно. Ми обговорили питання збалансованої торгівлі, фентанілу, TikTok і багато інших тем”, – написав Трамп.

Він також наголосив, що обидві сторони докладуть усіх зусиль для того, щоб зробити світ “більш мирним і безпечним”.

Раніше китайські державні медіа повідомляли, що телефонна розмова між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом відбулася у п’ятницю.

Україна закликає до жорсткіших санкцій: як зупинити російський скраплений газ

Україна повинна активно відстоювати жорсткі санкції проти російського експорту скрапленого природного газу (СПГ), який наразі залишається значним джерелом доходу для Кремля.

Про це повідомляє Європейська правда.

У 2024 році Росія заробила на експорті СПГ більше, ніж на транзиті газу трубопроводами через Україну – 7,3 млрд євро проти 5,8 млрд євро. Більшість експорту здійснювалася з арктичного термінала “Ямал СПГ”, ключового активу компанії “Новатек”, яка досі не внесена до міжнародних санкційних списків.

Згідно з даними аналітичного центру CREA, лише до ЄС у 2024 році надійшло 17,5 млн тонн російського СПГ на суму 7,32 млрд євро. Частина цього обсягу, близько 20%, була реекспортована до третіх країн.

Європа проти російського СПГ: перші кроки

Попри запевнення Брюсселя щодо скорочення енергетичної залежності від Росії, обсяги імпорту СПГ з РФ лише зростають. У 2024 році частка російського СПГ у загальному імпорті ЄС збільшилася з 15% до 20%. Водночас загальний обсяг імпорту СПГ до Європи скоротився, що послабило позицію ЄС у диверсифікації джерел постачання.

З березня 2025 року набудуть чинності санкції, які заборонять перевалку російського СПГ у європейських портах. Це має перекрити Кремлю доступ до ринків третіх країн, таких як Китай та Індія. Однак експерти застерігають, що ці заходи можуть призвести до збільшення продажів російського газу на європейських спотових ринках, що лише посилить присутність російського палива в ЄС.

Що має зробити Україна?

Україні потрібно максимально використати цей час для впровадження нових санкцій проти “Новатеку” та інших російських компаній. Зокрема, необхідно домогтися внесення цих компаній до національних та міжнародних санкційних списків.

Також важливо працювати з новим єврокомісаром з енергетики Деном Йоргенсеном, який до середини березня має представити план повного розриву енергетичних зв’язків між ЄС і Росією. Цей документ стане основою для подальшої енергетичної незалежності Європи.

Україна та її партнери, такі як Польща та країни Балтії, мають об’єднати зусилля, щоб заблокувати всі можливості для Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які фінансують війну проти України.

Зеленський різко висловився про Будапештський меморандум та його підписантів

Президент Зеленський назвав гарантії безпеки, надані Україні за Будапештським меморандумом, “порожніми обіцянками” та висловив невдоволення діями його підписантів.

У своєму інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський заявив, що для завершення війни Україна потребує реальних гарантій безпеки, а не декларацій.

Будапештський меморандум, підписаний у 1994 році, передбачав захист територіальної цілісності України з боку США, Великої Британії, Росії, Франції та Китаю в обмін на відмову від ядерної зброї. Зеленський наголосив, що жоден із гарантів не виконав своїх зобов’язань, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу.

“Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи? Ні. Чому? Та пору. Це ж зрозуміло? Як було пору російською, так і всім іншим гарантам було по**ру на цю країну, на цих людей, на ці гарантії безпеки”, – зазначив президент.

Президент також згадав Мінські домовленості, назвавши їх “макулатурою”, і розкритикував колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель за блокування запрошення України до НАТО у 2008 році. За його словами, навіть тодішній президент США Джордж Буш підтримував вступ України до Альянсу, але Німеччина завадила цьому процесу.

Зеленський підкреслив, що безпекові гарантії для України мають бути реальними та включати можливість відбиття агресії, якщо Росія знову розпочне війну.