Атаки Росії на Україну оголюють слабкі місця європейської безпеки

Російські війська продовжують активно атакувати міста України, що викликає побоювання щодо здатності НАТО гарантувати безпеку в Європі.

Про це розповів експерт у сфері розвідки, безпеки та оборони Хорхе Гомес.

Гомес підкреслив, що використання Росією ракет великої дальності, а також іранських і північнокорейських безпілотних літальних апаратів не тільки є військовою ескалацією, але й сигналізує про кризу в сфері європейської безпеки.

“Росія отримує зброю від країн, що перебувають під санкціями, що показує слабкість НАТО в захисті від таких загроз. Це лякає не тільки Україну, але і Польщу, Румунію і країни Балтії — можливі майбутні цілі агресії”, — наголосив він.

Фахівець вважає, що партнери по НАТО повинні вжити заходів у відповідь на дії агресора і надати підтримку Україні. Це може бути виражено в наданні їй ефективних оборонних систем, які допоможуть відбити атаки, або в наданні їй наступальних можливостей, які дозволять наносити удари по ворожій інфраструктурі на території Росії.

“Другий варіант простіший. Росія повинна відчути наслідки цієї війни на власній території”, — сказав Гомес.

У Швеції відбудеться закрита зустріч чиновників щодо України

У Стокгольмі пройде закрита зустріч Більдерберзької групи. На порядку денному — обговорення майбутнього України.

Про це повідомляє “RMF24”.

Як стало відомо, переговори пройдуть з 12 по 15 червня і будуть носити закритий характер. Вони відбудуться в Grand Hotel, і їх не транслюватимуть у прямому ефірі. Також не планується проведення прес-конференцій.

У заході візьмуть участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський і президент Фінляндії Олександр Стубб.

Під час зустрічі, як повідомляється, будуть присутні міністр фінансів Норвегії, колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а також спікер Бундестагу Юлія Клекнер.

Відповідно до інформації, наданої виданням, під час зустрічі планується розглянути питання, пов’язані з відносинами між Європою і США, майбутнім України, економічним становищем Сполучених Штатів, ситуацією в Європі та на Близькому Сході. Також планується обговорити інноваційні розробки в галузі оборони, застосування штучного інтелекту та проблеми міграції.

Чорногорія долучиться до місії ЄС з навчання українських військових

Після дев’яти місяців “очікування” депутати парламенту Чорногорії вирішили відправити солдатів армії Чорногорії до місії Європейського союзу, яка надає військову допомогу Україні.

Про це повідомляє “Radio Slobodna Evropa”.

Дев’ять місяців тому проект рішення був представлений на розгляд парламенту, але до його прийняття справа дійшла тільки зараз.

49 з 81 депутата висловилися на підтримку цього рішення.

В обґрунтуванні рішення про направлення військовослужбовців Чорногорії в місію Європейського союзу вказується, що це необхідно для зміцнення обороноздатності України і захисту її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, це є заходом стримування і реагування на поточні дії Росії і потенційні загрози з боку інших держав-агресорів.

Представники опозиційних сил висловили невдоволення діями спікера парламенту Андрія Мандича, який виступає проти членства в НАТО і підтримує політику президента Росії. Вони вважають, що спікер перешкоджає прийняттю відповідного рішення.

Його політична сила, яка входить до коаліції, не підтримує приєднання до Альянсу і заходи, вжиті Чорногорією щодо Росії через її дії стосовно України.

У 2017 році, коли при владі перебувала Демократична партія соціалістів (ДПС), Чорногорія стала членом НАТО. Однак у 2020 році ця партія була усунена від влади.

“Дев’яносто відсотків нинішньої парламентської більшості не підтримали вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.

У своїй заяві Драган Крапович, міністр оборони Чорногорії, неодноразово підкреслював, що в рамках цієї місії не планується задіяти військовослужбовців Чорногорії на території України.

“Хочу, щоб це було гранично ясно. Я проти. Всі події місії проходять в ЄС, в Польщі та Німеччині”, – підкреслив міністр.

Росія може напасти на НАТО протягом п’яти років – Рютте

Російська Федерація зміцнює свою військову міць і в найближчі п’ять років буде готова до використання збройних сил проти країн-членів НАТО.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зробив цю заяву в Лондоні, виступаючи в Chatham House.

На думку генерального секретаря НАТО, за п’ять років Росія зможе збільшити виробництво військової техніки до такого рівня, який дасть їй змогу почати атаку на країни НАТО.

“Росія може вдатися до військової сили проти НАТО протягом найближчих п’яти років”, – наголосив Рютте.

“Росія об’єдналася з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном, щоб розширити свої збройні сили. Військова міць Путіна посилюється, а не слабшає. За допомогою китайських технологій Росія відновлює свої сили і нарощує виробництво зброї швидше, ніж очікувалося”, – пояснив він.

За інформацією, наданою генеральним секретарем НАТО, Росія здатна виробити втричі більше боєприпасів, ніж усі країни-члени альянсу за рік.

“У поточному році підприємства оборонно-промислового комплексу Росії планують виробити близько 1500 танків, 3000 броньованих транспортних засобів і 200 ракет “Іскандер”, – додав він.

“Ми всі зараз на східному фронті. Нове покоління російських ракет летить швидше за звук. Відстань між європейськими столицями – лише кілька хвилин. Немає більше ні Сходу, ні Заходу. Є тільки НАТО”, – наголосив Марк Рютте.

 

Американський сенатор звинуватив Зеленського в прагненні втягнути НАТО в конфлікт

Сенатор-республіканець від штату Алабама Томас Тубервіль висловив своє невдоволення на адресу президента України Володимира Зеленського. Також він прокоментував спецоперацію СБУ “Павутина”, в ході якої були завдані удари по авіації Росії.

Про це повідомляє “The Hill”.

На його думку, Зеленський не здатний здобути перемогу в цій війні самотужки, і він усвідомлює свою поразку. Тому, як вважає сенатор, український лідер прагне втягнути НАТО в збройний конфлікт з Росією.

У відповідь на атаку безпілотних літальних апаратів на російські військові літаки, Тубервіль висловив думку, що в конфлікті винні обидві сторони, і закликав до його завершення. При цьому він зазначив, що, на його думку, саме президент Сполучених Штатів Дональд Трамп може сприяти припиненню військових дій.

Крім того, сенатор охарактеризував Зеленського як “диктатора”, який, на його думку, створює “різні труднощі”. Він висловив припущення, що частина коштів, наданих США Україні в якості фінансової підтримки, була використана не за призначенням.

Тубервіль також зазначив, що в результаті конфлікту Росія і Україна зазнали значних втрат: від 500 до 700 тис. осіб. Він охарактеризував це як серйозне потрясіння для всього світу.

Країнам НАТО потрібно збільшити можливості ППО на 400%: Рютте

Генсек НАТО закликав країни альянсу в чотири рази збільшити потужності ППО і ПРО, а також увести в дію тисячі нових бронемашин і танків.

Про це повідомляє “Reuters”. Видання ознайомилося з уривками промови, яку політик виголосить у понеділок, 9 червня, в аналітичному центрі Chatham House в Лондоні.

“Ми бачимо, як Росія вдається до терору в Україні. Тому ми посилимо захист нашого неба”, – сказано в промові Рютте.

Щоб забезпечити надійне стримування і захист, НАТО необхідно значно посилити протиповітряну і протиракетну оборону, вважає Рютте. Він підкреслює, що загроза не зникне навіть після завершення конфлікту в Україні.

“Нам необхідний серйозний прогрес у нашій колективній обороні. Важливо мати достатньо ресурсів і можливостей для виконання оборонних планів у повній мірі”, – вважає генсек НАТО.

За його словами, армії країн-учасниць НАТО потребують значного поповнення парку бронетехніки і танків, а також величезної кількості нових артилерійських боєприпасів.

Крім того, Рютте зазначив, що союзники повинні подвоїти свої допоміжні можливості, такі як логістика, постачання, транспортування та медичне забезпечення.

Росія розглядає можливість виходу з договорів про контроль над озброєннями — ISW

Представники російської влади, схоже, висувають умови для розірвання міжнародних угод про регулювання озброєнь, ймовірно, в контексті підготовки до можливого конфлікту з НАТО.

Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Фахівці звернули увагу на висловлювання Сергія Рябкова, заступника міністра закордонних справ Російської Федерації. Він повідомив, що Росія наближається до закінчення “одностороннього мораторію” на розміщення ракет наземного базування, які заборонені Договором про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Рябков також припустив, що в майбутньому Росія може почати відкрито розміщувати такі ракети.

На думку Рябкова, Сполучені Штати та їх союзники не проявили належної поваги і не відповіли взаємністю на “стриманість” Росії після того, як США вийшли з ДРСМД у 2019 році.

Експерти відзначають, що заяви Рябкова про те, що Росія продовжує дотримуватися договору після виходу США, не відповідають дійсності.

США призупинили свою участь у ДРСМД 1 лютого 2019 року і остаточно вийшли з договору в серпні того ж року через те, що Росія розробляла, випробовувала і розміщувала ракети середньої дальності 9М729 в порушення договору.

В ISW підкреслили, що Росія тимчасово відмовилася від участі в згаданій угоді у відповідь на аналогічний крок Сполучених Штатів, який був зроблений 2 лютого 2019 року.

Фахівці вважають, що заява Рябкова про те, що Росія як і раніше дотримується умов договору, є частиною стратегії Кремля, спрямованої на те, щоб представити Росію як активного учасника зусиль щодо зниження напруженості і зобразити Захід і НАТО як загрозу для безпеки Росії.

“Кремль може вдатися до війни в Україні, щоб вийти з міжнародних договорів з контролю над озброєннями. Це дозволить йому підготуватися до більш масштабної конфронтації із Заходом”, – зазначили в ISW.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

НАТО не збирається розглядати вимоги Москви про припинення розширення

У НАТО не розглядають запити Російської Федерації про надання офіційних письмових зобов’язань щодо відмови від розширення на схід.

“Радіо Свобода” повідомляє, що високопоставлені чиновники Альянсу підтвердили цю інформацію.

За словами опитаних, це питання не порушувалося на жодній з останніх нарад. Під час бесіди з представниками ЗМІ було зазначено, що в низці міжнародних угод закріплено право держав самостійно вирішувати, до яких союзів приєднуватися.

Серед них можна виділити, наприклад, Північноатлантичний договір, який став основою для створення НАТО в 1949 році. Також варто згадати Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, ухвалену 1969 року, і Гельсінський Заключний акт, підписаний 1975 року.

Джерело звертає увагу на Основоположний акт Росія-НАТО, підписаний 1997 року. Воно підкреслює, що, хоча цей документ уже не діє, він усе ще має значення.

У цьому документі зафіксовано основоположні принципи, які передбачають визнання суверенітету і недоторканності території всіх країн, а також непорушності кордонів і права народів на самовизначення.

“Можливо, це просто академічна дискусія”, – зазначив один зі співрозмовників

Під час розмови було зазначено, що в НАТО рішення ухвалюються на основі спільної згоди.