Росія розглядає можливість виходу з договорів про контроль над озброєннями — ISW

Представники російської влади, схоже, висувають умови для розірвання міжнародних угод про регулювання озброєнь, ймовірно, в контексті підготовки до можливого конфлікту з НАТО.

Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Фахівці звернули увагу на висловлювання Сергія Рябкова, заступника міністра закордонних справ Російської Федерації. Він повідомив, що Росія наближається до закінчення “одностороннього мораторію” на розміщення ракет наземного базування, які заборонені Договором про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Рябков також припустив, що в майбутньому Росія може почати відкрито розміщувати такі ракети.

На думку Рябкова, Сполучені Штати та їх союзники не проявили належної поваги і не відповіли взаємністю на “стриманість” Росії після того, як США вийшли з ДРСМД у 2019 році.

Експерти відзначають, що заяви Рябкова про те, що Росія продовжує дотримуватися договору після виходу США, не відповідають дійсності.

США призупинили свою участь у ДРСМД 1 лютого 2019 року і остаточно вийшли з договору в серпні того ж року через те, що Росія розробляла, випробовувала і розміщувала ракети середньої дальності 9М729 в порушення договору.

В ISW підкреслили, що Росія тимчасово відмовилася від участі в згаданій угоді у відповідь на аналогічний крок Сполучених Штатів, який був зроблений 2 лютого 2019 року.

Фахівці вважають, що заява Рябкова про те, що Росія як і раніше дотримується умов договору, є частиною стратегії Кремля, спрямованої на те, щоб представити Росію як активного учасника зусиль щодо зниження напруженості і зобразити Захід і НАТО як загрозу для безпеки Росії.

“Кремль може вдатися до війни в Україні, щоб вийти з міжнародних договорів з контролю над озброєннями. Це дозволить йому підготуватися до більш масштабної конфронтації із Заходом”, – зазначили в ISW.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

НАТО не збирається розглядати вимоги Москви про припинення розширення

У НАТО не розглядають запити Російської Федерації про надання офіційних письмових зобов’язань щодо відмови від розширення на схід.

“Радіо Свобода” повідомляє, що високопоставлені чиновники Альянсу підтвердили цю інформацію.

За словами опитаних, це питання не порушувалося на жодній з останніх нарад. Під час бесіди з представниками ЗМІ було зазначено, що в низці міжнародних угод закріплено право держав самостійно вирішувати, до яких союзів приєднуватися.

Серед них можна виділити, наприклад, Північноатлантичний договір, який став основою для створення НАТО в 1949 році. Також варто згадати Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, ухвалену 1969 року, і Гельсінський Заключний акт, підписаний 1975 року.

Джерело звертає увагу на Основоположний акт Росія-НАТО, підписаний 1997 року. Воно підкреслює, що, хоча цей документ уже не діє, він усе ще має значення.

У цьому документі зафіксовано основоположні принципи, які передбачають визнання суверенітету і недоторканності території всіх країн, а також непорушності кордонів і права народів на самовизначення.

“Можливо, це просто академічна дискусія”, – зазначив один зі співрозмовників

Під час розмови було зазначено, що в НАТО рішення ухвалюються на основі спільної згоди.

Українські літаки отримають доступ до “військового Wi-Fi” НАТО

Україна інтегрується в авіаційну систему НАТО. Повітряні судна Збройних сил України будуть взаємодіяти з союзниками через цифровий канал зв’язку.

Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко поділилася такою інформацією.

Україна уклала договір, який дозволяє використовувати програмне забезпечення НАТО-Системного інтерфейсу Центру управління та оповіщення (CRC System Interface, CSI).

Завдяки цьому українські військово-повітряні сили зможуть інтегруватися в єдину цифрову систему з авіацією держав-членів Північноатлантичного альянсу.

CSI — це компонент системи управління боєм, який функціонує на основі протоколу Link-16, відомого як “військовий Wi-Fi” НАТО. Через нього відбувається передача даних між повітряними суднами, в тому числі між F-16 і Mirage 2000, а також між системами протиповітряної та протиракетної оборони, такими як Patriot, та іншими елементами системи захисту.

В результаті спільних дій Міністерства оборони, Генерального штабу, військово-повітряних сил і міжнародних партнерів було досягнуто виконання угоди.

Програма використовується практично всіма учасниками Альянсу, і її успішна інтеграція є запорукою повної сумісності українських сил з партнерами.

“Не просто мріємо про спільні операції з союзниками, а робимо це реальністю”, – написала Черногоренко.

Туск звинуватив кандидата в президенти Польщі в державній зраді

Глава уряду Польщі Дональд Туск охарактеризував як зраду обіцянку кандидата в президенти Кароля Навроцького перешкодити вступу України до Північноатлантичного альянсу.

Глава польського уряду заявив про це в ефірі “TVN24”.

За словами Туска, це один із найрезонансніших інцидентів під час виборчої кампанії. Він підкреслив, що членство України в НАТО має ключове значення для безпеки Польщі.

“Як ви пам’ятаєте, були моменти, коли я, будучи прем’єр-міністром, і покійний президент Лех Качинський знаходили повне взаєморозуміння. Однак у більшості випадків між нами виникали розбіжності та політичне протистояння. Єдиним питанням, щодо якого ми були єдині, була Україна. Ми обидва підтримували її суверенітет, прозахідний курс і прагнення до членства в НАТО”, – сказав Туск.

На його думку, Польща не повинна підтримувати вимоги Путіна.

Рубіо в Туреччині обговорить зміцнення НАТО і припинення війни в Україні

Держсекретар США Марко Рубіо відвідає неформальний саміт міністрів закордонних справ НАТО в Анталії. Там обговорять зміцнення обороноздатності альянсу та припинення конфлікту між Росією та Україною.

Про це йдеться в заяві Державного департаменту Сполучених Штатів Америки.

“Держсекретар Рубіо відвідає Анталію (Туреччина) з 14 по 16 травня для участі в неформальній зустрічі міністрів закордонних справ НАТО”, – повідомляє Держдеп.

Повідомляється, що на зустрічі в Анталії обговорюватимуть питання безпеки, які є пріоритетними для альянсу. Зокрема, йтиметься про збільшення інвестицій союзників в оборону і про необхідність припинення російсько-українського конфлікту.

“На червневому саміті НАТО в Гаазі держсекретар представить ініціативи президента Трампа. Він запропонує союзникам активніше брати участь у зміцненні та підвищенні ефективності альянсу”, – ідеться в тексті.

Держсекретар вирушить до Анталії після того, як президент Трамп відвідає Саудівську Аравію і Катар у період з 11 по 14 травня.

В Анталії 14-15 травня відбудеться неофіційна зустріч міністрів закордонних справ держав – членів НАТО під керівництвом генерального секретаря альянсу. Саміт глав держав і урядів країн – членів НАТО відбудеться в Гаазі 24-25 червня 2025 року.

Глава МЗС Німеччини: вступ України до НАТО є незворотнім

Глава зовнішньополітичного відомства Німеччини Йоганнес Вадефуль вважає, що Україна вже не зможе згорнути зі шляху вступу до НАТО.

Глава МЗС Німеччини заявив про це в інтерв’ю газеті “Neue Osnabrücker Zeitung”.

За інформацією джерела, новий керівник міністерства закордонних справ ясно дав зрозуміти, що Україна продовжує свій шлях до інтеграції як до Європейського союзу, так і до Північноатлантичного альянсу.

“У НАТО ми домовилися, що Україна рухається до вступу в альянс, і цей процес незворотній. Німеччина підтримує це рішення”, – підкреслив він.

У Львові 9 травня відбулася зустріч глави уряду Дениса Шмигаля з нещодавно призначеним міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем.

Учасники зустрічі обговорили поточний стан справ на лінії зіткнення – Денис Шмигаль акцентував увагу на необхідності посилення санкцій проти Росії, щоб змусити її припинити бойові дії.

У Кремлі заявили про задоволення через позицію США щодо НАТО для України

У Кремлі позитивно сприйняли заяви зі США щодо ймовірної відмови України від вступу до НАТО.

Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначивши, що така позиція “збігається з російським баченням”.

“Те, що членство України в НАТО виключено, ми чули з Вашингтона на різних рівнях. І, безумовно, це те, що викликає наше задоволення”, – заявив він.

Пєсков повторив кремлівський наратив про нібито “загрозу національним інтересам РФ” у разі інтеграції України в Альянс та зазначив, що це прагнення стало однією з причин повномасштабного вторгнення.

Жодна третя країна не має права вето на вступ України до НАТО – Сибіга

Україна, ґрунтуючись на своєму військовому досвіді, може значно підвищити рівень безпеки в регіоні Північної Атлантики. Жодна країна не може перешкодити Україні стати членом альянсу НАТО.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, виступаючи на форумі в Антальї 12 квітня.

“Членство України в НАТО не повинно бути знято з порядку денного. Це питання трансатлантичної безпеки, це про наш внесок. Україна зараз має 110 бригад із щоденним бойовим досвідом і звичайно, це буде реалістичний справжній внесок у майбутню трансатлантичну безпеку”, – наголосив очільник МЗС України.

Міністр зазначив, що наразі між союзниками по Альянсу може бути відсутня повна згода. Однак, за його словами, “жодна третя країна не володіє правом вето або можливістю заблокувати наші прагнення приєднатися до будь-якого союзу або альянсу”.

У відповідь на слова Сібіги Хав’єр Коломіна Піріс, заступник помічника генерального секретаря НАТО з політичних питань, зазначив, що Україна усвідомлює, наскільки складно стати членом Альянсу.

“Ми ясно дали зрозуміти у Вашингтоні і підтверджуємо нашу позицію: це незворотній шлях. Ми будемо і надалі надавати підтримку нашим українським друзям у їхньому прагненні до євроатлантичної інтеграції”, – зазначив він.

Піріс наголосив, що процес інтеграції до НАТО, який здійснюється під керівництвом союзників, вимагає певних дій. Альянс докладає всіх можливих зусиль, але необхідно досягти встановлених стандартів.

Посадовець також назвав ідею “розширення” не зовсім правильною. На його думку, це скоріше розширення, яке відбувалося протягом тривалого часу і ґрунтувалося переважно на побажаннях союзників.