Глава Міноборони Польщі: Україна не отримає запрошення до НАТО в найближчі роки

Україна навряд чи зможе отримати запрошення до НАТО в найближчі роки, попри підтримку з боку окремих країн Альянсу.

Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш у коментарі виданню Stern.

“Вступ до Європейського Союзу можливий, але я маю прямо сказати, що найближчими роками не варто очікувати запрошення до НАТО”, – зазначив очільник оборонного відомства Польщі.

Водночас він підкреслив, що Варшава залишатиметься надійним союзником України та сприятиме її інтеграції в європейські та трансатлантичні структури.

Коментуючи інформацію про можливе скорочення американської військової присутності у Східній Європі, Косиняк-Камиш запевнив, що виведення контингенту США з Польщі не планується.

“Це питання було чітко зняте з порядку денного під час зустрічі в Брюсселі минулого тижня. Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що жодних змін у цьому питанні не очікується”, – заявив міністр.

Альянс не братиме участі в переговорах між Україною та Росією – Генсек НАТО

Північноатлантичний альянс не бере участі у переговорах щодо припинення війни між Україною та Росією, тому не встановлює жодних умов чи обмежень у цьому процесі.

Про це в інтерв’ю виданню NV заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

“Ми, НАТО, не беремо участі в цих переговорах. Однак вони дійсно ведуться Сполученими Штатами спільно з представниками України та Росії. Я радий, що США активізували цей процес, і переговори тривають”, – зазначив генсек Альянсу.

За словами Рютте, НАТО не висуває «червоних ліній» під час перемовин, оскільки не є стороною переговорного процесу. Водночас він підкреслив, що Альянс поділяє мету України щодо збереження суверенітету та сталого розвитку.

“Ми не беремо участі в цьому процесі. Однак, як і всі, ми прагнемо бачити Україну процвітаючою суверенною державою, яка впевнено йде вперед. Це наша спільна мета. Мир має бути справедливим і довгим”, – наголосив він.

На думку Рютте, ініціатива у цьому діалозі наразі перебуває в руках Росії, і саме вона повинна продемонструвати готовність до реального припинення агресії.

В Україну передислокують додаткові F-16 під час навчання пілотів – Каволі

На тлі триваючої підготовки українських пілотів винищувачі F-16 будуть додатково розміщені на території України.

Про це повідомив головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі під час слухань у комітеті Сенату США зі збройних сил.

“Є певна кількість F-16 і відповідна кількість пілотів. Крім того, готуються до перекидання ще більше F-16, а також проходять навчання нові пілоти”, — заявив Каволі.

Він утримався від розкриття точної кількості літаків, що можуть бути передані, пояснивши, що конкретні дані озвучать під час закритого засідання.

За словами генерала, F-16 вже активно використовуються в Україні, проте жоден з них не був переданий безпосередньо зі Сполучених Штатів.

Країни НАТО взяли на себе зобов’язання надати Україні 20 млрд євро

У першому кварталі 2025 року країни-члени Північноатлантичного альянсу зобов’язалися надати Україні фінансову допомогу на загальну суму 20 млрд євро.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою в Брюсселі.

За словами Рютте, підтримка України залишатиметься пріоритетом, оскільки наслідки війни мають значення не лише для Європи, а й для світової безпеки.

“Це не локальний конфлікт, а глобальна війна, тому що Росія тісно співпрацює з такими країнами, як Північна Корея, Китай та Іран. Зрештою, результат цієї війни оцінюватиме одна людина — Сі Цзіньпін, перший секретар Комуністичної партії Китаю. Він буде уважно стежити за тим, хто вийде переможцем: Росія чи Захід. І я впевнений, що це вплине на його подальші кроки в Індо-Тихоокеанському регіоні”, — заявив генеральний секретар НАТО.

Рютте також підтримав зусилля Сполучених Штатів Америки, спрямовані на досягнення домовленості щодо припинення вогню між Україною та Росією.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Рубіо в Брюсселі говоритиме про довгостроковий мир в Україні

Керівник Державного департаменту США Марко Рубіо вирушить на зустріч міністрів закордонних справ держав-членів НАТО в Брюсселі. Під час цієї зустрічі планується обговорити заходи з підтримання міцного миру в Україні.

Про це повідомила у своїй заяві Теммі Брюс, прес-секретар Державного департаменту.

За її словами, на зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-учасниць НАТО планується обговорити ключові безпекові питання, включно зі збільшенням фінансування оборонних програм і підтриманням стабільності в Україні.

Під час зустрічі учасники розглянуть питання про те, яку небезпеку становить Китай для євроатлантичного та Індо-Тихоокеанського союзів, а також обговорять підготовку до саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі найближчим часом.

Із 2 до 4 квітня Рубіо перебуватиме у Брюсселі.

Питання про вступ України до НАТО більше не обговорюється – Рютте

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що питання про приєднання України до альянсу більше не обговорюється, а після закінчення конфлікту необхідно відновити відносини з Росією.

Про це повідомляє Bloomberg.

Напередодні в Білому домі відбулася зустріч Рютте і Трампа. Під час переговорів сторони обговорювали можливість встановлення перемир’я в Україні за участю США. Наступного дня в інтерв’ю для телеканала Bloomberg TV у Рютте запитали, чи справді Трамп виключив із порядку денного питання про вступ України до НАТО. Він це підтвердив.

Очільник Північноатлантичного альянсу також підкреслив, що після завершення конфлікту в Україні необхідно відновити відносини з Росією.

“Це нормально в разі, якби якимось чином війна припинилася, то Європа могла б поступово відновлювати нормальні відносини з Росією. Те ж саме можна було б сказати і про США”, – сказав Рютте.

Він також зазначив, що, поки не досягнуто угоди про припинення вогню, необхідно продовжувати чинити тиск на Росію, щоб показати, що переговори треба сприймати серйозно.

“Ми повинні продовжувати чинити на них тиск, щоб переконатися, що вони готові серйозно брати участь у переговорах з американською адміністрацією і, звичайно, з українцями”, – додав Рютте.

Трамп розглядає зміну формату участі США в НАТО: може відмовитися від обов’язкової оборони союзників

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість змін у політиці НАТО, включаючи потенційну відмову від автоматичного захисту союзників у разі нападу.

Про це повідомляє NBC News з посиланням на офіційних осіб.

За словами джерел, політик вивчає варіанти перегляду зобов’язань США в Північноатлантичному альянсі, що може суттєво змінити принципи колективної оборони.

“Президент також розглядає можливість зміни політики, за якої США можуть віддавати пріоритет спільним військовим навчанням із членами НАТО, які виділяють на оборону певний відсоток свого ВВП”, — повідомляє видання.

Якщо така ініціатива буде реалізована, це може призвести до ослаблення єдності Альянсу, особливо в умовах продовження агресивної політики Росії та загострення безпекової ситуації в Європі.

Раніше Дональд Трамп неодноразово критикував НАТО та заявляв, що Сполучені Штати “надто багато витрачають” на безпеку європейських партнерів.

Армії НАТО не готові до війни безпілотників – командир БС ЗСУ

Командувач сил безпілотних систем ЗСУ Вадим Сухаревський  попередив, що країни НАТО не готові до сучасної війни з використанням безпілотників.

Таку думку військовий висловив в інтерв’ю, опублікованому агентством Reuters.

“З того, що я бачу і чую, жодна армія НАТО не готова до того, щоб протистояти атаці касада дронів”, – сказав офіцер.

Він також зазначив, що Київ прагне перевершити противника, застосовуючи технології штучного інтелекту, збільшуючи кількість наземних безпілотних літальних апаратів і тестуючи лазери для нейтралізації російських дронів.

На думку командувача силами БС ЗСУ, НАТО має усвідомити економічну вигоду від використання безпілотників, розробка яких часто обходиться дешевше, ніж виробництво зброї, необхідної для їхнього знищення.

“Навіть головнокомандувач Збройних сил України визнає, що понад 60% цілей знищуються за допомогою безпілотників. Питання лише в тому, як удосконалюватиметься тактика їхнього використання, а разом із нею і технологічні аспекти”, – пояснив Сухаревський.

На його думку, на передовій задіяні тисячі безпілотних наземних апаратів, що дає змогу скоротити кількість солдатів, які вирушають у небезпечні зони для виконання логістичних завдань або ведення бойових дій.