Позначка: Новини України та світу

Євросоюз збирається найближчими днями схвалити нормативний акт, який повністю скасує мита на промислові товари зі США.

Про це пише Bloomberg, посилаючись на обізнані джерела.

У статті йдеться про те, що це одна з головних умов, висунутих президентом США Дональдом Трампом, щоб країна пішла на поступки і знизила тарифи на імпорт автомобілів з Європи.

За даними джерел, виконавчий орган ЄС готовий також зробити послаблення для американських виробників морепродуктів і окремих сільськогосподарських товарів, запропонувавши їм знижені тарифи.

Автор стверджує, що хоча нова домовленість вигідніша Вашингтону, у Брюсселі впевнені, що європейський бізнес стане стабільнішим. Керівник Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн охарактеризувала угоду як “міцну, хоч і не ідеальну”.

Відомо, що на сьогодні США стягують з європейських автомобілів і комплектуючих до 27,5% мита. Після набрання новими правилами чинності ця ставка може бути зменшена до 15% з 1 серпня 2025 року.

Варто зазначити, що автомобілі – один із найзначніших експортних товарів блоку до США. Лише автопром Німеччини у 2024 році відправив на американський ринок машин і деталей майже на 35 млрд доларів.

Війна в Україні стала одним зі стимулів для німецької компанії Rheinmetall у запуску наймасштабнішого в Європі підприємства з випуску боєприпасів.

Про це інформує Bloomberg.

Згідно зі статтею, будівництво об’єкта стартувало на початку 2025 року. Спочатку двері заводу мали відчинитися наприкінці весни або на початку літа, проте терміни було переглянуто.

Як очікується, до 2027 року потужності комплексу дадуть змогу випускати до 350 тисяч артилерійських снарядів щорічно. Завод складається з двох корпусів: в одному виготовлятимуть 155-мм боєприпаси, у другому – здійснюватимуть їхнє завантаження та пакування.

Інвестиції в проєкт становлять близько 500 млн євро, а штат підприємства перевищить 500 співробітників. Крім того, з 2026 року вони збираються налагодити випуск реактивних артилерійських систем.

Rheinmetall вже розгорнула мережу виробництв 155-мм снарядів у низці європейських країн – зокрема, заводи функціонують в Угорщині та Іспанії. Також компанія виявляє інтерес до створення аналогічного виробництва в Болгарії.

На території України, де концерн уже управляє центром із відновлення бронетехніки, у планах – будівництво заводу з випуску боєприпасів. Однак, як зазначають представники Rheinmetall, старт проєкту затягується через бюрократичні проблеми та брак фінансування.

Литовський уряд виступив з ініціативою до країн ЄС: почати технічні консультації щодо приєднання України та Молдови до Євросоюзу без Угорщини, якщо решта 26 учасників підтримають це.

Про це інформує місцевий портал LRT.

Вільнюс розіслав відповідного листа до європейських столиць напередодні неформального саміту міністрів закордонних справ ЄС, який має відбутися в Копенгагені. У документі литовська сторона наголошує, що заявку України на членство потрібно зробити максимально конкретною і незворотною.

Зазначається, що суть пропозиції Литви – запустити переговорний процес із Києвом і Кишиневом на технічному рівні без участі Будапешта, якщо на це погодяться інші члени союзу. Формальну згоду можна буде отримати пізніше, якщо угорське керівництво змінить свою позицію.

У листі також знову звучить ідея зафіксувати 2030 рік як цільову дату вступу України до ЄС. На думку уряду, це дасть змогу обом сторонам чітко вибудувати реформи і грамотно розподілити ресурси.

Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Кястутіс Будріс акцентував, що Вільнюс домагається зняття штучних перешкод на шляху України до європейського блоку.

Він додав, що будь-які нові перепони б’ють по інтересах і Києва, і самого Брюсселя. Входження України – це одна з основ безпеки Європи, необхідна для міцного миру і стійкості на континенті.

У Польщі розгорівся скандал навколо українського журналіста Віталія Мазуренка, який публічно назвав президента Польщі Кароля Навроцького “паханом” після того, як той наклав вето на оновлену версію закону про підтримку безробітних українців.

Про це заявив портал “Obserwator Międzynarodowy”.

Згідно з повідомленням, ця газета вирішила звільнити українця з польським громадянством, який обіймав посаду заступника головного редактора.

Мазуренко різко висловився про Навроцького, заявивши, що його манера поводитися і подача думок “не є поведінкою президента, а більше нагадують стиль пахана – так у російських в’язницях називають головного авторитета”.

Редакція порталу засудила такі висловлювання, назвавши їх спробами дискредитувати польського лідера. В офіційній заяві додали, що їхні принципи ґрунтуються на чесності, відповідальності за кожне слово і глибокій повазі до державних інститутів та їхніх представників.

Після цього керівник адміністрації Навроцького виступив із вимогою покарати Мазуренка, а саме позбавити польського громадянства.

Там сказали, що вчинок журналіста наочно доводить обґрунтованість пропозиції глави держави продовжити термін постійного проживання до 10 років перед подачею документів на громадянство.

Глава президентської канцелярії Збігнєв Богуцький зазначив, що випадок Мазуренка – це сигнал до необхідності внести до польського законодавства норми, які дають змогу відкликати громадянство, отримане через натуралізацію, за прикладом США, Німеччини та інших держав.

Він додав, що подібна ініціатива вимагає коригувань у польській Конституції, і саме тому позиція Навроцького про старт роботи над новим основним законом виправдана.