Позначка: Новини України та світу

Із січня по червень 2025 року країни Євросоюзу закупили в Росії скрапленого газу на суму 4,48 мільярда євро – це на мільярд більше, ніж за той самий період попереднього року.

Про це повідомило The Brussel Times, посилаючись на статистику Євростату.

У статті йдеться, що загалом за перші шість місяців 2025 року держави ЄС витратили на імпорт скрапленого газу майже 27 мільярдів євро.

При цьому більша частина цих коштів пішла Сполученим Штатам, які, як і раніше, утримують статус головного експортера скрапленого газу в Європу. Роком раніше, у 2024-му, на частку Вашингтона припадало 45% усіх європейських закупівель цього ресурсу.

Видання також нагадує, що Єврокомісія має намір до кінця 2027 року повністю перекрити шлях російському газу на європейський ринок. Для цього країнам-учасникам доручено підготувати детальні плани щодо поступової відмови від газу, нафти і ядерної енергетики, які надходять із Москви.

Держсекретар США Марко Рубіо вважає, що не варто детально розбирати деталі можливих переговорів щодо завершення війни між Україною та Росією, особливо якщо обговорення відбуваються за зачиненими дверима.

Про це він розповів в ефірі Fox News.

За його словами, необхідно дозволити цим людям спокійно працювати, оскільки в кожної сторони є свої виборці та мотиви.

Рубіо зазначив, що всім зрозумілий той факт, що ключове питання – щоб Україна відчувала безпеку і впевненість у майбутньому, а громадяни мають бути переконані, що після закінчення війни опиняться в такій позиції, де ніхто більше не зможе їх поневолити.

Американський політик зазначив, що будь-які мирні переговори передбачають взаємні поступки, тож ніхто не вийде з цього процесу зі стовідсотковою перемогою.

Він уточнив, що визначення лінії, за якою завершиться війна, стане однією з головних тем обговорення, додавши, що так відбувалося в кожному конфлікті.

Держсекретар нагадав, що єдиний випадок, коли все закінчується інакше, – це повна і беззастережна капітуляція однієї зі сторін, однак у цьому протистоянні такого сценарію не трапиться.

Серед нещодавно знищених ворожих безпілотників “Шахед” були виявлені екземпляри, оснащені відеокамерами. Ймовірно, РФ знову модернізувала свої дрони.

Про це сказав експерт у галузі військових радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму Telegram.

За його словами, раніше військовим часто траплялися такі камери на розвідувальних дронах типу “Гербер”. Тепер подібні пристрої почали ставити і на “Шахеди”.

Наразі, як зазначає фахівець, невідомо, з якою метою росіяни встановлюють відеоспостереження на ці літальні апарати і яким чином використовують отримане зображення.

Однак Бескрестнов вважає, що щонайменше окупанти прагнуть отримувати відеосигнал із “Шахедів” безпосередньо в процесі їхнього польоту до моменту атаки.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що загарбники впровадили в розвідувальні дрони штучний інтелект.

Угорщина може стати майданчиком для особистої зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і главою РФ Володимиром Путіним.

Про це агентству Reuters розповів один із високопоставлених представників американської адміністрації.

За його словами, Москва офіційно не заявляла про згоду на такі переговори. Водночас глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц повідомив виданню, що діалог між лідерами заплановано на найближчі два тижні.

Європейські політики поділилися з агентством, що президент США Дональд Трамп інформував лідерів ЄС про те, що ініціатива провести спершу особисту зустріч Зеленського і Путіна, а лише потім розширити формат до тристороннього – належить саме російському президенту.

Глава української держави на пресконференції після переговорів у Вашингтоні підтвердив, що зараз триває підготовка до його окремої зустрічі з Путіним, за якою має відбутися тристороння дискусія за участю Трампа.

Він наголосив, що Білий дім наполягає на максимально швидкому проведенні переговорів, однак для цього необхідна згода всіх залучених сторін.

Також Зеленський підтвердив, що ідея розділити зустрічі на два етапи – спочатку двостороння розмова, потім розширений формат – була висунута Кремлем.

Китай посилив імпорт російської нафти після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа ввела тарифи проти Індії.

Про це проінформувало агентство Bloomberg із посиланням на джерела.

За їхніми словами, поточного місяця китайські нафтопереробні підприємства істотно збільшили закупівлі сорту Urals, отримавши можливість придбати сировину за зниженими цінами.

Зазначається, що ці обсяги раніше призначалися для індійських компаній, але після рішення Вашингтона про посилення тарифів через співпрацю з Росією, індійський ринок скоротив закупівлі.

Згідно зі статтею, традиційно Китай віддає перевагу поставкам нафти з далекосхідних портів РФ, проте в серпні обсяги з Балтійського і Чорного морів зросли майже вдвічі порівняно зі звичайними показниками. Водночас Індія скоротила свої закупівлі приблизно втричі.

Співрозмовники додали, що незважаючи на те, що Трамп раніше погрожував Пекіну новими торговельними обмеженнями через угоди з російським паливом, наразі сторони лише продовжують дотримуватися перемир’я в торговельній війні.

Міністр соціальної політики Денис Улютін наголосив, що ключова заковика на шляху до запуску накопичувальних пенсій – це відсутність відповідного механізму для вкладення зібраних коштів.

Про це він повідомив під час презентації урядової програми.

Посадовець звернув увагу, що суть накопичувальної пенсійної системи зводиться не стільки до технічної можливості впровадження під час війни або режиму воєнного стану, скільки до збереження коштів громадян.

За його словами, кожен, хто наважиться інвестувати в накопичувальну пенсію, повинен мати впевненість, що його кошти не зникнуть і справді забезпечать старість.

Улютін наголосив, що якщо уряд буде просто забирати гроші в людини з бюджету і класти їх через накопичувальний фонд у внутрішні державні облігації – це лише відкладе проблему на потім.

Очільник Мінсоцполітики сказав, що зараз відомство разом із зарубіжними союзниками шукає тимчасовий “костиль” – фінансовий інструмент, що допоможе протриматися до моменту, коли в Україні з’явиться повноцінний і стійкий фінансовий ринок.