У Тамбовській і Воронезькій областях пошкоджено нафтобазу і паливні резервуари

В ніч на 3 грудня безпілотники завдали ударів по території Росії, однією з цілей стала нафтобаза в Тамбовській області.

Про це повідомив глава Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко в своєму Telegram.

Губернатор Тамбовського регіону Євген Первишов підтвердив, що на нафтобазі спалахнула пожежа після того, як туди “впали уламки БПЛА”.

Водночас, за повідомленнями ворожих пабліків, у Воронезькій області пошкоджено ємності з пальним. Місцевий глава Олександр Гусєв визнав лише факт “уламків”.

Він стверджує, що в одному з районів кілька паливних резервуарів отримали “незначні пошкодження” через “падіння” нібито збитого дрона, але загоряння, за його версією, не сталося.

Росавіація поінформувала про тимчасове припинення роботи аеропортів у Тамбові та Воронезькій області. Крім того, “План Ковер” був задіяний в Орловській, Липецькій, Волгоградській, Астраханській і Саратовській областях. У російському військовому відомстві заявили, що за ніч було знищено або перехоплено нібито 102 дрони.

Євросоюз підготував спосіб передати Україні заморожені активи РФ без ризику для Бельгії

Європейська комісія висунула нову юридичну схему, щоб заручитися підтримкою бельгійської влади в питанні надання Україні кредиту, забезпеченого замороженими в бельгійській столиці активами РФ на суму 140 млрд євро.

Про це розповіли журналісти Politico, посилаючись на анонімних дипломатів і чиновників ЄС.

За даними видання, в Брюсселі побоюються, що якщо одна з країн накладе вето і санкції проти Росії будуть згорнуті, то Бельгії доведеться самостійно відшкодовувати Москві багатомільярдні суми.

Щоб убезпечити Бельгію від подібних сценаріїв, Єврокомісія має намір прибрати можливість для окремих держав одноосібно блокувати санкційні рішення.

Згідно зі статтею, в планах європейців – задіяти статтю 122 Договору ЄС, що дозволяє приймати ключові рішення більшістю голосів у разі економічних впливів і в дусі єдності, що позбавить Угорщину права вето.

Дипломати підкреслюють, що такий механізм не тільки захистить фінансові інтереси Києва, але і зніме всі перешкоди для використання прибутку від російських активів. Крім цього, в ЄС подумують скоротити частоту перегляду санкцій – не кожні півроку, а раз на три роки.

Очікується, що остаточний варіант юридичного рішення буде оприлюднений у середу.

Віткофф, Кушнер і Путін вели майже п’ятигодинний діалог: у Кремлі відхрестилися від “компромісного плану”

Близько опівночі в Москві завершилися тривалі переговори між спеціальним представником Білого дому Стівом Віткоффом, зятем і радником президента США Джаредом Кушнером, а також главою Кремля Володимиром Путіним.

Про це інформують російські пропагандисти, передає видання Politico.

Згідно з повідомленням, з боку країни-агресора в обговоренні брали участь спецпосланець Путіна Кирило Дмитрієв і радник Юрій Ушаков. Бесіда затягнулася майже на п’ять годин. Після зустрічі Вітков відправився в посольство США в РФ.

Дмитрієв заявив, що діалог пройшов “продуктивно”, проте подробиць не навів.

Пізніше Ушаков повідомив, що ніякої “компромісної схеми” щодо завершення війни на даний момент не існує. За його словами, частина пропозицій Вашингтона “категорично не влаштовує Кремль”, інші – “не відповідають очікуванням”.

Крім того, ворожий чиновник уточнив, що серед тем обговорення фігурувало і “територіальне питання”, але конкретні формулювання американської мирної пропозиції на зустрічі не розглядалися, так що мова йшла лише про ключові аспекти.

У країні-агресорі заявили, що Путін направив президенту США Дональду Трампу “низку значущих політичних сигналів”, але деталі залишилися за кадром. Про що саме йшлося і до яких підсумків дійшли сторони, поки невідомо.

Віткофф запропонував Україні 10 років не платити мита після відмови Трампа в передачі Tomahawk

Минулого місяця президент Володимир Зеленський прибув до столиці США, сподіваючись отримати сучасні далекобійні ракети Tomahawk для потреб оборони.

Про це написало видання The Wall Street Journal.

Згідно із заявою, ЗСУ розраховували з їх допомогою завдати ударів по російських НПЗ, щоб змусити Кремль сісти за стіл переговорів на більш прийнятних для Києва умовах.

У статті йдеться, що спецпосланець американського президента Стів Віткофф запропонував українській стороні зовсім інший варіант, оскільки вважає, що в цих ракетах немає сенсу.

Натомість Віткофф закликав Київ звернутися до американського лідера Дональда Трампа з проханням про десятирічне скасування мит, запевняючи, що такий крок дав би потужний поштовх економіці України.

Відомо, що тоді Трамп вже провів телефонну розмову з російським президентом і прийняв рішення не передавати ЗСУ далекобійні ракети.

Орбан: Україні після закінчення війни варто стати “буферною державою”

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, нібито Україна після завершення війни повинна стати “буферною площадкою” між країнами Заходу і Росією.

Про це він сказав у розмові з виданням Welt am Sonntag.

Він уточнив, що європейська система безпеки нібито спиралася на те, що після розширення НАТО в 1999 році східні рубежі Альянсу пройшли по Польщі, Чехії, Угорщині, а потім і по країнах Балтії, Болгарії, Румунії та Словаччині.

Угорський політик каже, що Україна опинилася між НАТО і РФ, перетворившись на “буфер”, що, за його словами, утримує рівновагу, військову стабільність і відносний спокій на континенті.

Орбан зазначив, що зараз Москва і Альянс звинувачують один одного в тому, що цей порядок був зруйнований. За його версією, Кремль вважає, що Захід озброїв Україну, нібито втягнув її в НАТО і збирається офіційно прийняти, чим порушив колишній баланс.

Він додав, що Захід звинувачує РФ в тому, що та відкинула порядок, що склався після розширення НАТО, намагається захопити Україну, ліквідувати її як буфер і просунутися ближче до кордонів Альянсу.

Прем’єр стверджує, що за підсумками війни Україні знову слід нібито закріпити статус “буферної держави”, а нові кордони повинні бути визначені на міжнародній конференції з питань миру.

В Україні почнуть розробляти оновлену стратегію оборони

Президент Володимир Зеленський доручив міністру оборони Денису Шмигалю створити новий оборонний план, враховуючи нинішню ситуацію на фронті та зміни пріоритетів.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі після доповіді глави МО.

За його словами, настав час переглянути ключові плани з оборони, в тому числі і загальний план захисту країни. Динаміка бойових дій чітко показала, які напрямки тепер повинні вийти на перший план.

Зеленський розповів, що домовився з Шмигалем, щоб той підготував детальні пропозиції щодо коригувань і представив їх Кабінету міністрів для затвердження.

Крім того, український лідер акцентував увагу на тому, що уряд спільно з Міноборони повністю покривають фінансові потреби, включаючи закупівлю безпілотників для бойових підрозділів.

Днями було перераховано черговий щомісячний транш для бойових бригад – 4,3 млрд грн. Додатково відомства виділили 8 млрд грн на проект “Лінія дронів”.

В Одесі виявили повішеним курсанта військової академії: причиною могли стати знущання

В Одесі 26 листопада неподалік від території військового навчального закладу було знайдено мертвим першокурсника. Зараз з’ясовуються всі деталі події.

Про це повідомили представники Військової академії.

За їхніми словами, інцидент стався поза межами розташування підрозділу. Курсант Павло С. був знайдений повішеним. Керівництво академії заявило про повну взаємодію зі слідчими органами та ініціювало внутрішню перевірку. Вже підготовлено низку управлінських рішень за підсумками попередніх висновків.

Правоохоронці на даний момент розглядають версію самогубства як основну, проте паралельно перевіряють можливі зловживання службовим становищем. Якщо ця версія підтвердиться, винні понесуть заслужене покарання.

Одеські ЗМІ висувають припущення, що причиною трагедії могли стати постійні знущання з боку п’ятьох сержантів. Крім того, є повідомлення, що за день до загибелі Павла його побив старшина іншого курсу.

Операція на Добропільському напрямку завершена: Покровськ залишається під контролем України

Українські захисники завершили операцію на Добропільському напрямку, що дозволило стабілізувати ситуацію в районі Покровська і зірвати плани окупантів щодо подальшого просування.

Про це в ефірі телемарафону розповів командувач ДШВ ЗСУ Олег Апостол.

За його словами, напруга почалася саме з Покровська, оскільки ворог планував наступати з Добропільського напрямку в бік Барвінкового, щоб повністю відрізати Донеччину. Однак зараз у противника менше бажання рухатися далі.

Апостол уточнив, що російські війська намагаються атакувати Добропілля зі сходу силами морпіхів і з півдня – підрозділами 76-ї дивізії. Незважаючи на ці спроби, бійці ЗСУ продовжують тримати оборону в Покровську.

Командувач зазначив, що бої в місті значно ускладнять просування російських військ, як це вже було в Торецьку і Часовому Яру.

Крім того, він попередив про можливе посилення напруженості через активність 76-ї дивізії РФ, яка продовжує реалізовувати свої плани.

Бійці ЗСУ завдали ударів по Афіпському НПЗ і авіаремонтному заводу в Таганрозі

Вночі 29 листопада українські військовослужбовці атакували Афіпський нафтопереробний завод і ряд інших стратегічних об’єктів на території країни-агресора.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в Telegram.

У Таганрозі Ростовської області під обстріл потрапили виробничі потужності заводу, що спеціалізується на ремонті та модернізації стратегічних бомбардувальників Ту-95 і літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50.

За попередніми даними, на території цеху, де обслуговують Ту-95, спалахнула пожежа. Інформація про наслідки уточнюється.

Крім того, українські захисники знову завдали удару по Афіпському НПЗ у Краснодарському краї, який відіграє важливу роль у логістиці окупантів. У районі заводу були зафіксовані вибухи, після чого почалася пожежа. Сили безпілотних систем ЗСУ повідомили про свою участь в атаці на цей об’єкт, який розташований приблизно в 380 км від лінії фронту.

Відомо, що Афіпський НПЗ вважається одним з найбільших підприємств на півдні РФ. Проектна потужність заводу – 6,25 млн тонн нафти щорічно, що становить близько 2,1% від загальноросійських обсягів. Основна продукція – бензин, дизпаливо і авіаційний гас.