Позначка: Новини України та світу

Дипломати Європейського Союзу виступили з ініціативою надати державам-членам додаткові важелі для перевірки суден, що входять до тіньового флоту Росії, який займається транспортуванням нафти в обхід санкцій і встановленого цінового бар’єру.

Про це пише видання Politico.

Як підкреслюється в публікації, судна, які змінили прапори заради обходу обмежень, не тільки постачають російську військову машину, але й створюють серйозні ризики для екології та безпеки морських перевезень.

У документі, підготовленому європейськими дипломатами, пропонується озброїти країни ЄС новим інструментом для посилення контролю за виконанням санкційного режиму, включаючи можливість проводити інспекції таких суден.

Зокрема, йдеться про укладення можливих двосторонніх домовленостей між країнами, під чиїми прапорами ходять ці судна, і Євросоюзом з метою узгодження заздалегідь схвалених процедур огляду.

Планується, що відповідна декларація буде підготовлена до кінця листопада 2025 року і винесена на розгляд міністрів закордонних справ країн ЄС.

Після того як держави-учасниці підтримають цю ініціативу, глава європейської дипломатії Кая Каллас має намір отримати схвалення Ради ЄС на початок переговорів щодо двосторонніх угод з окремими країнами.

Увечері 18 жовтня на одній зі швидкісних магістралей Варшави Віслостраді сталася ДТП за участю службового транспорту посольства РФ.

Про це повідомляє телеканал RMF24.

Інцидент стався на швидкісній ділянці, коли водій машини Dacia, що належить російському дипвідомству, раптово втратив контроль над авто на з’їзді з естакади. Він врізався в захисні бар’єри, а уламки конструкції розлетілися по зустрічній смузі, зачепивши інші автомобілі.

Поліція підтвердила, що за кермом перебував не представник посольства окупантів, а співробітник технічної служби відомства. Всі учасники події пройшли перевірку на алкоголь — порушень не виявлено.

Правоохоронці додали, що в результаті аварії ніхто не отримав травм. Водієві службового авто виписано штраф.

Сьогодні, 19 жовтня, музей Лувр у Франції було пограбовано в момент відкриття. Двоє чоловіків, діючи під наглядом третього, імовірно винесли дев’ять експонатів із колекції імператорських коштовностей.

Про це розповіла міністр культури Франції Рашида Даті, передає Le Parisien.

Зловмисники проникли в будівлю, розбивши вікна, і винесли унікальні прикраси, що належали Наполеону і його дружині. Серед викраденого — намисто, брошка, тіара та інші цінні експонати.

Згідно зі статтею, злодії скористалися тим, що в будівлі на березі Сени йдуть будівельні роботи, і за допомогою вантажного ліфта швидко дісталися до потрібної зали — галереї Аполлона, яка вважається культовим місцем в Луврі, адже там зберігаються деякі з найцінніших історичних колекцій музею.

Повідомляється, що злочинцям, які повністю приховували свої обличчя, вдалося втекти або на автомобілі, або на скутерах.

Очевидці описували загальну паніку серед відвідувачів відразу після пограбування. Також вони розповіли, що поліцейські бігали до піраміди і намагалися проникнути в Лувр через бічні двері, але їх неможливо було відкрити. Всередині всі бігли і стукали в скляні двері, намагаючись вибратися, але безуспішно.

Відомо, що до кінця дня музей не приймає відвідувачів, а поліція веде пошуки грабіжників.

Незважаючи на постійні запевнення у згуртованості, країни Заходу все помітніше скорочують обсяги допомоги Україні як у сфері оборони, так і у фінансах.

Про це інформує швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung.

У статті йдеться про те, що напередодні четвертої зими повномасштабного протистояння поставки озброєнь і грошових коштів стають все меншими. Сполучені Штати, які залишаються головним партнером України, з моменту приходу президента Дональда Трампа до влади не виділяли коштів на військову підтримку.

Європейські держави частково закривали цю прогалину в першій половині 2025 року, але з настанням літа темпи допомоги знову різко скоротилися.

За даними видання, зобов’язання Європи скоротилися на 57%, так що якщо раніше йшлося про 3,8 млрд євро на місяць, то тепер — лише про 1,9 млрд євро. В цілому, за підрахунками Кільського інституту, загальний щомісячний потік військової підтримки з боку всіх донорів зменшився приблизно на 40%.

Журналісти підкреслюють, що країни ЄС як і раніше не справляються із завданням масового виробництва критично важливих видів озброєнь — в першу чергу, реактивних систем залпового вогню, артилерійських снарядів і засобів протиповітряної оборони.

Крім того, запущена НАТО ініціатива PURL, задумана для централізованих закупівель американського озброєння для України, не принесла очікуваного результату, тому що обсяги поставок, навпаки, пішли на спад.

Північ Європи продовжує демонструвати найбільшу допомогу. Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія і Канада вже придбали в США зброю для України на суму 1,9 млрд євро.

Тим часом країни південної частини ЄС — Франція, Іспанія та Італія — обмежуються стриманими пакетами підтримки і роблять акцент на внутрішніх ініціативах.