Позначка: Новини України та світу

У ніч на 6 вересня українські бійці атакували російський військовий аеродром “Ростов-на-Дону”, після чого там спалахнула пожежа.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ у Telegram.

Згідно зі звітом відомства, у Ростовській області Силам оборони вдалося вразити ворожу радіолокаційну станцію “Подльот” та два зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1”.

Крім того, за даними українських Telegram-каналів, у п’ятницю, 4 вересня, українські захисники на авіабазі в Сочі завдали удару по трьох вертольотах противника.

Аналіз супутникових знімків стоянки показав знищення бойових вертольотів Ка-52 і Мі-28, а також пошкодження багатоцільового вертольота Мі-8.

В Україні тривають проблеми з фінансуванням через корупційні схеми та неефективне управління у секторі військових закупівель Міністерства оборони.

Про це поінформувала газета The New York Times з посиланням на дані українських аудиторських служб.

Журналісти заявляють, що лише протягом 2024 року бюджет країни втратив близько 1,2 млрд дол через шахрайство та невиправдані розтрати.

Автор помітив тенденцію, що підрядники, яких викрили у порушеннях, замість штрафів отримують чергові контракти. Статистика аудиторів показує, що 7 із 10 основних військових постачальників забезпечили себе новими державними замовленнями, незважаючи на відкриті кримінальні провадження, зрив термінів або арешти вищого керівництва.

З 18 компаній, які повторно уклали договори всупереч минулим порушенням, шість підприємств раніше не виконали взагалі жодного зобов’язання.

Як приклад наводиться інцидент із постачанням бракованих мінометних снарядів, що призвів до арешту директора заводу Леоніда Шимана. Незважаючи на дефекти озброєння, Агенція оборонних закупівель продовжило підписувати контракти з його підприємством. З загального обсягу втрат близько 126 млн дол припало на ігнорування найбільш вигідних варіантів за ціною.

Так, під час тендеру на закупівлю турецьких ракет Arca Defense три учасники запропонували ціни в 4200 дол, 4600 дол і 5100 дол за одиницю. Відомство уклало договір за найвищою ціною з дочірньою структурою чеського холдингу Czechoslovak Group, через що бюджет переплатив 150 млн дол.

Зазначається, що ця співпраця сприяла швидкому зростанню компанії, зробивши її власника Міхала Стрнада найбагатшим виробником зброї за версією Forbes.

Також Київ вирішив закупити радянські ракети у Сербії через посередника “Спецтехноекспорт”, керівників якого підозрювали у відмиванні грошей. Ця угода зрештою не відбулася, а підприємство стало найбільшим боржником АОЗ.

В Україні вкрадуть усе, що не прибито цвяхами. Це давня традиція”, – пише автор, посилаючись на американського експерта з боротьби з корупцією Джеймса Вассерстрома.

Водночас видання позитивно оцінює спроби колишнього міністра оборони Михайла Федорова реформувати цю систему. Однак, за даними чиновника, через це оборонні підрядники змусили його піти у відставку.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про свою непричетність до прикриття діяльності шахрайських кол-центрів, які фігурують у розслідуванні антикорупційних органів.

Про це він написав у своєму Telegram-каналі.

За його словами, підозрюваний співробітник Офісу генерального прокурора вже відсторонений від посади і готується до звільнення.

Кравченко також зазначив, що ініціював внутрішній аудит роботи департаменту міжнародного співробітництва, де працював фігурант, а також підрозділу кібербезпеки з обов’язковим проходженням поліграфа всіма прокурорами та слідчими.

Він наголосив, що будь-які факти сприяння злочинцям отримають кримінально-правову оцінку.

Голова ОГП також повідомив, що за останній рік правоохоронці провели понад 1050 обшуків, ліквідували близько 340 підпільних центрів на понад 5000 місць, вручили підозри 183 особам і направили до суду справи проти 93 осіб у рамках 147 кримінальних проваджень.

Крім того, він спростував чутки про власне зникнення та уточнив, що сейф із грошима, про який поширилися повідомлення в ЗМІ, не має стосунку до його офісу.

Тим часом Вищий антикорупційний суд розпочав процес щодо обрання запобіжного заходу заступнику голови департаменту Сергію Кропиві, але його адвокати подали клопотання про перенесення засідання для ознайомлення з клопотанням.

У ніч на 6 вересня українські ударні дрони здійснили чергову атаку на об’єкти в Росії, внаслідок чого на території Рязанського нафтопереробного заводу спалахнула пожежа.

Про це написав керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

Мешканці повідомляли про серію потужних вибухів, а в Ростові працювали комплекси протиповітряної оборони.

Губернатор Рязанської області Павло Малков також підтвердив факт загоряння, заявивши, що падіння уламків призвело до пожежі на одному з промислових підприємств.

Він додав, що на місці події задіяні оперативні служби і, за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

Зазначимо, що Рязанський НПЗ є одним із найбільших об’єктів у РФ із річною потужністю переробки близько 17 млн тонн нафти. Підприємство спеціалізується на випуску автомобільного бензину, дизельного палива, авіаційного гасу та інших видів паливно-мастильних матеріалів, які постачаються для потреб російської армії.