Позначка: Новини України та світу

В України є кілька пунктів, які не підлягають обговоренню і недоторканні на мирних переговорах з окупантами.

Про це сказав міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю РБК-Україна.

Насамперед він назвав територіальну цілісність і суверенітет, заявивши, що українці ніколи не визнають окуповані території російськими.

Сибіга також зазначив, що жодна країна не має права накласти вето на вибір українського народу, на вибір Києва вступити в будь-який блок, чи то Європейський Союз, чи то НАТО.

Крім того, за словами міністра, не може бути жодних обмежень обороноздатності України, жодних обмежень потужності армії та її можливостей.

Він рішуче запевнив, що Росія має бути притягнута до відповідальності за всі скоєні злочини на території України.

Глава МЗС наголосив на тому факті, що Брюссель і Вашингтон знають про ці вимоги і про те, що ці підходи визначають позицію Києва на міжнародній арені.

Він додав, що для України важливо не вести переговори без своєї участі так само, як і не вести їх для ЄС без участі Європи.

У Верховній Раді заявили, що українська система ППО збиває “близько половини” власних літаків і вертольотів під час захисту від російських атак.

Про це у своєму Telegram написала народний депутат Мар’яна Безугла.

Вона нагадала про посмертне присвоєння звання Героя України вітчизняному льотчику Олексію Месю, який одним із перших освоїв винищувачі F-16, передані західними союзниками, “але був збитий самою ППО”.

Чиновниця каже, що ще у вересні 2024 року після трагедії головнокомандувач Олександр Сирський пообіцяв оприлюднити результати розслідування “найближчим часом” і заявив, що вони не будуть “замовчуватися”.

Однак, як уточнює Безугла, досі подробиці того, що сталося, залишаються невідомими як для уряду, так і для суспільства.

Вона вважає, що у зв’язку з переходом колишнього начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича до Генеральної інспекції, тепер українці не почують відповідей не лише щодо цієї трагедії, а й щодо численних смертей під час шикувань, недоцільного використання відомством грошей армії тощо.

Сполучені Штати виходять зі складу Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (ICPA), відповідну заяву буде зроблено 17 березня.

Про це пише New York Times із посиланням на неназваних переговірників.

Міністерство юстиції США вже поінформувало європейських чиновників про вихід із центру, але не публічно. Очікується, що тепер про вихід США буде оголошено в електронному листі співробітникам і членам Євроюсту.

Адміністрація президента Дональда Трампа не назвала жодних причин виходу зі складу слідчої групи, крім необхідності перерозподілу ресурсів.

Експерти кажуть, що це рішення – остання ознака небажання Вашингтона притягати Кремль до відповідальності за злочини проти українців.

Відомо, що Міжнародний центр із розслідування злочинів агресії проти України розпочав роботу 2023 року. Того ж року до нього приєдналися Сполучені Штати. Центр було створено для притягнення керівництва РФ, а також її союзників у Білорусі, Північній Кореї та Ірані до відповідальності за злочини, що порушують суверенітет іншої країни і не є самообороною.

Зазначимо, що США були єдиною країною за межами Європи, яка підтримала роботу відомства, надаючи українським правоохоронцям матеріально-технічну допомогу і допомагаючи пред’являти судові звинувачення у військових злочинах.

У ніч на 17 березня окупанти знову зазнали атаки безпілотників над Єйськом Краснодарського краю та Астраханською областю, про що повідомили російські пропагандисти.

За їхніми словами, пізно ввечері 16 березня лунало близько 10 вибухів над Єйськом і в акваторії Азовського моря. Безпілотники пролетіли в бік військового аеродрому. У кількох районах спрацювали автомобільні сигналізації та були активовані системи протиповітряної оборони.

Ігор Бабушин, губернатор Астраханської області, розповів, що вночі в регіоні знову була зроблена спроба масових атак дронів на об’єкти, зокрема, паливно-енергетичного комплексу.

Він зазначив, що чергові працівники нібито були заздалегідь евакуйовані. Виникла пожежа, але влада традиційно пояснила її “уламками”. Одну людину доправили в лікарню.

У підсумку в Міноборони країни-агресора заявили про нібито всі збиті БПЛА, яких, за їхніми даними, було шість одиниць.

Президент США Дональд Трамп збирається зателефонувати до Кремля у вівторок, 18 березня, щоб поговорити з їхнім главою.

Про це він сказав журналістам на борту свого літака, передає агентство Reuters.

За його словами, за попередні дні було зроблено багато роботи, тому зараз Вашингтон хоче подивитися, чи можливо закінчити війну в Україні.

Трамп зазначив, що є “хороші шанси”, однак не став стверджувати, що вона точно буде закінчена.

Згідно зі статтею, американський лідер планує обговорити з Москвою питання територій і “розподілу певних активів” між країною-агресором і Україною.

Відповідаючи на запитання про поступки між двома сторонами, він сказав, що збирається поговорити про електростанції, маючи на увазі Запорізьку АЕС, контрольовану російськими загарбниками.

Трамп додав, що багато речей вже обговорювалися обома сторонами конфлікту, тож вони продовжуватимуть аналізувати спільне використання певних активів.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів переговори з міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом і міністром сільського та лісового господарства Ібрагімом Юмаклі щодо питань поглиблення економічного співробітництва.

Про це він написав у Telegram.

За його словами, відкритість торгівлі між Києвом та його партнерами є запорукою збереження української економіки в умовах війни та швидкого відновлення економіки.

Шмигаль упевнений, що є хороші перспективи для активізації торговельно-економічних відносин з Анкарою після набуття чинності угоди про вільну торгівлю.

Зокрема, сторони торкнулися питання імпорту-експорту сільськогосподарської продукції, а саме зерна, соняшникової олії, кукурудзи та інших продуктів.

Зазначається, що турецький бізнес-сектор розглядає можливість будівництва в Україні заводів з виробництва комбікормів.

Крім того, під час зустрічі Україна і Туреччина обговорили участь у відновленні воюючої країни. Український прем’єр висловив сподівання на спільні проєкти в галузі відновлення дорожньої інфраструктури, водного транспорту, проєктів із захисту критичної інфраструктури, житлового будівництва тощо.