Позначка: новини України

У Німеччині 11 серпня загинула 16-річна українська біженка, її штовхнув під поїзд мігрант з арабської країни.

Про це розповіло видання Bild.

За інформацією видання, трагедія сталася на залізничній станції у Фрідланді, що в Нижній Саксонії. Ліана Кассай, яка навчалася в місцевій школі, поверталася додому і чекала на свій поїзд.

У цей момент 31-річний чоловік на ім’я Мухаммад А. раптово виштовхнув дівчину на колію просто перед потягом, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

Повідомляється, що в момент події укріанка розмовляла телефоном зі своїм дідом. Саме він першим почув, що сталося, тому одразу зателефонував її батькам. Коли родичі разом з екстреними службами прибули на місце, врятувати дівчину вже було неможливо.

У статті йдеться, що чоловіка затримали одразу після інциденту, але спочатку поліція схилялася до версії про нещасний випадок. Однак пізніше експертиза ДНК виявила його сліди на тілі загиблої. Після цього підозрюваного взяли під варту.

Американсько-український інвестиційний фонд, створений на базі угоди про стратегічне співробітництво у сфері корисних копалин, вперше збереться на зустріч 3 вересня.

Про це розповіла прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її словами, Кабінет міністрів визначив, що інтереси Києва в керівному органі фонду відстоюватимуть міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв, його заступник Єгор Перелигін, а також держсекретар МЗС Олександр Карасевич.

Свириденко звернула увагу на те, що ці чиновники – фахові менеджери з досвідом у питаннях залучення інвестицій, переговорах із зарубіжними союзниками, стратегічному розвитку та глибоким розумінням видобувної галузі.

Тим часом відомо, що США в раді представлятимуть три фахівці, делеговані агентством DFC через дочірню структуру DFC Ukraine Subsoil, LLC.

Варто зазначити, що під час стартової зустрічі ради групи планують визначити, за якими критеріями відбиратимуть проєкти, а також узгодити ключові робочі процеси фонду.

У Верховній Раді розглядають ініціативу, згідно з якою чоловіки, які вступили до навчальних закладів після 25-річного віку або перевищили стандартний період навчання, можуть позбутися права на відстрочку від призову.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

Законодавчу пропозицію, яка виступає альтернативою урядовому варіанту, вніс до парламенту народний депутат Роман Грищук від фракції “Слуга народу”.

Документ передбачає, що мобілізації не підлягають тільки ті студенти професійних і професійно-технічних закладів, а також кандидати на здобуття фахової вищої освіти, які розпочали навчання не пізніше за рік, коли їм виповнилося 25 років, і проходять навчання за денною або дуальною формою.

Крім того, відстрочка зберігається для тих, хто освоює освітню програму бакалавра або магістра в межах встановленого навчальним закладом терміну і також навчається очно або за дуальною системою.

Таким чином виходить, що для збереження відстрочки студент повинен завершити весь курс навчання і виконати всі вимоги програми – скласти іспити, заліки, захистити диплом – виключно в ті строки, що прописані вишем, без додаткових академічних відпусток або продовжень.

На сайті Верховної Ради з’явився проєкт постанови, ініційований групою депутатів, який передбачає відновлення прямих трансляцій роботи парламенту.

Про це розповіла прессекретар “Слуг народу” Юлія Палійчук у розмові з “УП”.

Авторами законопроєкту виступили понад 70 нардепів. Серед ініціаторів – спікер парламенту Руслан Стефанчук, його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк, лідер “Слуг народу” Давид Арахамія, голова “ЄС” Петро Порошенко, а також голова профільного комітету Ярослав Юрчишин та інші.

Варто нагадати, що прямі ефіри пленарних засідань Верховної Ради припинилися з початком широкомасштабної агресії Росії через безпекову ситуацію. Однак, як стверджується в пояснювальній записці, поточна обстановка дозволяє повернути трансляції без загрози для учасників засідань.

Зазначається, що головне завдання постанови – знову дати громадянам можливість стежити за роботою парламенту в режимі онлайн.

Автори переконані, що такий крок допоможе зробити Раду прозорішою та підзвітнішою, підвищить рівень довіри суспільства, а також дасть змогу виконати міжнародні рекомендації.

У фракції “Слуга народу” вже запевнили, що цілком підтримають цей документ.

Бойові дії в Україні спровокували гострий світовий дефіцит тринітротолуолу – більш відомого як тротил або TNT.

Про це повідомляє газета The New York Times.

У статті йдеться про те, що тротил використовували в американській промисловості та армії понад сто років: його активно застосовували як у військовій справі, так і під час видобутку копалин.

Відомо, що в колишні часи цей вибуховий матеріал коштував недорого і був у надлишку. Але виробництво TNT пов’язане з утворенням вкрай небезпечних відходів, і в середині 80-х років Пентагон закрив останній діючий на території США завод з його випуску.

Відтоді американці перейшли на імпорт – основними постачальниками стали Китай, Росія, Польща та Україна. Ці країни пропонували тротил за вигідною ціною і займалися утилізацією токсичних побічних продуктів.

Зазначається, що комерційний сектор також частково залежав від тротилу, витягнутого зі знятих з озброєння боєприпасів: протипіхотних мін, снарядів, авіабомб, які армія Вашингтона регулярно списувала.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну звичні логістичні ланцюжки припинили роботу. Значна частка польського тротилу тепер відправляється українським захисникам, де його витрачають на фронті. Росія і Китай повністю припинили експортувати цю сировину до США.

Американські військові, вивчивши досвід війни в Україні, вирішили не позбуватися старих арсеналів, а зберегти їх на випадок непередбачених обставин. У цивільній галузі ситуацію виправляють сучасні технології. Раніше розрахунки необхідної кількості вибухівки робили вручну, а тепер це якісніше роблять дрони, 3D-сканери та комп’ютерні алгоритми.

У Пентагоні також підкреслюють, що продовжують роботу з нарощування власних потужностей з випуску вибухових речовин усередині країни.