Позначка: новини України

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що президентський законопроєкт про підвищення ефективності НАБУ і САП буде підтриманий парламентом у принципі і в цілому.

Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу “Рада”.

На його думку, після перемовин із народними депутатами і пропозиції цієї ініціативи є певний баланс у суспільстві та у владі.

Стефанчук переконаний, що в Україні не може бути органів, які діють безконтрольно.

Голова ВР наголосив на важливості дотримання балансу: інституції мають бути незалежними, але водночас діяти в межах закону та в інтересах держави.

Він додав, що документ переслідує дві основні цілі: зміцнити незалежність антикорупційних органів і не допустити впливу країни-агресора на українських чиновників. Адже органи та відомство не можуть бути незалежними від бачення та української перемоги.

Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив китайських чиновників, що додаткові закупівлі санкційної російської нафти призведуть до додаткових тарифів.

Про це проінформувало агентство Reuters.

За його словами, у Конгресі США вже перебуває законопроєкт, який дасть змогу президенту Дональду Трампу запровадити тарифи до 500% на країни, що купують нафту країни-агресора.

У Вашингтоні очікують, що союзники приєднаються до таких заходів, щоб обмежити енергетичні прибутки Кремля.

Китайські чиновники відповіли, що вважають енергетичну політику питанням національного суверенітету й ухвалюють рішення, виходячи з внутрішніх потреб.

Бессент зазначив, що Пекін дуже серйозно ставиться до свого суверенітету, а Білий дім не хоче втручатися в це, тому просто запровадить 100-відсоткові тарифи проти КНР.

Відомо, що Китай залишається найбільшим покупцем ворожої нафти, споживаючи близько 2 мільйонів барелів на день. За ним ідуть Індія та Туреччина.

Американський міністр також висловив невдоволення тим, що Китай продовжує купувати іранську нафту і продає Москві товари подвійного призначення, що використовувалися у війні проти України, на суму понад 15 мільярдів доларів.

У ніч на 30 липня російські загарбники атакували Україну за допомогою 78 безпілотників, зокрема реактивних.

Про це повідомили в Повітряних силах у Telegram.

Там уточнили, що особливістю нічної атаки стало застосування противником до восьми реактивних БПЛА на північному напрямку.

Варто зазначити, що раніше глава Мінцифри Михайло Федоров припускав, що скоро російська армія почне масово використовувати реактивні БПЛА, а також впроваджувати інновації, які дадуть змогу ефективніше обходити дрони-перехоплювачі ЗСУ.

Українські сили ППО збили або подавили 51 ворожий безпілотник на північному та східному напрямках. У семи місцях зафіксовано 27 збитих дронів, а БПЛА, що впали, або їхні уламки – ще на двох.

Відомо, що ворог атакував у Павлограді, важливому логістичному центрі Донеччини, залізничну станцію, тож нині поїзди ходять із затримкою.

Крім того, РФ обстріляла Харків, унаслідок чого пошкоджено автомобілі, автомийку, супермаркет і житлові будинки. Також є три постраждалих серед мирного населення.

Громадянам України, які вимушено залишили батьківщину через вторгнення російських загарбників у 2022 році, можуть дозволити залишатися у США до закінчення війни в їхній країні.

Про це заявив президент США Дональд Трамп, виступаючи перед журналістами в Білому домі, пише Суспільне.

Один із журналістів запитав, чи дасть американський лідер притулок українцям, на що він припустив, що зробить це.

Трамп наголосив на тому факті, що в Сполучених Штатах багато людей, які приїхали з України після початку війни, тож країна “працює з ними”.

Відомо, що станом на червень 2025 року статистика показувала, що до США прибули 187 тис. українців за програмою Uniting for Ukraine (U4U).

Тим часом варто нагадати, що раніше прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявляла, що адміністрація обговорює можливість скасування правового захисту для українців, які проживають у США на підставі статусу тимчасового захисту (TPS).

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив сподівання, що переговори між Україною і Росією незабаром будуть організовані для того, щоб покласти край війні.

Про це він заявив після закінчення засідання турецького уряду, його цитує Milliyet.

Говорячи про переговори між країнами, що воюють, у Стамбулі, він заявив, що Туреччина активізувала свої зусилля з мирної дипломатії. Тож від першого дня держава проводить виважену, справедливу і мирну політику у війні між Москвою і Києвом.

Турецький президент наголосив на необхідності припинення конфлікту і висловив готовність організувати зустріч між главами української та російської держав.

Він підсумував, що “щиро бажає в недалекому майбутньому організувати стіл миру” для закінчення кровопролитної війни подібно до того, як був накритий стіл переговорів.

Президент США Дональд Трамп скоротив термін, який він дав Кремлю в середині липня для укладення мирної угоди – тепер він становитиме “10 або 12 днів”.

Про це він заявив на зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, цитує The Guardian.

Він уточнив, що не бачить сенсу чекати до кінця цього терміну, оскільки жодного прогресу немає. Трамп повторив, що Москві потрібно дійти згоди з Києвом, інакше він введе вторинні тарифи.

Відповідаючи на запитання про новий термін, він сказав, що остаточно підтвердить дату “сьогодні ввечері або завтра”, тобто 28-29 липня.

Під час бесіди американський лідер також зазначив, що РФ могла б бути “дуже багатою”, але “замість цього вони витрачають усі свої гроші на війну”.

Він розповів, що окупанти хотіли укласти з американцями торговельні угоди, і, на його думку, це могло б трапитися, оскільки у РФ багато цінної сировини. Трамп додав, що у росіян є майже всі рідкоземельні ресурси, які тільки можна собі уявити.

Державний мовний омбудсмен Олена Івановська вважає, що вимога громадськості заборонити публічне виконання російськомовних пісень потребує ухвалення закону.

Про це сповістила пресслужба.

За словами політика, наразі закон не забороняє використання інших мов, зокрема російської, у піснях та інших творах мистецтва на публічних заходах.

Однак, на думку Івановської, важливо розуміти, що юридична допустимість не означає культурного і суспільного визнання, а легітимність набуває особливого значення під час війни.

Вона запевнила, що наразі публічне виконання російськомовного репертуару категорично не сприймає переважна більшість громадян.

Омбудсмен нагадала, що в низці українських міст, зокрема в Києві та Тернополі, вже було ухвалено рішення про обмеження публічного використання російськомовної культурної продукції на місцевому рівні, проте жодних санкцій запроваджено не було.

Вона закликала вирішити це питання на законодавчому рівні для всієї країни.